Ухвала суду № 137568790, 22.06.2026, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа №717/1206/26

УХВАЛА

22.06.2026 року селище Кельменці

Кельменецький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Телешмана О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Релігійної організації «Релігійна громада Парафія на честь Першоверховних Петра і Павла Чернівецько Буковинської Єпархії Української Православної Церкви (Православна Церква України) села Ленківці Дністровського району Чернівецької області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, -

ВСТАНОВИВ:

Під час розгляду позовної заяви головуючий суддя Телешман О.В. заявив самовідвід з тих підстав, що членом Релігійної організації «Релігійна громада Парафія на честь Першоверховних Петра і Павла Чернівецько Буковинської Єпархії Української Православної Церкви (Православна Церква України) села Ленківці Дністровського району Чернівецької області є ОСОБА_2 , що підтверджується доказами, доданими до позовної заяви та змістом позовної заяви (аркуш 3 позовної заяви) яка тривалий час була присяжною Кельменецького районного суду Чернівецької області і з якою в складі суду суддя Телешман О.В. розглядав цивільні справи та ухвалював рішення.

Крім того, з тексту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 є представником позивача( аркуш 6 позовної заяви).

Згідно до п.5 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.1-2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі (Конвенція) та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п.66 рішення Європейського суду З прав людини в справі "Мироненко і Мартенко проти України" (Заява N 4785/02), набуло статусу остаточного 10.03.2010, офіційно опубліковано в «Офіційному віснику України» від 08.11.2010 2010 р., № 83, стор. 93, стаття 2932, згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності . У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Відповідно до п.67 даного рішення Суду особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Відповідно до п.69 даного рішення Суду, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими. Згідно п.70 даного рішення Суду у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 22.04.1994 року у справі Сайрава ді Карвальо судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду. Будь який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 22 квітня 1994 року у справі Сайрава ді Карвальо, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду.

У відповідача можуть виникнути обґрунтовані підозри у недостатній неупередженості судді Телешмана О.В. з врахуванням викладеного вище, тому відкриття провадження та ухвалення рішень за клопотаннями сторін в даній справі, а також подальший розгляд справи суддею Телешманом О.В. може не забезпечити довіру, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

Враховуюче викладене вище, керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд, - УХВАЛИВ:

Відвести суддю Телешмана Олега Васильовича від розгляду цивільну справу за позовом Релігійної організації «Релігійна громада Парафія на честь Першоверховних Петра і Павла Чернівецько Буковинської Єпархії Української Православної Церкви (Православна Церква України) села Ленківці Дністровського району Чернівецької області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Телешмана О.В.