Рішення № 137562280, 02.06.2026, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/47/26

Провадження №2/472/274/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року селище Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Дівульської А.В.,

представника позивача - Пояркової О.В.

(в режимі відеоконференції),

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у с-щі Веселинове Миколаївської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2026 року до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23 травня 2025 року між АТ "Ощадбанк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 361814811302 (далі - Договір), за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти в сумі 132 600 гривень, які він зобов`язався повернути Кредитодавцю протягом 60 місяців, тобто до 23 травня 2030 року, та сплатити проценти за користування ними в розмірі 40 % річних. Кредитодавець на виконання умов Договору надав ОСОБА_1 грошові кошти. Проте позичальник своїх зобов`язань за Договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 18.12.2025 року становить 132 314,49 гривень, з яких: заборгованіть за основним боргом (кредитом) - 110 943,10 гривень, проценти за користування кредитом - 16 439,45 гривень, сума заборгованості за пенею - 4 931,94 гривні.

За наведеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь загальну заборгованість за наданим кредитом в розмірі 132 314,49 гривень та судовий збір в розмірі 3 028 гривень.

В судовому засіданні представник позивача Пояркова О.В. позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав, підтвердивши факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 23 травня 2025 року між АТ "Ощадбанк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 361814811302 (далі - Договір), що підтверджується копією вказаного договору.

За вказаним договором товариство надало позичальнику фінансовий кредит в розмірі 132 600 гривень, які він зобов`язався повернути Кредитодавцю протягом 60 місяців, тобто до 23 травня 2030 року, та сплатити проценти за користування ними в розмірі 40 % річних.

На думку позивача відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 18.12.2025 року становить 132 314,49 гривень, з яких: заборгованіть за основним боргом (кредитом) - 110 943,10 гривень, проценти за користування кредитом - 16 439,45 гривень, сума заборгованості за пенею - 4 931,94 гривні.

Також судом встановлено, що зазначений вище кредитний договір не оскаржений і є чинним.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч.ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач обов`язки за умовами договору виконав, надавши кредитні кошти відповідачеві, що підтверджується випискою з особового рахунка відповідача. Вказане також підтверджено відповідачем в судовому засіданні.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідачем ОСОБА_1 23 травня 2025 року було підписано договір про споживчий кредит та отримано на свій рахунок кошти в розмірі 110 943,10 гривень.

Таким чином, з відповідачем було погоджено всі істотні умови кредитування.

Відповідно до розрахунку заборгованості сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 361814811302 від 23 травня 2025 року станом на 18.12.2025 року становить 132 314,49 гривень, з яких: заборгованіть за основним боргом (кредитом) - 110 943,10 гривень, проценти за користування кредитом - 16 439,45 гривень, сума заборгованості за пенею - 4 931,94 гривні.

Вказані докази не спростовані відповідачем і на думку суду є достатніми на підтвердження розміру боргу відповідача за кредитними договорами.

При цьому, судом встановлено, що за вказаним кредитним договором відповідачу було нараховано проценти в межах строку кредитування.

Натомість, суд вважає, що пеня в розмірі 4 931,94 гривні відповідачу нарахована безпідставно, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 69/2022 від 24.02.2022 року в Україні введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який триває і на даний час.

Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, починаючи з 24.02.2022 року та до завершення введеного на території України воєнного стану, нарахування неустойки за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання забороняється.

Таким чином, пеня в розмірі 4 931,94 гривні з відповідача не підлягає стягненню.

Отже, внаслідок невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору утворилася загальна заборгованість позичальника перед позивачем, яка становить 127 382 гривні 55 копійок, з яких: заборгованіть за основним боргом (кредитом) - 110 943,10 гривень, проценти за користування кредитом - 16 439,45 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що позивач просив в позовній заяві стягнути з відповідача на свою користь судовий збір, враховуючи, що позов задоволено частково, то суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 2 915,13 гривень судового збору (127 382,55 гривень х 3 028 гривень ) / 132 314,49 гривень).

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 12, 13, 14, 19, 77, 78, 81, 141, 259, 263-265, 273ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" (місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Базарна, 17, код ЄДРПОУ: 09328601, р/р НОМЕР_2 в філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО: 328845) заборгованість за договором про споживчий кредит № 361814811302 від 23 травня 2025 року станом на 18.12.2025 року на загальну суму в розмірі 127 382 (сто двадцять сім тисяч триста вісімдесят дві) гривні 55 (п`ятдесят п`ять) копійок, з яких: заборгованіть за основним боргом (кредитом) - 110 943,10 гривень, проценти за користування кредитом - 16 439,45 гривень; та стягнути судовий збір в розмірі 2 915 (дві тисячі дев`ятсот п`ятнадцять) гривень 13 (тринадцять) копійок.

Відмовити в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за пенею в розмірі 4 931,94 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення суду складено 11 червня 2026 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко