Ухвала суду № 137568676, 22.06.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/4051/21

Провадження № 6/646/508/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Чорної Б.М.

за участю секретаря судового засідання Тарусіної А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа, у цивільній справі №646/4051/21,

ВСТАНОВИВ:

До Основ`янського районного суду міста Харкова через систему «Електронний суд» звернулася представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі №646/4051/21 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви зазначає, що між Між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого, останньому було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позовом ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено, та на виконання рішення видано виконавчий лист № 646/4051/21 від 26.11.2021 р., про стягнення з Відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу за кредитним договором. 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (далі - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС») було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача. На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження№ 68382569 (далі - ВП) з примусового виконання вищевказаного Виконавчого листа. 26.11.2021 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного Виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на дату укладання Договору факторингу оригінал вищевказаного виконавчого листа ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не передавався. У зв`язку з відсутністю оригіналу виконавчого листа на адресу АТ КБ «ПриватБанк» було скеровано запит з метою з`ясування його наявності. 31.03.2026 на адресу ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» надійшла відповідь, відповідно до якої оригінал виконавчого листа втрачено. У зв`язку з вказаним, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України. Також, заявник просив видати дублікат виконавчого листа у справі №646/4051/21 про стягнення ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 07.03.2013 року.

Представник заявника, боржник у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. ст. 433 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Суд, дослідивши письмові докази заяви та матеріали справи, вважає, що заява ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова у справі №646/4051/21 від 03.08.2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за договором про надання банківських послуг №б/н від 07 березня 2013 року у розмірі 32 174 грн. 06 коп. та судовий збір в сумі 1840,29 грн.

Постановою старшого державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові про повернення виконавчого документа стягувачу від 13.02.2023 року, виконавчий лист №646/4051/21, виданий Червонозаводським районним судом м.Харкова 26.11.2021 року, повернуто стягувачу АТ КБ «ПриватБанк» на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1 ст.512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Тлумачення ч. 1 ст.512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним з випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником).

Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №2-7763/10, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження (пункти 72-75).

Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження (такі правові висновки викладені в пунктах 73-75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №916/617/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №2-7763/10 (пункти 80-81, 115, 127-130) викладені такі правові висновки: «На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України, з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України.

У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов`язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов`язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва».

Згідно постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 13.02.2023 року виконавчий лист №646/4051/21, виданий 26.11.2021 року Червонозаводським районним судом м.Харкова про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.

Суд зауважує, що постановою державного виконавця від 13.02.2023 року виконавчий лист повернутий стягувачу, відповідно строк пред`явлення його до виконання перервався та з 14.02.2023 року розпочався новий відлік строку пред`явлення його виконання до 13.02.2026 року.

ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» звернулось до суду із заявою про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа до виконання 16 червня 2026 року, тобто з пропуском строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Із заявою про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання заявник до суду не звертався, оскільки вважає, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не пропущено.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

За правилами частини 1 статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Поважність причин пропуску строку є оціночною категорією і встановлюється у кожному конкретному випадку. Такими причинами можуть бути: тяжка хвороба, безпорадний стан, тривале відрядження, та інші обставини, які свідчать про наявність у заінтересованої особи об`єктивної неможливості подати виконавчий документ до виконання у встановлений законом строк.

Відповідно до норм ЦПК України, обґрунтованість заяви щодо поважності причин пропуску пред`явлення виконавчого документа до виконання, часу, обставин втрати оригіналу виконавчого документа, щодо інших фактів і обставин, які повинні слугувати підставами для задоволення заяви, повинна доводитись заявником, який на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета заяви, її вмотивування, здійснює обов`язок доказування обґрунтованості заяви та здійснює інші процесуальні права, виконує процесуальні обов`язки і повинен діяти добросовісно, не зловживаючи правами. Про задоволення заяви, рішення може бути прийняте лише за умови її обґрунтованості та доведеності.

Як вбачається зі змісту заяви ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони стягувача, заявник не доводив поважності причин того, що строк пред`явлення до виконання виконавчого документа відносно боржника ОСОБА_1 пропущено.

Також, у заяві про заміну сторони стягувача заявник не заявляв вимог про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, у разі його пропуску.

Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стороною стягувача своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасне подання виконавчого листа на виконання та контроль за виконанням судового рішення, представник заявника не надав.

З врахуванням пропущеного строку та відповідно відсутності клопотання про його поновлення, відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Враховуючи викладене, в задоволенні вимоги ТОВ «Капіталресурс» про заміну стягувача у виконавчому листі слід відмовити.

Водночас, зважаючи на те, що вимога заяви про видачу дубліката виконавчого листа є похідною від вимоги про заміну стягувача у виконавчому листі, яка не підлягає до задоволення, в задоволенні заяви необхідно відмовити повністю.

Керуючись пп.9 п.1, п. 17.4 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа, у цивільній справі №646/4051/21 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Б.М.Чорна