Рішення № 137562781, 18.06.2026, Зборівський районний суд Тернопільської області

н.п.2/599/326/2026

Справа № 599/412/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2026 р.

Зборівський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого суду судді Іваницького О.Р.

при секретарі Сеньківській З.І.

представника відповідача Кожевнікової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Зборові справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (далі Страхова компанія) до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватне акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортно пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Страхова звернулася до суду із вищезазначеним позовом. Позивач посилається на те, що 12 січня 2024 року між Страховою компанією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спектр Агро» (далі Товариство) укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №191001/4100/0000219 предметом якого є страхування автомобіля Renault Dokker д.н.з. НОМЕР_1 .

09 лютого 2024 року сталося ДТП за участю транспортних засобів Opel Insignia д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та Renault Dokker д.н.з. НОМЕР_1 власником, якого є Товариство.

За фактом дорожньо - траспортної пригоди ОСОБА_1 постановою Тернопільського міськрайрнного суду визнаний винуватим за ст.124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

На підставі страхового акту розрахунку страхового відшкодування Товариству виплачено страхове відшкодування в розмірі 56 086,40 грн.

Цивільна відповідальність відповідача застраховано АТ «СГ «ІНГО» згідно Полісу № 224380604, яка здійснила виплату відшкодування в користь Страхової компанії в розмірі 37 889 грн.46 коп.. Залишається невідшкодованими 18 196,94 грн., які просить стягнути з відповідача.

Позивач подав заяву про розгляд справи в його відсутності, позов підтримує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з`явився, проте суд вважає, що є достатньо доказів для слухання справи в його відсутності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО» в поданому пояснені зазначила, що 09.12.2024 р. о 12 год. 05 хв. на а/д М-09 5 км. 500 м., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Опель» д/н НОМЕР_2 допустив зіткнення з автомобілем Renault Dokker д/н НОМЕР_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вина ОСОБА_1 підтверджена постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Страховою компанією прийнято рішення про сплату страхового відшкодування, яка склала вартість відновлювального ремонту автомобіля «Рено» д/н НОМЕР_1 відповідно до копій рахунку № НОМЕР_3 СТО ТОВ «Терко Авто Моторе» склала 56086,40 грн.

Станом на момент, коли трапилася дана ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Опель» д/н НОМЕР_2 була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №224380604.

16.01.2025 р. Страхова компанія звернулась до АТ «СК`ІНГО» з заявою №36869 на виплату страхового відшкодування у розмірі - 56 086,40 грн.

Відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності наземних транспортних засобів» стаття 29 якого передбачає, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Визначення поняття «фізичний знос» наведено в Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (надалі - Методика). Так, згідно з п. 1.6. Методики під поняттям «фізичний знос» розуміють втрату вартості колісного транспортного засобу (тобто автомобіля), його складників, яка зумовлена частковою або повного втратою первісних технічних та технологічних якостей колісних транспортних засобів, його складників, порівняно з вартістю нового подібного колісного транспортного засобу або його складників. У відповідності до п. 7.38 в Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.

Відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися оцінювачі, експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.

Оскільки транспортний засіб «Рено» д/н НОМЕР_1 на момент дорожньо- транспортної пригоди мав строк експлуатації 6 років пробігу АТ «СК «ІНГО» у відповідності до приписів ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» положень Методики здійснило розрахунок Коефіцієнту фізичного зносу (0,59) та застосувало його до наданого Позивачем рахунку. 22.01.2025 р. відповідно до платіжної інструкції № 2033 АТ «СК «ІНГО» виплатило ПрАТ «СК «УНІКА» страхове відшкодування у сумі 37889,46 грн. за даним страховим випадком. Отже, АТ «СК «ІНГО» виконало свої зобов`язання за даним страховим випадком.

Згідно поданого відзиву представник відповідача вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Зокрема зазначає, що розрахунок страхової виплати АТ «Страхова компанія «Інго» здійснювала із врахуванням зносу деталей які потребують заміні шляхом застосування «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 N° 142/5/2092 вказаного в п.7.38. Значення Ез приймається таким, шо дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:

5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;

7 років - для інших легкових КТЗ

Станом на момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб Renault Dokker 2018 року д\н НОМЕР_4 мав строк експлуатації - 6 років.

Проте при розрахунку АТ «Страхова компанія «Інго» суми страхового відшкодування не зважаючи на п. 7.38 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», щодо застосування нульового коефіцієнту зносу до транспортних засобів в яких строк експлуатації не перевищує 7 років, застосував коефіцієнт фізичного зносу автомобілі - 0,59.

Згідно страхового акту АТ «Страхова компанія «Інго» №7836213 від 16.01.2025 розмір страхового відшкодування із врахування коефіцієнту Фізичного зносу (0,59). франшизи в розмірі - 1600 грн. склав - 37 889,46 грн.

Якби АТ «Страхова компанія «Інго» не врахувала коефіцієнту фізичного зносу (0.59) сума страхового відшкодування мала складати - 54 486.4 грн.

АТ «СК «Інго» не виконало свої зобов`язання згідно ст.ст. 12,22,29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким передбачено обов`язок страховика здійснити страхову виплату в межах ліміту відповідальності та виплатило лише частину страхового відшкодування, в зв?язку з чим з ОСОБА_2 підлягає стягненню тільки 1600 грн. франшизи.

У відповідь на відзив Страхова компанія звертає увагу, що застрахованим транспортним засобом є Renault Dokker, який відповідно своїх технічних характеристик належить до категорії спеціалізованих вантажних транспортних засобів (фургон), про що зазначено в свідоцтві про реєстрацію ТЗ.

