Ухвала суду № 137567511, 22.06.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/949/26

Провадження № 1-кп/346/546/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

з участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Словяносербка, Великомихайлівського району Одеської області, жителя: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з вищою освітою, працюючого майстром рухомої ремонтної майстерні безпілотних авіаційних комплексів взводу технічного обслуговування військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27.02.2026 року до Коломийського міськрайонного суду скеровано обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що 28 травня 2004 року ОСОБА_4 , відповідно до наказу Івано-Франківської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» №311-к від 28 травня 2004 року, прийнято на посаду касира-операціоніста відділу каси Коломийського відділення N?3 Івано-Франківської філії ПАТ КБ «ПриватБанк», та наказом Івано-Франківської філії переведено з 01 червня 2004 року на посаду касира-операціоніста Коломийського відділення №3. 25 квітня 2007 року наказом №Є.IF-ПІП-207-367 Департаменту по роботі з персоналом ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_4 переведено на посаду керуючого Коломийського відділення №3 ПАТ КБ «ПриватБанк». До основних обов?язків на вказаній посаді входило керування діяльністю відділення, оформлення депозитних вкладів та поточних розрахунків в національній та іноземній валюті, надання консультацій по банківських продуктах, прийом заявок на виготовлення банківських страхових полісів, встановлення кредитних лімітів та БПК, прийом заявок та документів на відкриття поточних рахунків для приватних підприємців та юридичних осіб.

Отже, ОСОБА_4 обіймав в установі банку посаду, пов?язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов?язків, а тому відповідно до примітки до ст. 364 КК України являється службовою особою.

Так, 30 серпня 2006 року ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді касира- операціоніста Коломийського відділення №3 ПАТ КБ «ПриватБанк» та фактично відповідальним за збереження ввірених йому матеріальних цінностей та грошових коштів, діючи умисно, всупереч інтересів банківської установи, в якій працював, та своїм службовим обов?язкам, що супроводжувалися виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, керуючись корисливими мотивами, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами ПАТ КБ «ПриватБанк», оформив заяву на відкриття кредитного рахунку від імені та без відома ОСОБА_5 , на підставі якої 30.08.2006 в ПАТ КБ «ПриватБанк» була видана кредитна картка НОМЕР_6 на суму 1770 грн, якими ОСОБА_4 заволодів та розпорядився ними на власний розсуд, спричинивши своїми незаконними діями ПАТ КБ «ПриватБанк» майнову шкоду на вказану суму.

Продовжуючи свої злочинні дії, 31 серпня 2006 року ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді касира-операціоніста Коломийського відділення №3 ПАТ КБ «ПриватБанк» та фактично виконуючи обов`язки керуючого Коломийского віллілення №3, булучи відповідальним за збереження ввірених йому матеріальних цінностей та грошових коштів, діючи умисно та повторно, всупереч інтересів банківської установи, в якій працював, та своїм службовим обов?язкам, що супроводжувалися виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, зловживаючи своїм усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, керуючись корисливими мотивами, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами ПАТ КБ «ПриватБанк», оформив заяву на відкриття кредитного рахунку від імені та без відмо ОСОБА_6 , на підставі якої в «ПриватБанк» була видана кредитна картка НОМЕР_7 на суму 2881,5 грн, якими ОСОБА_4 заволодів та розпорядився ними на власний розсуд, спричинивши своїми незаконними діями ПАТ КБ «ПриватБанк» майнову шкоду на вказану суму.

