Ухвала суду № 137561193, 19.06.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/6352/26 1-кс/335/2352/2026

19 червня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_4 погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082060000547 від 02 червня 2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженеця м. Запоріжжя, який має загальну середню освіту, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , який перебуває на посаді курсаната навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, у військовому званні «солдат», не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

16.05.1994 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 140 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 2 роки; 18.10.1999 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ст. 212 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 місяців; 10.12.2002 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 152, ч. 3 ст. 186, ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 9 років. 02.11.2010 на підставі постанови Веселівського районного суду Запорізької області звільнений умовно-достроково, невідбутий строк: 11 місяців 6 днів; 07.09.2011 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 297 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10.12.2002 та призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки 1 місяць. 28.03.2014 на підставі ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області звільнений умовно-достроково, невідбутий строк: 7 місяців 29 днів;31.08.2023 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, 11.10.2023 поставлений на облік Заводського РВ ФДУ «Центр пробації» в Запорізькій області.

08.08.2024 Пологівським районним відділом поліції ГУНП в Запорізькій області за ч. 2 ст. 190 КК України матеріали направлено до суду з обвинувальним актом; 25.09.2024 Запорізькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони к/п № 12024082060001649 від 09.12.2024 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України направлено до суду з обвинувальним актом;30.06.2025 Запорізькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони к/п № 12025082050000922 від 06.05.2025 за ч. 2 ст. 190 КК України направлено до суду з обвинувальним актом;21.10.2025 відділом поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області к/п № 12025082060000913 від 01.08.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України направлено до суду з обвинувальним актом;31.03.2026 Запорізьким районним управлінням поліції ГУНП в Запорізькій області к/п № 12026082050000035 від 06.01.2026 за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 190 КК України направлено до суду з обвинувальним актом; 06.04.2026 ухвалою Центрального районного суд міста Дніпро звіьнено від кримінальної відопвідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у порядку ч. 5 ст. 401 КК України та закрито кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України.

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся? ? до слідчого судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя з вищезазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначила наступне.

Досудовим розслідуванням, що наказом командира військової частини? ? ? ? (по стройовій частині) НОМЕР_1 від 31.08.2024 № 285, військовослужбовця за мобілізацією солдата ОСОБА_7 призначено на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовкиА1363.

Згідно з Указами Президента України, починаючи з 24 лютого 2022 року,? у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради Національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин? 24 лютого 2022 року, який продовжено по теперішній час.

01 червня 2026 року, приблизно о 19 годин 15 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не є за можливим, діючи в умовах воєнного стану, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у приміщенні КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 80, шляхом вільного доступу, зайшов до палати інтенсивної терапії опікового відділення третього поверху, де зі стільця таємно викрав мобільний телефон марки «Infinix» моделі «Smart 9», 4/128GB, в корпусі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_2 IMEІ2: НОМЕР_3 , який належить потерпілій ОСОБА_8 , вартістю 4072 гривні 05 копійок.

В подальшому вказаний телефон ОСОБА_5 продав у кіоску, розташованому у підземному переході біля ТЦ «Україна», за адресою:?місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок № 147, тим самим розпорядився зазначеним майном.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 4072 гривні 05 копійок.

16 червня 2026 року, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено?про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4? ст. 185 КК України, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Посилаючись на те, ОСОБА_5 усвідомлюючи суворість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, впливати на свідків, потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення, та те, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, слідчий просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити.

Слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримала, просила задовольнити його??та обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний зазначив, що перешкод кримінальному провадженню він не чинить, просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши думку учасників провадження, вивчивши клопотання слідчого, дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя встановив наступне.

Досудовим розслідуванням, що наказом командира військової частини? ? (по стройовій частині) НОМЕР_1 від 31.08.2024 № 285, військовослужбовця за мобілізацією солдата ОСОБА_7 призначено на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовкиА1363.

Згідно з Указами Президента України, починаючи з 24 лютого 2022 року,? у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради Національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин? 24 лютого 2022 року, який продовжено по теперішній час.

01 червня 2026 року, приблизно о 19 годин 15 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не є за можливим, діючи в умовах воєнного стану, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у приміщенні КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 80, шляхом вільного доступу, зайшов до палати інтенсивної терапії опікового відділення третього поверху, де зі стільця таємно викрав мобільний телефон марки «Infinix» моделі «Smart 9», 4/128GB, в корпусі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_2 IMEІ2: НОМЕР_3 , який належить потерпілій ОСОБА_8 , вартістю 4072 гривні 05 копійок.

В подальшому вказаний телефон ОСОБА_5 продав у кіоску, розташованому у підземному переході біля ТЦ «Україна», за адресою:? ? місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок № 147, тим самим розпорядився зазначеним майном.

