Ухвала суду № 137563312, 22.06.2026, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 6/733/19/26

Єдиний унікальний №733/1454/18

У Х В А Л А

Іменем України

22 червня 2026 року м.Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Вовченка А.В.

за участю секретаря Мошенець Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ічня заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа

в с т а н о в и в :

До суду надійшла заява представника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» в якій він просить суд замінити вибулого стягувача АТ «КБ «Приватбанк»» на його правонаступника - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у виконавчому листі 733/1454/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що 22.08.2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором ОСОБА_1 . Крім цього, на примусовому виконанні перебувало ВП №59639455 яке 13.09.2019 було завершене. Згідно договору факторингу оригінал виконавчого листа ТОВ «Капіталресурс» не передавався. Як вбачається з відповіді АТ КБ «Приватбанк» оригінал виконавчого листа був втрачений внаслідок пожежі , яка виникла 05.10.2025 року під час ракетного обстрілу з боку російської федерації, а тому вважає його втраченим і просить видати дублікат виконавчого листа.

Учасники у судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином, що відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Судом встановлено, що рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 05.12.2018 року , стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 11.04.2011 року .

Стягувачу ПАТ КБ «Приватбанк» 10.06.2019 року було видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження ВП №59639455 де стягувачом є ПАТ КБ «Приватбанк», а боржником ОСОБА_1 .

Постановою державного виконавця Ічнянського ВДВС у Прилуцькому районі від 13.09.2022 повернуто виконавчий лист стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи, що виконавчий лист повернуто 13.09.2019 , то строк повторного пред`явлення для виконання 13.09.2022 року.

22.08.2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором ОСОБА_1 ..

Станом на дату укладення Договору факторингу оригінал вищевказаного виконавчого листа ТОВ «Капіталресурс» не передавався.

Згідно відповіді АТ «КБ «Приватбанк» встановлено, що оригінали документів, які надійшли до Банку в період до 05.10.2025 включно за витребуваними ІПН клієнтів знаходилися на зберіганні в архівному приміщенні, яке було знищено 05.10.2025 року під час ракетного обстрілу збоку РФ.

За змістом ст. 55 ЦПК України процесуальне правонаступництво наступає у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 5 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції на дату повернення, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, тобто протягом трьох років.

В ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» вказано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Верховний Суд у Постанові від 07 травня 2025 року (справа № 755/19644/17) вказав, що заміна сторони виконавчого провадження неможлива після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Також, Велика Палата Верховного Суду в Постанові 08 лютого 2022 року, у справі №2-7763/10, дійшла висновку (п.127-130), що реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального

правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

При цьому, в заяві представник ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не ставить питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Крім цього, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби» пункт 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Водночас, згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 «запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. З цієї постанови випливає, що є недостатнім посилання в клопотаннях про поновлення пропущених процесуальних строків всього лише на факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є перешкодою для здійснення правосуддя, не є підставою для зупинення судового процесу. В разі неможливості здійснення правосуддя на окремих територіях України відповідні справи переходять під територіальну юрисдикцію інших судів. Відповідно, аргументів, що

ґрунтуються винятково на факті наявності війни з російською федерацією та факті запровадження воєнного стану на території України, недостатньо вони також мають бути підкріплені фактами щодо наслідків повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Сам факт дії воєнного стану не зупиняє процесуальних строків.

Суд звертає особливу увагу, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документу беззаперечно закінчився, що унеможливлює видачу його дублікату відповідно до положень п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, а також вирішення питання про заміну стягувача у вказаному виконавчому листі. Зазначені обставини чітко встановлені п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, не підлягають подвійному тлумаченню та не являються обставинами, які підлягають доказуванню в порядку статті 81 ЦПК України.

Заявником не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які спростовували б ці обставини.

Як зазначає заявник , виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості був знищений при пожарі, внаслідок ракетного обстрілу збоку РФ. Однак Договір факторингу між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено 22 серпня 2025 року, тоді як пожежа сталася 05 жовтня 2025 року.

Крім того, варто зазначити, що вчинення дій, спрямованих на набуття право вимог до осіб, за відсутності виконавчих документів та строк пред`явлення до виконання яких закінчився, заявник здійснює на свій розсуд та ризик як вид підприємницької діяльності. А сам факт укладення договорів відступлення права вимоги не є підставою та не гарантує ухвалення процесуальних рішень на користь заявника.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви в повному обсязі.

Керуючись ст. 55, 81, 442 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя А. В. Вовченко