Продовжуючи свої злочинні дії, 04 вересня 2006 року ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді касира-операціоніста Коломийського відділення №3 ПАТ КБ «ПриватБанк» та фактично виконуючи обов`язки керуючого Коломийського відділення №3, будучи відповідальним за збереження ввірених йому матеріальних цінностей та грошових коштів, діючи умисно та повторно, всупереч інтересів банківської установи, в якій працював, та своїм службовим обов?язкам, що супроводжувалися виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, керуючись корисливими мотивами, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами ПАТ КБ «ПриватБанк», оформив заяву на відкриття кредитного рахунку від імені та без відома ОСОБА_7 , на підставі якої 04.09.2006 в ПАТ КБ «ПриватБанк» була видана кредитна картка НОМЕР_8 на суму 1883,54 грн, якими ОСОБА_4 заволодів та розпорядився ними на власний розсуд, спричинивши своїми незаконними діями ПАТ КБ «ПриватБанк» майнову шкоду на пказапу суму. Продовжуючи свої злочинні дії, 30 травня 2007 року ОСОБА_4 перебуваючи на посаді керуючого Коломийським відділенням №З ПАТ КБ «ПриватБанк будучи відповідальним за збереження ввірених йому матеріальних цінностей та грошових коштів, діючи умисно та повторно, всупереч інтересів банківської установи, в якій працював, та своїм службовим обов?язкам, що супроводжувалися викопанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, керуючись корисливими мотивами, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами ПАТ КБ «ПриватБанк», оформив заяву на відкриття кредитного рахунку від імені та без відома ОСОБА_8 , на підставі якої 30.05.2007 в ПАТ КБ «ПриватБанк» була видана кредитна картка НОМЕР_9 на суму 5241,24 грн, якими ОСОБА_4 заволодів та розпорядився ними на власний розсуд, спричинивши своїми незаконними діями ПАТ КБ «ПриватБанк» майнову шкоду на вказану суму. Всього внаслідок незаконних дій ОСОБА_4 ПАТ КБ «ПриватБанк» завдано майнової шкоди на загальну суму 11776,28 грн.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 3 ст. 191 КК України, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, що вчинене повторно.

Обвинувачений в судовому засіданні оголосив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.191 КК України у зв`язку з закінченням строків давності. Правові наслідки закриття провадження з таких підстав обвинуваченому роз`яснені та зрозумілі.

Прокурор не заперечив проти клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 у зв`язку із закінченням строків давності.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, 08.05.2026 року подав до суду заяву, в якій просив розгляд проводити без його участі.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.191 КК України на підставі ст.49 КК України, виходячи з наступного.

Пунктом 1 ч.2 ст.284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється виключно судом, а згідно з нормами ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ст.44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 191 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, що вчинене повторно, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Санкцією ч. 3 ст. 191 КК України передбачене покарання у виді обмеженням волі на строк від трьох до п`яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Оскільки відповідно до вимог ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 276 КК України, відноситься до тяжкого злочину, то з урахуванням п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею тяжкого злочину минуло десять років.

З обвинувального акту слідує, що 16.10.2015 року обвинуваченого було оголошено в розшук та 25.02.2026 року йому повідомлено про підозру.

Таким чином, судом встановлено, що обвинувачений ухилявся від досудового розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2019 року по справі № 350/1218/16-к зазначив, що відповідно до положень ст. 49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Так, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили: минули зазначені у законі строки (ці строки диференційовані залежно від тяжкості вчиненого злочину); протягом цих строків особа не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

Судом встановлено, що злочинні дії обвинуваченого були завершені в травні 2007 року, тобто на сьогодні минуло понад п`ятнадцять років років, що дає підстави суду застосувати норму ч. 2 ст. 49 КК України.

Вимога щодо судимостей ОСОБА_4 , сформована станом на 11.05.2026 року свідчить, що інших кримінальних правопорушень останній не вчиняв, тому підстав для переривання строків давності, передбачених ч. 3 ст. 49 КК України суд не вбачає.

З огляду на те, що з моменту вчинення ОСОБА_4 тяжкого злочину минуло понад п`ятнадцяти років, строки давності притягнення особи до відповідальності закінчились, суд дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності підлягає задоволенню.

Відповідно до правової позиції, сформульованої в постанові ВС від 11.09.2022 року у справі № 204/241/17 якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 49 КК України, ст. ст. 284,369-372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12013090180001001 від 01 травня 2013 за ознаками ч.3 ст.191 КК України відносно ОСОБА_4 , на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України - закрити.

Витрати на проведення експертиз у сумі 1 060,08 гривень віднести на рахунок держави.

Речові докази, а саме: кредитні справи №20110815PBIFH000000001171, №20110815PBIFH000000001180, №20110815PBIFH00000000757, №20110815PBIFH00000000399, довідки про рух коштів по кредитних картках № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 залишили в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд.

Суддя : ОСОБА_1