Рішення № 137562667, 18.06.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/13660/25

Провадження № 2/591/3585/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Митник Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу №591/13660/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що 18.11.2023 відповідач уклав з ТОВ «Лінеура Україна» кредитний договір, за яким отримав кредит в сумі 5 000 грн. строком на 360 днів. Кредитодавець свої зобов`язання виконав в повному обсязі, перерахувавши на картку відповідача кошти. Відповідач умови договору не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 38 797,65 грн., у тому числі 4999,99 грн. тіло, 22 997,68 грн. та 10799,97 грн. відсотки. В подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено до позивача.

Просить стягнути з відповідача заборгованість у вказаному розмірі, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн. Крім того, просить в порядку ч.ч 10,11 ст. 265 ЦПК України доручити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, нараховувати інфляційні втрати та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України за вказаною у позовній заяві формулою, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили до моменту виконання рішення суду.

У відзиві на позовну відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що позивачем не надано доказів, що підтверджують факт укладення з ним кредитного договору, а також повного розрахунку заборгованості. Розрахунок є недоведеним. Просить також зменшити штраф та пеню, які є завищеними. Позивачем не надано доказів відступлення права вимоги. Просить відмовити у задоволенні позову. У додаткових поясненнях також зазначив, що сума витрат на правничу допомогу є завищеною.

Ухвалою від 09.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу від 26.12.2025 справу розподілено головуючому судді Ніколаєнко О.О. Ухвалою від 23.03.2026 витребувано докази.

В судове засідання сторони не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У позові та відзиві просили здійснювати розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків. Судом встановлено, що Судом встановлено, що 18.11.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено електронний договір № 4150622 про надання споживчого кредиту. Договір відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов договору сума кредиту (загальний розмір) складає 5 000 грн. (п. 1.2 Договору). Строк кредиту - 360 днів (п. 1.3). Стандартна процентна ставка становить 2% в день. Знижена процентна ставка становить 0,01% в день (п. 1.4.1, п. 1.4.2 Договору). (а.с. 46-55)

Додатком до договору мається таблиця обчислення загальної вартості кредиту, якою визначено чисту суму кредиту 39 009,99 грн., з яких 5 000 - тіло, 34010 грн. - відсотки. (при цьому відсотки розраховані з суми тіла - 2 000 грн., а не з 5 000 грн. з 27.12.2023) Таблиця підписана відповідачем за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора (а.с. 54).

На підтвердження підписання відповідачем договору позивач також надав картку руху документа та підтвердження процедури укладення кредитного договору (а.с. 142,143)

18.11.2023 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» здійснено грошовий переказ на картку, зазначену в кредитному договорі, на суму 5000 грн. (а.с. 61.)

Листом від 19.05.2026 АТ Сенс банк підтвердив належність ОСОБА_1 карти № НОМЕР_1 та надав виписку з карткового рахунку, відповідно до якої 18.11.2023 на його карту зараховано переказ в сумі 5 000 грн. (а.с. 150-151)

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 4150622, у періоді з 18.11.2023 по 26.07.2024 ТОВ Лінеура Україна здійснювало нарахування відсотків за кредитним договором : у сумі 0,5 грн. (з 18.11.2023 по 07.12.2023) та в сумі 99,99 грн. (з 08.12.2023 по 26.07.2024) 07.12.2023 відповідач здійснив оплату за кредитним договором в сумі 10,01 грн., які спрямовано наступним чином: 10 грн. - в рахунок погашення відсотків, 0,01 грн. - в рахунок погашення тіла. На кінець періоду сума боргу становвила 27997,67 грн, з яких 4999,99 грн. - відсотки (а.с. 56-60).

Відповідно до розрахунку заборгованості у періоді з 27.07.2024 по 11.11.2024 ТОВ Українські фінансові операції здійснювало нарахування процентів по кредиту в сумі 100 грн. щоденно. Відповідач не здійснював погашення боргу. На кінець періоду сума за нарахованими відсотками склала 10800 грн. (а.с. 39-40)

Таким чином, згідно з наданими розрахунками загальна сума заборгованості становить 38 797,68 грн., у тому числі 4999,99 грн. тіло, 22 997,67 грн. та 10800 грн.

26.07.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем укладено договір факторингу, згідно з яким позивач набув право грошової вимоги за Кредитними договорами (а.с. 90-98). Відповідно до витягу з реєстру боржників Факторові Клієнтом відступлено право вимоги у тому числі до відповідача за кредитним договором № 4150622 на суму заборгованості за основною сумою 4999,99 грн., сумою заборгованості за відсотками 22997,68 грн (а.с. 38).

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору, належними сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором установлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Наданими доказами у їх сукупності підтверджується, що відповідач отримав кредит та після закінчення стоку кредитування не повернув кошти. Відтак, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту.

Відносно вимог про стягнення з відповідача відсотків суд зазначає таке.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Положення частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки вводяться в дію поетапно.

Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому, Перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами Прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Тобто вказаними положеннями закону визначено випадки, в яких можливе застосування збільшеної процентної ставки, а саме стосовно договорів, які були укладені до набрання чинності закону та якщо строк дії таких договорів продовжено вже після набрання ним чинності, що і становитиме в такому випадку перехідний період, протягом якого законодавець визначив вищезазначені процентні ставки.

Умовами кредитного договору на період 360 днів користування кредитом передбачена стандартна процентна ставка в розмірі 3,5 % за кожен день користування кредитом.

Враховуючи законодавче обмеження з 24.12.2023 розміру відсоткової ставки, підлягає перерахуванню розмір нарахованих позивачем процентів за користування відповідачем кредитними коштами.

Отже, максимальний розмір денної процентної ставки не повинен перевищувати:

із 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року включно - 2,5 %;

із 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року - 1,5 %;

із 21 серпня 2024 року - 1%.

За період з початку дії договору (18.11.2023) по 22.04.2024 включно денна відсоткова ставка первісного кредитора складала 2% (99,99 грн. в день), що не перевищувало встановлений на той час граничний ліміт у 2,5%. За таких обставин, нарахування за вказаний проміжок часу залишаються судом без змін у розмірі, визначеному первісним кредитором, що з урахуванням часткової оплати відповідача становить 13 508,68 грн.

Починаючи з 23.04.2024, розмір нарахувань підлягає коригуванню відповідно до закону, а саме:

у період з 23.04.2024 по 26.07.2024 (95 днів) максимальна ставка обмежена розміром 1,5% в день, що становить 75,00 грн. щоденно, а всього за цей період - 7 125,00 грн.

у період з 27.07.2024 по 20.08.2024 (25 днів) за ставкою, обмеженою лімітом 1,5% в день, сума становить 1 875,00 грн. ;

у період з 21.08.2024 по 11.11.2024 (83 дні) максимальна ставка обмежена розміром 1% в день, що становить 50,00 грн. щоденно, а всього за цей період 4 150,00 грн. .

Таким чином, належний розмір заборгованості за відсотками становить 26 658,68 грн.

Всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 31 658,67 грн., з яких 4999,99 грн. - тіло, 26 658,68 грн. - відсотки.

Позовні вимоги в частині стягнення відсотків підлягають частковому задоволенню у сумі 26 658,68 грн., а в іншій частині вимог за цим видом нарахувань задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи часткове (на 68,71%) задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1976,66 грн.

Відносно заявленого клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

При зверненні з позовом у позовній заяві позивачем було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги (а.с. 79-81), акт прийому передачі наданих послуг на суму 10 000 грн. та детального опису виконаних робіт.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням складності справи та обсягом фактично виконаної адвокатом роботи, враховуючи часткове задоволення позову та наявність клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. 00 коп. є очевидно завищеними. Суд вважає, що необхідною і достатньою сумою витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є 1000 грн.

Щодо вимог позивача про застосування приписів ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України та зобов`язання органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст. 625 ЦПК України, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 10, 11 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Однак, це є правом суду, а не обов`язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.

Так, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п.18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли у листопаді 2023 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час. У цей час інфляційні втрати та 3% річних не нараховуються відповідно до наведеної вище норми. Отже, вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість в загальному розмірі 31 658,67 грн., з яких 4999,99 грн. - тіло, 26 658,68 грн. - відсотки. за кредитним договором № 4150622, судовий збір в розмірі 1976,66 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», місцезнаходження: м. Київ, вул.Набережно- Корчуватська, буд 27, прим. 2, код ЄДРПОУ: 40966896.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складений 18.06.2026.

Суддя О.О. Ніколаєнко