Ухвала суду № 137558691, 19.06.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 червня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4012/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо нерозгляду його заяви, поданої представником у формі адвокатського запиту від 02.01.2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянути його звернення, подане представником у формі адвокатського запиту від 02.01.2026 року;

- зобов`язати розглянути його заяву про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", подану ним особисто з додатками, які відповідають законодавству, та підтвердити право на дострокову пенсію за віком з дати звернення до відповідача.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за цією позовною заявою з`ясовано, що вона подана без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (пункт 23 частини 1 статті 4 КАС України).

Наведене свідчить, що вимога про зобов`язання відповідача вчинити певні дії є похідною від вимоги про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якою порушені права, свободи або законні інтереси позивача, а тому повинна бути пов`язана з відповідною основною позовною вимогою.

Під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

За загальним правилом, днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що у липні 2024 році він звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про призначення йому дострокової пенсії за віком на підставі пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". За твердженням позивача, рішення за вказаною заявою відповідачем не прийнято, а про результати її розгляду його не повідомлено. У січні 2026 року представник позивача - адвокат Пономарьов О.В. - направив до ГУ ПФУ в Кіровоградській області адвокатський запит від 02.01.2026 року, у якому просив розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення йому дострокової пенсії за віком та надати довідку (рішення) про результати її розгляду. Відповідач листом від 08.01.2026 року відмовив у розгляді адвокатського запиту, пославшись на те, що до нього не додано згоди позивача на поширення персональних даних.

У позовній заяві позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо нерозгляду адвокатського запиту від 02.01.2026 року і висуває до відповідача вимоги про зобов`язання вчинити такі дії: 1) розглянути цей адвокатський запит; 2) розглянути заяву позивача про призначення йому дострокової пенсії за віком, підтвердивши право на дострокову пенсію за віком з дати звернення до відповідача.

Позивач як на правові підстави позову посилається на норми законодавства, що регулюють порядок надання інформації на адвокатський запит, а також на норми законодавства, які визначають умови та порядок призначення дострокової пенсії за віком батькам осіб з інвалідністю з дитинства.

Отже, позивач у позовній заяві об`єднав вимоги про вирішення двох самостійних публічно-правових спорів, які виникли з різних правовідносин, мають різні предмети доказування та ґрунтуються на різних фактичних обставинах.

Перший спір стосується бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за поданою позивачем у липні 2024 року заявою про призначення йому дострокової пенсії за віком як батьку особи з інвалідністю з дитинства.

Другий спір стосується бездіяльності відповідача щодо неналежного розгляду адвокатського запиту представника позивача від 02.01.2026 року.

Позивач, заявляючи вимогу про зобов`язання відповідача розглянути його заяву про призначення дострокової пенсії за віком, всупереч правилам статті 5, пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України не висуває вимогу про визнання протиправною бездіяльності відповідача і не зазначає, коли він дізнався про порушення своїх прав у зв`язку з такою бездіяльністю.

Статтями 44, 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, чинній на час звернення позивача у липні 2024 року із заявою про призначення дострокової пенсії за віком) було передбачено, що призначення пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Документи про призначення пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Згідно зі статтею 105 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" застраховані особи та члени їхніх сімей мають право на оскарження дій (бездіяльності) страхувальників, виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб відповідно до законодавства про звернення громадян, а також у судовому порядку.

Суд вважає, що про порушення свого права внаслідок неприйняття відповідачем рішення за заявою про призначення пенсії позивач повинен був дізнатися не пізніше серпня 2024 року, коли закінчився установлений частиною 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" строк для її розгляду та прийняття відповідного рішення. Саме тоді у позивача виникло право на звернення до суду з позовом про оскарження такої бездіяльності та розпочався перебіг строку звернення до адміністративного суду.

Проте з цим позовом позивач звернувся до суду лише 15.06.2026 року, пропустивши шестимісячний строк, установлений частиною 2 статті 122 КАС України.

Суд зазначає, що отримання відповіді ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 08.01.2026 року на адвокатський запит представника позивача не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується та не змінює початок перебігу строку звернення до адміністративного суду.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, згідно з частинами 1, 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328 грн.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Судовий збір за подання цього позову, у якому об`єднано вимоги немайнового характеру щодо вирішення двох самостійних публічно-правових спорів, становить 2662,40 грн. (3328 грн. х 0,4 х 2).

Оскільки позовна заява подана до суду в електронній формі, то з урахуванням понижуючого коефіцієнту, передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", сума судового збору за подання цього позову складає 2129, 92 грн.

До позовної заяви додано платіжну інструкцію про сплату адвокатом Пономарьовим О.В. судового збору у розмірі 1064, 96 грн. Тож позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 1064, 96 грн. за вирішення другого спору.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду:

- виправлену позовну заяву, в якій належним чином сформулювати основну позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за заявою позивача про призначення дострокової пенсії за віком;

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо вирішення зазначеного публічно-правового спору;

- документ про доплату судового збору у розмірі 1064, 96 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