Ухвала суду № 137560257, 22.06.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа 303/2159/26

№ 1-кп/303/204/26

У Х В А Л А

17 червня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Мукачеві, клопотання:

- захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу,

- захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу ,

- захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу,

- захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу,

- захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу та заяви заставодавців: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , про перерахування частини предмету застави на спеціальний рахунок для збору грошових коштів на підтримку ЗСУ,

- захисника обвинуваченого ОСОБА_17 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу,

- захисника обвинуваченого ОСОБА_18 - адвоката ОСОБА_19 про зміну запобіжного заходу,

подані у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_20 , за ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України;

ОСОБА_3 , за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України;

ОСОБА_5 , за ч.3 ст.307 КК України;

ОСОБА_21 , за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307 КК України;

ОСОБА_22 , за ч.3 ст.307 КК України;

ОСОБА_23 , за ч.3 ст.307 КК України;

ОСОБА_7 , за ч.3 ст.307 КК України;

ОСОБА_9 , за ч.3 ст.307 КК України;

ОСОБА_11 , за ч.3 ст.332 КК України;

ОСОБА_24 , за ч.3 ст.332 КК України;

ОСОБА_17 , за ч.3 ст.332 КК України;

ОСОБА_18 , за ч.2 ст.307 КК України;

за участю сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_25

сторони захисту - обвинувачених: ОСОБА_20 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_24 , ОСОБА_18

- захисників (адвокатів) ОСОБА_26 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_27 , ОСОБА_10 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_19

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням:

- ОСОБА_20 за ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України,

- ОСОБА_3 за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України,

- ОСОБА_5 за ч.3 ст.307 КК України,

- ОСОБА_21 за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307 КК України,

- ОСОБА_22 за ч.3 ст.307 КК України,

- ОСОБА_23 за ч.3 ст.307 КК України,

- ОСОБА_7 за ч.3 ст.307 КК України,

- ОСОБА_9 за ч.3 ст.307 КК України,

- ОСОБА_11 за ч.3 ст.332 КК України,

- ОСОБА_24 за ч.3 ст.332 КК України,

- ОСОБА_17 за ч.3 ст.332 КК України,

- ОСОБА_18 за ч.2 ст.307 КК України..

1) У судовому засіданні, захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 подав клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю на домашній арешт у певний період доби, застосованого на підставі ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2026 року щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.209, ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України, та просив його задоволити.

Клопотання захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 мотивує тим, що «ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області щодо ОСОБА_3 застосовано та продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.

Відповідно до ст. 201 КПК України обвинувачений та його захисник мають право звернутися до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу.

На даний час виникли нові істотні обставини, які не були предметом оцінки суду під час продовження запобіжного заходу та свідчать про можливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Зокрема, ОСОБА_3 отримав можливість офіційного працевлаштування у ФОП ОСОБА_30 на посаді менеджера зі збуту деревини, що підтверджується гарантійним листом про працевлаштування, трудовим договором, довідкою про характер роботи та довідкою про графік роботи.

Відповідно до наданих документів, робота менеджера зі збуту деревини передбачає виконання трудових обов`язків у денний час, ведення переговорів із клієнтами та контрагентами, пошук нових покупців продукції, організацію поставок деревини, оформлення первинної документації, контроль виконання договірних зобов`язань та координацію логістичних процесів. Зазначені трудові функції потребують особистої присутності працівника на робочому місці та не можуть виконуватися в умовах цілодобового домашнього арешту.

Працевлаштування обвинуваченого не є формальним чи декларативним, а підтверджується належними доказами. Роботодавець підтвердив готовність офіційно працевлаштувати ОСОБА_3 після надання йому можливості здійснювати трудову діяльність у денний час.

Крім того, ОСОБА_3 є студентом Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького та навчається за спеціальністю «Геодезія та землеустрій».

Навчання у закладі вищої освіти свідчить про наявність у обвинуваченого стійких соціальних зв`язків, прагнення до професійного розвитку, здобуття вищої освіти та формування належних перспектив подальшої трудової діяльності.

На даний час ОСОБА_3 фактично поєднує здобуття вищої освіти з наміром офіційного працевлаштування, що свідчить про його відповідальне ставлення до свого майбутнього, бажання отримати освіту, працювати на законних підставах та забезпечувати себе власною працею.

Подальше застосування цілодобового домашнього арешту істотно обмежує можливість реалізації гарантованих Конституцією України права на працю та права на освіту.

Працевлаштування обвинуваченого має важливе значення не лише для реалізації його конституційних прав, а й для досягнення мети кримінального провадження, оскільки офіційна трудова зайнятість істотно зменшує ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Наявність постійного місця роботи свідчить про соціальну відповідальність особи, її прив`язаність до певного місця роботи та проживання, наявність стабільного законного джерела доходу та кола соціальних зв`язків. Такі обставини об`єктивно зменшують ризик переховування від суду, оскільки особа зацікавлена у збереженні роботи, продовженні навчання та підтриманні своєї репутації.

ОСОБА_3 має постійне місце проживання, раніше не судимий, не порушував умов домашнього арешту, належним чином виконував усі покладені на нього процесуальні обов`язки, своєчасно з`являвся до суду та не вчиняв будь-яких дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню.

За весь час дії запобіжного заходу не було зафіксовано жодного випадку порушення покладених на нього обов`язків, що свідчить про його добросовісну процесуальну поведінку та відсутність намірів ухилятися від суду.

Таким чином, наявність офіційного працевлаштування, статус студента закладу вищої освіти, відсутність порушень умов домашнього арешту, міцні соціальні зв`язки та належна процесуальна поведінка свідчать про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та дають підстави для зміни запобіжного заходу на менш суворий.

Домашній арешт у нічний час доби буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та досягнення мети запобіжного заходу, водночас не перешкоджаючи реалізації його права на працю та освіту.».

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та просив його задоволити, та змінити йому цілодобовий домашній арешт на арешт у нічний час, оскільки він є годувальником своєї сім`ї, а тому влаштувався на роботу для того щоб заробляти кошти та утримувати її, крім цього, він здобуває вищу освіту, тому необхідно відвідувати навчальний заклад.

Прокурор ОСОБА_25 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, посилаючись на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання захисника та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 8 КПК України кримінальне провадження, визначено що здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у Кримінальному проваджені, а також, і у відповідності з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2026 року в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю на строк два місяці по 18 травня 2026 року включно, та покладено обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до суду за першою вимогою; цілодобово заборонити залишати місце фактичного проживання будинок АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, строком на два місяці, який продовжено до 13 липня 2026 року, включно.

У відповідності до ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

У відповідності до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, суд зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, та особу підозрюваного, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

На даний час, судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307 та ч.3 ст.332 КК України, яке перебуває на стадії судового розгляду не завершене.

При вирішенні клопотання суд враховує дані про особу обвинуваченого, наявність зареєстрованого місця проживання, його вік, стан здоров`я, сімейний і майновий стан, тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_3 , наявність судимості, відсутність намірів ухилятися від суду, попередні явки до суду.

Як встановлено у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 , раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання, навчається на денній формі навчання у Львівському національному університеті ветеринарної медицини й біотехнологій імені С. З. Гжицького, за місцем навчання характеризується позитивно, на всі судові засідання з`являється вчасно, обов`язки, покладені на нього судом не порушує. Крім цього, ОСОБА_3 отримав можливість офіційного працевлаштування у ФОП ОСОБА_30 на посаді менеджера зі збуту деревини, що підтверджується гарантійним листом про працевлаштування, трудовим договором, довідкою про характер роботи та довідкою про графік роботи.

Вирішуючи питання про заміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у певний період доби, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує положення Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного заходу, зокрема, - у виді домашнього арешту в певний період доби.

Разом з цим, суд погоджується з думкою сторони захисту про наявність достатніх підстав для зміни цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час, оскільки перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, обвинувачений ОСОБА_3 позбавлений можливості задовольнити свої життєві потреби та гарантовані Конституцією України права, зокрема працювати та навчатися, забезпечувати можливість придбати продукти харчування, медикаменти тощо.

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який в умовах цілодобового домашнього арешту буде позбавлений можливості навчатися, працювати та утримувати себе та свою сім`ю, суд вважає, що для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків буде достатнім та спів розмірним обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

2) У судовому засіданні, захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подав клопотання про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою без визначення застави, застосованого ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 27.10.2025 року, щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, на домашній арешт в нічний час, та просив його задоволити.

Клопотання захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 мотивує тим, що ОСОБА_31 має постійне місце проживання, власник житлового приміщення не заперечує проти цілодобового перебування ОСОБА_5 у квартирі за місцем його проживання. Крім того, захисник посилається на те, що ОСОБА_5 не має наміру ухилятися від суду та вчиняти якісь перешкоди чи впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та просив його задоволити, оскільки він не має наміру ухилятися від суду.

Прокурор ОСОБА_25 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, посилаючись на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання захисника та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 8 КПК України кримінальне провадження, визначено що здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у Кримінальному проваджені, а також, і у відповідності з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.10.2025 року, відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який 13.05.2026 року було продовжено до 11 липня 2026 року, включно.

У відповідності до ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

На даний час, судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.3 ст.307 КК України, яке перебуває на стадії судового розгляду не завершене.

Відповідно п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання та досить тісні соціальні стосунки, оскільки його рідний брат ОСОБА_32 та його дружина ОСОБА_33 , гарантують проживання свого родича - обвинуваченого ОСОБА_5 у їх квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .

При вирішенні клопотання суд враховує дані про особу підозрюваного, наявність місця проживання, його вік, стан здоров`я, сімейний і майновий стан, тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , наявність судимості, відсутність намірів ухилятися від суду.

Прокурором належно не мотивовано, чому інший запобіжний захід не може забезпечити проведення процесуальних дій, а посилання прокурора на те, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чим перешкоджатиме повному, всебічному та неупередженому проведенню судового розгляду, мають характер припущення та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Мотиви прокурора щодо тяжкості вчиненого злочину не можуть бути визначальним фактором при вирішенні питань, пов`язаних із зміною запобіжного заходу з триманням під вартою на більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 ..

Вимоги ч.1 ст.183 КПК України передбачають, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КК України.

Суд враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

З урахуванням викладеного суд вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не є доцільним з тих підстав, що на теперішній час, заявлені ризики, що враховані при застосуванні запобіжного заходу - тримання під вартою, передбачені ст. 177 КПК України, не виправдовують подальше тримання особи під вартою.

Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та їх належну поведінку. Однак, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений у разі зміни запобіжного заходу, зможе вплинути на свідків, чи ухилитись від суду.

Стороною обвинувачення не доведено обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання наведеним ризикам, зважаючи на позицію ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії» від 02.08.2001, відповідно до якої за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі для цілей ст. 5 § 1 (с) Конвенції, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.

Крім того, вирішуючи питання про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує положення Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного заходу, зокрема, - у виді домашнього арешту.

Частиною 1 та 2 ст. 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Тому, обвинуваченому, слід змінити запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків: прибувати до суду за першою вимогою; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; не залишати місце постійного проживання, без дозволу суду, в робочі, вихідні та святкові дні цілодобово; утримуватися від будь-якого спілкування з свідками та носити електронний засіб контролю.

Виходячи з положень ст.ст.176, 178, 331 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи матеріали кримінального провадження, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне змінити раніше обраний у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю в межах строку, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 13.05.2026 року, а також покладенням на обвинуваченого, обов`язків, передбачених п.п.1, 2, 8, 9 ч. 5 ст.194 КПК України.

3) У судовому засіданні, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подала клопотання про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою без визначення розміру застави, застосованого ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 26.10.2025 року, щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, на домашній арешт в нічний час, та просила його задоволити.

Клопотання захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 мотивує тим, що «органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні а також незаконному збуті громадянину ОСОБА_34 06.08.2025 о 17:55 год. в м. Мукачеві, біля будинку № 6 по вул. Закарпатській психотропної речовини метамфетаміну вагою 1,4231 г. У обвинувальному акті стверджується, що зазначені дії були вчинені ОСОБА_7 у складі організованої злочинної групи, учасниками якої були ОСОБА_20 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 та ОСОБА_9 . Відповідно до обвинувального акту у розпорядженні обвинувачення знаходяться докази одного епізоду збуту ОСОБА_7 психотропної речовини.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно з п. 9 листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, вичерпний перелік яких наведений у статті 177 КПК.

Положення статті 194 КПК України зобов`язують суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ОСОБА_7 перебуває під вартою з 26.10.2025 року. Упродовж п`яти місяців досудового розслідування ОСОБА_7 жодного разу не був допитаний. 07.01.2026 до слідчого скероване клопотання про проведення допиту ОСОБА_7 , яке залишено без відповіді.

Таким чином, утримання ОСОБА_7 під вартою, за відсутністю жодних слідчих дій з його участю, неможливістю надати показання з приводу висунутої підозри, згодом - обвинувачення та захищатися від безпідставних звинувачень, зокрема, в участі у організованій злочинній групі є фактичним відбуттям покарання без ухвалення вироку про винуватість особи.

Вважаємо, що ризики, про існування яких стверджувала сторона обвинувачення на початку досудового розслідування та у ході його проведення, на даний час не існують.

У аспекті недоведеності ризику можливої спроби втекти та переховуватися слід врахувати обставини, що характеризують особу підозрюваного, який має постійне місце проживання в м. Мукачеві, виховувався у багатодітній родини, де четверо дітей, підтримує тісні родинні відносини з батьками ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , сестрами ОСОБА_37 , ОСОБА_38 та ОСОБА_39 , які проживають у місті Мукачеві, окрім меншої сестри ОСОБА_40 - військовослужбовця ЗСУ, яка перебуває у зоні ведення бойових дій. Також, ОСОБА_7 проживає без реєстрації шлюбу із ОСОБА_41 , разом виховують 3-річну доньку від першого шлюбу співмешканки.

ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, проте працював на будівництві в м. Мукачеві.

Відсутність ризику незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження підтверджується специфікою документування злочину у сфері незаконного обігу наркотиків, усі докази містяться у протоколах негласних слідчих (розшукових) дій, які завершені до моменту затримання підозрюваного, а свідок ОСОБА_34 (закупний) перебуває під захистом сторони обвинувачення.

Обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні одного епізоду збуту психотропної речовини за відсутністю доказів системної протиправної діяльності обвинуваченого спростовує існування ризику можливого продовження ОСОБА_7 вчинення аналогічних чи інших злочинів.

У підсумку, ОСОБА_7 готовий давати показання у судовому засіданні, зацікавлений у проведенні об`єктивного судового розгляду висунутого йому звинувачення.

Окрім цього, перебування під заставою особи, яку сторона обвинувачення вважає організатором злочинної групи - ОСОБА_20 , а також під домашніми арештами ОСОБА_3 , який відповідно до обвинувального акту, був співорганізатором та активним учасником організованої злочинної групи, ОСОБА_21 , який за даними обвинувачення являвся активним учасником організованої злочинної групи та за вказівкою ОСОБА_20 організував роздрібну мережу збуту психотропних речовин, а також ОСОБА_23 повністю нівелює необхідність утримання під вартою в інтересах кримінального провадження ОСОБА_7 , який відповідно до обвинувального акту, відігравав незначну роль у злочинній ієрархії, не мав контактів з іншими учасниками злочинної групи, не здійснював системної злочинної діяльності та не здобув статків з такої діяльності.».

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та просив його задоволити, оскільки він не має наміру ухилятися від суду.

Прокурор ОСОБА_25 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому може ухилитися від суду та впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання захисника та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 8 КПК України кримінальне провадження, визначено що здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у Кримінальному проваджені, а також, і у відповідності з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.10.2025 року, відносно підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який 13.05.2026 року було продовжено до 11 липня 2026 року, включно.

У відповідності до ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

На даний час, судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.3 ст.307 КК України, яке перебуває на стадії судового розгляду не завершене.

Відповідно п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_7 у відповідності до ст.89 КК України не судимий, має постійне місце проживання та досить тісні соціальні стосунки, оскільки виховувався у багатодітній родини, де четверо дітей, підтримує тісні родинні відносини з батьками ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , сестрами ОСОБА_37 , ОСОБА_38 та ОСОБА_39 , які проживають у місті Мукачеві, окрім меншої сестри ОСОБА_40 - військовослужбовця ЗСУ, яка перебуває у зоні ведення бойових дій. Також, ОСОБА_7 проживає без реєстрації шлюбу із ОСОБА_41 , разом виховують 3-річну доньку від першого шлюбу співмешканки.

При вирішенні клопотання суд враховує дані про особу обвинуваченого, наявність місця проживання, його вік, стан здоров`я, сімейний і майновий стан, тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_7 , наявність судимості, відсутність намірів ухилятися від суду.

Прокурором належно не мотивовано, чому інший запобіжний захід не може забезпечити проведення процесуальних дій, а посилання прокурора на те, що перебуваючи на волі ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чим перешкоджатиме повному, всебічному та неупередженому проведенню судового розгляду, мають характер припущення та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Мотиви прокурора щодо тяжкості вчиненого злочину не можуть бути визначальним фактором при вирішенні питань, пов`язаних із зміною запобіжного заходу з триманням під вартою на більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 ..

Вимоги ч.1 ст.183 КПК України передбачають, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КК України.

Суд враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

З урахуванням викладеного суд вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не є доцільним з тих підстав, що на теперішній час, заявлені ризики, що враховані при застосуванні запобіжного заходу - тримання під вартою, передбачені ст. 177 КПК України, не виправдовують подальше тримання особи під вартою.

Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та їх належну поведінку. Однак, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений у разі зміни запобіжного заходу, зможе вплинути на свідків, чи ухилитись від суду.

Стороною обвинувачення не доведено обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання наведеним ризикам, зважаючи на позицію ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії» від 02.08.2001, відповідно до якої за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі для цілей ст. 5 § 1 (с) Конвенції, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.

Крім того, вирішуючи питання про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою з визначенням застави на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю, відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , суд враховує положення Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного заходу, зокрема, - у виді домашнього арешту.

Частиною 1 та 2 ст. 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Тому, обвинуваченому, слід змінити запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків: прибувати до суду за першою вимогою; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; не залишати місце постійного проживання, без дозволу суду, в робочі, вихідні та святкові дні цілодобово; утримуватися від будь-якого спілкування з свідками та носити електронний засіб контролю.

Виходячи з положень ст.ст.176, 178, 331 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи матеріали кримінального провадження, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне змінити раніше обраний у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю в межах строку, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 13.05.2026 року, а також покладенням на обвинуваченого, обов`язків, передбачених п.п.1, 2, 8, 9 ч. 5 ст.194 КПК України.

4) У судовому засіданні, захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 подав клопотання про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою з визначенням розміру застави, застосованого ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 25.10.2025 року, щодо ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, на домашній арешт, та просив його задоволити.

Клопотання захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 мотивує тим, що «в межах даного кримінального провадження ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 13.05.2026 року клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, визначеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.10.2025 року, щодо обвинуваченого ОСОБА_9 було задоволено.

Продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, застосованого ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.10.2025 року обраного відносно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, строком на 60 діб, тобто по 11 липня 2026 року включно.

Розмір застави, визначений ОСОБА_9 ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 21.01.2026 року у розмірі 998 400,00 грн. є непосильним для ОСОБА_9 , оскільки на даний час він офіційно не працює, і до його арешту заробляв тимчасовими підробітками, а саме перевезення у службі таксі (докази відсутності доходу додаються).

Виходячи з вищевикладеного та з метою забезпечення суспільних інтересів в межах даного кримінального провадження, а також дотримання ОСОБА_9 належної процесуальної поведінки, вважаю за можливе змінити запобіжний захід ОСОБА_9 з тримання під вартою з визначенням розміру застави на домашній арешт.

ОСОБА_9 , хоч і обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, однак враховуючи його особу, вважаю, що застосування до нього найбільш суворого запобіжного заходу у даному випадку є невиправданим.

ОСОБА_9 , зареєстрований та фактично проживає за адресою АДРЕСА_3 , тобто має постійне місце проживання.

Проживає разом з своїми батьками, дружиною та малолітньою донькою ОСОБА_42 , 2022 року народження, яка перебуває на його утриманні. Тобто у ОСОБА_9 наявні міцні соціальні зв`язки.

Крім цього, ОСОБА_9 позитивно характеризується за місцем свого проживання. Раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності та має непохитний намір стати на шлях виправлення.

Продовжуючи строк дії запобіжного заходу, прокурор мотивував клопотання, а суд встановив наявність таких ризиків: можливість переховування від суду; незаконний вплив на свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.

Згідно ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Вважаю, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_9 та зможе в повній мірі запобігти всім наявним ризикам.

ОСОБА_9 утримується під вартою більше 6 (шести) місяців.

Після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, п. 60 рішення у справі «Єлоєв проти України»).

Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.».

Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та просив його задоволити, оскільки він не має наміру ухилятися від суду.

Прокурор ОСОБА_25 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу, посилаючись на те, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання захисника та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 8 КПК України кримінальне провадження, визначено що здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у Кримінальному проваджені, а також, і у відповідності з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.10.2025 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, який 13.05.2026 року було продовжено до 11 липня 2026 року, включно.

У відповідності до ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

На даний час, судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_9 за ч.3 ст.307 КК України, яке перебуває на стадії судового розгляду не завершене.

Відповідно п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_9 у відповідності до ст.89 КК України не судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресою АДРЕСА_3 , тобто має постійне місце проживання, та тісні соціальні стосунки, оскільки він проживає разом зі своїми батьками, дружиною та малолітньою донькою ОСОБА_42 , 2022 року народження, яка перебуває на його утриманні, позитивно характеризується за місцем свого проживання.

При вирішенні клопотання суд враховує дані про особу підозрюваного, наявність місця проживання, його вік, стан здоров`я, сімейний і майновий стан, тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_9 , наявність судимості, відсутність намірів ухилятися від суду.

Прокурором належно не мотивовано, чому інший запобіжний захід не може забезпечити проведення процесуальних дій, а посилання прокурора на те, що перебуваючи на волі ОСОБА_9 може незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чим перешкоджатиме повному, всебічному та неупередженому проведенню судового розгляду, мають характер припущення та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Мотиви прокурора щодо тяжкості вчиненого злочину не можуть бути визначальним фактором при вирішенні питань, пов`язаних із зміною запобіжного заходу з триманням під вартою на більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_9 ..

Вимоги ч.1 ст.183 КПК України передбачають, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КК України.

Суд враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

З урахуванням викладеного суд вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не є доцільним з тих підстав, що на теперішній час, заявлені ризики, що враховані при застосуванні запобіжного заходу - тримання під вартою, передбачені ст. 177 КПК України, не виправдовують подальше тримання особи під вартою.

Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та їх належну поведінку. Однак, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений у разі зміни запобіжного заходу, зможе вплинути на свідків, чи ухилитись від суду.

Стороною обвинувачення не доведено обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання наведеним ризикам, зважаючи на позицію ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії» від 02.08.2001, відповідно до якої за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі для цілей ст. 5 § 1 (с) Конвенції, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.

Крім того, вирішуючи питання про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , суд враховує положення Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного заходу, зокрема, - у виді домашнього арешту.

Частиною 1 та 2 ст. 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Тому, обвинуваченому, слід змінити запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків: прибувати до суду за першою вимогою; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; не залишати місце постійного проживання, без дозволу суду, в робочі, вихідні та святкові дні цілодобово; утримуватися від будь-якого спілкування з свідками та носити електронний засіб контролю.

Виходячи з положень ст.ст.176, 178, 331 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи матеріали кримінального провадження, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне змінити раніше обраний у відношенні обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю в межах строку, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 13.05.2026 року, а також покладенням на обвинуваченого, обов`язків, передбачених п.п.1, 2, 8, 9 ч. 5 ст.194 КПК України.

5) У судовому засіданні, захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_12 подав клопотання про зміну запобіжного заходу із застави, застосованого ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 25.10.2025 року, щодо ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України, на особисте зобов`язання та заяви заставодавців: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , про перерахування частини предмету застави на спеціальний рахунок для збору грошових коштів на підтримку ЗСУ та повернення застави, та просив їх задоволити.

Клопотання захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_12 мотивує тим, що «у відповідності до обвинувального акту у кримінальному провадженні №12025070000000197 ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_43 від 25 жовтня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_44 погоджене з процесуальним прокурором у кримінальному провадженні №12025070000000197, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307,ч.3 ст.332 Кримінального кодексу України та прийнято ухвалу про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Цією ж ухвалою, слідчий суддя визначив розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_11 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, покладених на нього обов`язків передбачених КПК України, в розмірі 400 (чотириста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 211 200 грн.

На виконання ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 25 жовтня 2025 року в частині внесення застави 11 грудня 2025 року заставодавцями ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , внесено частинами заставу: ОСОБА_13 , внесено частину застави в розмірі триста п`ятдесят тисяч гривень, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №11-1538760/1 від 11 грудня 2025 року (копія квитанцій про внесення застави додається до клопотання), ОСОБА_16 , внесено частину застави в розмірі двісті п`ятдесят п`ять тисяч гривень , що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №53434896 від 11 грудня 2025 року (копія квитанцій про внесення застави додається до клопотання), ОСОБА_14 , внесено частину застави в розмірі двісті п`ятдесят шість тисяч двісті гривень, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №1-189К від 11 грудня 2025 року (копія квитанцій про внесення застави додається до клопотання), ОСОБА_15 , внесено частину застави в розмірі триста п`ятдесят тисяч гривень , що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №2110691095508 від 11 грудня 2025 року (копія квитанцій про внесення застави додається до клопотання).

У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Згідно частини 1 статті 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою (5) статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

24.02.2022р. Президентом України винесено Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким запроваджено відповідний стан починаючи з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», внесено часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022р. строком на 90 діб. У відповідності до ч.5 ст.616 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.

Боротьба з окупантом тягне за собою значні витрати Державного бюджету, Збройні Сили України потребують стабільного та прогнозованого фінансування, зокрема для виплати матеріального забезпечення та належного спорядження військовослужбовців., у зв`язку з чим заставодавці ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 виявили бажання щодо перерахування частини внесеної застави на цілі оборони України.

Відтак, з метою підтримки Збройних Сил України, вважаємо за необхідне клопотати перед Судом про перерахування вказаних грошових коштів, внесених в якості застави, прямою транзакцією з рахунку Ужгородського міськрайонного суду (Державної судової адміністрації) на рахунок Збройних сил України.

Додатково, в силу вимог частини першої (1) статті 177 КПК України, якою визначено мету застосування запобіжного заходу, ОСОБА_11 зобов`язується дотримуватись всіх процесуальних обов`язків, та зокрема в жодному разі не переховуватися від суду, не вчиняти будь-яких дій щодо речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального правопорушення; жодним чином не впливати на потерпілого, свідків, експерта, у кримінальному провадженні; не перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та відповідно не вчиняти інших кримінальних правопорушень.

Згідно приписів ч.11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Згідно Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15, застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку.

Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до органу казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу, такі документи :

- заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку;

- засвідчена судом копія постанови (ухвали) судді чи суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави;

- копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави.

Вимогами ч.4 ст.201 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.».

Обвинувачений ОСОБА_11 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та просив його задоволити.

Прокурор ОСОБА_25 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу, посилаючись на те, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання захисника та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 8 КПК України кримінальне провадження, визначено що здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у Кримінальному проваджені, а також, і у відповідності з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 жовтня 2025 року застосовано відносно ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, в розмірі 400 (чотириста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 211 200 грн.

На виконання ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 25 жовтня 2025 року в частині внесення застави:

- 11 грудня 2025 року заставодавцем ОСОБА_16 , внесено частину застави в розмірі двісті п`ятдесят п`ять тисяч гривень, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №53434896 від 11 грудня 2025 року;

- 11 грудня 2025 року заставодавцем ОСОБА_13 , внесено частину застави в розмірі триста п`ятдесят тисяч гривень, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №11-1538760/1 від 11 грудня 2025 року;

- 11 грудня 2025 року заставодавцем ОСОБА_14 , внесено частину застави в розмірі двісті п`ятдесят шість тисяч двісті гривень, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №1-189К від 11 грудня 2025 року;

- 11 грудня 2025 року заставодавцем ОСОБА_15 , внесено частину застави в розмірі триста п`ятдесят тисяч гривень, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №2110691095508 від 11 грудня 2025 року.

Заставодавець ОСОБА_16 добровільно виявив бажання перерахувати частину несеної ним застави в сумі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень на потреби Збройних сил України.

Заставодавець ОСОБА_13 добровільно виявила бажання перерахувати частину несеної нею застави в сумі 30 000,00 (тридцять тисяч) гривень на потреби Збройних сил України.

Заставодавець ОСОБА_14 добровільно виявив бажання перерахувати частину несеної ним застави в сумі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень на потреби Збройних сил України.

Заставодавець ОСОБА_15 добровільно виявила бажання перерахувати частину несеної нею застави в сумі 30 000,00 (тридцять тисяч) гривень на потреби Збройних сил України.

Так, одним із елементів системи гарантій, спрямованих на недопущення порушення права людини на свободу й особисту недоторканність є право обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід, його захисника, подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу (ст. 331 КПК України). Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За своїм характером перегляд запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту орієнтує суд не на оцінку обґрунтованості самих підстав застосування запобіжного заходу та перегляд висновків, які були покладені в основу рішення слідчого судді раніше. Адже така оцінка здійснюється в межах апеляційного перегляду ухвали та при продовженні строку дії запобіжного заходу. У провадженні щодо розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу повинні бути встановлені нові обставини, які виникли після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу і які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на неї процесуальних обов`язків. Такий висновок можна зробити, зокрема, із аналізу положень ч. 5 ст. 201 КПК України.

