Постанова № 137568017, 22.06.2026, Зміївський районний суд Харківської області

621/1396/26

3/621/343/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

22 червня 2026 року м. Зміїв

Суддя Зміївського районного суду Харківської області Овдієнко В. В.

за участі: захисника - Нечитайло М. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, має середньо-спеціальну освіту, одружений, військовослужбовець, зареєстрований в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,

за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в:

19 квітня 2026 року о 21:55 годині в с. Таранівка Чугуївського району Харківської області по вул. Ботанічній, 18, ОСОБА_1 керував належним ОСОБА_2 автомобілем ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_2 . На місці зупинки транспортного засобу працівники поліції виявили у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови) та вимагали від нього проходження огляду на стан сп`яніння.

На вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

24.04.2026 матеріал надійшов до суду. Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи для розгляду матеріалу визначено суддю Овдієнка В. В.

Судовий розгляд матеріалу був призначений на 14.05.2026.

28.04.2026 захисник Прасолов І. В. надіслав заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

04.05.2026 захисник Гетьман О. М. подала заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

08.05.2026 захисник Нечитайло М. О. надіслала заяви про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, про ознайомлення з матеріалами справи.

11.05.2026 захисник Нечитайло М. О. надіслала заяви, в яких просила: залучити прокурора Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури до участі у справі №621/1396/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, та викликати прокурора в судове засідання; викликати в судове засідання для надання пояснень інспектора відділу поліції №2 (м. Зміїв) Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції Гарагатого Віталія Валентиновича; зупинити провадження у справі №621/1396/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП - до закінчення воєнного стану, але не більше строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Крім того, надіслала клопотання, в якому просила у разі визнання ОСОБА_1 винним в інкримінованому йому діянні, застосувати аналогію закону ст. 69 КК України і не призначити йому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом на один рік.

12.05.2026 захисник Нечитайло М. О. надіслала клопотання, в якому просила визнати протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №645105 від 19.04.2026 року та направлення для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.04.2026 року недопустимими та недостовірними доказами та не брати їх до уваги під час ухвалення судового рішення по справі №621/1396/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП. На обґрунтування клопотання зазначила, що у п. 7 протоколу зазначено, що ОСОБА_1 19.04.2026 року о 21 год 55 хв керував своїм автомобілем в стані наркотичного сп`яніння, однак відеозаписи з нагрудної бодікамери поліцейського починається о 21:49 годині і ОСОБА_3 вже стоїть на вулиці і показує поліцейським свої документи та вміст багажника. У направленні не вказано часу його складання. У направленні на медичний огляд заповнена графа про дані поліцейського, який доставив ОСОБА_1 в лікарню, хоча в лікарню ОСОБА_1 не було доставлено. ОСОБА_1 було зупинено в с. Таранівка у Зміївській міській громаді Чугуївського району Харківської області та направлено на медичний огляд до КНП ХОР "Обласний наркологічний диспансер", що у місті Харкові, хоча найближчими лікарнями, яким надано дозвіл на огляд водії на стан алкогольного сп`яніння є КНП "Зміївська центральна районна лікарня", КНП "Нововодолазька центральна районна лікарня" та КНП "Мереф`янська ЦРЛ".

13.05.2026 захисник Прасолов І. В. надіслав заяву, в якій повідомив про припинення його повноважень у цій справі.

14.05.2026 захисник Нечитайло М. О. надіслала клопотання, в якому просила визнати наявні відеоматеріали у справі №621/1396/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП недопустимими та недостовірними доказами та не брати їх до уваги під час ухвалення судового рішення по справі, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №645105 від 19.04.2026 зазначено технічний засіб відеофіксації - "280/381", хоча жоден з відеозаписів не містить інформації про записуючий прилад. Також, вищевказані відеозаписи не містять факту вчинення адміністративного правопорушення та факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , та першочергового спілкування поліцейських з ОСОБА_1 . Доводи про те, що працівники поліції начебто бачили момент вчинення правопорушення є абсурдними і не можуть визнаватись належним доказом, та і взагалі не є доказом у розумінні діючого законодавства. Самі відеозаписи зняті в темний час доби і на відеозаписах неможливо розгледіти дійових осіб. Також, відеозаписи містять багато розмов зі сторонніми людьми, які не мають відношення до справи.

