Ухвала суду № 137569466, 22.06.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1520/26

Провадження № 2-о/147/46/26

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

22 червня 2026 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Почкіна О.М., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Тростянецький сервісний центр Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області , про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИЛА:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Так, за загальними правилами, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду, яка має відповідати вимогам зазначеним в статтях 175 та 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Перевіривши матеріали справи, судом встановлені недоліки заяви, які унеможливлюють відкриття провадження у справі та обумовлюють необхідність залишення заяви без руху за наступних підстав. Зокрема, при поданні заяви заявником не сплачено судовий збір в розмірі ставки встановленої законом, а зазначено що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».

Так, відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Отже, Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 (провадження №11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження №14-730цс19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №490/8128/17 (провадження №К/9901/166/18, К/9901/30220/18)».

В даному випадку заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, встановлення факту належності документа. Встановлення факту належності документа саме по собі не пов`язане з реалізацією чи захистом прав заявника як учасника бойових дій та не стосується надання йому пільг або гарантій, передбачених законодавством для ветеранів війни. За таких обставин подана заява не є справою, пов`язаною з порушенням прав заявника як учасника бойових дій, а тому підстави для звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви в порядку окремого провадження, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 гривень.

Таким чином, за подання вказаної заяви ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн за реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у Вінницькій області/Тростянець/22030101, Код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA188999980313151206000002844, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (ДСА України, 050).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Залишення заяви без руху не є обмеженням права заявника на доступ до правосуддя.

Суд звертає увагу позивача на те, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним. На цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 та «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак у кожному випадку особа, звертаючись до суду з позовом, повинна дотримуватися вимог процесуального законодавства.

Дотримання вимог статтей 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову до суду є імперативним.

Залишення заяви без руху не перешкоджає заявнику у реалізації права на доступ до правосуддя після усунення недоліків заяви.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Тростянецький сервісний центр Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.

Надати заявнику строк тривалістю десять днів з дня вручення копії ухвали, для усунення указаних в ухвалі недоліків.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк, його заява буде вважатися неподаною і буде повернута не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Почкіна