Рішення № 137561927, 14.05.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/17492/24

Провадження №2/521/282/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року місто Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючий суддя - Плавич І.В.,

секретар судового засідання - Положенцева Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єфімова 42» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово - комунальних послуг,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг, а саме: послуги на утримання багатоквартирним будинком та послуги на водопостачання та водовідведення, з урахуванням заяви, в розмірі 4706,04 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5060,00 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача посилалася на те, що ОСОБА_1 є користувачем квартири АДРЕСА_1 , в якому створено (ОСББ) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єфімова 42».

Згідно п.11. Розділу ІІІ Статуту ОСББ «Єфімова 42», рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Джерелами фінансування є кошти об`єднання, які складаються, в тому числі з внесків і платежів співвласників.

Згідно п. 2 Розділу IV Статуту, сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників.

Усі кошти на обслуговування (управління) будинку повинні сплачуватись на розрахунковий рахунок ОСББ «Єфімова 42».

Рішенням загальних зборів Об`єднання (Протокол №l) від 04.05.2021 року затверджено кошторис на утримання будинку та прибудинкової території ОСББ «Єфімова 42» у розмірі 7,50 з 1 кв.м. житлової площі та укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Рішенням загальних зборів Об`єднання (Протокол № 1) від 18.02.2024 року збільшено розмір щомісячних внесків співвласників на рахунок ОСББ «Єфімова 42», який складається з розрахунку 9,50 грн на 1 кв.м.

Відповідно до п. 2. Розділу 5 Статуту співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Протягом 2023- 2024 років ОСОБА_1 не сплачувала внески.

05.07.2024 року відповідачці було скеровано претензію щодо добровільного погашення заборгованості, в іншому випадку ОСББ змушене буде звернутися до суду для примусового стягнення. Крім того, неодноразово усно головою правління повідомлялось про необхідність сплати наявної заборгованості.

Однак, подальшого виконання закріпленого Статутом обов`язку зі сплати заборгованості за внесками так і не відбулося.

Загальна сума заборгованості станом на 01.09.2024 року складає 13698,88 грн.

Представник відповідача - адвокат Грішин О.В. надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

При цьому зазначає, що відповідач в продовж 2023 - 2024 років здійснювала оплату житлових послуг, які не враховано позивачем.

В додаткових поясненнях зазначив, що за час розгляду справи в суді відповідачка погасила всю суму заборгованості.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про слухання справи сповіщена належним чином та своєчасно, надала заяву про слухання справи у її відсутності.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися, про слухання справі сповіщені належним чином та своєчасно. Від представника надійшла заява про слухання справи у відсутності сторони відповідача.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є користувачем квартири АДРЕСА_1 , в якому створено (ОСББ) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єфімова 42».

Згідно п.11. Розділу ІІІ Статуту ОСББ «Єфімова 42», рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Джерелами фінансування є кошти об`єднання, які складаються, в тому числі з внесків і платежів співвласників.

Згідно п. 2 Розділу IV Статуту, сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників.

Усі кошти на обслуговування (управління) будинку повинні сплачуватись на розрахунковий рахунок ОСББ «Єфімова 42».

Рішенням загальних зборів Об`єднання (Протокол №l) від 04.05.2021 року затверджено кошторис на утримання будинку та прибудинкової території ОСББ «Єфімова 42» у розмірі 7,50 з 1 кв.м. житлової площі та укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Рішенням загальних зборів Об`єднання (Протокол № 1) від 18.02.2024 року збільшено розмір щомісячних внесків співвласників на рахунок ОСББ «Єфімова 42», який складається з розрахунку 9,50 грн на 1 кв.м.

Відповідно до п. 2. Розділу 5 Статуту співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Позивач зазначає, що протягом 2023- 2024 років ОСОБА_1 не сплачувала внески.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Згідно ст.17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання зокрема утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Відповідно до ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку, користування квартирами та нежитловими приміщеннями й управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання, зокрема, має право відповідно до законодавства та статуту: шляхом скликання загальних зборів: створювати органи управління та визначати умови їх діяльності; приймати рішення щодо надходження та витрати коштів об`єднання; визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна відповідно до статуту; встановлювати розміри платежів, зборів і внесків співвласників, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів; для виконання статутних завдань здійснювати необхідну господарську діяльність в порядку, визначеному законом; доручати правлінню в межах повноважень, визначених статутом: визначати підрядника, укладати договори на управління та експлуатацію, обслуговування і ремонт майна з будь- якою фізичною або юридичною особою відповідно до статуту та законодавства; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів власників приміщень.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирної будинку», для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", витрати на управління багатоквартирним будинком включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Статтею 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», статтею 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Положення ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і положення підзаконних актів у сфері житлово-комунальних послуг покладають на користувачів житла (власників) обов`язок щомісяця вносити плату за житлово-комунальні послуги (теплопостачання, газ, водопостачання, каналізація тощо) та витрати на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирної будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежі звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасні та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднані внески і платежі.

Як встановлено судом, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідачки заборгованість в сумі 13698,88 грн. (сума заборгованість станом на 01.09.2024 року).

Відповідно до клопотання від 13.05.2026 року позивач просить стягнути з відповідача заборгованість 4706,04 грн., у зв`язку з частковою оплатою заборгованості, однак суд приходить до висновку про відмову у стягненні заборгованості за житлово - комунальні послуги з ОСОБА_1 , оскільки зазначена заборгованість наявна станом на 02.05.2026 року, а період стягнення заборгованості, який позивач зазначає в позовній заяві - 01.09.2024 року.

За наслідком викладеного, суд зазначає, що у відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зазначене положення кореспондується частиною 3 статтею 12 ЦПК України.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

У відповідності до ч. ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі вищевикладеного, оцінивши та надавши оцінку усім зібраним по справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, проаналізувавши усі обставини по справі, враховуючи, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах, суд вважає позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єфімова 42» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово - комунальних послуг, необґрунтованими, а відтак не підлягаючими до задоволення.

Згідно з ч.1, 2, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем компенсації з боку відповідача не підлягають, а покладаються на позивача.

Керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволені позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єфімова 42» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово - комунальних послуг - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єфімова 42» (ЄДРПОУ 41763507, 65017, м. Одеса, вул. Єфімова, 42).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ).

Суддя: Плавич