14.05.2026 захисник Нечитайло М. О. надіслала клопотання, в якому просила матеріали справи про адміністративне правопорушення №621/1396/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності направити на доопрацювання до відділу поліції №2 (м. Зміїв) Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області. На обґрунтування клопотання зазначила, що у п. 7 протоколу зазначено, що ОСОБА_1 19.04.2026 року о 21 год 55 хв керував своїм автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, однак, відеозаписи з нагрудної бодікамери поліцейського починається о 21 год 48 хв і ОСОБА_3 вже стоїть на вулиці і показує поліцейським свої документи та вміст багажника. В направленні не вказано часу його складання. В направленні на медичний огляд заповнена графа про дані поліцейського, який доставив ОСОБА_1 в лікарню, хоча в лікарню ОСОБА_1 не було доставлено. ОСОБА_1 було зупинено в с. Таранівка у Зміївській міській громаді Чугуївського району Харківської області та направлено на медичний огляд до КНП ХОР "Обласний наркологічний диспансер", що у місті Харкові, хоча найближчими лікарнями, яким надано дозвіл на огляд водії на стан алкогольного сп`яніння є КНП "Зміївська центральна районна лікарня", КНП "Нововодолазька центральна районна лікарня" та КНП "Мереф`янська ЦРЛ". Тобто, ОСОБА_1 направили не до найближчого медичного закладу для проведення огляду, що є порушенням п. 9 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735. В протоколі не вказано про участь співробітників ВСП в прийнятті рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. В протоколі серії ЕПР1 №645105 від 19.04.2026 та в направленні для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.04.2026 містять різні ознаки алкогольного сп`яніння, які ніби були в ОСОБА_1 на момент зупинки. Так, в протоколі зазначені ознаки: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, хитка хода. А в направленні вже інші ознаки: запах алкоголю з ротової порожнини, хитка хода, почервоніння обличчя. Так, все ж таки, які саме ознаки знайшли працівники поліції в ОСОБА_1 на момент зупинки? У матеріалах справи відсутній оригінал відеозапису з нагрудної камери та з відеореєстратора, а лише міститься DVD диск, що є копією відеозапису, тобто відсутнє джерело походження відеозапису. Таким чином, відеозапис, долучений поліцейським до матеріалів справи на диску DVD, не може бути взятий до уваги як належний доказ. Не долучені до справи працівниками поліції свідоцтва, що стосується технічного приладу "відеокамери" та "відеореєстратора", не дають можливості встановити той факт, що відеозапис на камеру у відношенні ОСОБА_1 було проведено спеціальним технічним засобом, який входить до вичерпного переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах поліції для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. Ці обставини, в свою чергу, позбавляють можливості перевірити та зробити висновок про те, чи були поліцейським під час складання даного протоколу дотримані вимоги законодавства щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, та чи не було порушено прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час його складання. Таким чином, працівники поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, порушили вимоги ст. 266 КУпАП, Закону України "Про національну поліцію" та Інструкції № 1026.

14.05.2026 захисник Нечитайло М. О. долучила до матеріалів справи письмові пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , який зазначив, що 19.04.2026 близько 21:00 години він їхав додому зі служби. Коли вже під`їхав додому та припаркував авто, до нього під`їхали працівники поліції та почали повідомляти про вчиненні ним порушення. Він також показав документи, що підтверджують що він військовослужбовець, але працівників ВСП не було викликано. Він також показав вміст багажного відділення авто. Йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою пристрою "Драгер", він відмовився бо не довіряє цьому приладу. Далі йому було запропоновано пройти огляд в лікарні, однак не було повідомлено місце проведення такого огляду. Враховуючи, що йому необхідно було зранку їхати на службу, то він і відмовився від такого огляду. 19.04.2026 алкоголь не вживав. Вважав, що притягнення до адміністративної відповідальності незаконне.

14.05.2026 розпочато розгляд справи по суті, відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватим себе не визнав з підстав, викладених ним у письмових поясненнях, однак не заперечував факту відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння через заборону залишати місце свого перебування як військовослужбовця.

14.05.2026 начальнику Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області Лялюку В. направлено заяву захисника про участь прокурора у цій справі.

14.05.2026 розгляд справи відкладено на 22.06.2026, у зв`язку з викликом поліцейського Гарагатого В. В., який склав протокол про адміністративне правопорушення.

15.05.2026 захисник Нечитайло М. О. надіслала клопотання, в якому просила справу №621/1396/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На обґрунтування клопотання зазначила, що сторона захисту вважає, що справа №621/1396/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає обов`язковому та безумовному закриттю, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення зважаючи на наступне. Поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги поліцейського щодо пред`явлення документів, перевірки чи подальшого огляду є неправомірними, а отримані внаслідок цього докази недопустимими. Невстановлення конкретних і законних підстав для зупинки транспортного засобу є істотним процесуальним порушенням, що унеможливлює визнання отриманих унаслідок такої зупинки доказів допустимими. Таким чином, матеріали справи не містять зупинки транспортного засобу з визначених законом підстав, водію не повідомлено конкретної причини зупинки, відсутні об`єктивні докази або інші фактичні обставини, які могли б обґрунтувати втручання поліції. Поліцейські не повідомили ОСОБА_1 про наявність в останнього конкретних ознак сп`яніння згідно з ознаками такого стану, що свідчило б про наявність у поліцейського підстав вважати, що він перебуває у стані сп`яніння. А ті ознаки, які зафіксовані в протоколі та направленні відрізняються одні від інших.

Згідно із матеріалами справи, під час спілкування з працівниками поліції водію не було роз`яснено правові наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, передбачені законодавством. Відеозапис не містить жодного моменту, де поліцейський пояснює ОСОБА_1 , що саме означає "відмова від огляду" у розумінні ст. 130 КУпАП, що така відмова сама по собі є адміністративним правопорушенням, що він має право пройти огляд у медичному закладі, а не лише на місці. Таким чином, не було забезпечено усвідомленості дій водія та реалізації його права на вільний вибір, передбаченого законом.

Таким чином, відсутність роз`яснення наслідків відмови є істотним процесуальним порушенням, яке тягне визнання доказів недопустимими та є підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Також, вказала про недоліки щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, зазначені вище.

Вказала, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем тому процедуру проходження огляду на стан сп`яніння повинні були проводити працівники ВСП.

22.06.2026 під час судового розгляду поліцейський СРПП ВП № 2 Чугуївського РУП Гарагатий В. В. наполягав на відповідності обставин, зазначених ним у протоколі про адміністративне правопорушення, фактичним обставинам, у тому числі і щодо часу вчинення правопорушення. Пояснив про обставини виявлення водія ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння, та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Захисник Нечитайло М. О. підтримала клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Разом з тим, захисник вважала, що наявні підстави і для повернення протоколу на доопрацювання. Крім того, у разі визнання ОСОБА_1 винуватим у правопорушенні, просила не позбавляти його права керування транспортними засобами.

Дослідивши матеріали справи, пояснення особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_1 , показання допитаного в якості свідка особи, що склав протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_4 , вислухавши доводи захисника, дійшов наступного.

Так, даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 645105 від 19.04.2026 підтверджуються викладені вище обставини правопорушення, у протоколі міститься підпис особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 . Будь-які заперечення до протоколу відсутні (а. с. 1).

Зміст протоколу та викладені в ньому обставини відповідають положенням Додатку 1 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (пункт 1 розділу IІ).

Частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 та 3 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до пункту 27 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Відповідно до пунктів 2, 3, 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно до пунктів 1-5 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.

Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху ОСОБА_1 як особа, що керувала транспортним засобом, повинен був на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак цього обов`язку не виконав, що є підставою для відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.04.2026, ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду в КНП ХОР "ОНКЛ" (а. с. 2).

