Рішення № 137565508, 22.06.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 363/912/26

Номер провадження 2/541/1221/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

22 червня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

Головуючого судді Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

30.03.2026 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначив, що 19.01.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1499-9662. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 8400,00 грн., строком на 300 днів, з базовим періодом 14 днів, зниженою процентною ставкою 0,90 % в день, стандартною процентною ставкою 1,00 % в день, комісією за видачу кредиту 20,00 % від суми кредиту. Додатковою угодою від 30.04.2025 року до договору про відкриття кредитної лінії №1499-9662 від 19.01.2025 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 4100,00 грн. Позивач взяті на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладених договорів.

Відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №1499-9662 від 19.01.2025 року, шляхом здійснення платежів, а саме: 22.02.2025 року на суму 5426,62 грн.; 01.03.2025 року на суму 1831,31 грн.; 15.03.2025 року на суму 1772,51 грн.; 29.03.2025 року на суму 1772,51 грн.; 12.04.2025 року на суму 1772,51 грн.; 26.04.2025 року на суму 1772,51 грн.; 14.05.2025 року на суму 1630,50 грн.; 18.06.2025 року на суму 1000,00 грн.

З огляду на те, що відповідач свої зобов`язання за договором виконала лише частково, тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 19.01.2025 року № 1499-9662 у сумі 28 653,84 грн., з яких: 6 852,94 грн. заборгованість за кредитом; 17 324,04 грн. заборгованість за нарахованими процентами; 4 476,86 грн. заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України; та понесені судові витрати.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20.04.2026 року справу за вищевказаним позовом постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення (викликом) сторін, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України, встановлено відповідачу строк на подання до суду відзиву на позовну заяву та роз`яснено право та порядок такого подання. Заяв, клопотань, відзиву на позовну заяву, зустрічного позову, відповіді на відзив, заперечень відповідач не надала.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, разом з позовною заявою направив до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомила.

Згідно з ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до положень ст.ст.280, 281 ЦПК України, судом ухвалено провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлено ухвалу суду від 22.06.2026 року про проведення заочного розгляду справи.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 19.01.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1499-9662, за умовами якого кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб у розмірі 8400,00 грн., строком на 300 днів, з базовим періодом 14 днів, зниженою процентною ставкою 0,90 % в день, стандартною процентною ставкою 1,00 % в день, комісією за видачу кредиту 20,00 % від суми кредиту.

Додатковою угодою від 30.04.2025 року до договору про відкриття кредитної лінії №1499-9662 від 19.01.2025 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 4100,00 грн.

Укладення договорів та отримання відповідачем кредитних коштів в загальному розмірі 12500,00 грн. підтверджується договором про відкриття кредитної лінії від 19.01.2025 року № 1499-9662; додатковою угодою до договору про відкриття кредитної лінії № 1499-9662 від 30.04.2025 року; правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), затвердженими наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» від 31.10.2024 року № 113-П, які підписані відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) A6116; квитанцією Liqpay про перерахування суми кредиту від 19.01.2025 року № 1499-9662, ID операції: 2584632863; довідкою про перерахування суми кредиту від 19.01.2025 року № 1499-9662; листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Контрактовий Дім» від 20.01.2026 року за вих. № 19466.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 1499-9662 від 19.01.2025 року станом на 19.01.2026 року розмір заборгованості становить 28653,84 грн., з яких: 6852,94 грн. заборгованість за кредитом; 17324,04 грн. заборгованість за нарахованими процентами; 4476,86 грн. заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України.

Також судом було встановлено, що згідно з розрахунком заборгованості за договором № 1499-9662 від 19.01.2025 року ОСОБА_1 здійснював платежі 22.02.2025 року на суму 5426,62 грн.; 01.03.2025 року на суму 1831,31 грн.; 15.03.2025 року на суму 1772,51 грн.; 29.03.2025 року на суму 1772,51 грн.; 12.04.2025 року на суму 1772,51 грн.; 26.04.2025 року на суму 1772,51 грн.; 14.05.2025 року на суму 1630,50 грн.; 18.06.2025 року на суму 1000,00 грн.

Пунктом 6.9. Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), затвердженими наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» від 31.10.2024 року № 113-П, які підписані відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) A6116, передбачена черговість погашення вимог за Договором. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до Договору.