Згідно клопотання, своїми умисними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 4072 гривні 05 копійок.

16 червня 2026 року, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено? ? про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4? ст. 185 КК України, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Аналіз відомостей, повідомлених потерпілим та свідками, відомостей, зафіксованих в протоколах огляду місця події та предметів, протоколах допиту свідків, дозволяє дійти висновку про причетність ОСОБА_5 .? ? до вчинення інкримінованого йому злочину.

При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадження не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень.

Сукупність досліджених в судовому засіданні доказів дає слідчому судді підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 .? ? до вчинення інкримінованого йому злочину є вірогідною.

ОСОБА_9 не наведено обставин, які б свідчили про очевидну недопустимість наданих стороною обвинувачення доказів. Остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам на предмет їх допустимості, належності, достовірності та достатності має бути здійснена судом на стадії судового провадження.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 29 Конституції України).

За змістом п.п. «b» та «c» ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особу може бути позбавлено свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов`язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

При цьому, закон не вимагає від сторони обвинувачення надання слідчому судді доказів того, що підозрюваний обов`язково вчинить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки підозрюваного, певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

У рішенні «Чеботарь проти Молдови» 13.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства, про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993.

Перевіряючи доводи слідчого та прокурора на предмет існування ризиків, слідчий суддя встановив, що заявлені ними ризики, передбачені п.п. 1,5,3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об`єктивно існують.

Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Надані стороною обвинувачення докази причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому злочину є вагомими та достатньо переконливими. Підозрюваний, усвідомлюючи суворість та невідворотність покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчинені інкримінованого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання.

Ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого. Даний ризик не є абстрактним, а підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме:? допитані потерпіла? ? ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_10 . Таким чином, підозрюваний чітко знає коло осіб, які його викривають, розуміє зміст їхніх показань і їх значення для доведення вини.

Вказане створює реальну можливість впливу на свідків шляхом узгодження показань, психологічного тиску, спонукання до зміни або відмови від раніше наданих свідчень.

З урахуванням вставлених обставин кримінального провадження, даних про особу підозрюваного, зокрема того, що він не працевлаштований, не має інших офіційних джерел доходу, отримує грошові кошти виключно шляхом реалізації викраденого майна, у провадженні судів перебувають на розгляду декілька кримінальних проваджень відносно підозрюваного і у цей же час йому пред`явлено нову підозру у цьому кримінальному провадженні, доведеним є й ризик того, що перебуваючи на волі, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.

На виконання вимог ст. 194 КПК України слідчим суддею вивчалась можливість застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам.

Слідчий суддя визнає неможливим застосовувати до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент розгляду слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу жодна особа не виявила наміру поручитись за виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту, на переконання слідчого судді, не унеможливлять вчинення підозрюваним перешкод кримінальному провадженню на даній стадії досудового розслідування. Слідчим суддею також враховано, що підозрюваний непрацевлаштований, доказів навності стабільного законного джерела доходу під час розгляду клопотання не надав.

Відомостей щодо існування обставин, що унеможливлюють тримання підозрюваного під вартою, зокрема за станом здоров`я, слідчому судді не надано.

З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку, що тримання підозрюваного під вартою є виправданим на даній стадії досудового розслідування, пропорційним доведеним прокурором ризикам. Такий запобіжний захід сприятиме дієвості кримінального провадження і є співмірним встановленим ризикам.

Вирішуючи питання щодо розміру застави, який необхідно визначити підозрюваному для досягнення мети застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що особі, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, застава визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно уставленої практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен встановлюватися головною мірою з урахуванням особи підозрюваного, належної йому власності, його стосунків з поручителями, іншими словами - з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі (Неймайстер проти Австрії, рішення від 27.06.1968; Гафа проти Мальти, рішення від 22.05.2018).

З огляду на обставини інкримінованого підозрюваному правопорушення, дані про його особу, зокрема те, що він підозрюється у вчинені тяжкого злочину, суму завданої шкоди, слідчий суддя вважає за доцільне визначити йому заставу в розмірі 80-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На переконання слідчого судді, перспектива втрати підозрюваним або заставодавцем застави в зазначеному розмірі буде достатнім стримуючим фактором, щоб відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Крім того, на підозрюваного у разі внесення ним або іншою особою застави, необхідно покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб до 17 серпня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Отримувач - ТУ ДСА в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер розрахунку (IBAN): UA928201720355289002015001205; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172, призначення платежу застава ОСОБА_5 .

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

-не відлучатись з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора;

-повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-прибувати до слідчого, прокурора за вимогою;

-утриматися від спілкування зі свідками, потерпілим в даному кримінальному провадженні;

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 .

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та наслідки їх невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 17.08.2026? ? року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя ОСОБА_1