Рішення № 137561311, 03.06.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/915/25

Провадження № 2/439/30/26

03 червня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

в складі:

головуючого - судді Петейчук Б.М.

з участю секретаря

судового засідання Ковальчук Н.І.

позивачі ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

представник позивача адвокат Микитюк С.М.,

відповідач Бродівська міська рада Львівської області,

представник відповідача Данильчук А.Р,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бродівської міської рали Золочівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: БФ «Степ», про визнання дійсним договору купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна та визнання права власності на об`єкт нерухомості, ухвалив таке рішення.

Позивачі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Бродівського районного суду Львівської області з позовними вимогами до відповідача: до Бродівської міської рали Золочівського району Львівської області, в яких просять суд визнати дійсним договір купівлі-продажу будівлі свердловини з водонапірною баштою, загальною площею 8,4кв.м., (знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) укладений 23.10.2003 між СВК «Колос» та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Також просять суд визнати за ними право власності на частку будівлі зазначеною свердловини за кожним.

Стислий виклад позиції позивачів.

Позивачі зазначають, що 23 жовтня 2003 року ними було куплено приміщення свердловини і водонапірної башти у СВК «Колос» Бродівського району, Львівської області, чим було фактично укладено усний договір купівлі - продажу об`єкта нерухомого майна, а саме будівлі свердловини з водонапірною башнею загальною площею 8.4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

Вартість даного об`єкта нерухомості на час прийняття рішення СВК «Колос» складала 1039 гривень і дані кошти нами були оплачені повністю, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера № 17, № 18 від 23 жовтня 2003 року.

На їхні неодноразові усні звернення до СВК «Колос» укласти нотаріально посвідчений договір купівлі продажу даного об`єкта нерухомості вони позитивної відповіді так і не отримали. На даний час позивачам стало відомо, СВК «Колос» повністю ліквідований і не здійснює жодної господарської діяльності.

Також зазначають, що правовстановлюючі документи на будівлю свердловини з водонапірною баштою на даний час взагалі відсутні.

Позивачами по справі були виконані всі умови договору купівлі - продажу нежитлового приміщення, окрім нотаріального посвідчення.

З врахуванням вищенаведених обставин, позивачі вважать, що договір купівлі - продажу будівлі свердловини з водонапірною баштею за адресою; АДРЕСА_1 , комплекс будівель і споруд № НОМЕР_1 , який фактично відбувся між ними і СВК «Колос» колишнього Бродівського району, Львівської області слід визнати дійсним на підставі судового рішення..

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

19 травня 2025 року - відкрито загальне позовне провадження у справі.

Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів, із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками, подати відзив.

17 листопада 2025 року закрито підготовче провадження , та призначено справу до судового розгляду по суті.

07 січня 2026 року ухвалою Бродівського районного суду Львівської області, до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог Благодійний фонд «Степ».

Представник позивачів адвокат Микитюк С.М. під час судового засідання позовні вимоги підтримав повністю, вважає їх підставними та просить суд такі задовольнити. Наголосив, що вони придбали приміщення звіроферми та будівлю свердловини. Будівля звіроферми була відчужена Благодійному фонду «Степ», а будівля водонапірної башти відчужена не була. Враховуючи, що кошти за водонапірну башту позивачами були внесені повністю, і отримали у володіння будівлю водонапірної башти, тому вважають, що обидві сторони повністю виконали умови договору купівлі-продажу.

Представник відповідача - Данильчук А.Р. у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову. Пояснивши, що позивачами було придбано будівлю звероферми та оформлено нотаріально посвідчений договір купівлі продажу даної нежитлової будівлі. Жодних підтверджуючих документів, що будівля свердловини та водонапірна башня, належали СВК «Колос» немає. Будь-які правовстановлюючі документи на данні споруди відсутні. Зазначив, що свердловина та водонапірна башта не були окремими об`єктами нерухомості, а бали допоміжними спорудами до будівлі звіроферми. Відтак просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник третьої особи Благодійного фонду «Степ» Брижик О.В. у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити, оскільки будівля звіроферми, будівля свердловини із свердловиною та водонапірна башня є єдиним майновим комплексом, а тому вважають, що придбаваючи у позивачів будівлю звіроферми вони придбали у власність і допоміжні об`єкти, такі як: свердловину та водонапріну башту. Саму будівлю свердловини, на яку претендують позивачі, збудував своїми силами БФ «Степ».

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Доказами у справі встановлено, що 26.11. 2003 року між СВК «Колос», як продавцем та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як покупцями укладено договір купівлі-продажу, в рівних, частина будівля звіроферми, загальною площею 246 кв. м, що підтверджується наданим суду нотаріально посвідченим договором купівлі продажу від 26 листопада 2003 року (а.с.12).

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №9968873 від 28 лютого 2006 року, за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано право власності по частці за кожним на будівлю звіроферми, номер запису 12 в книзі 75 (а.с.13).

Відповідно до накладної №42 від 23 жовтня 2003 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , сплатили 9519 гривен 60 копійок за приміщення звіроферми, приміщення свердловини та водонапірної башні (а.с.14).

Відповідно до квитанцій №17 та №18 від 23 жовтня 2003 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було внесено в касу СВК «Колос» по 4 759 гривень 80 копійок (а.с.15).

