Рішення № 137569365, 22.06.2026, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/322/26

Провадження № 2/139/247/26

РІШЕННЯ

іменем України

22 червня 2026 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.,

з участю секретаря судових засідань Хонькович Л.І.,

розглянувши в селищі Муровані Курилівці у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА-НОВА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

Сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі Договору про надання грошових коштів у позику № 8206860525 від 19 травня 2025 року, згідно з умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю " ІННОВА- ФІНАНС" взяло на себе зобов`язання з видачі ОСОБА_1 кредиту в сумі 5000 гривень і виконало взяті на себе зобов`язання, а ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором не виконав, зокрема, не повернув кредит, не сплатив проценти за користування кредитом.

Від представника позивача ОСОБА_2 15 травня 2026 року через підсистему "Електронний суд" до суду надійшов цей позов про стягнення заборгованості за Договором про надання грошових коштів у позику № 8206860525, укладеним між сторонами (відповідно до рішення № 05-09/2025 Єдиного учасника ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» від 05 вересня 2025 року змінено назву Товариства з I«ІННОВА ФІНАНС» на H"ІННОВА-НОВА") 19 травня 2025 року, в сумі 32449 гривень 50 копійок.

18 травня 2026 року отримано підтвердження (а.с. 14) про зареєстроване місце проживання відповідача в АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 19 травня 2026 року (а.с. 16-17) ухвалено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 09-ту годину 10 хвилин 22 червня 2026 року.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача у п. 5 позовної вимоги (зворот а.с. 6) та в заяві від 17.06.2026 (а.с. 43-45) просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Судова повістка-повідомлення з ухвалою про відкриття провадження 19 травня 2026 року була направлена для відома відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання, однак, поштове відправлення повернулося без вручення з відміткою від 22 травня 2026 року про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с. 23-24). Крім того, на заяву відповідача від 21 травня 2026 року (а.с. 19) на його електронну пошту 25 травня 2026 року було направлено копію позовної заяви з доданими документами (а.с. 21).

Відповідач, в силу положень ст. 128 ЦПК України, вважається таким що повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, однак до суду не з`явився, не повідомив причину неявки.

За приписами ч. 1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими ЦПК України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ЦПК України. Тому, з урахуванням положень ч. 3 ст. 211, ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд ухвалив про розгляд справи без участі сторін.

09 червня 2026 року відповідач на електронну пошту суду направив відзив на позовну заяву (а.с. 30-33) з клопотанням про зменшення витрат на правову допомогу (а.с. 34). Враховуючи обставину, що ухвалою про відкриття провадження у справі відповідачу було надано строк 15 днів з моменту отримання копії такої ухвали на подання відзиву, що доведеним є факт отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі 25 травня 2026 року, суд вважає, що відзив подано у встановлені судом строки.

Із тексту відзиву (а.с. 30-33) слідує, що ОСОБА_1 ставить під сумнів підписання саме ним електронного договору та виконання ТОВ "ІННОВА-НОВА" зобов`язання про надання кредитних коштів, вважає недостатнім доказом наявності заборгованості за кредитним договором лише розрахунку заборгованості, зробленого позивачем, умови кредиту про комісію - нікчемними, а пеню такою, що підлягає списанню.

Розглянувши справу, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з урахуванням такого:

За правилами ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Судом установлено, що 19 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 8206860525. Відповідно до умов договору Товариство надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання Кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання Кредиту), проценти за користування Кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п. 2.2.); сума кредиту - 5000 гривень (п. 2.3.), строк кредиту - 360 днів, детальні терміни повернення кредиту, сплати комісії за надання Кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання Кредиту) та процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для Позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору (п. 2.5.); тип процентної ставки - фіксована (п. 2.6.); стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору, та становить 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору, 0.87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього Договору (п.п. 2.6.1.); комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого Кредиту та нараховується на суму виданого за цим Договором Кредиту у день надання кредиту (п. 2.7.); орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 22580 гривень (п.п. 2.10.1); кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 (п. 3.1.); нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт" (п. 4.1.); підписуючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана, зокрема, інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»; б) вказана в ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та розміщена на Веб-сайті, а також інші документи та інформацію, які Позичальник запросив у Кредитодавця до моменту укладення Договору (п. 10.9.).

Рішенням № 05-09/2025 єдиного учасника ТОВ «ІННОВА ФІНАНС»від 05.09.2025 змінено найменування з ТОВ «ІННОВА ФІНАНС»на ТОВ «ІННОВА-НОВА», що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

У п.п. 5, 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

На підтвердження укладання договору Позики між Кредитодавцем та Позичальником у додатку до позовної заяви позивач додав (у матеріалах електронної справи) доказ підтвердження направлення одноразового ідентифікатора для підпису договору позики № 8206860525 та паспорту споживчого кредиту на фінансовий номер телефону Позичальника - НОМЕР_2 та на електронну пошту Позичальника - ІНФОРМАЦІЯ_2. Зазначені одноразові ідентифікатори вказані також у Договорі позики та паспорті споживчого кредиту після його підписання сторонами.

