Рішення № 137559590, 19.06.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1118/23

Номер провадження 2/348/9/26

19 червня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді О.Ю.Максименко

за участю секретаря судових засідань О.Р.Боєчко, О.В.Бойчук

за участю представника позивача ОСОБА_1

за участю представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Пасічнянської сільської ради про визнання незаконним рішення та визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, договору дарування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

У с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернулася до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Пасічнянської сільської ради про визнання незаконним рішення та визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, договору дарування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 . На підставі витягу з ДРРП на нерухоме майно про реєстрацію права власності, їй належить житловий будинок, загальною площею 75,0 м.кв, 1968 року побудови, який розташований в АДРЕСА_1 . Даний житловий будинок, був побудований ще її батьками. За даним житловим будинком, згідно погосподарських книг, закріплена земельна ділянка, орієнтовною площею 0,1500 га та земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,1200 га ріллі, користувачем яких вона є з 1995 року та які неприватизовані. Дані земельні ділянки перейшли їй в користування від її матері. Її земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд межує з земельною ділянкою ОСОБА_4 , площею 0,0988 га для ведення особистого селянського господарства та належить ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 02.08.2016 року. Так, земельна ділянка, площею 0,0988 га була приватизована попереднім власником ОСОБА_5 на підставі рішення № 174-5/2011 Битківської селищної ради 5 сесії 6 демократичного скликання від 03.04.2011. Після чого їй було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 592091. В 2016 році ОСОБА_5 подарувала земельну ділянку ОСОБА_4 і в 2017 році остання звертається до Битьківської селищної ради із заявою з приводу існування нібито між ними земельного спору, чого на той час не було. Як зазначено в акті від 19.05.2017, комісією встановлено, що межі їх земельних ділянок відповідають представленим документам. Комісія рекомендує ОСОБА_4 встановити огорожу, вирівняти паркан, забетонувати паркан, канаву облаштувати із сторони своєї земельної ділянки. Земельні роботи та встановлення огорожі здійснювати за участю представників селищної ради. Після чого ОСОБА_4 знову звертається до Битківської селищної ради із заявою про встановлення меж її земельної ділянки в ур. «Ровінь». 17.10.2017 комісією Битківської селищної ради, встановлено, що згідно схем-плану земельної ділянки гр. ОСОБА_3 встановлена межа між даними земельними ділянками та встановлені металеві кілки в кількості 7 шт.. Однак, металеві кілки у кількості 7 шт. встановлені ще попередньою власницею, ОСОБА_6 , її матір`ю. Жодних претензій щодо меж між їхніми земельними ділянками та між ними не було. В 2018 році ОСОБА_4 на своїй земельній ділянці встановила вигрібну яму (гноянку) з порушенням санітарних, гігієнічних та будівельних норм. З приводу цього вона звернулась до Битківської селищної ради. 04.09.2020 комісією з питань земельних відносин, будівництва, архітектури, екології, лісокористування та раціонального природокористування ОСОБА_4 рекомендовано облаштувати та перенести вигрібну яму, відповідно до санітарних норм відносно її криниці, про що було складено акт. Однак, цього ОСОБА_4 не було зроблено, тому, вона змушена була звернутися з даною позовною вимогою до суду. Після чого ОСОБА_4 перенесла вигрібну яму. У вересні 2020 року ОСОБА_4 звернулася до Битківської селищної ради з приводу відновлення меж земельної ділянки на місцевості, про що 25.09.2020 комісією встановлено, що відновлення меж неможливе і комісією рекомендовано здійснити відновлення (встановлення) меж земельної ділянки ОСОБА_4 відповідно до координат, враховуючи існуючу водовідвідну канаву між їхніми земельними ділянками. У липні 2021 року вона звернулась до ФОП ОСОБА_7 щодо виготовлення технічної документації на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівельних споруд (присадибної ділянки). Так, в ході геодезичних робіт виявлено накладку суміжних земельних ділянок площею 0,0136 га. Тобто, земельна ділянка суміжного межівника, ОСОБА_4 , юридично включає частину її земельної ділянки у зв`язку з неправильним нанесенням координат зовнішньої межі земельної ділянки. Отже, як виявилось згодом, ОСОБА_5 приватизувала дану земельну ділянку, прихопивши при цьому частину її земельної ділянки, в тому числі і під її будинком. Внаслідок видачі ОСОБА_5 . Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0988 га для ведення особистого селянського господарства, в яку входить частина її земельної ділянки, площею 0,0136 га, вона позбавлена можливості реалізувати своє право на земельну ділянку, яка є фактично в її користуванні. Її земельна ділянка була передана їй у користування раніше, відповідно, житловий будинок був також зведений раніше, ніж ОСОБА_5 оформила право власності на свою земельну ділянку. Більше того, земельна ділянка ОСОБА_4 має інше цільове призначення, а саме для ведення особистого селянського господарства. Вважає, що рішення № 174-5/2011 Битківської селищної ради 5 сесії 6 демократичного скликання від 03.04.2011 в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0988 га, в яку входить частина її земельної ділянки, площею 0,0136 га, є незаконним, оскільки це порушує її права як користувача земельної ділянки, а Державний акт серії ЯМ № 592091, кадастровий номер: 2624055300:025:001:0055, площею 0,0988 га для ведення особистого селянського господарства, виданий Битківською селищною радою, є недійсним. Згідно висновку експерта накладення земельної ділянки ОСОБА_4 на земельну ділянку позивача існує площею 0,0035 га. Також, між її земельною ділянкою та земельною ділянкою ОСОБА_4 знаходиться водовідвідна канава, яка необлаштована. У зв`язку з тим, що частина її земельної ділянки знаходиться у власності ОСОБА_4 і канава також, яку вона не збирається облаштовувати, як наслідок її земельній ділянці та будинку завдається шкода, тобто підтоплюється. Так, згідно висновку експерта відповідно до ділянки Позивача площею 0,1500 га (із наявними координатами) на даній ділянці буде розташовуватись основна частина канави, окрім двох притоків. У зв`язку із чим позивач просила поновити строк зверненням до суду з позовною заявою до суду, оскільки після звернення до геодезичної організації для проведення обмірів земельної ділянки в липні 2021 року, при проведенні геодезичних робіт, вона дізналась про порушення її прав, а саме те, що ОСОБА_4 , володіє юридично частиною земельної ділянки, площею 0,0136 га, яка належить їй; визнати незаконним рішення № 174-5/2011 Битківської селищної ради 5 сесії 6 демократичного скликання від 03.04.2011 в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0136 га; визнати недійсними державний акт на право приватної власності на землю площею 0,0988 га, серія ЯМ №592091, кадастровий номер: 2624055300:025:001:0055, для ведення ОСГ, виданий ОСОБА_5 та договір дарування земельної ділянки від 02.08.2016, зареєстрований в реєстрі за № 929, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0988 га кадастровий номер 2624055300:025:001:0055, яка знаходиться в АДРЕСА_1 ; зобов`язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтування огорожі, що була встановлена ОСОБА_4 ..

Позивач в судові засідання не з`явилася.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги уточненої позовної заяви від 13.10.2025 повністю. При цьому зазначила, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2624055300:025:001:0055, право власності на яку оформлено за ОСОБА_5 , частково накладається на земельну ділянку Позивача. Під час формування та реєстрації земельної ділянки Відповідача не було дотримано принципу непорушності меж раніше сформованої земельної ділянки, не враховано відомості Державного земельного кадастру щодо меж ділянки Позивача, у зв`язку з чим допущено кадастрову помилку, що призвела до незаконного накладання меж. Орган, який прийняв рішення про передачу земельної ділянки у власність, не перевірив фактичне землекористування, не забезпечив погодження меж із суміжними землекористувачами, зокрема з Позивачем, чим грубо порушив вимоги земельного законодавства України. Таким чином, рішення про передачу земельної ділянки, Державний акт та подальша державна реєстрація права власності оформлені на земельну ділянку, яка фактично перебуває у користуванні та/або власності Позивача, що є недопустимим та протиправним. Рішення про передачу у власність є незаконним, оскільки прийняте: з порушенням процедури формування земельної ділянки; без погодження меж із суміжним землекористувачем; із порушенням вимог щодо достовірності даних Державного земельного кадастру. Накладання меж земельних ділянок унеможливлює реалізацію права власності Позивача, створює перешкоди у користуванні земельною ділянкою та є самостійною підставою для визнання рішення органу влади незаконним. Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 підлягає визнанню недійсним, оскільки він виданий на земельну ділянку з неправильно визначеними межами, що накладаються на земельну ділянку Позивача. Оформлення права власності на земельну ділянку з накладенням меж суперечить вимогам чинного законодавства. На момент укладення договору дарування земельної ділянки від 02.08.2016 ОСОБА_5 не мала законного права розпоряджатися спірною земельною ділянкою, оскільки право власності було набуте на підставі незаконного рішення та з істотними порушеннями щодо визначення меж земельної ділянки. Таким чином, договір дарування не відповідає вимогам статей 203, 215 Цивільного кодексу України, порушує права Позивача та підлягає визнанню недійсним у повному обсязі. Державна реєстрація права власності на земельну ділянку здійснена на об`єкт нерухомого майна з порушенням законодавства, оскільки земельна ділянка сформована з накладанням меж на іншу земельну ділянку. У зв`язку з визнанням незаконним рішення, недійсним Державного акта та договору дарування, державна реєстрація права власності підлягає скасуванню як похідна. Позивач тривалий час законно користується земельною ділянкою, на підставі фактичне землекористування, рішень органів місцевого самоврядування, господарського використання та усталеної межі користування. Зазначена земельна ділянка ніколи не вилучалася у Позивача у встановленому законом порядку, не передавалася іншим особам та не припинялася у користуванні Позивача. При цьому 03.04.2011 Битківською селищною радою було прийнято рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_5 , межі якої частково накладаються на земельну ділянку, якою користується Позивач. Відсутність у Позивача оформленого права власності або приватизації земельної ділянки не позбавляє його статусу землекористувача та не усуває право на судовий захист. Орган влади та землевпорядна організація зобов`язані були врахувати фактичне землекористування, незалежно від наявності приватизації, чого зроблено не було. Державний акт на право власності на земельну ділянку підлягає визнанню недійсним, оскільки виданий на земельну ділянку, частина якої перебувала у користуванні Позивача; без припинення такого користування; з порушенням встановлених меж землекористування. Оскільки право власності ОСОБА_5 виникло на підставі незаконного рішення та з порушенням прав землекористувача, договір дарування є похідним правочином, який не створює правових наслідків та підлягає визнанню недійсним. Державна реєстрація права власності на земельну ділянку проведена за відсутності законних підстав, оскільки об`єкт реєстрації сформований з порушенням прав землекористувача Позивача. Частина землі передано у власність іншій особі без припинення права користування Позивача, що є незаконним незалежно від факту приватизації. Однак унаслідок прийняття незаконного рішення, видачі Державного акта на право власності на земельну ділянку та подальшої державної реєстрації права власності за іншою особою, межі сформованої земельної ділянки ОСОБА_4 наклалися на земельну ділянку, якою користується Позивач. Вказане накладання меж унеможливило визначення фактичних меж земельної ділянки Позивача; виготовлення технічної документації із землеустрою; погодження меж із суміжними землекористувачами; присвоєння кадастрового номера земельній ділянці Позивача; подання та розгляд клопотання про безоплатну приватизацію. Таким чином, Позивач був фактично позбавлений можливості реалізувати гарантоване законом право на приватизацію земельної ділянки, що є прямим порушенням його прав та охоронюваних законом інтересів. Отже, оскаржуване рішення, Державний акт, договір дарування та державна реєстрація права власності підлягають скасуванню також і з підстав порушення права Позивача на приватизацію земельної ділянки. Між земельною ділянкою позивача та земельною ділянкою ОСОБА_4 знаходиться водовідвідна канава, яка необлаштована. У зв`язку з тим, що частина земельної ділянки позивача знаходиться у власності Відповідача і канава також, яку ОСОБА_4 не збирається облаштовувати, як наслідок земельній ділянці та будинку позивача завдається шкода, тобто підтоплюється. Враховуючи вище зазначене, просила позов ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення та визнання недійсними Державного акту на право власності на земельну ділянку, договору дарування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, зобов`язати вчинити певні дії задовольнити в повному обсязі. Також просила стягнути з відповідача ОСОБА_4 в користь позивача понесені судові витрати по справі, що документально підтверджені.

Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Неште А.І. в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог. При цьому надала письмові пояснення, які підтримала в судовому засіданні, в яких зазначила, що згідно договору дарування від 02.08.2016, ОСОБА_5 подарувала відповідачу ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0988 га, кадастровий номер 2624055300:02:001:0055 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою урочище Нова вулиця, смт Битків, Надвірнянського району, Івано-Франківської області. Реєстрація права власності на дану земельну ділянку та видача державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 592091 відбулося на підставі Рішення від 03.04.2011 5 сесії 6 демократичного скликання № 174-5/2001 Битківської селищної ради про передачу у власність земельної ділянки площею 0,0988 га, кадастровий номер 2624055300:02:001:0055 для ведення особистого селянського господарства. А отже, оформлення права власності на дану земельну ділянку відбулося відповідно до чинного на той час земельного законодавства. На даний час, проектною організацією ТОВ «Юридично-Земельний Центр ІФ» розроблено документацію із землеустрою на земельну ділянку ОСОБА_4 площею 0,0988 га, кадастровий номер 2624055300:02:001:0055 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою урочище Нова вулиця, смт Битків, Надвірнянського району, Івано-Франківської області з частковою зміною конфігурації (ч. 12.ст. 79-1 ЗКУ) із збереженням площі, відповідно до обмірів земельної ділянки позивача ОСОБА_3 , зроблених ФОП ОСОБА_8 , що також підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 29/08/25 від 29.08.2025, а саме: п. 9 Висновки вказано, що межі земельної ділянки площею 0,0988 га, кадастровий номер 2624055300:02:001:0055 Відповідача, відомості про яку внесено до ДЗК станом на даний час, а саме відповідно до координат, що містяться в «Технічній документації від 2023 р» не накладаються на земельну ділянку Позивача ОСОБА_3 згідно поданих обмірів до позовної заяви а саме: ситуаційної схеми розташування земельних ділянок гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та плану земельних ділянок в АДРЕСА_1 , виконаних ФОП ОСОБА_7 .. Також судовим експертом підтверджується і те, що позивачем під час розгляду справи в суді було зроблено повторні обміри земельної ділянки із іншими координатами, які теж були подані для аналізу судовому експерту. В результаті чого, судовим експертом було надано відповідь п.10 Висновки судової земельно-технічної експертизи № 29/08/25 від 29.08.2025, в якому вказано, що у матеріалах справи міститься компакт-диск із координатами поворотних точок земельної ділянки позивача ОСОБА_3 площею 0,1500 га в геодезичній системі координат СК-63. Як встановлено за результатами дослідження дев`ятого питання, у земельній ділянці відповідача (2624055300:02:001:0055 площею 0,0988 га) відбулися зміни у розташуванні меж на основі виконаної «Технічної документації від 2023 р.». Зіставляючи ділянки по наявних координатах, які додані після повторних обмірів, наявне накладання площею 0,0035 га. Також зазначила, що судовим експертом надано пояснення, що згідно із Результатами зіставлення меж ділянок (із наявними координатами) з викопіюванням з схематичного плану кварталу № 3/2, суміжна межа ділянка відповідача (2624055300:02:001:0055 площею 0,0988 га) з координатами (том 1, а. с. 130, 160- зворот), що містяться у «Технічній документації від 2023 р.» (том 1, а. с. 156-169) відповідає суміжній межі ділянки із викопіювання з схематичного плану кварталу № 3/2 (том 1, а. с. 26, 27). Але ділянка позивача площею 0,1500 га з координатами, що містяться на компакт-диску (том 1, а. с. 153) (які зроблені повторно з новими бажаними межами Позивача) частково не відповідають межам ділянки, що зображена у «Викопіювання із схематичного плану кварталу №3/2» (том 1, а. с. 26, 27). Невідповідність полягають у тому, що частина ділянки площею 0,1500 га знаходиться поза межами ділянки, що зображена у «Викопіювання із схематичного плану кварталу №3/2» (том 1, а. с. 26, 27). Загальна площа усіх трьох частин становить 0,0093 га, в т. ч.: - Ділянка № НОМЕР_1 площею 0,0008 га. Ділянка № НОМЕР_2 площею 0,0045 га. - Ділянка № 3 площею 0,0040 га. Частина ділянки (площею 2016 м2, що зображена у «Викопіювання із схематичного плану кварталу №3/2» (том 1, а. с. 26, 27) знаходиться поза межами ділянки площею 0,1500 га - загальною площею 0,0011 га. додаток №6 до висновку. Що ще раз підтверджується те, що Позивач штучно умисно зловживає процесуальними правами, щоб перешкодити судовому розгляду, затягнути його чи порушити права інших учасників. Так, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц міститься однозначний висновок, відповідно до якого, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Причому суд чітко кваліфікував вимоги про скасування рішень і записів про державну реєстрацію як такі, що не є необхідними для ефективного відновлення права власності позивача. Відповідач, є добросовісним набувачем даної земельної ділянки, набутої згідно договору дарування від 02.08.2016 року, саме тому вважають, що відповідно до позовних вимог визнання недійсним рішення і державного акту про право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку Позивачем обрано не ефективний спосіб захисту. В Постанові від 22.01.2025 у справі № 446/478/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 та 388 ЦК України є неефективними. Не може бути належним (правомірним) спосіб захисту, який спричиняє втручання у право на майно, щодо якого немає спору. Іншими словами, визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та повернення сторін у попередній стан призведе до того, що відповідач буде позбавлений права власності не тільки на ту частину земельної ділянки, яка накладається на земельну ділянку позивача, а й на ту частину земельної ділянки, яка не є спірною і правомірність надання у власність відповідача якої не ставиться під сумнів Таке втручання не може визнаватися законним. З огляду на встановлені судами обставини належним способом захисту порушеного права є віндикаційний позов, а саме, позов про витребування частини земельної ділянки, що накладається. Проте, позивач позовних вимог про витребування спірної земельної ділянки не заявив, тому заявлені ним позовні вимоги про визнання недійсним рішення і державного акту про право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності на земельну не є ефективним способом захисту права. А отже, обрання неефективного способу захисту є також самостійною підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , Пасічнянської сільської ради про визнання незаконним рішення та визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, договору дарування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку. Враховуючи вищенаведене, просила в позові ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог. При цьому зазначила, що працівники селищної ради надавали за рахунок селищної ради щебень та техніку, однак казали що водовідведену канаву (рів) будуть капати рівно, проте позивач була проти і, відповідно, ці роботи проведені не були. Позивач завалила металеві кілки та сітку, відповідач не має можливості не може в цій канаві навести порядок, бо позивач постійно кидається на них. Хоче, щоб рів, який є між їхніми будинками, був на її стороні, так як вона буде за ним доглядати, чистити. Однак позивач має поставити паркан, бо без нього рів завалиться. Відповідач ніяких перешкод позивачу не чинить у користуванні її земельною ділянкою.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні також заперечила щодо задоволення позовних вимог. При цьому зазначила, що рів між ділянками був завжди. Коли вона продавала земельну ділянку, то робилася заміри. Вона підписувала акт у позивача, і позивач була згодна з усіма розмірами, що спеціалісти міряли. Коли вона продавала свою земельну ділянку, паркан позивачки був під самими їх вікнами, по канаві ніякої огорожі не було. У них межа була по деревах, вони вже зрізані. Завжди канаву чистили вони, а не позивач. В подальшому в судові засідання не з`явилася, надала заяву, в якій просила слухати справу в її відсутності, у вирішені справи поклалася на розсуд суду.

Представник відповідача Пасічнянської сільської ради Калинюк М.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12.05.2023 позовну заяву залишено без руху надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29.08.2023 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10.10.2023 прийнято уточнюючу позовну заяву.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29.05.2024 витребувано докази.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20.06.2024 призначено незалежну судову земельно-технічну експертизу, зупинено провадження.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16.09.2025 поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 20.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 106.05.2026 замінено неналежного відповідача.

Суд, вислухавши пояснення відповідачів та представників сторін, допитавши свідка ОСОБА_10 , вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 (а.с.12 т.1).

ОСОБА_3 належить житловий будинок загальною площею 75,0 м.кв, який розташований в АДРЕСА_1 (а.с.14 т.1).

Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 ст.Битків, вбачається, що житловий будинок, вбиральня збудовані в 1968 році, хлів, стодола збудовані в 1995 році, огорожа -1995 (а.с.15-17 т.1).

За адресою АДРЕСА_1 за гр.. ОСОБА_3 згідно поземельної книги смт Битків обліковано земельні ділянки орієнтовною площею 0,1500 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,1200 га ріллі. На дані земельні ділянки відсутні правовстановлюючі документи (а.с. 31 т.1).

Згідно договору дарування від 02.08.2016, ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0988 га, кадастровий номер 2624055300:02:001:0055 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою урочище Нова вулиця, смт Битків, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, та яка належала їй на підставіДержавного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №592091. Договір дарування посвідчений приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу 02.08.2016 року, зареєстрований в реєстрі № 929 (а.с. 24 т.1).

Реєстрація права власності на земельну ділянку та видача державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 592091, відбулося на підставі Рішення від 03.04.2011 року 5 сесії 6 демократичного скликання № 174-5/2001 Битківської селищної ради про передачу у власність земельної ділянки площею 0,0988 га, кадастровий номер 2624055300:02:001:0055 для ведення особистого селянського господарства (а.с. 23 т.1).

ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0988 га для ведення особистого селянського господарства в с-ще Битків Надвірнянського району Івано-Франківської області (а.с. 18 т.1) .

З акту Битківської селищної ради від 19.05.2017 «Про розгляд звернення ОСОБА_4 щодо розгляду земельного спору в ур. «Ровінь» з ОСОБА_11 , комісією встановлено, що межі їх земельних ділянок відповідають представленим документам. Комісія рекомендує ОСОБА_4 встановити огорожу, вирівняти паркан, забетонувати паркан, канаву облаштувати із сторони своєї земельної ділянки. Земельні роботи та встановлення огорожі здійснювати за участю представників селищної ради (а.с. 19 т.1).

З акту Битківської селищної ради від 17.10.2017 «Про розгляд заяви ОСОБА_4 щодо встановлення меж її земельної ділянки в ур. «Ровінь», комісією встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 межує з земельною ділянкою ОСОБА_4 , яка належить ОСОБА_4 на підставі державного акту на землю. Згідно схеми-плану земельної ділянки гр. ОСОБА_3 встановлена межа між даними земельними ділянками та встановлені металеві кілки в кількості 7 шт. Рекомендовано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дотримуватися правил добросусідства (а.с. 20 т.1).

З акту Битківської селищної ради від 04.09.2020 комісією з питань земельних відносин, будівництва, архітектури, екології, лісокористування та раціонального природокористування комісією «Про розгляд заяви ОСОБА_10 щодо встановлення вигрібної ями з порушенням будівельних норм» встановлено, що гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_10 є суміжними землекористувачами. На земельну ділянку ОСОБА_4 відсутні правовстановлюючі документи. Земельна ділянка належить ОСОБА_10 на підставі договору дарування від 2016 року. На земельній ділянці ОСОБА_10 знаходиться колодязь, від якого на відстані 10 м на земельної ділянки ОСОБА_4 розміщена вигрібна яма, яка є необлаштована. Комісією рекомендовано ОСОБА_4 облаштувати та перенести вигрібну яму відповідно до санітарних норм відносно криниці ОСОБА_10 (а.с. 21 т.1).

З акту Битківської селищної ради від 25.09.2020 комісією з питань земельних відносин, будівництва, архітектури, екології, лісокористування та раціонального природокористування «Про розгляд заяви ОСОБА_4 щодо відновлення меж земельної ділянки на місцевості в смт.Битків із суміжними землекористувачами ОСОБА_10 » встановлено, що між земельними ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_10 фактично проходить канава водовідведення, котра не зазначена в жодних документах обох сторін. Відновлення меж земельної ділянки ОСОБА_4 неможливо встановити, оскільки відновлення меж земельної ділянки проводиться рулеткою, а не відповідними приладом (а.с. 22 т. 1).

У липні 2021 року позивач ОСОБА_3 звернулась до ФОП ОСОБА_7 щодо виготовлення технічної документації на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівельні споруд (присадибної ділянки) (а.с.32-33).

З ситуаційної схеми розташування земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та плану схеми земельних ділянок в АДРЕСА_1 виявлено накладку суміжних земельних ділянок площею 0,0136 га (а.с.28-29, 53-54 т.1).

Оформлення земельної ділянки площею 0,0988 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в АДРЕСА_1 кадастровий номер: 2624055300:02:001:0055 відбулося згідно чинного законодавства, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.07.2023, проектною документацією із землеустрою проведеною організацією ТОВ «Юридично-Земельний Центр ІФ», копією акту комісії від 19.10.2023 р., копією Рішення Битківської селищної ради від 03.04.2011 №174-5/2011 «Про внесення змін до рішення «Про передачу земельних ділянок у власність ОСОБА_5 », актом встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористувача ОСОБА_5 від 20.04.2011 р., кадастровим планом земельної ділянки ОСОБА_5 2010 р, кадастровим планом земельної ділянки ОСОБА_4 2023р. (том. 1 а.с. 122-130).

