Ухвала суду № 137566066, 18.06.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1627/26

1-кп/703/403/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Сміла матеріали кримінального провадження №12026250350000072 від 27 січня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Очхамури Кобулетського району Аджарія, грузина, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 10.01.2023 Кам`янським районним судом Черкаської області за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначено остаточне покарання у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-

у с т а н о в и в :

До суду звернувся прокурор ОСОБА_3 з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 застосованого відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки такий спливає 16 липня 2026 року.

Клопотання обґрунтував тим, що ризики, які були враховані при застосуванні вказаного запобіжного заходу не зменшилися, а саме: під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 судом встановлено наявність ризиків, зазначених у п. п. 1, 3. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які з часу застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на переконання сторони обвинувачення не зменшились та існують. Перебуваючи на волі під тягарем кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду оскільки у разі визнання ОСОБА_4 винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинене ним діяння може спонукати останнього, перебуваючи на волі, ухилитися (змінити місце проживання, у т.ч. шляхом виїзду за кордон тощо) від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення покарання. ОСОБА_4 , з метою уникнення від кримінальної відповідальності, з метою не доведення його вини судом, може незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування і схилити їх до зміни даних ними показань чи до дачі неправдивих показань, які б виправдовували останнього. ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки 10.01.2023 був засуджений Кам`янським районним судом Черкаської області за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України йому визначено остаточне покарання у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі, за що судимість у передбаченому законному порядку не знята та не погашена, що вказує схильність до вчинення кримінальних правопорушень та підтверджує факт можливості продовжити або вчинити ним інше кримінальне правопорушення. 3 урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 , сторона обвинувачення приходить до висновку про необхідність продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі.

Захисник ОСОБА_5 , позицію якого підтримав обвинувачений ОСОБА_4 , проти задоволення клопотання прокурора заперечував, просив суд обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з тих підстав, що зазначені прокурором ризики вже зменшились та ОСОБА_4 має на утриманні маму похилого віку та постійне місце проживання.

Суд, врахувавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.

Ухвалою слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29.02.2026 року по справі № 703/552/26 ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28.03.2026 включно, ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26.03.2026 ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.05.2026 включно, ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18.05.2026 ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.07.2026 включно.

Згідно з ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань, суд, під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини "Тейс проти Румунії", автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Згідно ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Зокрема при продовженні строку тримання під вартою суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність продовження тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років та, достовірно усвідомлюючи суворість можливого призначення йому покарання за злочин може переховуватися від суду. Крім того суд враховує, що обвинувачений не працює, не одружений, утриманців не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків. Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 не працевлаштований, офіційних джерел прибутку не має, не виключається можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень. Також не виключається можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а саме незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування і схилити їх до зміни даних ними показань чи до дачі неправдивих показань, які б виправдовували останнього. Тому, з урахуванням обставин справи, недостатнє застосування більш м`яких запобіжних заходів, зокрема: у вигляді домашнього арешту, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання прокурора у судовому засіданні судом достовірно встановлено, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані при обранні та продовженні обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зменшилися лише частково, оскільки в судовому засіданні допитано лише двох з трьох свідків обвинувачення, ризики не втратили свою актуальність та продовжують існувати на даний час.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про доцільність продовження застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який забезпечить його належну процесуальну поведінку, у зв`язку з чим клопотання прокурора слід задовольнити, а в задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених ч. 4 цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Враховуючи, обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, вік підозрюваного, суд вважає за можливе визначити йому заставу в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, в провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження;

2) не відлучатися з м. Кам`янка Черкаської області без дозволу суду, в провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження;

3) утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення в даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 ;

4) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 314-316, 331, 336, 369-372 ,284, 376 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Відмовити в задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладанням на обвинуваченого обов`язків за ст. 194 КПК України.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб - до 16 серпня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 99840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорока) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) згідно наступних реквізитів: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26261092, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, рахунок отримувача: UA888201720355269002000003652; код банку отримувача (МФО) 820172. В призначенні платіжного документу необхідно зазначати інформацію про ухвалу суду.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, в провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження;

2) не відлучатися з м. Кам`янка Черкаської області без дозволу суду, в провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження;

3) утримуватися від спілкування з свідками сторони обвинувачення в даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 ;

4) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну,

наслідком невиконанням яких буде звернення застави в дохід держави та обрання більш обтяжливого запобіжного заходу.

Роз`яснити, що учасники процесу не позбавлені права звернення до суду у встановленому законом порядку з клопотанням про зміну чи скасування запобіжного заходу впродовж судового розгляду кримінального провадження.

Ухвала підлягає негайному виконанню, однак в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала, в частині продовження застосування запобіжного заходу, набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження - після розгляду скарги апеляційним судом, якщо така не буде скасована.

Копії ухвали направити начальнику Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» для виконання, вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.

Повний тест ухвали оголошений о 08 год. 50 хв. 22 червня 2026 року.

Суддя: ОСОБА_1