Відповідно до положень Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, для вантажних та спеціалізованих транспортних засобів передбачено інший порядок визначення коефіцієнта фізичного зносу, ніж для легкових автомобілів. Зокрема, нарахування фізичного зносу для таких транспортних засобів здійснюється після закінчення чотирічного строку експлуатації.

Renault Dokker д.н.з. НОМЕР_1 2018 року випуску, ДТП мала місце 09.12.2024, отже твердження відповідача, викладені у відзиві, щодо застосування семирічного строку є помилковими та не відповідають вимогам зазначеної Методики, оскільки такий строк (7 років) застосовується до інших категорій транспортних засобів.

З огляду на те, що строк експлуатації застрахованого транспортного засобу перевищує чотири роки, наявні всі правові та методологічні підстави для застосування коефіцієнта фізичного зносу при визначенні розміру шкоди.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, яка в судовому засіданні підтримала обставини викладені у відзиві, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п.8 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Ст. 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Ч. 4 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Судом встановлено, між 12 січня 2024 року між Страховою компанією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спектр Агро» (далі Товариство) укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №191001/4100/0000219 предметом якого є страхування автомобіля Renault Dokker e д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.11).

09 лютого 2024 року сталося ДТП за участю транспортних засобів Opel Insignia д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та Renault Dokker д.н.з. НОМЕР_1 власником, якого є Товариство.

За фактом дорожньо-траспортної пригоди ОСОБА_1 постановою Тернопільського міськрайонного суду визнаний винуватим за ст.124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів (45-47).

На підставі страхового акту розрахунку страхового відшкодування Товариством виплачено страхове відшкодування в розмірі 56 086,40 грн.( а.с.11).

Цивільна відповідальність відповідача застраховано АТ «СГ «ІНГО» згідно Полісу № 224380604, яка здійснила виплату відшкодування в користь Страхової компанії в розмірі 37 889 грн.46 коп (а.с.43). Залишається невідшкодованими 18 196,94 грн. які підлягають стягненню.

При цьому суд не приймає до уваги пояснення представника відповідача, що АТ «Страхова компанія «Інго» помилково застосувала коефіцієнт фізичного зносу автомобілі - 0,59.

Якби АТ «Страхова компанія «Інго» не врахувала коефіцієнту фізичного зносу (0.59) сума страхового відшкодування мала складати - 54 486.4 грн. Оскільки застрахованим транспортним засобом є Renault Dokker, який відповідно своїх технічних характеристик належить до категорії спеціалізованих вантажних транспортних засобів (фургон), про що зазначено в свідоцтві про реєстрацію ТЗ то нарахування фізичного зносу для таких транспортних засобів здійснюється після закінчення чотирічного строку експлуатації.

Позивач також звернувся до суду із із вимогою про відшкодування витрат на правничу допомогу. Зокрема зазначає, що між ПАТ "Страхова компанія "УНІКА" (далі - Довіритель) та ФОП ОСОБА_3 укладено договір доручення №1 ВНМ від 01.11.2023 року (далі ФОП ОСОБА_3 ), відповідно до якого, ФОП ОСОБА_3 з метою виконання умов договору, має право залучати для виконання покладених на нього обов`язків адвокатів, адвокатські бюро чи адвокатські об`єднання, оплачувати їх послуги, які підлягають відшкодуванню Довірителем на умовах, порядку та строки визначені ч. 5 Договору.

02.11.2023 року між ФОП ОСОБА_3 та Адвокатським бюро «Білий» укладено договір про надання правової допомоги №2/23ю (надалі - Договір), відповідно до якого, Адвокатське бюро «Білий» зобов`язується за дорученням ФОП ОСОБА_3 надати правову допомогу та послуги щодо проведення допустимих законодавством України дій, спрямованих на повернення заборгованості з боржників ПАТ "Страхова компанія "УНІКА», що підтверджується договором доручення №1 ВНМ від 02.11.2023 року та Додатком № 1 до нього.

Згідно Договору про надання правової допомоги №2/23ю та Додатку № 2 (фіксований) позивачем (через повірену особу ФОП ОСОБА_3 ) вже понесено витрати, за надану професійну правничу допомогу АБ «Білий» у розмірі 5000,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт ., відповідно до п.1 Додатку №2 до Договору.(а.с.48-56).

Що стосується даних позовних вимог то суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.15 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За змістом ч.ч.5,6 ст.137 ЦПК України в разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До того ж, при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий.

Більше того, відповідно до правового висновку, який наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Оскільки вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у його постанові від 02 червня 2022 року у справі № 873/108/20 (подібний у постанові від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17), відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Тобто, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, пункт 107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21, пункт 7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. за участь у цивільній справі можуть вважатись розумними та співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, а також їх необхідністю для постановлення судового рішення.

Таким чином, з відповідвча на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. та судовий збір у сумі 3328 гривень.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.81,263-265,268 ЦПК ст.ст.993,1166,1187, 1188 ЦК України України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) в користь Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», код ЄДРПОУ 20033533; місце знаходження: м. Київ, вул. Теліги Олени, корп..4 18 196,94 сплаченого страхового відшкодування, судові витрати у сумі 3328 гривень та витрати на правову допомогу 5 000 грн..

Рішення може бути оскаржено до Тернопільської апеляційного суду через Зборівський районний суд протягом 30 днів.

Суддя Зборівського

районного суду Іваницький О.Р.