Рішення № 137558957, 09.06.2026, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/1983/25

Провадження № 2/144/239/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2026 р. с-ще Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді - Магдяк Н.І.,

за участю секретаря - Дудник С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилалося на те, що 03.06.2019 року між Акціонерним Товариством «УкрСиббанк» (далі - АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 було укладено Договір №95390762000 (26205966239827), відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 40000 гривень на строк до 10.06.2021 року включно, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплачувати за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.

Відповідно до умов договору процентна ставка за кредитним договором встановлюється в розмірі 55,00% річних.

Також умовами кредитного договору передбачено, що за користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений договором термін, розмір процентної ставки може бути змінений, та діятиме для строкової суми основної заборгованості на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується для всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором, та починає нараховуватись за просторочену суму основного боргу з дати виникнення простроченої, а саме з наступного дня після дня не сплати або не повної сплати платежу встановленого у кредитному договорі, і нараховується до моменту погашення такої заборгованості.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти на загальну суму 40000,00 грн.

20.05.2020 року було укладено договір №170, відповідно до якого АТ «УкрСиббанк» відступило на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №95390762000 (26205966239827).

21.05.2020 року було укладено договір №04/21/2020/1, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестохіллс Веста» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № №95390762000 (26205966239827).

10.01.2023 року було укладено договір №10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №95390762000 (26205966239827).

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №95390762000 (26205966239827).

Відповідач у порушення ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України не виконав свої зобов`язання та не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору щодо повернення отриманих коштів, а також сплату процентів за користування кредитом, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за кредитним договором №95390762000 (26205966239827) від 03.09.2019 року в розмірі 135901,83 гривень, з яких: 32848,98 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 54022,37 гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 48805,48 гривень - заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 225 грн - за пенею та/або штрафами 225,00 грн.

Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача загальний розмір заборгованості за кредитним договором в розмірі 135901, 83 гривень.

Також, просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати: 2422 грн. 40 коп. у рахунок сплаченого судового збору та 25000 гривень витрат на правничу допомогу.

Ухвалою судді від 05.01.2026 року по справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Витребувано докази по справі.

Ухвалою суду від 10.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суді.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Ппредставник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, в разі неявки відповідача у судове засідання, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Також відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Судової влади України, що відповідає ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у їх відсутності, що відповідає положенню ч. 3 ст. 211 та ст. ст. 280-282 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 03.06.2019 року між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 був підписаний Договір-анкета про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №95390762000 (а. с. 20-21) .

У Договорі-заяві вказано, що банк на підставі наданих клієнтом відповідно до вимог завконодавства України документів відкриває клієнту та обслуговує на умовах тарифного плану «Револьверна кредитна картка "Шоппінг НПК (55G)», розміщеного на сайті www.ukrsibbank.com й на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку поточний рахунок № НОМЕР_1 , який обслуговується згідно цього Договору-анкети та Правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ "УкрСиббанк".

У п. 1.2 договору сторони погодили, що банк встановлює ліміт овердрафту (надає кредит) на картковому рахунку клієнта, а клієнт зобов`язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених цим договором анкетою та правилами.

Ліміт кредитування встановлюється у розмірі 40000 гривень. Строк дії ліміту кредитування: з дати укладення договору по 10.06.2021 року (п. п. 2.1.1 договору).

Згідно п. 2.5 договору, умови обслуговування ліміту кредитування: щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування у відповідності до тарифного плану; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки 55% річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями 55% річних.

Відповідно до п. 2.17 Договору-анкети, договір укладається на невизначений строк та набирає чинності з моменту укладення договору-анкети, усі додатки до договору є невід`ємною частиною договору.

Отже, між сторонами убло досягнуто усіх істотних умов кредитного договору. Згідно з витягу з виписки по рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_1 отримав на свій рахунок від АТ "УкрСиббанк" 40000 грн. (а. с. 80-81).

АТ «УкрСиббанк» свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, надавши кредитні кошти. Проте, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе за договором зобов`язання не виконав, оскільки не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору та проценти за користування кредитом.

У зв`язку з нездійсненням платежів на виконання умов кредитного договору у ОСОБА_1 утворилась заборгованість.

20.05.2020 року між АТ «УкрСиббанк» (клієнт) та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста" було укладено Договір факторингу №170, відповідно до умов якого клієнт відступає фактору, а фактор зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, що передбачені умовами первинних договорів, та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді (а.с. 48-51).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №170 від 20.05.2020 року, підписаного АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», до ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (порядковий номер 622) за договором №СТХ26205966239827 (поточний рахунок) від 03.06.2019 року на загальну суму 47590 грн. 46 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 32848 грн. 98 коп.; заборгованість за відсотками 14516 грн. 48 коп.; заборгованість за комісіями 225 гривень (а. с. 7-8).

21.05.2020 року було укладено договір №04/21/2020/1, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестохіллс Веста» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №95390762000 (26205966239827) до відповідача, відповідно до умов якого клієнт відступає фактору, а фактор зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, що передбачені умовами первинних договорів, та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді(а. с. 10-13).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №04/21/2020/1 від 21.05.2020 року, підписаного ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» та ТОВ "Вердикт Капітал", до останнього перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (порядковий номер 622) за договором №СТХ26205966239827 (поточний рахунок) від 03.06.2019 року на загальну суму 47590 грн. 46 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 32848 грн. 98 коп.; заборгованість за відсотками 14516 грн. 48 коп.; заборгованість за комісіями 225 гривень (а. с. 17-19, 22).

У подальшому, 10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт-Капітал» (первісний кредитор) та ТОВ «Коллект Центр» (новий кредитор) було укладено договір про відступлення (купівля-продаж) прав вимоги №10-01/2023 (а. с. 23-26).

Згідно п. 2.1 вказаного договору факторингу, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.

04.02.2025 року між ТОВ «Вердикт-Капітал» (первісний кредитор) та ТОВ «Коллект Центр» (новий кредитор) було укладено додаткову угоду №7/7 до Договору про відступлення (купівля-продаж) прав вимоги №10-01/2023 (а. с. 29-30), якою внесено зміни до Реєстру боржників.

Відповідно до Змін до реєстру боржників до Договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 року до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за договором №26205966239827 в сумі 87096,00 грн., з яких: 32848,98 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 54022,37 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 225,00 гривень - пеня (а. с. 34-35, 36).

Відтак, матеріалами справи підтверджуються обставини відступлення права вимоги за договором відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр».

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, укладені між сторонами договір відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Звертаючись до суду з позовними вимогами, ТОВ «Коллект Центр» посилалося на те, що заборгованість відповідача за кредитним договором № 95390762000 (26205966239827) від 03.06.2019 року становить 135901,83 гривень, з яких: 32848,98 гривень заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 54022,37 гривень заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 48805,48 гривень заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення відступлення права вимоги), 225 грн. - заборгованість за пенею.

Положеннями статті 81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування у справі. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач будь-якими доказами не спростував наявності у нього пред`явленої до стягнення заборгованості в сумі основного зобов`язання та нарахованих процентів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визнані законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоч б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідачем розмір заборгованості за кредитними договорами за тілом та нарахованими процентами будь-якими доказами спростовано не було.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки суд зазначає наступне.

Судом установлено, що позивачем відповідачу до сплати також було нараховано пеню у розмірі 225 гривень.

Однак, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Верховний Суд неодноразово наводив висновки щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (див. постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23(провадження № 61-8279св23).

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань.

Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У даній справі, встановлено, що позивач (позикодавець) просив стягнути з позичальника пеню за час прострочення повернення кредиту під час дії в Україні воєнного стану.

Судом враховано, що законодавець на рівні акту цивільного законодавства (п. 15 та п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити неустойку (штраф, пеню). Такий обов`язок припиняється без його виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу до сплати було нараховано у рахунок сплати пеню в розмірі 225 гривень. Однак, відповідно до вимог закону такі нарахування підлягають списанню кредитодавцем, а, отже, у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

У зв`язку із зазначеним, оскільки позичальник (відповідач) звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) у період дії в Україні воєнного стану, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача підлягає стягненню заборгованість: за кредитним договором 95390762000 (26205966239827) від 03.06.2019 року в розмірі 135676 грн. 83 коп., з яких: 32848 грн. 98 коп. - заборгованість за основним зобовязанням (за тілом кредиту); 54022,37 гривень заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 48805,48 гривень заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення відступлення права вимоги) .

Таким чином, за кредитним договором з ОСОБА_1 від 03.09.2019 року підлягає стягненню заборгованість у розмірі 135676,83 гривень.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється відповідно до статей 134, 137, 141 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

З огляду на статтю 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявила клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).

Частина друга статті 141 ЦПК України передбачає, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 25000 гривень було надано Витяг з акту №16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 року щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 до договору про надання правової допомоги №1-07/2024 від 01.07.2024 року, який укладений між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В. (а. с. 45).

Відповідно до Витягу з Акту №16 від 28.11.2025 Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» (керуючий Бурдюг Г.В.) було надано юридичну допомогу ТОВ «Коллект Центр» по справі щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у вигляді: надання усної консультації з вивченням документів 4000 гривень; підготовка пропозицій 6000 гривень; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 15000 гривень. Загальна вартість наданих послуг складає 25000 гривень.

Будь-яких клопотань від відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до суду не надходило.

Відповідно до часткового задоволення позовних вимог з відповідача підлягає стягненню 24957,50 грн. правничої допомоги.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2418 грн. 28 коп.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення" (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10.02.2010).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за договором № 95390762000 (26205966239827) від 03.06.2019 у сумі 135676 (сто тридцять п`ять тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 83 копійки, судовий збір у розмірі 2 418 (дві тисячі чотириста вісімнадцять) гривень 28 копійок та 24957 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят сім) гривень 50 копійок судових витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місце знаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 19 червня 2026 року.

Суддя Н.І. Магдяк