Таку ж електронну пошту вказував у заявах до суду сам ОСОБА_1 (а.с. 19, 25, 30). Тому суд вважає безпідставними твердження відповідача у відзиві про відсутність належних доказів підписання ним Договору позики, який є предметом цього позову.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Частина 2 ст. 1056-1 ЦК України визначає, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач довів виконання свого зобов`язання з видачі кредиту ОСОБА_1 квитанцією до платіжної інструкції № 20227-1354-218639789 від 19.05.2025 (сума переказу: 5000 гривень; отримувач: ОСОБА_1 ) (документ в електронній справі), а також інформацією АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 40) про те, що карта № НОМЕР_3 емітовано саме на прізвище ОСОБА_1 , що 19 травня 2025 року на цю карту зараховано 5 тисяч гривень кредитних коштів, а також випискою по рахунку № НОМЕР_3 за період з 19.05.2025 до 22.05.2025 (а.с. 41).

За умовами Договору (п. 2.5.) ОСОБА_1 зобов`язувався повернути кредит, сплати комісію за надання Кредиту та проценти, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для Позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.

Пунктом 2.7. Кредитного договору визначено, що комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого Кредиту - 750 гривень.

При цьому суд враховує, що статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 8206860525від 19 травня 2025 року, ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем у сумі 32449 гривень 50 копійок, в тому числі: 5000 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 16699 гривень 50 копійок - заборгованість за відсотками, 750 гривень - заборгованість за комісією, 10000 гривень - неустойка.

Відповідач, заявляючи у відзиві про недостатність такого доказу, як розрахунок заборгованості, проведений самим позивачем, не надав до суду свій розрахунок заборгованості чи будь-які докази на ствердження виконання ним своїх зобов`язань за Договором позики № 8206860525 від 19.05.2026.

В той же час, процесуальні обов`язки відповідача полягають, зокрема, у здійсненні ним активних процесуальних дій, наданні доводів та доказів, що стосуються існування цивільних прав позивача як кредитора у зобов`язанні. Така правова позиція міститься у п. 6.8. постанови ВП ВС від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19.

Крім того, ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України зобов`язує сторони довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до умов Договору, викладених у п. 6.4., у разі затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або комісії за надання Кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання Кредиту) та/або процентів за користування кредитом, щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту (в тому числі і всіх платежів передбачених даним Договором), строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ІННОВА-НОВА» щодо стягнення із ОСОБА_1 суми заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 5000 гривень, заборгованості за відсотками в розмірі 16699 гривень 50 копійок, заборгованості за комісією в розмірі 750 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем проведено у відповідності до вимог законодавства та укладеного між ними Договору позики.

Щодо вимоги позивача про стягнення із відповідача 10000 гривень неустойки за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає з врахуванням такого:

Пунктом 7.1. кредитного договору № 8206860525 від 19 травня 2025 року визначено, що сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно з чинним законодавством України.

За порушення Позичальником строків повернення кредиту та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені Договором, Кредитодавець має право стягнути з Позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвіи?ноі? обліковоі? ставки Національного банку Украі?ни, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу. Позичальник зобов`язується сплатити нараховану пеню у день закінчення строку дії цього Договору або в день дострокового повернення Кредиту у повному обсязі (п. 7.4.).

Відповідно до п. 7.5. кредитного договору нарахування неустойки здійснюється Товариством з урахуванням обмежень встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про захист прав споживачів».

Однак, відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IXта набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (зі змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 14.07.2025, № 793/25 від 20.10.2025, №40/2026 від 12.01.2026, № 342/26 від 27.04.2026) в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє до 02 серпня 2026 року.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що вимога про стягнення із відповідача 10000 гривень неустойки задоволенню не підлягає.

За таких обставин, суд вбачає підстави для судового захисту прав позивача та стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» кредитної заборгованості в сумі 22449 гривень 50 копійок.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, в тому числі, питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

У тексті позовної заяви зазначено, що витрати позивача у цій справі складаються із витрат на сплату судового збору в сумі 2662 гривні 40 копійок та витрат на правову допомогу у розмірі 5 тисяч гривень (докази про такі витрати мають бути подані разом із заявою про ухвалення додаткового судового рішення).

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

Позивач заявив до суду позовну вимогу з ціною позову 32449 гривень 50 копійок, сплативши 2662 гривні 40 копійок судового збору (а.с. 10). Суд у цьому судовому рішенні прийшов до висновку про задоволення позову в розмірі 22449 гривень 50 копійок, що складає 69,18% від заявленої вимоги. Тому і компенсація судових витрат, зокрема, у вигляді сплаченого при зверненні до суду судового збору (а.с. 10) підлягає у розмірі 69,18% або 1841 гривню 84 копійки.

Керуючись: ст.ст. 42 і 61 Конституції України, кредитним договором № 8206860525 від 19 травня 2025 року, ст.ст. 6, 11, 509, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 612, 626, 628, 638, 639, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 7, 12, 13, 81, 259, 263- 265, 268, 275, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» заборгованість за Кредитним договором № 8206860525 від 19 травня 2025 року в розмірі 22449 гривень 50 копійок, а також судові витрати у вигляді частини сплаченого при зверненні до суду судового збору в розмірі 1841 гривню 84 копійки, а всього 24291 (двадцять чотири тисячі двісті дев`яносто одну) гривню 34 копійки.

В частині позову про стягнення неустойки відмовити.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», юридична адреса: 04071, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5, м. Київ, код ЄДРПОУ 44127243.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: _______