Ухвала суду № 137560248, 17.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 699/1149/21

провадження № 1-кп/753/499/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря ОСОБА_4

розглянувши під час судового засідання у залі суду у м. Києві у кримінальному провадженні щодо обвинувачених ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 255, п.п. 3,4,6,11,12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 255, п.п. 3,4,6,11,12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, п.п. 3, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 255 КК України, клопотання захисника адвоката ОСОБА_8 про відвід головуючого судді ОСОБА_1

за участі сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_9

захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8

УСТАНОВИВ:

17 червня 2025 року адвокат ОСОБА_8 під час судового засідання звернувся із заявою про відвід головуючого судді ОСОБА_1 у кримінальному провадженні.

1. Короткий зміст заяви.

В обґрунтування заяви захисник зазначив, що у провадженні колегії суддів Дарницького районного суду м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 255, п. п. 3, 4, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 255, п. п. 3, 4, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, п.п. 3, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 255 КК України за фактами викрадення та умисного вбивства журналіста ОСОБА_12 .

Захисником виявлено обставини, які викликають сумніви у неупередженості головуючого судді ОСОБА_1 .

Зокрема, в провадженні Дарницького районного суду міста Києва кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_13 та ОСОБА_14

16.06.2026 визначено новий склад суду, зокрема до складу колегії суддів включено суддю ОСОБА_1 .

Натомість, предметом доказування в обох провадженнях є тотожні обставини викрадення та вбивства ОСОБА_12 , створення та участі в злочинній організації.

Таким чином, з урахуванням викладеного, захисником заявлено відвід головуючому колегії суддів в судовій справі № 699/1149/21 судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 .

2. Позиції учасників провадження

Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви.

Захисники - адвокати ОСОБА_10 , ОСОБА_11 залишили вказане питання на розсуд суду.

Суддя ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначив, що йому нічого не відомо про кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , так як його включено до складу колегії суддів лише напередодні, з матеріалами він не знайомився, предмет доказування у ньому йому також не відомо.

3. Встановлені судом обставини

10.09.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду у кримінальному провадженні №699/1149/21, а саме: суддів Дарницького районного суду міста Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Поряд з цим, в провадженні суду перебуває справа № 753/15091/22 у об`єднаних кримінальних провадженнях за обвинуваченням ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Розгляд даного провадження здійснюється також колегіально.

16.06.2026 визначено новий склад колегії суддів, а саме в складі - головуючого судді ОСОБА_15 , суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_16 .

На думку захисника адвоката ОСОБА_8 , у судді ОСОБА_1 вже сформувалась або почала формуватися процесуальна позиція стосовно обставин, вчинених злочинів та досліджених доказів.

4. Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини першої статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Статтями 75 та 76 КПК України встановлений виключний перелік підстав для відводу слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, а також наведені випадки недопустимості повторної участі судді у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьоюстатті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Частини 1, 2 ст. 80 КПК України передбачають, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Згідно із частиною першою статті 81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справи є основним обов`язком судді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

У висновку N 3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.

5. Оцінка та мотиви суду

Так, основною підставою для відводу судді ОСОБА_1 заявником вказано те, що суддя ОСОБА_1 буде приймати участь у розгляді справи за обвинуваченням ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Натомість, предметом доказування в обох провадженнях є тотожні обставини викрадення та вбивства ОСОБА_12 , створення та участі в злочинній організації.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

У висновку N 3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.

При цьому суд наголошує, що підстава про відвід гіпотетично може виникнути при ухваленні кінцевого судового рішення в одній із зазначених справ. Разом з тим, враховуючи стадії розгляду зазначених проваджень, вказана підстава обґрунтовано може виникнути під час розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Підсумовуючи та аналізуючи вищевказані факти, колегія суддів, враховуючи пояснення судді ОСОБА_1 , відповідно до яких він наразі не знайомився з матеріалами справи відносно обвинуваченням ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а також те, що вказане провадження наразі перебуває на стадії підготовчого судового засідання, а у справі відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , навпаки вже триває дослідження письмових доказів, приходить до висновку, що заява про відвід задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.75, 80, 81, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволення клопотання захисника ОСОБА_8 про відвід судді ОСОБА_1 від розгляду кримінального провадження по обвинуваченню: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 255, п.п. 3,4,6,11,12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 255, п.п. 3,4,6,11,12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, п.п. 3, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 255 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді: