Рішення № 137563806, 18.06.2026, Куликівський районний суд Чернігівської області

Справа № 737/273/26

Провадження № 2/737/284/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року с-ще Куликівка

К у л и к і в с ь к и й р а й о н н и й с у д Ч е р н і г і в с ь к о ї о б л а с т і

суддя секретар Лібстер А. С. Скляр А. О.розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу№ 737/273/26за позовомОСОБА_1 до відповідача третя особаКуликівська селищна рада Приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Пономаренко Євгеній Петровичпропро визнання права власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудамиучасники справи та представники: позивачкане з`явилась представник відповідачане з`явився третя особа не з`явився

ВСТАНОВИВ:

04 травня 2026 року позивачка звернулася до суду з даним позовом, в якому просить визнати за нею ОСОБА_1 , право власності на частку у спільному майні подружжя, згідно ст.60 Сімейного кодексу України, та право власності на частку у порядку спадкування після покійного чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами садиби АДРЕСА_1 (житловий будинок літ. А-1, а загальною площею 75,7 кв.м., житлова площа 36,9 кв.м., сарай літ. В, погріб літ.Б).

Ухвалою Куликівського районного суду Чернігівської області від 07.05.2026 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 28.05.2026, яке було відкладено на 18.06.2026.

Позивачка в підготовче судове засідання не з`явилась, в позовній заяві просила справу розглянути за її відсутності, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я.

Представник відповідача Куликівської селищної ради надала відзив на позовну заяву, в якому вказує про повне визнання позову, просить справу розглянути за відсутності їх представника.

Третя особа в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час, місце та дату судового розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за результатами підготовчого судового засідання за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов наступного висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 30.06.2022 (а.с. 7).

Відповідно до Довідки № 33 від 16 квітня 2026 року виданої Орлівським старостинським округом Куликівської селищної ради Чернігівського району, Чернігівської області, ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований на дату смерті за адресою АДРЕСА_1 , разом з дружиною ОСОБА_1 (а.с. 9).

ОСОБА_2 при житті заповітів не складав.

Після смерті чоловіка позивачка звернулась із заявою про прийняття спадщини за законом до приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області, яким і була заведена спадкова справа №163/2022, що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 29.12.2022 за №71068904 (а.с. 7. зворот).

В складі спадщини, яка залишилась після померлого чоловіка є частина житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який був збудований померлим ОСОБА_2 та позивачкою ОСОБА_1 , за час перебування у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 28.02.1987, серія НОМЕР_2 (а.с. 8). Проте, померлий ОСОБА_2 за життя не ввів вказаний вище житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в експлуатацію та не оформив правовстановлюючих документів на нього.

Відповідно до Інформаційної довідки №938 від 25.08.2025 видана ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації», станом на 31 грудня 2012 року на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 право власності не зареєстровано (а.с. 20 ).

Відповідно до Витягів з погосподарських книг Горбівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області станом на 1991-2025 роки головою домогосподарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , був ОСОБА_2 , членом домогосподарства зазначена ОСОБА_1 . Відповідно до погосподарської книги № 1 за 2026-2030 головою домогосподарства зазначена ОСОБА_1 (а.с.10-12).

Технічний паспорт на будинок АДРЕСА_1 при житті чоловіка позивачки ОСОБА_2 , не виготовлявся.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок, складеного суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_3 від 22.04.2026, житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , побудований в 1987 році та має такі характеристики: житловий будинок з піно блоків обкладений цеглою, загальною площею 75,7 кв. м., житлова площа 36,9 кв. м., на плані зазначений літерою А-1,а, сарай літ. В-1, погріб літ.Б (а.с. 13-15).

08 квітня 2026 року, приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Пономаренко С.П., на ім`я позивачки видане свідоцтво про право на спадщину за законом № 373, за яким їй стала належати земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 7422783000:01:002:0111, цільове призначення земельної ділянки будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належала спадкодавцю, ОСОБА_2 , на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ЯЖ № 742220 виданого Грабівською сільською радою Куликівського району Чернігівської області 29 грудня 2009 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010983500199 (а.с.26).

07 квітня 2026 року приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Пономаренко Є.П., відмовлено позивачці у видачі Свідоцтва про право власності у спільному майні подружжя на 1/2 частину та Свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку, як спадкоємцю першої черги за законом, на житловий будинок АДРЕСА_1 , у звязк07 квітня 2026 року у з тим, що позивачка не надано правовстановлюючі документи на житловий будинок (а.с.22).

Відомостей щодо самочинного будівництва суду не надано.

Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» в Чернігівській області ліквідовано Куликівський район та одночасно утворено Чернігівський район (з адміністративним центром у місті Чернігів) у складі територій, в тому числі, Куликівської селищної територіальної громади, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Надані суду докази суперечностей не містять та оцінюються судом як належні та допустимі.

Згідно зі ст.ст. 55, 124 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України, визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п. 6 вищевказаної Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані. Тобто, якщо будинок було побудовано в сільській місцевості, він не підлягав державній реєстрації та на нього не виготовлялась документація про право власності.

Відповідно до ст.ст. 25, 30, 346 ЦК України, листа Міністерства юстиції України № 19- 32/319, від 21.02.2005, якщо у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилась і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав.

Згідно п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Позивачка позбавлена можливості оформити своє право на спадщину у нотаріуса у зв`язку з відсутністю державної реєстрації права власності на спадкове нерухоме майно та у зв`язку із відсутністю документів, які підтверджують право власності на вищевказане нерухоме майно за спадкодавцем.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює судове рішення про задоволення позову. Визнання позову представником відповідача не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, враховуючи також надані відомості із спадкової справи. З матеріалів справи також вбачається, що позивачка, як спадкоємець за законом, належним чином прийняла спадщину після смерті чоловіка.

Враховуючи встановлені обставини, житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами садиби АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю, відтак, частка позивачки в спільному майні подружжя становить 1/2. Інша частка житлового будинку, підлягає спадкуванню в загальному порядку позивачкою.

За таких умов, враховуючи, що будинок був побудований в 1987 році, тобто до 05.08.1992 року, позивачка спадщину після померлого прийняла, але не може оформити право на спадщину у нотаріуса через відсутність правовстановлюючих документів на домоволодіння, суд вважає що право власності підлягає судовому захисту, а позовні вимоги позивачки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд не стягує судові витрати з відповідача на користь позивачки, оскільки у позовній заяві позивачка не просила стягувати судовий збір з відповідача.

Керуючись статтями ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Куликівської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на частку у спільному майні подружжя та право власності на частку у порядку спадкування за законом після покійного чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами садиби АДРЕСА_1 (житловий будинок літ. А-1, а загальною площею 75,7 кв.м., житлова площа 36,9 кв.м., сарай літ. В-1, погріб літ.Б).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Куликівський районний суд міста Чернігова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А. С. Лібстер