Рішення № 137570379, 17.06.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/3137/2026 Справа № 490/3516/26

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м.Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (далі - ПрАТ «СГ «ТАС»), в особі свого представника, звернувся до Центрального районного суду м.Миколаєва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на свою користь суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 22 596,13 грн та суму сплаченого судового збору 3328,00 грн.

В обгрунтування позову представник ПрАТ «СГ «ТАС» вказав, що 29.08.2024 року о 10-00 год., в м. Миколаїв, рухаючись по Південнобузькому мосту з боку мікрорайону Варварівка, в бік вул. Велика Морська, сталася дорожньо транспортна пригода за участю автомобіля «GEELY» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «Audi» д.р.н. НОМЕР_2 . В наслідок дорожньо транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.10.2024 року по справі про адміністративне правопорушення №490/8005/24, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. На момент ДТП цивільно правова відповідальність власника автомобіля «GEELY» д.р.н. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «СГ «ТАС» полісом обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 218721461.

Сторона позивача стверджує, що власник пошкодженого автомобіля «Audi» д.р.н. НОМЕР_2 із повідомленням про ДТП від 02.09.2024 року та заявою про страхове відшкодування від 11.09.2024 року. Дане звернення було розглянуто, пошкодження автомобіля 11.09.2024 о номер НОМЕР_2 визнано страховим випадком та здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 45 192 грн 25 коп.

Представник позивача зазначає, що оскільки цивільно-правова відповідальність пов`язана з експлуатацією автомобіля «GEELY» д.р.н. НОМЕР_1 була застрахована без умови використання транспортного засобу в якості таксі, а на час вчинення ДТП автомобіль марки «GEELY» д.р.н. НОМЕР_1 використовувався саме як таксі «ТАХІ 994», про що свідчать фотографія, то відповідач водій забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, порушивши умови Полісу обов`язкового страхування зобов`язаний компенсувати позивачу 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування в розмірі 45 192 грн 25 коп - 50% = 22 596 грн 13 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026 року дану справу передано на розгляд судді Гуденко О.А.

Ухвалою судді від 30.04.2026 року вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Оскільки розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд проводиться по матеріалах справи.

Від відповідача, який про розгляд справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв та клопотань не надходило, в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк відзив на позовну заяву до суду не подав.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Статтею 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Враховуючи вищенаведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Матеріалами справи встановлено, що постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.10.2024 року у справі про адміністративні правопорушення №490/8005/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 850,00 грн.

У вказаній постанові, яка набрала законної сили 01.11.2024 року, судом встановлено наступне.

29.08.2024 року відносно ОСОБА_1 був складений протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до вказаного протоколу, 29.08.2024 року, о 10 год. 00 хв., м. Миколаїв, міст Південнобузький, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Geely Egrand 7», д.н.з. НОМЕР_3 , в порушення вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), рухався по Південнобузькому мосту з боку мікрорайону Варварівка в бік вул. Велика Морська, був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Audi Q5», д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився попереду. В результаті дорожньо-транспортної пригоди, транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. За дані дії передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (частина третя статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

У силу приписів, частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, наявність вини в діях відповідача у настанні дорожньо-транспортної пригоди, в даному випадку, встановлена і не оспорюється.

На час дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси власника автомобіля «Geely Egrand 7», д.н.з. НОМЕР_3 , були застраховані в ПрАТ «СГ «ТАС», що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 218721461 від 02.01.2024.

02.09.2024 року ОСОБА_2 , який є власником автомобіля «Audi Q5», д.н.з. НОМЕР_2 звернувся до ПрАТ «СГ «ТАС» із повідомленням про настання ДТП та з заявою на виплату страхового відшкодування.

02.09.2024 року представником ПрАТ «Страхова компанія «ТАС» було здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу «Audi Q5», д.н.з. НОМЕР_2 , про що складено Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість).

З рахунку № НОМЕР_4 від 03.09.2024 року, виданого ФОП ОСОБА_3 вбачається, що загальна сума послуг з ремонту автомобіля, наданих останнім ОСОБА_2 , становить 48022,50 грн.

