Рішення № 137566358, 22.06.2026, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 174/149/26

п/с 2/174/231/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря Троцько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтувано тим, що 09.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агенство Необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 БАНК») та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит № 71541937, за яким позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується передати кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

27.03.2025 між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БАНК» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БАНК» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 10 від 25.07.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 962,50 грн, з яких: 6 500,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 487,50 грн сума заборгованості за відсотками; 13 000,00 грн сума заборгованості за пенею; 975,00 грн комісія за надання кредиту.

Всупереч умовам Кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 71541937 в розмірі 20 962,50 грн, тому, позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену суму боргу за кредитним договором та судові витрати по справі.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 05.02.2026 позовну заяву ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

10.02.2026 від предстаника позивача Марченко А.О. через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків (а.с. 40-41).

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 13.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам роз`яснено їх процесуальні права та обов`язки.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, у прохальній частині позовної заяви просила проводити розгляд справи без участі представника ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 09.03.2025 між ТОВ «1 БАНК» та ОСОБА_1 підписано Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71541937, відповідно до умов якого, ТОВ «1 БАНК» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 6 500,00 грн, строком на 30 днів, зі сплатою комісії за надання кредиту та зі сплатою процентів за користування кредитом, визначених умовами Договору. Кредитний договір з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 72016 (а.с. 6-9).

Факт перерахування 09.03.2025 коштів на карту отримувача Карапа Анатолій НОМЕР_1 в сумі 6 500,00 грн, підтверджується листом ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» за Вих. № КД-000103746/ТНПП від 08.01.2026 (а.с. 10).

Згідно до розрахунків заборгованості за кредитним договором № 71541937 від 09.03.2025, заборгованість ОСОБА_1 , становить 20 962,50 грн, з яких: 6 500,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 48750 грн сума заборгованості за відсотками; 13 000,00 грн сума заборгованості за пенею; 975,00 грн комісія за надання кредиту (а.с. 10зв.-12).

27.03.2025 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) та ТОВ «1 БАНК» (клієнт) укладено Договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб (а.с. 12зв.-16).

Відповідно до Реєстру боржників № 10 від 25.07.2025 року до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору № 71541937 від 09.03.2025 в сумі 20 962,50 грн, з яких: 6 500,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 487,50 грн сума заборгованості за відсотками; 13 000,00 грн сума заборгованості за пенею; 975,00 грн комісії за надання позики/кредиту (а.с. 16зв.).

За правилами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якої, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеном у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікаторомдані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як вбачається зі ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, судом встановлено, що доказів належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № 71541937 від 09.03.2025 матеріали справи не містять, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги за вказаним кредитним договором та просить стягнути з відповідача 20 962,50 грн, з яких: 6 500,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 487,50 грн сума заборгованості за відсотками; 13 000,00 грн сума заборгованості за пенею; 975,00 грн комісії за надання позики/кредиту.

ОСОБА_1 надав суду копію довідки ВЧ та копію військового квитка (а.с. 56-63).

У постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі №199/3051/14 (провадження №61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини 3 статті 14 ЗУ «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

На вказані вище пільги мають право мобілізовані позичальники, військовослужбовці Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та, правоохоронних органів спеціального призначення, залучених до проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, з метою виконання службових завдань. Відповідний правовий висновок міститься і в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №306/1157/15-ц (провадження № 61-2525св18), від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14.

Національний банк України в листі від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

На підтвердження статусу військовослужбовця відповідач надав копію військового квитка серії НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_1 13.01.2025 на підставі Указу Президента України № 65/22 за загальною мобілізацією призваний у Збройні Сили України.

Відповідно довідки № 2842 Військової частини від 15.12.2025, ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині з 13.01.2025 по теперішній час.

Тобто, з поданих документів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 набув статусу військовослужбовця (був мобілізований) 13.01.2025 і саме з цього часу на нього розповсюджуються пільги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Кредитний договір укладено 09.03.2025 для споживчих цілей, відсотки та пеня нараховані за період з 09.03.2025 до 25.07.2025, тобто під час проходження відповідачем військової служби, що підтверджено документально. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, з ОСОБА_1 не підлягає стягненню заборгованість за пенею в сумі 13 000,00 грн, заборгованість за відсотками в сумі 487,50 грн, тому позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 7 475,00 грн, яка складається з: 6 500,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та заборгованість за комісією за надання кредиту в сумі 975,00 грн.

З урахуванням наведеного, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають частковому задоволенню.

Також, з відповідача необхідно стягнути судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, пропроційно до задоволеної частини позовних вимог в сумі 949,38 грн. В іншій частині віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. 10, 76-81, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, реквізити IBAN № НОМЕР_4 в АТ «ТАСкомбанк», суму заборгованості за Кредитним договором № 71541937 в розмірі 7 475,00 грн, з яких: 6 500,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 975,00 грн комісія за надання кредиту.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, реквізити IBAN № НОМЕР_4 в АТ «ТАСкомбанк», суму сплаченого судового збору у розмірі 949,38 грн.

В іншій частині віднести на рахунок позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя І.А. Ілюшик