Рішення № 137565780, 22.06.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/3199/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючої судді Балацької О.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кулікович Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення нарахованої, але не виплаченої пенсії,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

В Рівненський міський суд Рівненської області з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області звернувся представник ОСОБА_1 адвокат Давидюк Віталій Анатолійович, в якій просить суд стягнути з відповідача у порядку спадкування 162 714 грн. 79 коп., належну померлому ОСОБА_2 суму нарахованої, але невиплаченої пенсії на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 у справі № 460/17249/21.

В обґрунтування позову вказує, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, а позивач є його дружиною та спадкоємцем першої черги за законом. За життя ОСОБА_2 отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 у справі № 460/17249/21 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату його пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення. На виконання зазначеного рішення відповідачем проведено перерахунок пенсії, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 162 714 грн 79 коп., яка за життя пенсіонера виплачена не була. Позивач вказує, що після смерті чоловіка звернулася до відповідача із заявою про виплату їй як спадкоємцю нарахованої, але не виплаченої суми пенсії. Листом від 23.12.2025 відповідач повідомив про необхідність вирішення питання шляхом заміни стягувача у виконавчому провадженні та зазначив, що виплата можлива лише за наявності відповідного фінансування. На думку позивача, невиконання судового рішення за життя пенсіонера не позбавляє спадкоємця права на одержання належних спадкодавцю грошових коштів, а вимога відповідача щодо заміни сторони у виконавчому провадженні не є належним способом захисту її права. Посилаючись на те, що спірна сума пенсії була нарахована спадкодавцю на виконання судового рішення, однак фактично не виплачена, позивач просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на її користь у порядку спадкування 162 714 грн 79 коп. нарахованої, але невиплаченої пенсії, а також понесені судові витрати.

Представник відповідача у поданому відзиві зазначає, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки спір щодо нарахованих, але не виплачених за життя ОСОБА_2 сум пенсії виник із публічно-правових відносин та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Крім того, відповідач вказує, що позивачка звернулася із заявою про виплату недоотриманої пенсії після спливу шестимісячного строку, встановленого законом, у зв`язку з чим не набула права на отримання таких коштів. Також зазначено, що сума заборгованості, нарахована на виконання рішення суду у справі № 460/17249/21, внесена до Реєстру судових рішень, однак позивачка не є стороною відповідного виконавчого провадження, а виплата таких коштів можлива лише після заміни сторони стягувача та в межах бюджетного фінансування. У зв`язку з наведеним відповідач просить закрити провадження у справі або відмовити у задоволенні позову.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 лютого 2026 року справу передано судді Балацькій О.Р.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 13 лютого 2026 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. (а.с. 15-16)

Представник відповідача у поданому відзиві заперечує проти позову, зазначаючи, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, позивачка пропустила встановлений законом строк для звернення за виплатою недоотриманої пенсії, а відповідач не має правових підстав для здійснення виплати без заміни сторони стягувача та відповідного бюджетного фінансування. Просить закрити провадження у справі або відмовити у задоволенні позову. (а.с. 19-27)

Представник позивача адвокат Давидюк В.А. подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. (а.с. 29-30)

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 07 травня 2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті. (а.с. 33-34)

Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ІІІ. Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та докази.

Суд встановив, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Сарненським районним ЗАГС Рівненської області. (а.с. 8)

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 за життя перебував на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі № 460/17249/21 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області було задоволено, зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01 квітня 2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання зазначеного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , у результаті чого визначено суму заборгованості за період з 01 квітня 2019 року по 31 травня 2022 року у розмірі 162 714 грн 79 коп. Вказана сума була внесена відповідачем до Реєстру судових рішень як заборгованість, що підлягає виплаті на виконання судового рішення, однак за життя пенсіонера фактично виплачена не була.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . (а.с. 8) Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить право на отримання належних спадкодавцю грошових коштів, а саме суми пенсії, нарахованої, але не виплаченої за життя на виконання рішення суду. (а.с. 9)

Після смерті чоловіка ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою щодо виплати їй суми нарахованої, але невиплаченої пенсії. Листом відповідача від 23 грудня 2025 року позивачці було повідомлено про необхідність вирішення питання шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні та зазначено про відсутність можливості проведення виплати без відповідного фінансового забезпечення. (а.с. 10-11)

Таким чином, між сторонами виник спір щодо права позивачки як спадкоємця на отримання суми пенсії, яка була нарахована спадкодавцю на виконання судового рішення, але не була отримана ним за життя.

Відповідач не заперечує факт існування зазначеної заборгованості та проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду, однак вважає, що правові підстави для виплати цих коштів позивачці відсутні у зв`язку з необхідністю заміни сторони стягувача, пропуском строку звернення за виплатою недоотриманої пенсії та відсутністю відповідного бюджетного фінансування.

Отже, предметом розгляду у даній справі є встановлення наявності у позивачки права на отримання в порядку спадкування суми пенсії, нарахованої померлому ОСОБА_2 на виконання судового рішення, але не виплаченої йому за життя, а також визначення належного способу захисту такого права.

ІV. Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд при прийнятті рішення.

Право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання закріплене частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України право на звернення до суду за захистом гарантується, оскільки кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, законних інтересів.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Стаття 41 Конституції України та стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку Україна ратифікувала 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції» передбачають право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Принцип непорушності права приватної власності означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (ст. 1219 ЦК України).

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини (ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що цією правовою нормою встановлено:

- сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».

Для приватного права властивою є така засада як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.

Суд встановив, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 у справі № 460/17249/21 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019. На виконання цього рішення відповідачем проведено перерахунок пенсії, у результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 162 714 грн 79 коп., яка за життя пенсіонера виплачена не була.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка ОСОБА_1 є його дружиною та спадкоємцем першої черги за законом. Після смерті чоловіка вона звернулася до відповідача із заявою про виплату належної йому суми недоотриманої пенсії, однак отримала відмову з посиланням на необхідність заміни сторони у виконавчому провадженні та відсутність фінансування.

Судом встановлено, що спірна сума пенсії була нарахована спадкодавцю за життя на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, але фактично ним не отримана. Отже, право на отримання зазначених коштів не припинилося у зв`язку зі смертю пенсіонера та перейшло до позивачки як члена сім`ї та спадкоємця.

Доводи відповідача щодо належності спору до юрисдикції адміністративного суду суд відхиляє, оскільки предметом цього спору є не оскарження дій чи рішення органу Пенсійного фонду щодо призначення або перерахунку пенсії, а захист цивільного права позивачки на отримання грошових коштів, які належали її померлому чоловікові та не були ним отримані за життя.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки встановлено факт наявності нарахованих, але не виплачених за життя пенсіонера сум пенсії, визначених на виконання рішень суду, які входять до складу спадкового майна та підлягають виплаті позивачці як спадкоємиці першої черги, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача на її користь відповідної суми.

Відповідно до ч. 1. ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог судовий збір слід покласти на відповідача. Відтак з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1 301 грн. 72 коп. (одна тисяча триста одна) гривня 72 копійки.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 4, 5, 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, статтями 1220, 1268, 1270 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення нарахованої, але не виплаченої пенсії задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 у порядку спадкування 162 714 (сто шістдесят дві тисячі сімсот чотирнадцять) гривень 79 копійок, належну померлому ОСОБА_2 суму нарахованої, але невиплаченої пенсії на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 у справі № 460/17249/21.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 301 (одна тисяча триста одна) гривня 72 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 22 червня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, місце знаходження: вул. Олександра Борисенка, буд. 7, 33028, ЄДРПОУ 21084076.

Суддя Ольга БАЛАЦЬКА