Ухвала суду № 137566962, 22.06.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/1187/26

провадження № 2-о/179/28/26

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

22 червня 2026 року с-ще Магдалинівка

Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Чорна А.О., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України, про встановлення факту що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

19.06.2026 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України, про встановлення факту що має юридичне значення, згідно якої заявник просить визнати юридичний факт, що вимушене переселення ОСОБА_1 з 15.04.2014 з окупованої території м. Луганська Луганської області України, відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Луганської області.

Зазначена заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177, 318 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків (відповідно до ст. 10 ЦПК України застосовується аналогія закону).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду заяви у справах окремого провадження ставки судового збору встановлюються для фізичних осіб у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

ОСОБА_1 до заяви подано військовий квіток та посвідчення Серії НОМЕР_1 .

За приписами пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Таким чином, для звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов`язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов`язаною із обороною України.

Правовідносини у даній справі не пов`язані із захистом порушених прав ОСОБА_1 саме як військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи будь-яким іншим чином пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, не стосуються його соціального та правового статусу як військовослужбовця, а тому відсутні визначені законом підстави для звільнення заявника від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» у даній справі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 в справі 640/7310/19 погодилась із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для звільнення особи від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки зміст заявлених вимог свідчить, що вони не пов`язані з виконанням особою військових обов`язків та не стосуються його службових обов`язків.

Аналогічним чином Верховним Судом були застосовані положення пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» в ухвалах від 26.07.2023 у справі № 755/25044/14-ц, від 29.06.2023 у справі № 274/1676/22.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Зміст пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» в сукупності з частиною 2 статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Питання про встановлення факту, що має юридичне значення не пов`язане з наявністю та/або відсутністю у ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

Таким чином, статус ОСОБА_1 , як учасника бойових дій не є підставою для звільнення від сплати судового збору за подання заяви про встановлення факту, що має юридичне значення на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи вищевикладене, заявником не сплачено судовий збір за подання заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

Розмір судового збору, який підлягає до сплати заявником становить 665,60х0,8 = 532,48 грн.

В порушення вище зазначених вимог закону, заявником судовий збір не сплачено.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заяву слід залишити без руху, а заявникові надати строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 177, 185, 318 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України, про встановлення факту що має юридичне значення залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником ухвали.

Документ, що підтверджує сплату судового збору або докази про звільнення від сплати такого у визначений судом строк представити у визначений судом строк суду.

Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви, відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Чорна