Рішення № 137559492, 17.06.2026, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 174/1661/25

Провадження №2/190/405/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

представника позивача Петренко О.М.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, вказуючи, що 06 березня 2023 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Лінеура Україна» через веб-сайт (https://credit7.ua/) укладено договір № 3511034 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». За умовами вказаного договору ТОВ «Лінеура Україна» надав відповідачу грошові кошти в сумі 7600 грн., строком на 364 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,99 % на день. В порушення умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 39372,00 грн., з яких тіло кредиту 7600 грн., нараховані відсотки 31772 грн.

26 жовтня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК Профіт» укладено Договір факторингу №26102023 за яким, ТОВ «Лінеура Україна» відступає ТОВ «ФК ПРОФІТ» право вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 3511034 від 06.03.2023 року до ОСОБА_2

09 вересня 2025 року між ТОВ «ФК Профіт» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» укладено договір факторингу №ДО-20250909/001, згідно з яким до ТОВ «ФК «Сіті Колект» перейшло право грошової вимоги до відповідача за спірним кредитним договором. Згідно з додатком 1 (реєстру боржників) до договору факторингу №ДО-20250909/001 від 09 вересня 2025 року до ТОВ «ФК «Сіті Колект»» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 в сумі 39372,00 грн., яку просять стягнути з відповідача в примусовому порядку. Крім того, просять стягнути з відповідача сплачений ними судовий збір у розмірі 2442,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Представник позивача ТОВ «ФК «Сіті Колект» Варшавський К.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві, просив позов задовольнии.

Представник відповідача Петренко О.М. в судовому засіданні позов визнала частково та пояснила, що не заперечують проти стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7600 грн, в іншій частині заявлених вимог просили відмовити, посилаючись на те, що надані позивачем документи мають суттєві розбіжності та з них не зрозуміло який розмір процентної ставки повинен був застосовуватися до відповідача, оскільки в позові зазначено 1,99%, в кредитному договорі та паспорті споживчого кредиту зазначено 2%. Крім того, позивачем не надані документи, що підтверджують договірні відносни між ТОВ «Лінеура» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення», не зрозуміло на підставі чого останні здійснюють перерахування коштів. Розхрахунок заборгованості, наданий позивачем вважає не належним доказом, оскільки про наявність чи відсутність заборгованості може свідчити лише виписка з рахунку відповідача. Крім того позивачем не надані належні документи в підтвердження перерахування коштів на надання правничої допомоги, у зв`язку з чим в частині заявлених вимог про стягнення нарахованих відсотків та витрат на правовоу допомогу просила відмовити.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

06 березня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3511034.

За умовами договору відповідачу шляхом перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 надано кредит в розмірі 7600,00 грн. (п. 1.2, 2.1 Договору), строком на 365 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 5 днів, детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Графіку платежів, що є додатком №1 до Договору (п.1.3 Договору), стандартна процентна ставка становить 2,00 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору (п. 1.4.1 Договору).

Відповідно до п. 1.6 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 63080,00 грн.

Кредитний договір від 06.03.2023 року № 3511034 підписано сторонами в електронній формі, зокрема ОСОБА_2 - одноразовим ідентифікатором «H795» в 04:05:21 /а.с. 8-17/.

Згідно листа ТОВ «ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ»» № 1746-2802 від 28.02.2024 року на підставі договору на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 укладеного з ТОВ «Лінеура Україна», 06.03.2023 року було здійснено транзакцію в системі iPay.ua 208338586 на суму 7600,00 грн. на картку № НОМЕР_2 , призначення платежу: зарахування 7600 грн на карту НОМЕР_1 /а.с. 23/.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Лінеура Україна» за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3511034 від 06.03.2023 року станом на 26.10.2023 року заборгованість складає 39672 грн., з яких тіло кредиту - 7600 грн., нараховані проценти - 32072 грн./а.с. 19 зв.бік -22/.

26 жовтня 2023 року між ТОВ «Лінеура України» та ТОВ «ФК «Профіт» укладено договір факторингу № 26102023, за яким первісний кредитор відступив товариству «ФК «Профіт» право вимоги за кредитним договором №3511034/а.с. 26 зв.бік-28/.

Надалі ТОВ «ФК «Профіт» відступило право вимоги за вищевказаним кредитним договором ТОВ «ФК «Сіті Колект» відповідно до договору факторингу №ДО-20250909/001 від 09 вересня 2025 року.

За умовами цього договору ТОВ «ФК «Профіт» відступає (передає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги кредитора за визначеними кредитними договорами, сплативши ТОВ «ФК «Профіт» грошові кошти в розмірі ціни відступлення, у порядку та строки, встановлені договором /а.с. 28 зв.бік-30/.