З висновку експерта за результатами судової земельно-технічної експертизи № 29/08/25 від 29.08.2025 встановлено, що площа фактичного користування (на місцевості) в межах існуючої огорожі земельної ділянки позивача ОСОБА_3 становить 0,2144 га (2144м2). Фактична конфігурація ділянки відповідає конфігурації ділянки, що зображена у «викопіюванні із схематичного плану кварталу «3/2». Фактичні межі ділянки частково не відповідають межам ділянки, що зображена у «викопіюванні із схематичного плану кварталу «3/2». Фактична площа не відповідає площі ділянки, що зображена у «викопіюванні із схематичного плану кварталу «3/2». Невідповідність полягають у тому, що частина ділянки фактичного користування позивача ОСОБА_3 знаходиться поза межами ділянки, що зображена у «викопіюванні із схематичного плану кварталу «3/2». Загальна площа усіх трьох частин становить 0,0156 га. Частина ділянки площею 2016м2, що зображена у «викопіюванні із схематичного плану кварталу «3/2» знаходиться поза межами ділянки фактичного користування позивача ОСОБА_3 .. Конфігурація суміжної межі у земельної ділянки, що відображена в Державному акті серії ЯМ № 592091, виданому ОСОБА_5 та технічної документації, яка була розроблена в 2012 (2010) році ОСОБА_5 при оформленні права власності на земельну ділянку та земельної ділянки, відображеній у «викопіюванні із схематичного плану кварталу «3/2» однакова. Межі земельної ділянки площею 0,0988 га, кадастровий номер 2624055300:02:001:0055 відповідача, відомості про яку внесені в ДЗК станом на даний час, а саме відповідно до координат, що містяться у «Технічній документації від 2023 року» не накладаються на земельну ділянку позивача ОСОБА_3 згідно поданих обмірів до позовної заяви, а саме: ситуаційної схеми розташування земельних ділянок гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та плану земельних ділянок в АДРЕСА_1 , виконаних ФОП ОСОБА_7 .. У матеріалах справи міститься компакт-диск із координатами поворотних точок земельної ділянки позивача ОСОБА_3 площею 0,1500 га в геодезичній системі координат СК-63. Як встановлено, у земельній ділянці відповідача (2624055300:02:001:0055 площею 0,0988 га) відбулися зміни у розташуванні меж на основі виконаної «Технічній документації від 2023 року». Зіставляючи ділянки по наявних координатах наявне накладання площею 0,0035 га. Суміжна ділянка відповідача (2624055300:02:001:0055 площею 0,0988 га) з координатами, що містяться у «Технічній документації від 2023 року» відповідає суміжній межі ділянки із викопіюванні з схематичного плану кварталу № 3/2. Ділянка позивача 0,1500 га з координатами, що містяться на компакт-диску частково не відповідають межам ділянки, що зображена у викопіюванні з схематичного плану кварталу № 3/2. Невідповідність полягають у тому, що частина ділянки площею 0,1500 га знаходиться поза межами ділянки, що зображена у «викопіюванні із схематичного плану кварталу «3/2». Частина ділянки площею 2016м2, що зображена у «викопіюванні із схематичного плану кварталу «3/2», знаходиться поза межами ділянки площею 0,1500 га загальною площею 0,0011 га. Відповідно до ділянки позивача площею 0,1500 га (із наявними координатами) на даній земельній ділянці буде розташовуватись основна частина канави, окрім двох притоків (а.с. 180-210 т.1).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона є донькою позивача. В будинку за адресою: АДРЕСА_1 вона проживає з народження. В 2008 році їх почало затоплювати і вона звернулася до селищної ради, щоб було водовідведення. Цю канаву завжди чистили вона з мамою та ОСОБА_5 .. Після того, як ОСОБА_5 подарувала свою земельну ділянку ОСОБА_4 , остання жодного разу не чистила канаву, а тому їх постійно затоплює, і наразі не дозволяє їм чистити цю канаву. Спочатку в селищній раді їй сказали, що огорожу поставили згідно тих документів, які вона надала, а потім почали з`ясовувати, на підставі чого була поставлена огорожа.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором (пункти 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 923/466/17 (провадження № 12-89гс19)).

Способами захисту суб`єктивних прав є закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 90), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 68)).

Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14) та від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (пункт 40)).

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог (частина перша статті 13 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14 (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55) та ін.).

Отже, спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права та природі спірних правовідносин.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 22 січня 2025 року у справі № 446/478/19 (провадження № 14-90цс23) зазначила, що усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду про неефективність такого способу захисту прав особи, як визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20, пункт 9.67; від 05 липня 2023 року у справі № 912/2797/21, пункт 8.13; від 12 вересня 2023 року у справі № 910/8413/21, пункт 180; від 11 червня 2024 року у справі № 925/1133/18, пункт 143).

Крім того, рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване. Цей підхід у судовій практиці також є усталеним (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 35), від 01 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (пункт 52), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 83), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 109), від 08 серпня 2023 року у справі № 910/5880/21 (пункт 53)). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - «суд знає закони». Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 109), від 12 вересня 2023 року у справі № 910/8413/21 (пункт 181)).

Отже, у такій категорії спорів позивач може, зокрема, обґрунтовувати свій позов протиправністю рішення органу місцевого самоврядування, відповідно до якого відповідачу було передано частину земельної ділянки, яка накладається на його земельну ділянку. Натомість суд має надати оцінку відповідному рішенню органу місцевого самоврядування в мотивувальній частині судового рішення.

Щодо вимоги про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, то у своїх висновках Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що позивач з дотриманням правил статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача.