Застава як запобіжний захід полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Сторона обвинувачення не вказувала на випадки порушення процесуальних обов`язків обвинуваченому ОСОБА_11 ні під час досудового розслідування, ні після скерування обвинувального акту до суду. Крім того, обвинувачений ОСОБА_11 належно виконував процесуальні обов`язки, визначені у ст. 42 КПК України.

З ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.10.2025 року вбачається, що підставою для обрання запобіжного заходу була наявна на той час обґрунтованість підозри ОСОБА_11 за ч.3 ст.332 КК України.

Доводи сторони обвинувачення про обґрунтованість підозри не переконують суд, адже її необґрунтованість вже була встановлена під час попереднього розгляду клопотань у цьому кримінальному провадженні (ухвала Вищого антикорупційного суду від 12 травня 2022 року та інші).

Також на думку суду необґрунтованими залишаються ризики: ризик переховування, ризик незаконного впливу на свідків, та ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування завершено, і жоден із вказаних ризиків не справдився, а сторона обвинувачення не надала переконливих доказів їх існування.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, основною метою застави є гарантування виконання особою своїх процесуальних обов`язків. Усі ризики, навіть існуючі із достатньою ймовірністю, зі спливом часу втрачають актуальність, зменшуються або взагалі перестають існувати.

При вирішенні питання зміни запобіжного заходу на більш м`який та повернення застави заставодавцям суд також враховує як матеріальну так і моральну сторону осіб, які внесли заставу, а саме: добровільна відмова заставодавців ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 від частини повернення застави на користь ЗСУ.

З урахуванням цих обставин та дослідивши докази, які були надані сторонами, суд вбачає, що на даний час не існує правових підстав, визначених КПК України, які б дозволяли й надалі діяти стосовно обвинуваченого ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді застави, а тому таку слід змінити на особисте зобов`язання.

Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Враховуючи добровільну згоду заставодавців ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 звернути частину застави на користь Збройних сил України, таку слід звернути на розрахунковий рахунок Збройних сил України. Іншу частину сплачену заставодавцями ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , заставу слід повернути останнім.

6) У судовому засіданні, захисника обвинуваченого ОСОБА_17 - адвоката ОСОБА_4 подав клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби, застосованого на підставі ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2026 року щодо ОСОБА_17 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України, та просив його задоволити.

Клопотання захисник обвинуваченого ОСОБА_17 - адвокат ОСОБА_4 мотивує тим, що «ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 травня 2026 року щодо ОСОБА_17 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю строком до 13 липня 2026 року включно та покладено відповідні процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст. 201 КПК України обвинувачений має право звернутися до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу.

На даний час після постановлення вищевказаної ухвали виникли нові обставини, які свідчать про можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу та не були предметом оцінки суду під час вирішення питання про продовження домашнього арешту.

Зокрема, ОСОБА_17 є студентом та продовжує навчання, у зв`язку з чим потребує можливості відвідування навчального закладу, проходження практичної підготовки та виконання інших обов`язків, пов`язаних із навчальним процесом. Цілодобовий домашній арешт істотно обмежує реалізацію його конституційного права на освіту, гарантованого статтею 53 Конституції України.

Крім того, ОСОБА_17 отримав реальну можливість офіційного працевлаштування до ТзОВ «Закарпат Транс Буд» на посаду менеджера з перевезень, що підтверджується гарантійним листом роботодавця, трудовим договором, довідкою про характер роботи та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з довідкою роботодавця, робота менеджера з перевезень передбачає виконання трудових обов`язків у денний час доби, здійснення організації та координації перевезень, комунікацію з клієнтами, перевізниками та контрагентами. Виконання зазначених функцій є неможливим в умовах цілодобового домашнього арешту.

Працевлаштування дозволить ОСОБА_17 забезпечувати власні потреби, сприятиме його соціальній адаптації, формуванню стабільних соціальних зв`язків та законослухняній поведінці.

Протягом усього часу дії запобіжного заходу ОСОБА_17 сумлінно виконував покладені на мене обов`язки, не допускав порушень умов домашнього арешту, своєчасно з`являвся до суду та не вчиняв жодних дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжний захід застосовується з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків, а не як форма покарання особи.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання щодо запобіжного заходу суд повинен враховувати вік особи, міцність її соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, роботи, навчання та інші обставини, що характеризують особу.

Обвинувачений ОСОБА_17 має постійне місце проживання, навчається, має можливість офіційного працевлаштування та міцні соціальні зв`язки за місцем проживання.

У рішенні Європейського суду з прав людини Харченко проти України наголошено, що будь-яке тривале обмеження свободи особи повинно ґрунтуватися на належних та достатніх підставах, а національні суди повинні оцінювати можливість застосування менш суворих заходів.

У рішенні ЄСПЛ Летельє проти Франції зазначено, що сама лише тяжкість обвинувачення не може бути єдиною підставою для застосування або продовження суворих обмежень свободи особи.

Домашній арешт у нічний час доби буде достатнім для забезпечення обвинуваченому ОСОБА_17 належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього обов`язків, водночас дозволить реалізувати гарантовані Конституцією України права на працю та освіту.».

Обвинувачений ОСОБА_17 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та просив його задоволити, оскільки він влаштувався на роботу для того щоб заробляти кошти та утримувати свою сім`ю, крім цього, він навчається і йому періодично треба відвідувати навчальний заклад.

Прокурор ОСОБА_25 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_17 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, посилаючись на те, що ОСОБА_17 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання захисника та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 8 КПК України кримінальне провадження, визначено що здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у Кримінальному проваджені, а також, і у відповідності з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2026 року в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_17 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю на строк два місяці по 18 травня 2026 року включно, та покладено обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до суду за першою вимогою; цілодобово заборонити залишати місце реєстрації та фактичного проживання - будинок АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, строком на два місяці, який продовжено до 13 липня 2026 року, включно.

У відповідності до ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

У відповідності до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, суд зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, та особу підозрюваного, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

На даний час, судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_17 за ч.3 ст.332 КК України, яке перебуває на стадії судового розгляду не завершене.

