Ухвала суду № 137567980, 22.06.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/5498/26

Провадження №1-кс/639/873/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Харків

Слідчий суддя Новобаварського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного 03.06.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026220000000119 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 325, ч.1, ч.4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Новобаварського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного 03.06.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026220000000119 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 325, ч.1, ч.4 ст. 358 КК України.

Мотивоване клопотання тим, що слідчим відділом ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026220000000119 від 03.06.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 325, ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України за фактами підроблення протоколу випробувань № 836 від 13.02.2026, виданого ДУ «Сумський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», використання зазначеного протоколу під час поставки крупи пшеничної Полтавської з твердих сортів пшениці, помел № 2 (середній) ДСТУ 7699) до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та поставки цієї продукції з порушенням правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії могли спричинити поширення цих захворювань.

Під час досудового розслідування встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 13.03.2026 № 44-К-26, укладеного між ДУ «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» (покупець) та ФОП ОСОБА_4 (продавець), в особі ОСОБА_5 , останній зобов`язувався продати і відвантажити покупцю товар: ДК 021-2015:15610000-7 Продукція борошномельно-круп`яної промисловості (крупа пшенична Полтавська з твердих сортів пшениці, помел

№ 2 (середній) ДСТУ 7699)), у кількості 92 300,0 кг на загальну суму 1 610 635,00 гривень.

Відповідно до товарно-транспортної накладної № Р1332 від 06.04.2026,

на підставі видаткової накладної № 1332 від 06.04.2026, ФОП ОСОБА_4 поставлено до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» 3 200 кг крупи пшеничної Полтавської з твердих сортів пшениці, помел № 2 (середній) ДСТУ 7699), на суму 55 840,00 грн.

До супроводжуючих на товар документів долучено, в тому числі, протокол випробувань від 13.02.2026 № 836, виданий ДУ «Сумський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», відповідно до якого постачальником крупи є ФОП ОСОБА_4 , виробником - ФОП ОСОБА_6 .

Разом з цим, за інформацією ДУ «Сумський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» від 29.05.2026 № 18/1989 протокол випробувань від 13.02.2026 № 836 видано замовнику ТОВ «Фуд вайб» щодо досліджуваного зразка «Крупа пшенична № 2», виробник ФОП ОСОБА_6 .

За таких обставин є достатні підстави вважати, що наданий під час поставки протокол випробувань від 13.02.2026 № 836 має ознаки підроблення, а поставлена продукція може не відповідати показникам якості, зазначеним у вказаному протоколі.

17.06.2026 слідчим у кримінальному провадженні ОСОБА_7 проведено огляд складського приміщення ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

У ході огляду встановлено, що на складі вказаної установи зберігається крупа пшенична Полтавська з твердих сортів пшениці, помел № 2 (середній) ДСТУ 7699), поставлена відповідно до вказаного договору, у кількості 98 мішків вагою по 25 кг., 1 мішку вагою 16,2 кг., загальною вагою 2466,2 кг.

За результатами проведеного огляду зазначену продукцію вилучено.

Постановою слідчого крупа пшенична Полтавська з твердих сортів пшениці, помел № 2 (середній) ДСТУ 7699), у кількості 98 мішків вагою по 25 кг., 1 мішку вагою 16,2 кг., загальною вагою 2466,2 кг. визнана речовим доказом у кримінальному провадженні.

Прокурор зазначає, що з метою забезпечення збереження зазначеного речового доказу виникла необхідність у накладенні на нього арешту.

Підставою накладення арешту є сукупність підстав вважати, що крупа пшенична Полтавська з твердих сортів пшениці, помел № 2 (середній) ДСТУ 7699), у кількості 98 мішків вагою по 25 кг., 1 мішку вагою 16,2 кг., загальною вагою 2466,2 кг. є доказом злочину.

Крім того, у разі не запобігання ризикам відчуження, розпорядження та користування крупою пшеничною Полтавської з твердих сортів пшениці, помел № 2 (середній) ДСТУ 7699), у кількості 98 мішків вагою по 25 кг., 1 мішку вагою 16,2 кг., загальною вагою 2466,2 кг. можуть бути втрачені докази вчинення злочину.

На підставі вищевикладеного, у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладення арешту на вилучене майно, а саме позбавлення права на користування, відчуження та розпорядження зазначеним майном.

У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з`явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вказав, що підтримує подане клопотання в повному обсязі та просить його задовольнити.

Представник власника майна - начальник ДУ «Харківський слідчий ізолятор» в судове засідання також не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, просив передати вилучене майно на відповідальне зберігання уповноваженій особі ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника майна та його представника, а також прокурора, оскільки їх відсутність у судовому засіданні не перешкоджає розгляду клопотання по суті.

Перевіривши доводи поданого клопотання, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділом ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026220000000116 від 03.06.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 325, ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України за фактами підроблення протоколу випробувань № 836 від 13.02.2026, виданого ДУ «Сумський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», використання зазначеного протоколу під час поставки крупи пшеничної Полтавської з твердих сортів пшениці, помел № 2 (середній) ДСТУ 7699) до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та поставки цієї продукції з порушенням правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії могли спричинити поширення цих захворювань.

17.06.2026 слідчим у кримінальному провадженні ОСОБА_7 проведено огляд складського приміщення ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

У ході огляду встановлено, що на складі вказаної установи зберігається крупа пшенична Полтавська з твердих сортів пшениці, помел № 2 (середній) ДСТУ 7699), поставлена відповідно до вказаного договору, у кількості 98 мішків вагою по 25 кг., 1 мішку вагою 16,2 кг., загальною вагою 2466,2 кг.

За результатами проведеного огляду зазначену продукцію вилучено.

Постановою слідчого вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За змістом п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України), у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Стороною обвинувачення доведено, що вилучене майно є доказом вчинення кримінального правопорушення, а також зберегло на собі його сліди, у зв`язку із чим воно має доказове значення у кримінальному провадженні.

За вказаних прокурором у клопотанні обставин, які внесені до ЄРДР та на теперішній час здійснюється досудове розслідування, вказане майно може бути предметом вчинення злочину.

На теперішній час у органу досудового розслідування мається необхідність проведення ряду експертних досліджень та інших процесуальних дій з вилученим майном. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення в цій частині довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Таким чином, на час розгляду клопотання у суду існує сукупність підстав вважати, що вилучене під час обшуку майно є доказом кримінального правопорушення, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Клопотання прокурора відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Враховуючи викладене, з метою запобігання можливості приховування зазначеного майна, його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на зазначене в клопотанні майно шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування вилученим майном.

Слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає наявності будь-яких негативних наслідків, які б переважали інтереси держави, а тому таке втручання у права та інтереси власника майна є виправданим.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 132, 167-175, 309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на крупу пшеничну Полтавську з твердих сортів пшениці, помел № 2 (середній) ДСТУ 7699), у кількості 98 мішків вагою по 25 кг., 1 мішку вагою 16,2 кг., загальною вагою 2466,2 кг., вилучену 17.06.2026 в ході огляду складського приміщення ДУ «Харківський слідчий ізолятор», яка на підставі договору купівлі-продажу від 13.03.2026 № 44-К-26, є власністю ДУ «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України», розташованої за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81, та фактично перебуває у розпорядженні ДУ «Харківський слідчий ізолятор», розташованої за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 99, шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування вилученим майном.

Майно, на яке накладено арешт передати на відповідальне зберігання уповноваженій особі ДУ «Харківський слідчий ізолятор», попередивши про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1