Ухвала суду № 137559612, 19.06.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/1094/21

Провадження № 2/354/15/26

У Х В А Л А

19 червня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Ковалюк О.М.

за участю секретаря судового засідання Стремінської А.І.,

представника позивачів адвоката Хоптія М.В.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника відповідачки адвоката Білика Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Яремчанського міського суду Івано-Франківської області, в режимі відеоконференції, заяву адвоката Білика Л.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , Ворохтянської селищної ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області про усунення перешкод у здійсненні права користування, володіння та розпорядження належним житловим будинком з господарськими будівлями та земельною ділянкою, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

В провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області перебуває вищевказана цивільна справа.

13.03.2026 та 20.04.2026 до суду надійшли заяви аналогічного змісту адвоката Білика Л.В., який представляє інтереси відповідачки ОСОБА_1 , про залишення позовної заяви без розгляду.

Вказану заяву мотивує тим, що на розгляді Яремчанського міського суду перебувала цивільна справа № 354/517/22 за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Державної казначейської служби України про припинення порушення правил добросусідства, усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, визнання дій членів земельної комісії Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області незаконними та протиправними, відшкодування моральної шкоди, тобто зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

26.03.2025 Яремчанським міським судом Івано-Франківської області у даній справі прийнято рішення, яким позов задоволено частково та стягнуто на користь позивачів з ОСОБА_1 моральну шкоду та судові витрати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Таким чином, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 186 ЦПК України та враховуючи, що справа вже вирішена судом, повторне звернення до суду не допускається. Неможливість повторного розгляду справи, коли є судове рішення, що набрало законної сили і не скасоване у

встановленому законом порядку, обов?язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України.

Враховуючи неприпустимість розгляду судами одного і того ж спору двічі, з метою усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті й остаточно вирішені по суті, просить заяву задовольнити.

В судовому засіданні, ОСОБА_1 та її представник адвокат Білик Л.В. підтримали заяву з мотивів наведених у ній, просили суд задовольнити.

Представник позивачів адвокат Хоптій М.В., який брав участь в засіданні в режимі відеоконференції, заперечив щодо задоволення вказаної заяви та зазначив, що такі клопотання вже заявлялись представником відповідачки неодноразово та суд вже їх вирішував, крім того предмети спорів не є тотожними, тому така заява необґрунтована й не має підстав залишати позовну заяву без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, доводи викладенні в клопотанні, заслухавши думку сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (пункт 3 частини першої статті 255 ЦПК України). Тлумачення пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Для застосування вказаної підстави закриття провадження у справі необхідна одночасна наявність трьох складових: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що позов, з приводу якого ухвалено рішення, яке набрало законної сили, є тотожним з позовом, який розглядається (див. постанови Верховного Суду від 30.05.2024 у справі № 757/130/22-ц, від 09.05.2024 в справі № 753/876/23, від 17.04.2024 в справі № 669/417/22). Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Велика Палата Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 761/7978/15-ц виснувала, що необхідність застосування пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили.

У процесуальному законодавстві закріплена конструкція позовного провадження як певна процедура розгляду і вирішення цивільних справ зі спорів про право цивільне.

Позовному провадженню притаманна позовна форма як модельна, узагальнююча конструкція процедури позовного провадження. Для неї характерні такі ознаки, як наявність матеріально-правової вимоги, яка випливає із порушеного або оспорюваного права сторони і яка підлягає в силу закону розгляду в певному порядку, встановленому законом; наявність спору про суб`єктивне право; наявність двох сторін із протилежними інтересами, які наділені законом певними правомочностями щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів у суді.

Цивільні процесуальні правовідносини персоніфікують учасників цивільного судочинства, визначають їхні права і обов`язки відповідно до процесуальних функцій і гарантії забезпечення справедливого судочинства.

Отже, провадження цивільного процесу - це специфічна модель розгляду цивільної справи, що відбиває предметну характеристику цивільного судочинства з точки зору матеріально-правової природи справ, що розглядаються, специфіку доказування фактів як юридично-фактологічної основи справи та результатів розгляду справи, які відбиваються у процесуальних актах - певного роду документах.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд має ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права.

Матеріально-правова вимога позивача повинна спиратися на підставу позову. Підставою позову визнають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Цими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто такі факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин (постанова Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 932/15395/19-ц).

Судом встановлено, що в провадженні Яремчанського міського суду перебувала цивільна справа № 354/517/22 за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Державної казначейської служби України про припинення порушення правил добросусідства, усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, визнання дій членів земельної комісії Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області незаконними та протиправними, відшкодування моральної шкоди.

В цій справі позивачі просили суд зобов`язати ОСОБА_1 припинити порушувати правила добросусідства, не чинити позивачам перешкод у здійсненні права користування, володіння та розпорядження належним їй житловим будинком та земельною ділянкою та привести здійснену самочинну реконструкцію будинковолодіння без дозвільних документів шляхом збільшення площ власного існуючого житлового будинку до попереднього стану будинку, відновити під`їзну дорогу до будинковолодіння та земельної ділянки, змістити влаштовану водяну колонку (скважину) на територію земельної ділянки, на якій розміщено будинковолодіння ОСОБА_1 з дотриманням державних будівельних норм та санітарно-гігієнічних норм та зобов`язати ОСОБА_1 не розміщувати біля огорожі та біля під`їзної дороги собак з метою встановлення вільного доступу до будинковолодіння позивачів. А також просили визнати дії членів земельної комісії та голови Татарівської сільської ради, голови постійної комісії сільської ради з регулювання земельних відносин, містобудування та екології незаконними та протиправними. Крім того стягнути з Державної казначейської служби України на користь позивачів моральну шкоду.

У позовній заяві у справі №354/1094/21 позивачі просять суд зобов`язати ОСОБА_1 припинити порушувати правила добросусідства, не чинити позивачам перешкод у здійсненні права користування, володіння та розпорядження належним ОСОБА_4 житловим будинком та земельною ділянкою, і зобов`язати ОСОБА_1 демонтувати пристрої відео спостереження, у радіус дії яких потрапляє належний ОСОБА_4 житловий будинок та земельна ділянка. Крім того просять стягнути моральну шкоду з відповідачів.

Таким чином, сторони, позовні вимоги та предмет позову у наведених справах є схожими, але не є цілком тотожними, оскільки учасники (відповідачі) є відмінними, позовні заяви містять різні підстави позову та різні позовні вимоги.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого представником відповідачки клопотання та відсутність підстав для залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. 257 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити в задоволенні заяви про залишення позовної заяви без розгляду.

Підготовче судове засідання відкласти на 29 липня 2026 року об 15:00 год.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту проголошення суддею.

Головуюча суддя: Оксана КОВАЛЮК