Згідно із Додатком 1 (Реєстр боржників) до договору факторингу №ДО-20250909/001 від 09 вересня 2025 року до ТОВ «ФК «Сіті Колект» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_2 (порядковий номер 481) у розмірі 39372,00 грн, яка складається із 7600 грн.- заборгованість за кредитом; 31772,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.

Згідно з копією рішення №22/07/1 єдиного учасника ТОВ «Дакорд Фінанс», код за ЄДРПОУ 43950742 від 22 липня 2025 року змінено найменування Товариства на ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Коллект» /а.с.33/.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, даний кредитний договір був укладений сторонами в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч.1 статті 3 Закону).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

З досліджених доказів вбачається, що 06 березня 2023 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3511034, відповідно до умов якого товариство надало відповідачці грошові кошти (кредит) у сумі 7600,00 грн зі стандартною відсотковою ставкою 2% на день.

При цьому відповідачка через особистий кабінет на вебсайті позикодавця подала заявку на отримання позики за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання позики, після чого позикодавець надіслав відповідачці за допомогою засобів зв`язку на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявниця використала для підтвердження підписання договору позики.

Встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачкою договір позики не був би укладеним сторонами, суд приходить до висновку, що вказаний правочин, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки ОСОБА_2 ..

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У частині першій статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Верховний Суд у постанові від 07 січня 2026 року у справі №727/2790/25 виклав такі висновки: допускається відступлення за договором факторингу наявної вимоги та майбутньої вимоги. При цьому для розмежування прав грошової вимоги, що може відступатися на підставі договору факторингу, обрано різні критерії. Зокрема, для: (а) наявної вимоги - це строк платежу; (б) майбутньої вимоги - це момент виникнення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ТОВ «Лінеура України» передало право вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК Профіт», а ТОВ «ФК Профіт» передало право вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «Сіті Колект», яке звернулось до суду з вимогою про стягнення з відповідача коштів за кредитним договором, укладеним між відповідачем та ТОВ «Лінеура України», а тому право вимоги за даним спірним договором обґрунтовано належить позивачу та підтверджене належними доказами.

Такий висновок узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, висловленими у своїх постановах щодо належних доказів, які засвідчують факт набуття прав вимоги за кредитним договором, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20.

Щодо стягнення заборгованості по процентам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 9 січня 2020 року у справі № 643/5521/19 зазначено, що: «в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як було зазначено вище, сторонами погоджено розмір процентів, порядок їх нарахування.

Згідно із пунктами 1.4.1.-1.4.2. кредитного договору, який визначає тип процентної ставки як фіксовану, за користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах:

1) стандартна процентна ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3. договору;

2) знижена процента ставка становить 1,50 % в день.

Строк кредиту 365 днів (п.1.3. договору).

Дати надання кредиту : 06.03.2023 або 07.03.2023 (п.2.2. договору).

Судом встановлено, що відповідач отримала кредит у розмірі 7600 грн.

Згідно із розрахунком заборгованості позивачем нараховано проценти за користування кредитом у розмірі 31772 грн., з урахуванням погоджених договором умов, при цьому зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів у строки і на умовах, передбачених договором, відповідачем належним чином не виконувалися, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість, що видно із наданого позивачем розрахунку.

Оскільки належними та допустимими доказами у справі підтверджені факти укладання у передбаченій законом формі 06 березня 2023 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Лінеура Україна» договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3511034 на суму 7600 грн., виконання кредитором умов договору щодо надання позичальниці кредитних коштів та невиконання останньою у повній мірі зобов`язань з повернення кредитних коштів разом із нарахованими відповідно до умов договору процентами за користування кредитними коштами, а також перехід прав вимоги за цим договором до ТОВ «ФК «Сіті Колект», то суд приходить до висновку що наявні підстави для стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором у розмірі 39 372 грн., що і дає підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст.141 ЦПК з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги № 25 від 17.10.2025 року, витяг з акту про надання правової допомоги № 479 від 11.11.2025 року, заявка про надання правової допомоги №479 від 10.11.2025 року, довіреність від 15.10.2025 року, у зв`язку з чим вказана сума у розмірі 9000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження: 02154, місто Київ, проспект Соборності, будинок 30-А, приміщення 321) заборгованість за Кредитним договором №3511034 від 06 березня 2023 р., в розмірі 39372 (тридцять дев`ять тисяч триста сімдесят дві) грн. 00 коп., з яких тіло кредиту - 7600 грн., нараховані відсотки 31772 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2442,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 9000 (дев`ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подан апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 22 червня 2026 року.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса