Ухвала суду № 137562372, 19.06.2026, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/2512/25

Провадження № 2-н/510/141/26

У Х В А Л А

19 червня 2026 року

Суддя Ренійського районного суду Одеської області Дудник В.І.,

розглядаючи матеріали заяви АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОДЕСАГАЗ» (65003. м. Одеса, вул. Одарія, 1, р/р IBAN: НОМЕР_1 в АТ «ОЩАДБАНК», МФО 328845, код ЄДРПОУ 03351208) про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса мешкання: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) заборгованості за послуги з розподілу природного газу в розмірі 343,83 грн.,

В С Т А Н О В И В

АТ «ОДЕСАГАЗ» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу.

В обґрунтування заяви представник заявника посилався на те, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу, розподіл якого здійснюється АТ «ОДЕСАГАЗ», що підтверджується фактом забезпечення її домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_3 , природним газом цілодобово, а отже у заявника виникло фактично право стягнути з боржника заборгованість за послуги з розподілу природного газу згідно вимог чинного законодавства.

Як стверджує заявник, через неналежне виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної сплати послуг з розподілу природного газу, у останньої утворилась заборгованість, яка за період з 01.03.2019р. по 31.10.2025 року склала 343 грн. 83 коп., що підтверджується довідкою про розрахунок заборгованості за послуги розподілу природного газу. Посилаючись на вимоги діючого законодавства, заявник просить суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 302,80 грн.

Дослідивши матеріали заяви, суддя прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу.

Відповідно до ст. 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. У заяві повинно бути зазначено у т.ч.: 2) повне ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) заявника і боржника, їх місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника, а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу додаються у т.ч.: 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Як виходить з самої заяви про видачу судового наказу, в її розділі «Додатки» вказаний перелік документів, які додаються до неї в якості доказів вимог до відповідача та підтвердження обставин спору ( фінансовий стан за о/рахунком абонента; довідка-розрахунок боргу; копія платіжна інструкція, що підтверджує сплату судового збору; типовий договір розподілу природного газу та інші докази). Однак, цих доказів для підтвердження грошової вимоги для присудження до стягнення з боржника, є недостатньо.

Так, основною підставою, що дає змогу розглядати аналогічні справи у наказному провадженні, є наявність належним чином укладеного і підписаного сторонами письмового договору (або договору укладеного в електронній формі (публічного договору). Отже, тільки за наявності письмового договору і доказів виникнення боргу та його розмірів суд повинен видати судовий наказ.

Певні роз`яснення містять і положення пп.9 та 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23.12.2011 за №14. Там ідеться про обов`язок фактичного надання послуг. Так, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне їх надання та отримання.

Як виходить з матеріалів справи, в тесті судового наказу є посилання на те, що укладався публічний договір розподілу природного газу, вказано, що він був розміщений на веб-сайті, але яким саме чином споживач погодився із ним не вказано. Таким чином, правових підстав для права користування послугами ОСОБА_1 з розподілу природного газу суду не надано, у зв`язку із чим незрозуміло, на яких підставах виникло право вимоги АТ «ОДЕСАГАЗ» до неї, як до боржника.

Також слід зауважити, що відповідно до ч.6 ст.165 ЦПК України суддею на його запит в Електронному кабінеті ЄСІТС було отримано інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце мешкання боржника ОСОБА_1 .

Згідно отриманої суддею відповіді ОСОБА_1 рахується зареєстрованою в АДРЕСА_4 , за даними заяви про видачу судового наказу по АДРЕСА_3 .

Тобто, боржник взагалі рахується зареєстрованим за іншою адресою, а вказана у заяві адреса не є тотожною.

Незважаючи на це, навіть якщо припустити, що боржник може бути зареєстрованим та фактично мешкати за іншою адресою, суду не надано доказів того, що він є власником нерухомого майна за фактичним місцем мешкання і несе обов`язки, як власник, також не надано доказів того, що він як побутовий споживач користується наданими послугами, у зв`язку із чим в нього могли виникнути обов`язки, як у побутового споживача.

Незрозумілим також є і те, що сам заявник у матеріалах на видачу судового наказу зазначає, що газопостачання за адресою по АДРЕСА_3 було припинено ще у 2019р., у зв`язку із чим виникають сумніви, хто мешкав та користувався заявленою послугою за вказаною адресою і хто повинен виконувати обов`язок зі сплати за отриману послугу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, у тому числі, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

За ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 163, 165, 166, 258-261 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В

Відмовити у видачі судового наказу за заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОДЕСАГАЗ» про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу в розмірі 343,83 грн. та судових витрат.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Вячеслав ДУДНИК