20.09.2024 року ПрАТ «Страхова компанія «ТАС» складено страховий акт №22109/19/924 та розрахунок суми страхового відшкодування, що є Додатком 1 до акту, якими визначено розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті у сумі 45 192,25 грн.

Згідно платіжної інструкції №440602 від 24.09.2024 року ПрАТ «СГ «ТАС» здійснило виплату суми страхового відшкодування у сумі 45192,25 грн на користь виконавця ремонтних робіт ФОП ОСОБА_3 , призначення платежу: «Страх. відш. по Дог. №ЕР218721461 від 02.01.2024, ОСОБА_2 , рах №ДА-2-00085 від 03.09.2024, на ремонт т/з «Audi Q5», д.н.з. НОМЕР_2 , без ПДВ».

Спірні правовідносини є комплексними та регулюються главою 67 «Страхування» та главою 82 «Відшкодування шкоди» ЦК України, Законом України «Про страхування» та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає, що страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

Відповідно до ст. 102 Закону України «Про страхування», здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 30 січня 2019 року по справі № 755/9320/15-ц зазначив, що згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. Таким законом, зокрема, є норми статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Натомість регрес - це право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим виникло нове правовідношення, пов`язане саме з регресною вимогою.

Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України та стаття. Право регресу регулюється частиною першою статті 1191 ЦК України.

У постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №754/5129/15 зроблено правовий висновок про те, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч.2ст.1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»- виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.

Відповідно до вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату, у строк встановлений договором.

Згідно частини другої ст.1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

На час укладення полісу обов`язкового страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 218721461 від 02.01.2024 та на час ДТП діяв Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № № 1961-IV (Закон втратив чинність 01.01.2025 на підставі Закону № 3720-IX від 21.05.2024).

Згідно із п. 38.1.1 ст.38 вказаного вище Закону, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 38-1 згаданого Закону, у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Під час укладення полісу № EP 218721461 Страхувальник зазначив, що транспортний засіб «Geely Egrand 7», д.н.з. НОМЕР_3 , не використовується як таксі/маршрутне таксі. У зв`язку з вищевказаним, на основі інформації, наданої Страхувальником, було укладено Поліс, яким було забезпечено транспортний засіб «Geely Egrand 7», д.н.з. НОМЕР_3 .

Разом з тим, в ході розслідування страхового випадку, було встановлено що транспортний засіб «Geely Egrand 7», д.н.з. НОМЕР_3 використовується для надання послуг із перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування або для надання послуг із перевезення пасажирів та їх багажу на таксі.

Підтвердженням даного факту є наявність на транспортному засобі «Geely Egrand 7», д.н.з. НОМЕР_3 ознак використання транспортного засобу для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку, а саме наявність напис на автомобілі «ТАХІ 994».

Таким чином, встановлено факт використання транспортного засобу «Geely Egrand 7», д.н.з. НОМЕР_3 для надання послуг із перевезення пасажирів та їх багажу на таксі, що не передбачено Полісом №EP 218721461 від 02.01.2024 р.

Враховуючи винність відповідача у настанні ДТП, а також здійснення виплати страхового відшкодування, керуючись положеннями п. 38 1.1 ст. 38-1 Закону № 1961-IV (чинним на день ДТП), ПрАТ «СГ «ТАС» отримало право звернутися до відповідача за компенсацією 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування в розмірі: 45192,25 грн - 50% = 22596,13 грн.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що страховою компанією було відшкодовано потерпілій особі завдані збитки, та виплачено відповідне страхове відшкодування, а відтак відповідач, як винуватець в аварії, за вимогами закону має відшкодувати позивачу завдані збитки в порядку суброгації, в зв`язку з чим суд вважає, що пред`явлені позовні вимоги є законними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору у сумі 3328,00 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України та ст.ст. 12, 13, 49, 76, 82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(03062, м. Київ, просп. Берестейський, 65, код ЄДРПОУ 30115243) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 22 596,13 грн (двадцять дві тисячі п`ятсот дев`яносто шість гривень 13 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(03062, м. Київ, просп. Берестейський, 65, код ЄДРПОУ 30115243) сплачений судовий збір у розмірі 3 328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.А. Гуденко