Даними постанови ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 19.04.2026 підтверджується, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки того ж дня ОСОБА_1 керував транспортним засобом з непрацюючим заднім лівим габаритним вогнем, а також не мав чинний страховий поліс (а. с. 4).

Відомості щодо оскарження цієї постанови матеріали справи не містять.

Даними результатів відеофіксації на лазерному диску підтверджуються відомості про перебування ОСОБА_1 біля транспортного засобу, обстановку на місці, зокрема і факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі (а. с. 6).

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у письмових поясненнях та в судовому засіданні не заперечував факту керування ним транспортним засобом та факту відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Також, відеозапис містить відомості про те, що ОСОБА_1 не заперечував і факт вживання алкоголю.

Самі ж обставини, що зафіксовані на відеозаписі, не спростовані захисником, а також і повністю узгоджуються з відомостями, встановленими під час судового розгляду.

Таким чином, заперечення щодо винуватості ОСОБА_1 у правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення оцінюються критично, як обраний спосіб захисту, що спростовується сукупністю зазначених вище, досліджених під час судового розгляду доказів, які є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності - достатніми для висновку, щодо його винуватості у вказаному правопорушенні.

З приводу невідповідності часу і дати вчинення правопорушення, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, та часу і дати відеозаписів, що зафіксовані на оптичному диску, і невідповідності виявлених ознак алкогольного сп`яніння.

Під час судового розгляду допитано особу, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_4 , який повідомив про поведінку ОСОБА_4 на місці, а також і обставини складання адміністративних матеріалів у відношення ОСОБА_4 .

Однак, виявлені незначні похибки щодо часу здійснення відеозйомки у цілому не суперечать даті і часу правопорушення, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, і не дають підстав для визнання вказаних відеозаписів неналежними чи недопустимими доказами.

За таких обставин, дослідивши та оцінивши зазначені вище докази, в діях ОСОБА_1 вбачаю склад відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачено відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Посилання захисника на положення статті 266-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення є безпідставними, з огляду на таке.

Так, частина 1 вказаної статті передбачає загальне правило, згідно з яким військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Ця норма є загальною і не передбачає, хто саме має право проводити відповідний огляд.

Частина друга цієї статті врегульовує щодо військовослужбовців Збройних Сил України порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у тих випадках, коли є підстави вважати, що вони у такому стані виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин. У цих випадках огляд проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

У частині третій цієї ж статті передбачено, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів, у тих випадках, коли є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Отже, в частинах 2 та 3 статті 266-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення міститься перелік випадків, у яких огляд військовослужбовців на стан алкогольного сп`яніння уповноважені здійснювати лише представники військової влади.

Разом з тим, цей перелік не передбачає випадків керування транспортним засобом особою, яка є військовослужбовцем, однак під час керування транспортним засобом не виконує обов`язки військової служби та не перебуває на території військової частини.

З цього слідує, що до випадків, якщо особа, яка є військовослужбовцем, однак під час керування транспортним засобом не виконує обов`язки військової служби та не перебуває на території військової частини, мають застосовуватися правила статті статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Щодо призначення покарання більш м`якого, ніж передбачене законом, суддя зазначає, що під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя не має дискреційних повноважень щодо обрання виду і розміру стягнення, яке безальтернативно передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Також, з урахуванням наявності достатніх підстав для застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, відсутні підстави для закриття провадження у справі чи повернення матеріалу на доопрацювання.

Враховуючи конкретні обставини правопорушення, дійшов висновку, що до ОСОБА_1 належить застосувати стягнення, передбачене санкцією частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, а також, відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", стягнути з нього судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

До ОСОБА_1 застосувати за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., які перерахувати на р/р UA168999980313020149000020001, отримувач коштів ГУК Харківська обл./ 21081300, код ЄДРПОУ: 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Строк сплати штрафу не пізніш як через 15 днів з дня отримання копії постанови. У разі несплати штрафу у вказаний строк особою, яку притягнуто до відповідальності, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету України (стягувачем є Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп., які перерахувати на р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

На постанову може бути подана апеляція до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а при оскарженні постанови, вона підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Суддя: В. В. Овдієнко