Для такого витребування не потрібно заявляти вимоги про визнання незаконними та недійсними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, рішень, записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за незаконним володільцем, самої державної реєстрації цього права, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, у тому числі документів (свідоцтв, державних актів тощо), що посвідчують відповідне право.

Такі вимоги є неналежними, зокрема неефективними, способами захисту права власника. Їхнє задоволення не відновить володіння позивачем його майном. Тому не допускається відмова у віндикаційному позові, наприклад, з тих мотивів, що рішення органу влади, певний документ, рішення, відомості чи запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно не визнані незаконними або що позивач їх не оскаржив (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 99, 100), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 86, 94, 147), від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц (пункти 73-76), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункти 38, 39), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (пункт 50), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункти 148-151, 153, 154, 167, 168)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 січня 2025 року у справі № 446/478/19 (провадження № 14-90цс23) також вказала, що у тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункт 38), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 74), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 148). Крім того, Велика Палата Верховного Суду у цій справі звернула увагу, що не може бути належним (правомірним) спосіб захисту, який спричиняє втручання у право на майно, щодо якого немає спору. Тобто, визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та повернення сторін у попередній стан призведе до того, що відповідач буде позбавлений права власності не тільки на ту частину земельної ділянки, яка накладається на земельну ділянку позивача, а й на ту частину земельної ділянки, яка не є спірною і правомірність надання у власність відповідача якої не ставиться під сумнів. Таке втручання не може визнаватися законним.

Отже, належним способом захисту права особи, яка позбавлена володіння земельною ділянкою, є віндикаційний позов.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 від 02.08.2016 року володіє спірною земельною ділянкою площею 0,0988 га кадастровий номер 2624055300:02:001:0055 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою урочище Нова вулиця, смт Битків, Надвірнянського району, Івано-Франківської області згідно договору дарування. Реєстрація права власності на дану земельну ділянку та видача державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 592091, відбулося на підставі Рішення від 03.04.2011 5 сесії 6 демократичного скликання № 174-5/2001 Битківської селищної ради про передачу у власність земельної ділянки площею 0,0988 га, кадастровий номер 2624055300:02:001:0055 для ведення особистого селянського господарства. А, отже оформлення права власності на дану земельну ділянку відбулося відповідно до чинного на той час земельного законодавства. На даний час, проектною організацією ТОВ «Юридично-Земельний Центр ІФ», розроблено документацію із землеустрою на земельну ділянку ОСОБА_4 площею 0,0988 га, кадастровий номер 2624055300:02:001:0055 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою урочище Нова вулиця,смт Битків, Надвірнянського району, Івано-Франківської області з частковою зміною конфігурації (ч. 12 ст. 79-1 ЗКУ) із збереженням площі, відповідно до обмірів земельної ділянки Позивача ОСОБА_3 , зроблених ФОП ОСОБА_8 ..

Відповідно до висновку експерта № 29/08/25 за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи від 29.08.2025 року, встановлено порушення меж земельних ділянок. Наявне накладання меж земельних ділянок площею 0,0035 га.

Вимоги позивача про визнання незаконним рішення №174-5/2011 Битківської селищної ради 5 сесії 6 демократичного скликання від 03.04.2011 року в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0136 га, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності, усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, не є ефективним способом захисту порушених прав позивача ОСОБА_3 , не приведуть до їх поновлення, в той час як задоволення таких вимог призведе до фактичного позбавлення права відповідача ОСОБА_4 на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому позбавлення відповідача права власності на належну їй земельну ділянку в цілому не є пропорційним та співмірним.

Належним способом захисту є вимоги про витребування спірного майна (віндикаційний позов), проте позивач з такими вимогами до суду не звертався.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акта на право власності на землю та скасування державної реєстрації земельної ділянки необхідно відмовити у повному обсязі, через неналежний спосіб захисту, що обраний позивачем.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд виходить із такого.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що у задоволенні позову відмовлено повністю, витрати по сплаті судового збору, на професійну правничу допомогу та за проведення судової земельно-технічної експертизи суд покладає на позивача ОСОБА_3 ..

На підставі викладеного та керуючись ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 272-273, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: Брайляк Емільяна Ярославівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 953 від 11.09.2012, адреса: адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: Неште Алла Іванівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001127 від 08.12.2016, адреса: вул. Сахарова, 34 офіс 4 м. Івано-Франківськ.

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Пасічнянська сільська рада, код ЄДРПОУ 04354686, місцезнаходження юридичної особи: вул. Софії Галечко, 127 с. Пасічна Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області О.Ю. Максименко