Рішення № 137565914, 22.06.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/6193/25

Номер провадження 2/570/614/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Захарук Г.Л.

відповідачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (в порядку спрощеного позовного провадження) цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики № 75425719 від 04.06.2021 року, -

в с т а н о в и в :

Оскільки відповідачка не виконує свої зобов`язання з повернення отриманих нею коштів, то представник позивача звернувся до суду та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованість за договором № 75425719 від 04.06.2021 року; стягнути судові витрати (сплата судового збору) та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 25.12.2025 року справа була прийнята до провадження судді Красовського О., та призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Судові засідання призначалися на 25.02.2026, 31.03.2026, 14.05.2026, 17.06.2026.

23.02.2026 відповідачка подала до суду заяву про поновлення строку для подання відзиву та відзив на позовну заяву. В обґрунтування заяви зазначила, що не мала можливості подати відзив у строк встановлений судом, оскільки не отримувала судових повідомлень у зв`язку зі зміною місця проживання.

У поданому відзиві відповідачка заперечує позовні вимоги, зазначає, що позивач не надав належних та допустимих доказів отримання нею коштів, правильності здійснення розрахунку заборгованості. Просить відмовити у задоволені позову та застосувати наслідки спливу позовної давності.

27.02.2026 представником позивача подано до суду відповідь на відзив. Представник позивача не погоджується із наведеними твердженнями відповідачки. Зазначає, що в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують перерахування коштів на картковий рахунок відповідачки. Вказує, що посилання відповідачки на наявність у складі заборгованості пені чи штрафів є безпідставними та не підтверджуються матеріалами справи. Зазначає, що, у період з 02 квітня 2020 року по 04 вересня 2025 року строки позовної давності були зупинені, і звернення позивача з позовом вчинено в межах строку позовної давності.

18.03.2026 року відповідачка подала до суду письмові пояснення. У поданих поясненнях зазначає, що вже здійснюється примусове стягнення у виконавчому провадженні №68764288 відкритому 23.02.2022 щодо цієї ж заборгованості. Тому існує ризик подвійного стягнення однієї і тієї ж заборгованості. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім того, сторонами до суду подано інші заяви та клопотання, які містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 14.05.2026 року витребувано докази.

Представник позивача не з`явився в судове засідання. Подав заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує повністю, просить справу розглядати без його участі.

В судовому засідання відповідачка позов не визнала. Зазначає, що договір та додаткову угоду не підписувала, а карта, на яку відбулося зарахування коштів, їй не належить.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані сторонами докази на виконання вимог ст. 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Обставини, встановлені при розгляді справи.

04.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_4 укладено Договір позики №75425719 на підставі та умовах, визначених договором. Договір підписано електронним підписом позичальника, за допомогою одноразового ідентифікатора EBbUyOC9a1.

05.06.2021 року між Позикодавцем та відповідачкою укладено Додаткову угоду №75425719 до Договору позики №75425719, за умовами якої Позичальник збільшує суму позики на 2 000 грн. Додаткову угоду підписано електронним підписом позичальника, за допомогою одноразового ідентифікатора KzROBv6gVO.

Таким чином, загальний розмір Позики з урахуванням докредитування становить 4 000 грн. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, відповідно до узгоджених умов Позичальник кредит отримав, що підтверджується листом №27/10/25-12528 від 27.10.2025 року.

19.11.2021 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ уклали Договір факторингу № 1911 від 19.11.2021 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75425719 від 04.06.2021 р.

03.04.2023 р. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 р. за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75425719 від 04.06.2021 р.

Заборгованості відповідачки, за розрахунками позивача за Договором №75425719 від 04.06.2021 р. та додаткової угоди, складає 13 383,64 грн. зокрема: 4 000,00 грн. основна сума боргу; 9 383,64 грн. відсотки.

На виконання ухвали суду від 14.05.2026 року про витребування доказів Рівненський відділ ДВС у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального Міністерства юстиції України, надав копії матеріалів виконавчого провадження №68764288. З наданих матеріалів вбачається, що 22.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. здійснено виконавчий напис № 32569 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами», якому ТОВ «1Безпечнене Агентство Необхідних Кредитів» на підставі договору факторингу №1911 від 19.11.2021 року відступлено право вимоги за кредитним договором №75425719 від 04.06.2021 року, укладеного між «1Безпечнене Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_4 , суму у розмірі 4000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9383,64 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 50 грн - плата за вчинення виконавчого напису.

23.02.2022 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження №68764288 на підставі виконавчого напису №32569, вчиненого 22.12.2021 року, та вчинені подальші дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Листом від 03.06.2026 року №20.1.0.0.0/7-260526/122855-БТ АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав суду інформацію щодо рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 .

Щодо відступлення права вимоги за договорами факторингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Норми права щодо укладення договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку, якщо він підписаний стороною (сторонами).

За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України.

Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Кредитний договір підписано боржницею за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами. Якщо вказані документи підписано за допомогою електронного підпису, то він є аналогом власноручного підпису.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст. 11 Закону). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно із ч.6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, у тому числі Закону України «Про електрону комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.

Щодо волевиявлення сторін при укладенні договору.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

«Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. правочин є поєднанням волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами».

Про це вказав Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 30.03.2020 р., справа № 387/554/18.

Норми права щодо виконання договору.

Укладений договір відповідає вимогам Закону, оскільки визначені у ньому умови кредитування сторонами погоджені, що свідчить про добровільне волевиявлення сторін. Жодних претензій до кредитора з приводу його умов або укладення договору з порушеннями вимог закону, відповідачка не пред`явила.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Норми права щодо нарахування відсотків.

Згідно із положеннями ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), та від 31 жовтня 2018 року (справа № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18), викладено наступну правову позицію, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Висновки суду.

Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Розглядаючи справу, суд визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює.

Відповідачка зазначає, що позивач подав позовну заяву після спливу позовної давності.

Однак, Законом України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12, яким зазначено, що строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами КМУ та був відмінений з 24:00 год. 30 червня 2023 року відповідно до постанови КМУ від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX, який набрав чинності 17 квітня 2022 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Закон України №4434-ІХ від 14.05.2025 року «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким виключено пункт 19 «Прикінцевих та перехідних положень» щодо призупинення строків позовної давності, набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 04.09.2025 року.

Таким чином, у період з 02 квітня 2020 року по 04 вересня 2025 року строки позовної давності були зупинені, і звернення позивача з даним позовом 28.11.2025 року вчинено в межах строку позовної давності

Проте суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

На виконанні Рівненського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області перебуває виконавче провадження №68764288 на підставі виконавчого напису №32569, вчиненого 22.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. про стягнення заборгованості за договором №75425719 від 04.06.2021 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_4 .

З матеріалів справи вбачається, що за виконавчим написом нотаріуса стягується заборгованість за тим самим договором та щодо тих самих платежів, що і заявлені позивачем у позовній заяві.

За таких обставин задоволення позовних вимог фактично призведе до повторного стягнення з відповідачки однієї й тієї ж заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У даному випадку з метою захисту своїх прав позивачеві слід замінити стягувача у виконавчому провадженні, оскільки до позивача фактично перейшло право вимоги у виконавчому провадженні з виконання виконавчого напису нотаріуса.

Судові витрати.

За змістом ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Розподіл між сторонами судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову сплачений позивачем судовий збір не стягується з відповідачки.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНПРОМ МАРКЕТ"до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики № 75425719 від 04.06.2021 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, вул. Садова, буд. 31/33, м. Ірпінь, Київської області).

Відповідачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 ).

Суддя Красовський О.О.