При вирішенні клопотання суд враховує дані про особу обвинуваченого, наявність зареєстрованого місця проживання, його вік, стан здоров`я, сімейний і майновий стан, тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_17 , наявність судимості, відсутність намірів ухилятися від суду, попередні явки до суду.

Як встановлено у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_17 , раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання, навчається, на всі судові засідання з`являється вчасно. Крім цього, ОСОБА_17 отримав можливість офіційного працевлаштування у ТзОВ «Закарпат Транс Буд» на посаду менеджера з перевезень, що підтверджується гарантійним листом про працевлаштування, трудовим договором, довідкою про характер роботи та довідкою про графік роботи.

Крім того, вирішуючи питання про заміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у певний період доби, відносно обвинуваченого ОСОБА_17 , суд враховує положення Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного заходу, зокрема, - у виді домашнього арешту в певний період доби.

Разом з цим, суд погоджується з думкою сторони захисту про наявність достатніх підстав для зміни цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час, оскільки перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, обвинувачений ОСОБА_17 позбавлений можливості задовольнити свої життєві потреби та гарантовані Конституцією України права, зокрема працювати та навчатися, забезпечувати можливість придбати продукти харчування, медикаменти тощо.

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який в умовах цілодобового домашнього арешту буде позбавлений можливості навчатися, працювати та утримувати себе та свою сім`ю, суд вважає, що для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків буде достатнім та співрозмірним обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

7) У судовому засіданні, захисника обвинуваченого ОСОБА_18 - адвоката ОСОБА_19 подав клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосованого на підставі ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2026 року щодо ОСОБА_18 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.307 КК України, та просив його задоволити.

Клопотання захисник обвинуваченого ОСОБА_18 - адвокат ОСОБА_19 мотивує тим, що «ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 березня 2026 року щодо ОСОБА_18 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, який продовжено строком до 13 липня 2026 року включно та покладено відповідні процесуальні обов`язки.

У відповідності до ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вважає за необхідне наголосити на тому, що в межах судового розгляду судом на цей час обвинувачений ОСОБА_18 не зможе змінити, спотворити, сховати або знищити будь-які докази.

Обвинувачений ОСОБА_18 має на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_45 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_46 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітній ОСОБА_47 хворіє, потербує постійного догляду та піклування, відповідний витяг з протоколу ЛКК додається.

Крім того, ризики, які раніше були враховані судом при обранні запобіжного заходу, на переконання захисту на даний час зменшилися.

Обвинувачений ОСОБА_18 до даного часу виконував покладені на нього судом обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

ОСОБА_18 зобов`язується виконувати покладені на нього обов`язки, не переховуватися від суду, зявлятися на судові засідання, ніяким чином не впливати на свідків у справі чи перешкоджати кримінальному провадженні будь-яким іншим чином, не вчиняти ніяких інших правопорушень.

ОСОБА_18 має апостійне місце проживання, має стійкі родинні та соціальні зв`язки, за весь період розгляду даного кримінадбного провадження його поведінка не викликає сумнівів у виконанні ним своїх процесуальних обов`язків.».

Обвинувачений ОСОБА_18 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та просив його задоволити.

Прокурор ОСОБА_25 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_18 - адвоката ОСОБА_19 про зміну запобіжного заходу, посилаючись на те, що ОСОБА_18 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання захисника та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 8 КПК України кримінальне провадження, визначено що здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у Кримінальному проваджені, а також, і у відповідності з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України (ч.2 ст.331 КПК України).

У відповідності до ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваної, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч 2 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 176 КПК України передбачено, що одним, із запобіжних заходів є домашній арешт.

Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, який підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2026 року в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_18 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю на строк два місяці, та покладено обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до суду за першою вимогою; цілодобово заборонити залишати місце реєстрації та фактичного проживання будинок АДРЕСА_4 , без дозволу прокурора або суду; носити електронний засіб контролю, який продовжено до 13 липня 2026 року, включно.

ОСОБА_18 в даному кримінальному провадженні обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна.

Підставою доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_18 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може вчинити спроби переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшилися, судове провадження не завершиться, оскільки триває процедура судового розгляду у даному кримінальному провадженні.

Суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слід відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_18 - адвоката ОСОБА_19 про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання.

Керуючись: статтями 176-178,179,181-184, 193-196, 331 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

1) Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу із цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час, ОСОБА_3 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.209, ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 18.03.2026 року, - задоволити.

Змінити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.209, ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю на домашній арешту у певний період доби із застосуванням електронного засобу контролю, в межах строку, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 13.05.2026 року, тобто до 13 липня 2026 року, включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з місця фактичного проживання, а саме: з будинку АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду у період часу з 21:00 години до 07:00 години наступної доби;

3) носити електронний засіб контролю;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю, покласти на ВП № 1 Мукачівський РУП ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та його захиснику негайно після її оголошення та направити учасникам судового провадження для відому.

Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.

2) Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою без визначення застави на домашній арешт в нічний час, ОСОБА_5 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 27.10.2025 року, - задоволити частково.

Змінити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Мукачева, Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, тимчасово не працюючого, у відповідності до ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого, ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, запобіжний захід з тримання під вартою без визначення застави на цілодобовий домашній арешт із застосування електронного засобу контролю, в межах строку, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 13.05.2026 року, тобто до 11 липня 2026 року, включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) цілодобово заборонити залишати місце фактичного проживання - квартиру АДРЕСА_6 , без дозволу прокурора або суду;

3) носити електронний засіб контролю.

Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із носіння електронного засобу контролю, покласти на Мукачівський РУП ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та його захиснику негайно після її оголошення та направити учасникам судового провадження для відому.

Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.

3) Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою без визначення застави на цілодобовий домашній арешт, ОСОБА_7 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 26.10.2025 року, - задоволити.

Змінити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженцю міста Мукачева Закарпатської області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_7 , громадянину України, українцю, тимчасово не працюючому, у відповідності до ст. 89 КК України не судимому, обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого, ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, запобіжний захід з тримання під вартою без визначення застави на цілодобовий домашній арешт із застосування електронного засобу контролю, в межах строку, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 13.05.2026 року, тобто до 11 липня 2026 року, включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 такі обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) цілодобово заборонити залишати місце фактичного проживання - квартиру АДРЕСА_8 , без дозволу прокурора або суду;

3) носити електронний засіб контролю.

Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із носіння електронного засобу контролю, покласти на Мукачівський РУП ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та його захиснику негайно після її оголошення та направити учасникам судового провадження для відому.

Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.

4) Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою з визначенням застави на домашній арешт, ОСОБА_9 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 25.10.2025 року, - задоволити.

Змінити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця села Шенборн Мукачівського району, Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , громадянина України, українця, тимчасово не працюючого, у відповідності до ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого, ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, запобіжний захід з тримання під вартою з визначенням застави на цілодобовий домашній арешт із застосування електронного засобу контролю, в межах строку, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 13.05.2026 року, тобто до 11 липня 2026 року, включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 такі обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) цілодобово заборонити залишати місце фактичного проживання будинок АДРЕСА_3 , без дозволу прокурора або суду;

3) носити електронний засіб контролю.

Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із носіння електронного засобу контролю, покласти на Мукачівський РУП ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та його захиснику негайно після її оголошення та направити учасникам судового провадження для відому.

Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.

5) Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання, ОСОБА_11 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого за ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 25.10.2025 року - задовольнити.

Змінити застосований відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця села Верхня Визниця Мукачівського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_9 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_10 , громадянина України, українця, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання, строком на два місяці.

Відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_11 наступні обов`язки:

- прибувати до суду на першу вимогу;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Строк дії обов`язків визначити до 17.08.2026.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_11 , що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виконання ухвали, в частині запобіжного заходу покласти на процесуального прокурора.

5.1) Заставу внесену заставодавцем ОСОБА_13 на рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області в сумі 350 000,00 грн., згідно квитанції № 11-1538760/1 від 11 грудня 2025 року за ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у кримінальному провадженні № 12025070000000197, відомості про яке внесено до ЄРДР від 17.04.2025 року, на виконання ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.10.2025 (справа № 308/15684/25) на суму 30000,00 грн. (тридцять тисяч) звернути на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних сил України (для зарахування коштів у національній валюті) за наступними реквізитами: НБУ, МФО: 300001, рахунок: № UA843000010000000047330992708, код ЄДРПОУ: 00032106, отримувач: Національний банк України, призначення платежу: на підтримку Збройних сил України, а іншу частину на суму 320 000,00 грн. (триста двадцять тисяч) гривень, повернути заставодавцю ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , код платника податку НОМЕР_1 .

5.2) Заставу внесену заставодавцем ОСОБА_14 на рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області в сумі 256 200,00 грн., згідно квитанції № 1-1189К від 11 грудня 2025 року за ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у кримінальному провадженні № 12025070000000197, відомості про яке внесено до ЄРДР від 17.04.2025 року, на виконання ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.10.2025 (справа № 308/15684/25) на суму 20000,00 грн. (двадцять тисяч) звернути на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних сил України (для зарахування коштів у національній валюті) за наступними реквізитами: НБУ, МФО: 300001, рахунок: № UA843000010000000047330992708, код ЄДРПОУ: 00032106, отримувач: Національний банк України, призначення платежу: на підтримку Збройних сил України, а іншу частину на суму 236 200,00 грн. (двісті тридцять шість тисяч двісті) гривень, повернути заставодавцю ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , код платника податку НОМЕР_2 .

5.3) Заставу внесену заставодавцем ОСОБА_15 на рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області в сумі 350 000,00 грн., згідно квитанції № 2110691095508 від 11 грудня 2025 року за ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у кримінальному провадженні № 12025070000000197, відомості про яке внесено до ЄРДР від 17.04. 2025 року, на виконання ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.10.2025 (справа № 308/15684/25) на суму 30000,00 грн. (тридцять тисяч) звернути на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних сил України (для зарахування коштів у національній валюті) за наступними реквізитами: НБУ, МФО: 300001, рахунок: № UA843000010000000047330992708, код ЄДРПОУ: 00032106, отримувач: Національний банк України, призначення платежу: на підтримку Збройних сил України, а іншу частину на суму 320 000,00 грн. (триста двадцять тисяч) гривень, повернути заставодавцю ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , код платника податку НОМЕР_3 .

5.4) Заставу внесену заставодавцем ОСОБА_16 на рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області в сумі 255 000,00 грн., згідно квитанції № 53434896 від 11 грудня 2025 року за ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у кримінальному провадженні № 12025070000000197, відомості про яке внесено до ЄРДР від 17.04.2025 року, на виконання ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.10.2025 (справа № 308/15684/25) на суму 20000,00 грн. (двадцять тисяч) звернути на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних сил України (для зарахування коштів у національній валюті) за наступними реквізитами: НБУ, МФО: 300001, рахунок: № UA843000010000000047330992708, код ЄДРПОУ: 00032106, отримувач: Національний банк України, призначення платежу: на підтримку Збройних сил України, а іншу частину на суму 235 000,00 грн. (двісті тридцять п`ять тисяч) гривень, повернути заставодавцю ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , код платника податку НОМЕР_4 .

Ухвала в цій частині набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

6) Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_17 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу із цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час, ОСОБА_17 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого, ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 18.03.2026 року, - задоволити.

Змінити ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого, ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю на домашній арешту у певний період доби із застосуванням електронного засобу контролю, в межах строку, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 13.05.2026 року, тобто до 13 липня 2026 року, включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_17 такі обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з місця реєстрації та фактичного проживання, а саме: з будинку АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду у період часу з 21:00 години до 06:00 години наступної доби;

3) носити електронний засіб контролю;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю, покласти на ВП № 1 Мукачівський РУП ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та його захиснику негайно після її оголошення та направити учасникам судового провадження для відому.

Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.

7) У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_18 - адвоката ОСОБА_19 про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, ОСОБА_18 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого, ч.2 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 27.10.2025 року, - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченим та їх захисникам негайно після її оголошення та направити учасникам судового провадження для відому.

Головуючий ОСОБА_48