Встановлена договором черговість погашення є обов`язковою. Тому за недостатності платежів вони насамперед спрямовуються на погашення простроченої заборгованості та процентів, а не інших складових боргу за договором.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, чинне законодавство України надає можливість укладати кредитні договори у формі електронного документу з використанням електронних підписів сторонами.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

10 червня 2017 року набрав чинності Закону України «Про споживче кредитування», який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні.

Положеннями частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц (провадження № 14-600цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що боржник зобов`язаний виконати його обов`язок відповідно до умов договору. Тобто, порушивши права або законні інтереси кредитора, боржник зобов`язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи на звернення до суду з відповідним позовом. Враховуючи приписи статей 526, 527 і 530 ЦК України, направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання відповідних спорів. Невиконання кредитором обов`язку з направлення такого повідомлення (вимоги) не означає відсутність порушення його прав, а тому він може вимагати у суді виконання боржником обов`язку з дострокового повернення кредиту.

А у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц (провадження № 14-680цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів.

Судом встановлено, що кредитний договір від 19.01.2025 року № 1499-9662, укладений між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , є споживчим, оскільки його положеннями передбачено, що сторони у своїх взаємодіях керуються положеннями, зокрема, Закону України «Про споживче кредитування», а позичальник виступає споживачем у відповідних правовідносинах.

Відповідно до вищезазначеного договору, відповідач отримала кредит у розмірі 8400,00 грн. У подальшому, внаслідок укладення додаткової угоди, відповідачем було одержано ще 4100,00 грн.

Сторони в договорі погодили розмір та порядок нарахування і сплати відсотків за користування кредитом, однак не передбачили права кредитора вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту.

Відповідач умови договору порушив, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 28 653,84 грн., з яких: 6 852,94 грн. заборгованість за кредитом; 17 324,04 грн. заборгованість за нарахованими процентами; 4 476,86 грн. заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України.

Враховуючи факт отримання відповідачем кредитних коштів, узгодженням сторонами розміру відсотків та відсутності у договорі передбаченого права кредитора вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення простроченої заборгованості за тілом кредиту та нарахованими процентами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України у розмірі 4 476,86 гривень суд зазначає наступне.

У постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.

Приписи частин другої та третьої статті 6 і статті 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором, зокрема ситуації, коли сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

Свобода договору як одна із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України) є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Однак останні у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий у силу прямої вказівки акта законодавства, а також, якщо ці відносини врегульовані імперативними нормами.

Тому сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов`язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті).

Виходячи з вищезазначеного, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 дійшла висновку про те, що домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.

Згідно з положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами договору про відкриття кредитної лінії від 19.01.2025 року № 1499-9662 та правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), затверджених наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» від 31.10.2024 року № 113-П передбачено, що у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або комісії за видачу Кредиту та/або комісії за видачу додаткових грошових коштів у Кредит та/або суми Кредиту у визначені Договором про відкриття кредитної лінії терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням процентів річних, встановлених Договором про відкриття кредитної лінії, від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Умови нарахування процентів річних на суму заборгованості визначаються в Договорі про відкриття кредитної лінії. Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання зобов`язань на підставі Договору, не може перевищувати половини Кредиту (50% суми Кредиту), одержаного Позичальником за Договором, і не може бути збільшена за домовленістю Сторін.

Однак, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який триває дотепер.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що проценти річні, нараховані на підставі статті 625 ЦК України, у розмірі 4 476,86 гривень не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» підлягають частковому задоволенню, тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 19.01.2025 року № 1499-9662 у розмірі 24 176,98 грн., з яких: 6 852,94 грн. заборгованість за кредитом; 17 324,04 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

Позивач повідомив про наявність судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп. (а.с. 31), оскільки позовні вимоги задоволені на 84,38 % від ціни позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 2246,53 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 512, 514, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 83, 141, 263, 264, 265, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133, суму заборгованість за кредитним договором від 19.01.2025 року № 1499-9662 станом на 19.01.2026 року у розмірі 24 176 (двадцять чотири тисячі сто сімдесят шість) гривень 98 копійки, з яких: 6 852,94 грн. заборгованість за кредитом; 17 324,04 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133, судовий збір в розмірі 2246 (дві тисячі двісті сорок шість) гривень 53 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя О. А. Городівський