Рішення № 137562926, 22.06.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2026 Справа №607/10036/26 Провадження №2/607/5073/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Козак О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача заборгованість за Кредитним договором №214116569 від 27.04.2021 у розмірі 23 006,29 грн

Позов мотивовано тим, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 27.04.2021 уклали в електронній формі кредитний договір №214116569 на суму 5000 гривень.

В подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 22 000,00 грн

На підставі договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01 між Первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс», договору факторингу від 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та договору факторингу від 11.07.2025 № 11/07/25-Е між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» до позивача перейшло право вимоги за Кредитним договором №214116569 від 27.04.2021.

Заборгованість Відповідача за Кредитним договором, становить 23 006,29 грн, яка складається з: 21 988,10 грн - заборгованість по тілу кредиту; 1 018,19 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, звернувся в суд із заявою, в якій просив розглядати справу в його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Попередньо не повідомив суд про причини своєї неявки, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов не подавав.

На підставі вимог статтей 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 27.04.2021 уклали в електронній формі договір кредитної лінії №214116569 на суму 5000 гривень, строком на 30 днів.

Договір підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором MNV6X74P, який було відправлено 27.04.2021 15:10:57 на номер 0684129314 та введено 27.04.2021 15:12:32.

Відповідно до платіжного доручення від 27.04.2021 та довідки, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу тіло кредиту згідно договору №214116569 на банківську карту № НОМЕР_1 .

Токож, сторони укладали додаткові угоди про збільшення суми кредиту та продовження строку кредитування, зокрема, 27.08.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі додаткову угоду до Договору № 214116569 від 27.04.2021. відповідно до умов якої, сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 100 грн 00 коп. з 27.08.2021 на строк дії Договору № 214116569 від 27.04.2021 на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору.

Сторони погодили, що повернення додаткової суми Кредиту, вказаною в п. 1 цієї Додаткової угоди, та оплата процентів за користування нею здійснюється відповідно до наступного Графіку розрахунків: а саме, 24.09.2021 відповідач повинен був повернути 21 991 грн - тіла кредиту; 3060, 76 грн відсотки за користування кредитом.

Відповідно до довідок ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та платіжних доручень, на виконання кредитного договору № 214116569 від 27.04.2021, укладеним між Позичальником/Отримувачем - ОСОБА_1 , та Кредитодавцем/Платником - Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, ОСОБА_1 , Рахунок/платіжна карта Отримувача: НОМЕР_4, ініціювалася платіжна операція на суму 3750,00 грн, яка завершена 27.06.2021 22:47:48, 500,00 грн яка завершена 16.06.2021 12:00:14, 500 грн, яка завершена 03.06.2021 15:27:14, 9650,00 грн, яка завершена 01.06.2021 18:04:01, яка завершена 500,00 грн, 29.05.2021 12:56:15, 500 грн, яка завершена 22.05.2021 23:52:30, 500 грн, яка завершена 20.05.2021 19:16:47, 100 грн, яка завершена 16.05.2021 10:50:31, 900 грн, яка завершена 14.05.2021 12:21:53, 5000 грн,яка завершена 27.04.2021 15:12:43.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018 уклали договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу

Пунктом 1.2 Договору факторингу 1 визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 4.1 Договору факторингу 1 право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» підписали Реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №214116569.

Позивачем для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» згідно Договору факторингу надано повідомлення про сплату фінансування згідно Реєстру прав вимог № Б\Н від 28 акт звірки взаємних розрахунків та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги

ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» 05.08.2020 уклали Договір факторингу № 28/0525-01, відповідно до умов якого, ТОВ «Таліон плюс» зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон плюс» за плату на умовах, визначених цим договором.

ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» підписали Реєстр прав вимоги № 11 від 31.08.2023, за яким до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

На підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «Таліон плюс» зі сторони ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» згідно Договору факторингу за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги до Договору факторингу позивачем надана Платіжна інструкція.

ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» 11.07.2025 уклали Договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до п.1.2 Договору факторингу перехід від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до Позивача Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Відповідно до акту приймання передачі реєстру боржників від 11.07.2025, Реєстру Боржників № б/н від 14.07.2025 за Договором факторингу від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача за договором №214116569 від 27.04.2021.

На підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» згідно Договору факторингу позивачем надані Платіжні інструкції.

Відповідно до розрахунку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором №214116569 від 27.04.2021 становить 22164,04 грн, в тому числі 21 988,10 грн - заборгованість за тілом кредиту та 182,54 грн - заборгованість за відсотками.

Відповідно до розрахунку ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість ОСОБА_1 за №214116569 від 27.04.2021 становить 23 006,29 грн, яка складається з: 21 988,10 грн - заборгованість по тілу кредиту; 1 018,19 грн - заборгованість по несплачених відсотках.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №214116569 від 27.04.2021 загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 23006,29 грн, яка складається з: 21988,10 грн - заборгованість по тілу кредиту; 1 018,19 грн - заборгованість по несплачених відсотках.

Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом установлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 27.04.2021 уклали в електронній формі кредитний договір №214116569 на суму 5000 гривень, яка в подальшому була збільшена до 22000 грн що підтверджується змістом договору.

Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2022 року в справі № 757/40395/20.

Факт перерахунку коштів підтверджується платіжним дорученням та довідками, які досліджені судом.

При цьому, із розрахунку заборгованості ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" наявні відомості про добровільну оплату відповідачем частини заборгованості.

Згідно із статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Як встановлено судом, право вимоги по Кредитному договору №214116569 на підставі договорів факторингу було відступлено Первісним кредитором на користь ТОВ «Таліон плюс», ТОВ «Таліон плюс» на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс», що підтверджується змістом договорів, реєстрами прав вимог, актом приймання передачі, актом звірки взаєморозрахунків та платіжними дорученнями, які досліджені судом.

Відповідач не надав доказів, що неповідомлення його про заміну кредитора порушило його права, зокрема, через оплату заборгованості первісному кредитору, тому, суд відхиляє такі доводи.

Визначаючи розмір заборгованості за відсотками суд виходить із такого.

Суд зазначає, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 (пункт 6.28).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту, кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

У договорі встановлено, що Кредитна лінія надається строком на 30 днів.

Відповідно до пункту 1.8 договору сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.

Як видно із довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», відповідачем вживалися заходи щодо продовження строку дії договору до 22.03.2022.

Разом із тим, як видно із розрахунків заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» нараховувалися відсотки і після погодженого строку кредитування з 22.03.2022.

Пунктом 1.7 договору передбачено, що сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування Кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.

Суд не погоджується із можливістю продовження строку кредитування та нарахування відсотків за вказаний період на підставі цього пункту договору.

Цими умовами не передбачено вчинення відповідачем активних дій для пролонгації договору, а кредитодавець визначив, що сам факт прострочення виконання зобов`язання є такими діями та відкладальною обставиною в розумінні статті 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії договору).

Суд звертає увагу на те, що невиконання зобов`язань або неналежне виконання договірних зобов`язань не може бути підставою для звільнення від відповідальності боржника, тим більше розглядатися як «відкладальна умова», яка може й не настати, оскільки в розумінні частини першої статті 212 ЦК України, відкладальною є саме та обставина, щодо якої невідомо чи настане вона чи ні.

Тому, добросовісний кредитор укладаючи договори зі споживачем розраховує на повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом в межах погодженого сторонами договору строку, відповідно й обов`язком споживача у такому договорі визначено своєчасну сплату кредиту.

У зв`язку із цим, несвоєчасне повернення відповідачем кредиту чи її відсутність є саме порушенням споживачем договірних зобов`язань за укладеним договором, а не відкладальною умовою.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

При цьому, у разі не повернення кредитних коштів у визначений договором термін, договір передбачає збільшену процентну ставку за подальше користування кредитними коштами, що має ознаки сум відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Пролонгація дії кредитного договору без ініціативи позичальника за змістом укладеного договору, пов`язується виключно з не поверненням кредитних коштів у визначений п. 1.7 договору строк, що не узгоджується з Правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 відповідно до якої поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

За таких обставин суд доходить висновку, що неповернення позичальником кредитних коштів за відсутності активних дій відповідача щодо пролонгації договору є неправомірною поведінкою, а саме неповерненням кредиту у визначений договором строк, що виключає право кредитодавця нараховувати після спливу строку кредитування проценти, визначені за користування кредитними коштами у розмірі встановленому договором.

Тому, нарахування відсотків поза межами строку кредитування, у тому числі і автопролонгації, є неправомірним.

Отже, суд вважає підтвердженими нараховані відсотки тільки до 22.03.2022, розмір заборгованості за якими, відповідно до розрахунку позивача, становить 105,54 (22093,64-21988,10) грн.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки строк кредитування сплинув, відповідачем не спростовано розмір заборгованості 21988,10 грн за тілом кредиту та 105,54 грн за відсотками, разом - 22093,64 грн, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати на суму 2662,40 грн - зі сплати судового збору та 7000 грн - витрат на правову допомогу, що підтверджується договором із АБ «Соломко і партнери» від 01.09.2025, додатковою угодою до договору про надання правничої допомоги, актом приймання-передачі наданих послуг від 11.09.2025 на суму 7000 грн, довіреністю, ордером, разом - 9662,40 (2662,40+7000) грн.

Клопотань про зменшення розміру витрат на правову допомогу не надходило.

Зважаючи на те, що позов задоволено, частково - на суму 22093,64 грн із 23006,29 грн, що становить 96,03 %, на підставі частини першої 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 9276,57 (96,03 % від 9662,40) гривень судових витрат.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» 22093 гривень 64 копійки заборгованості за Кредитним договором №214116569 від 27.04.2021 та 9276 гривень 57 копійок судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів здати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", 02090, Україна, місто Київ, вулиця Алматинська, будинок, 8, офіс, 310а, ЄДРПОУ 42986956, тел.: +380955092154 ел. пошта: fincomace@gmail.com.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , засоби зв`язку: тел. : НОМЕР_3 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Головуючий суддяВ. М. Позняк