Рішення № 137567829, 15.06.2026, Благовіщенський районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Ульяновський районний суд Кіровоградської області)

Справа №402/268/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"15" червня 2026 р. м. Благовіщенське

Благовіщенський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Бондаренка А.А.,

секретаря судового засідання Хименка О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Благовіщенське Кіровоградської області в залі судових засідань Благовіщенського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернувся до Благовіщенського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 46020,00 грн. та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Свої позовні вимоги обгрунтовують тим, що між ТОВ «Споживчий центр» (надалі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) 16.07.2025 року укладено Кредитний договір (оферти) № 16.07.2025-100000601.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 13000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 16.07.2025р., строком на 184 днів, зі сплатою відсотків за ставкою фіксована незмінна процентна ставка 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подачі позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 46020,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 13000,00 грн., процентів в розмірі 23920,00 грн., комісії (пов"язаної з наданням кредиту)- 2600,00 грн., неустойки 6500 грн.

16.04.2026 року від відповідача надійшов відзив на позов. В якому зазначено, що відповідач позов не визнає. Просив в позові відмовити.

21.04.2026 року від представника заявника надійшла відповідь на відзив.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши в сукупності письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, суд доходить наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір(оферти)і прийняття пропозиції (акцепту)другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, є договором приєднання, що визначено у ст. 634 ЦК України.

Судом встановлено, що 16.07.2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» було укладено Електронний кредитний договір № 16.07.2025-100000601, що підтверджується пропозицією про укладення кредитного договору (оферта), заявкою ОСОБА_1 від 16.07.2025 року та відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 16.07.2025-100000601.

Згідно умов укладеного кредитного договору відповідач отримав у кредит грошові кошти у розмірі 13000,00 грн. строком на 184 днів, зі сплатою відсотків за ставкою фіксована незмінна процентна ставка 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідач ОСОБА_1 отримав у кредит обумовлені договором грошові кошти, скористався наданими кредитними коштами, проте зобов`язання належним чином за вищезазначеним договором не виконав.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач не наводив жодних заперечень проти тверджень позивача про те, що 16.07.2025 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 16.07.2025-100000601.

Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 16.07.2025-100000601, складеного ТОВ «Споживчий центр», заборгованість відповідача перед позивачем становить 46020,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 13000,00 грн., процентів в розмірі 23920,00 грн., комісії (пов"язаної з наданням кредиту)- 2600,00 грн., неустойки 6500 грн.

Таким чином судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит, яке підлягає судовому захисту.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» підлягають задоволенню.

Крім того, із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд,

вирішив:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором № 16.07.2025-100000601 від 16.07.2025 року у розмірі 46020,00 грн. (сорок шість тисяч двадцять гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.А. Бондаренко