Згідно із наказом Бродівської міської ради № 09/174 від 05 грудня 2024 року, підтверджено адресу будівлі свердловини з водонапірною башнею в «Торфв`яне» урочище, комплекс будівель та споруд № НОМЕР_1 , будівля свердловини з водонапірною башнею 2 (а.с. 16-18).

Відповідно до довідки № 128 від 19 березня 2025 року виданої Золочівським МБТІ за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано право власності на будівлю звіроферми в частці на кожного (а.с.20).

Згідно із довідкою № 17/24 від 04.12.2024 року, проведено інвентаризацію будівлі свердловини та водонапірної башні, та виготовлено технічний паспорт (а.с.22-36).

Відповідно до договору купівлі-продажу НВС 467802 від 12 серпня 2022 року укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як продавцями та БФ «Степ», як покупцем укладено договір купівлі-продажу будівлі звіроферми загальною площею 260,3 кв. м, за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 372 100 гривень (а.с.58-59).

Мотиви суду.

Як було встановлено судом, договір купівлі-продажу звіроферми між СВК «Колос», як продавцем та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як покупцями, був укладений у 2003 році, за правилами визначеними Цивільним кодексом УРСР та Закону України «Про нотаріат» (№ 3425-XII від 02.09.1993).

Як зазначають позивачі договірні відносини між СВК «Колос» з однієї сторони та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з іншої, щодо укладення договору купівлі-продажу приміщення свердловини та водонапірної башні також виникли у 2003 році, а саме 23.10.2003, коли було повністю сплачено грошову суму за договором купівлі-продажу (згідно із квитанціями до прибуткового касового ордера (а.с. 15).

Відповідно до ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Цивільний кодекс України прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 року (№ 435-IV) набрав чинності з 01.01.2004. Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, визнано таким, що втратив чинність з 1 січня 2004 року Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року, із наступними змінами до нього.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Отже, враховуючи, що позивачі вказають на те, що між ними та СВК «Колос» виникли цивільні правовідносини щодо укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна у жовтні 2003 року і такі продовжили існувати і після набрання чинності Цивільним кодексом України після 01.01.2004, оскільки СВК «Колос» ухилився від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу приміщення свердловини та водонапірної башти, до цих правовідносин необхідно застосувати норми ЦК України від 16.01.2003 (№ 435-IV).

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно із статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями статті 657 ЦК України, передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним у судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

При розгляді цієї справи суду необхідно з`ясувати, чи дійсно сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору,чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. У зв`язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України.

Позивачами на підтвердження укладення договору купівлі-продажу будівлі свердловини та водонапірної башти подано лише накладну №42 від 23 жовтня 2003 року, та квитанцій №17 та №18 від 23 жовтня 2003 року.

На переконання позивачів саме ці документи підтверджують виконання сторонами істотних умов договору купівлі-продажу будівлі свердловини та водонапірної башти. Так, зазначена накладна підтверджує факт передачі об`єктів нерухомості покупцям, а квитанції факт оплати за придбані об`єкти нерухомості.

Суд проаналізувавши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, приходить до наступного висновку.

Відповідно до визначення договору купівлі-продажу, яке було закріплене у ст. 224 ЦК УРСР (чинному у 2003 році) продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Схоже визначення договору купівлі-продажу надане статті 655 ЦК України, відповідно до якого за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Право продажу майна належить його власнику (ст. 225 ЦК УРСР). Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України).

Отже, у 2003 році для того, щоб продавець міг відчужити майно на підставі договору купівлі-продажу майна, він мав бути його власником.

Як зазначали позивачі у свої позовних вимогах правовстановлюючі документи на будівлю свердловини та водонапірну башту відсутні. СВК «Колос» на момент розгляду справи в суді повністю ліквідований.

Вказане свідчить про те, що СВК «Колос» за час свого існування не виготовив правовстановлюючих документів на нерухоме майно, а саме: будівлю свердловини та водонапірну башту.

Оскільки, суду не було надано доказів, що СВК «Колос» набув у власність нерухоме майно, а саме: будівлю свердловини та водонапірну башту, у суду не має підстав вважати, що СВК «Колос» був власником цього нерухомого майна, а відтак мав право на його продаж.

Тому, у суду не має підстав вважати, що були виконані усі істотні умови договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: будівлі свердловини та водонапірної башти, оскільки сторонами не було чітко визначено предмет договору: нерухоме майно, яке належить продавцю і яке він передає у власність покупцям. СВК «Колос» не міг за таким договором відчужити те, що йому не належить. Сплата покупцями грошових коштів особі, яка не має права на таке майно, на виконання такого договору, не є автоматичною підставою для набуття ними такого майна у власність.

Тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову. Договір купівлі-продажу нерухомого майна не може бути визнано судом дійсним з підстав, передбачених статтею 220 ЦК України, оскільки перед судом не доведено, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, і це підтверджено письмовими доказами.

Керуючись статтями 81, 133, 141, 158, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бродівської міської рали Золочівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: БФ «Степ», про визнання дійсним договору купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна та визнання права власності на об`єкт нерухомості, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19 червня 2026року.

Позивачі:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Бродівська міська рада Золочівського району Львівської області, знаходиться за адреою: Львівська область, м. Броди, пл Ринок, 20, код ЄДРПОУ 26525941.

Суддя Б.М. Петейчук