Постанова № 137558684, 20.05.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/404/26 Провадження № 3/304/287/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Ковальчук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Перечин об`єднаний адміністративний матеріал (протокол серії ЕПР1 № 598431 від 22.02.2026 року, протокол серії ЕПР1 № 598430 від 22.02.2026), який надійшов з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, одруженого, має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , моб.тел. НОМЕР_2 ,

за ч.1 ст.130, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

22.02.2026 року, о 20-10 год., рухаючись по вул.Карпатській в с.Сімер, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 2108» д.н.з. НОМЕР_3 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», результат позитивний - 2,00 проміле, чим порушив п.2.9.а ПДР України та своїми діями ОСОБА_4 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, 22.02.2026 року о 20-10 годині, рухаючись по вул. Карпатській, буд.61 в с.Сімер, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 2108» д.н.з. НОМЕР_3 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, у результаті чого з`їхав у кювет. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Постановою Перечинського районного суду Закарпатської області від 20.05.2026 року справи за протоколами про адміністративні правопорушення (серії ЕПР1 № 598431 від 22.02.2026 року, серії ЕПР1 № 598430 від 22.02.2026 року) відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП на підставі ст.36 КУпАП об`єднані в одне провадження за Єдиним унікальним номером справи №304/404/26 (провадження № 3/304/287/2026).

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП не визнав, проти фактичних обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, заперечує та в судовому засіданні пояснив, що 22.02.2026 року близько о 17-00 годин він попросив свого знайомого на ім`я ОСОБА_6 , прізвища його не знає, оскільки спілкується з ним лише півроку, де останній працює його помічником в СТО по ремонту автомобілів, відвезти його в с.Сімер з метою пом`янути племіника. На вказану пропозицію бути перевізником, ОСОБА_6 погодився. Перебували вони в с.Сімері близько до 20-00 години, там він вжив приблизно 300 мл вина, випив 2 келихи, проте ОСОБА_6 спиртні напої не вживав, оскільки той повинен був відвезти його додому, у м.Ужгород. Коли почалася сутичка, ОСОБА_6 сів за кермо автомобіля «ВАЗ 2108» д.н.з. НОМЕР_3 , а він ( ОСОБА_1 ) перебував в салоні вказаного автомобіля в якості пасажира, сидів на передньому пасажирському сидінні. Та під час руху в сторону м.Перечин, коли проїжджали міст с.Сімер вже було темно, крапав дощ, по зустрічній смузі руху у безпосередній близькості перед автомобілем почали перебігали дорогу дві жінки та він сказав водію ОСОБА_6 , щоб той з`їжджав автомобілем в кювет з метою не допустити наїзд на людей. Внаслідок чого автомобіль під керуванням ОСОБА_6 виїхав в кювет, будь-які особи в результаті ДТП не постраждали, карету «швидкої допомоги» не викликали, через деякий час ці жінки пішли з місця події, при цьому поліцейські їх не допитали. Коли він вийшов з салону, оглянувши свій автомобіль, побачив на дорозі ще два автомобіля, які зупинилися для надання їм допомоги. Він попросив у водіїв трос, щоб витягнути його автомобіль з кювету, на що ті водії повідомили, що у них трос відсутній. До відділення поліції ніхто не телефонував, про події ДТП не повідомляли. Потім він звернувся до одного з водіїв іномарки з проханням відвезти ОСОБА_6 до м.Перечин, щоб той знайшов автомобіль з тросом. ОСОБА_6 поїхав з місця ДТП через 5 хвилин після події. А через хвилин 15-20 на дорозі зупинився службовий автомобіль поліції, та поліцейські почали з`ясовувати, що сталося, попросили у нього документи. На що він ( ОСОБА_1 ) надав документи на автомобіль ВАЗ-2108, який належить йому на праві власності. Почувши запах алкоголю з порожнини рота, поліцейський попросив його ( ОСОБА_1 ) пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він погодився, оскільки працівник поліції мотивував необхідність проходження такого огляду, оскільки він є власником цього автомобіля. На що він погодився та продув повітря у прилад «Драгер», за результатами тестування висвітлився на дисплеї показник 2,00 проміле, з яким він був згідний, оскільки дійсно вживав пиво. Проте, наголошував поліцейським, що не він був за кермом автомобіля ВАЗ 2108. Фактичні обставини, які йому інкримінуються у об`єднаній справі за складеними протоколами про адміністративні правопорушення, не визнає та вважає себе не винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП та просить провадження у справі закрити. При цьому просить врахувати наявність на його утриманні трьох малолітніх дітей.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ковальчук О.В. в судовому засіданні зазначає, що під час складання протоколів про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130, ст.124 КУпАП працівниками поліції грубо порушені вимоги законодавства, оскільки не були роз`яснені ОСОБА_1 процесуальні права, передбачені ст.268 КУпАП, доданий до матеріалів відеозапис не є безперервним. Працівниками поліції не дотримано процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки не мав місце факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що вказує на їх упереджене ставлення до ОСОБА_1 . Вказує, що обставини, зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , не відповідають дійсності, у матеріалах об`єднаної справи відсутні належні докази вчинення її підзахисним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП та посилаючись на вищенаведені обставини, захисник просить закрити провадження у даній об`єднаній справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованих йому адміністративних правопорушень.

Свідок ОСОБА_7 , заявлений стороною захисту, в судовому засіданні надав показання та зазначив, що він працює інспектором ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області та 22.02.2026 року, перебуваючи у наряді разом з ОСОБА_8 , вони здійснювали патрулювання в с.Сімерки. Проїжджаючи на службовому автомобілі по вул.Центральній, особисто ним був виявлений транспортний засіб ВАЗ-2108, який знаходився в кюветі. Він побачив, що зі сторони водійських дверей вказаного автомобіля виходить чоловік, як далі з`ясувалося на ім`я ОСОБА_1 та оскільки попереду їх службового автомобіля рухалися ще два автомобілі, відразу він не зміг розвернутися на дорозі та проїхавши певну відстань, він розвернув службовий автомобіль та повернувся до місці пригоди ДТП. Коли їх автомобіль під`їхав, ОСОБА_1 вже стояв біля автомобіля, поруч із ним нікого не було. Ніяких жінок, чоловіка на ім`я ОСОБА_6 , на місці пригоди він не бачив. Коли підійшли ближче, ОСОБА_1 повідомив, що його автомобіль з`їхав в клювет. В ході подальшої розмови з ОСОБА_1 було чутно різкий запах алкоголю з порожнини рота. Було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки мало місце ДТП, на що останній погодився. За результатами тестування за допомогою газоаналізатора «Драгер» у ОСОБА_1 було виявлено 2,00 проміле алкоголю. Останній будь-яких заперечень щодо показника не висловлював, у лікарню їхати не бажав. Відносно ОСОБА_1 було складено адміністративні протоколи за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та видано тимчасове посвідчення. Складання схеми ДТП, оформлення матеріалів за часом зайняло близько години. Та протягом вказаного періоду часу ОСОБА_1 не вказував на те, що він був зі своїм знайомим та який поїхав кудись за тросом. Навпаки, саме особисто ним ( ОСОБА_7 ) було ініційовано питання та вжиті організаційні заходи щодо витягнення автомобіля ВАЗ-2108 з кювета, знайдено трос, за допомогою якого і було це питання вирішено. В подальшому ОСОБА_1 в усній формі було відсторонено від керування транспортним засобом, та останній викликав за допомогою телефону свого племінника для того, щоб той доставив автомобіль додому. Також свідок вказує, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводили відносно ОСОБА_1 , оскільки останній на місці події казав, що саме він керував автомобілем ВАЗ-2108, та під час руху не впорався з керуванням та з`їхав в кювет, щодо інших осіб ОСОБА_1 взагалі не зазначав та таких на місці події не було.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Ковальчук О.В., показання свідка ОСОБА_7 , ознайомившись з наданими стороною захисту документами, які характеризують особу ОСОБА_1 , повно та всебічно дослідивши матеріали об`єднаної справи, оцінивши встановлені обставини, визнані судом доведеними, зміст зазначених протоколів, додані до них матеріали як докази, що зібрані посадовою особою, яка склала вказані протоколи, вислухавши в судовому засіданні позицію сторони захисту, суд приходить до наступних висновків.

Незважаючи на невизнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , повно та всебічно вивчивши матеріали об`єднаної справи №304/404/26, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки інкримінованих йому адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 Кодексу України про адміністративне правопорушення знайшла своє повне підтвердження у досліджених судом наступних доказах та підтверджується зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 598430, складеним о 20 годині 39 хвилині 22 лютого 2026 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області лейтенантом поліції ОСОБА_8., відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 о 20-10 годині, 22.02.2026 року, рухаючись по вул. Карпатській, буд.61 в с.Сімер, керував автомобілем марки «ВАЗ 2108» д.н.з. НОМЕР_3 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та з`їхав у кювет. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.12.1 Правил дорожнього руху - водій не врахував безпечної швидкості руху, особливості вантажу, стан транспортного засобу, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП (а.с.1);

- рапортом помічника чергового інспектора ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Попка І.М. від 22.02.2026 року та з якого вбачається, що 22.02.2026 року о 20-14 год. надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що о 20:14 год. 22.02.2026 року під час патрулювання в с.Сімер по вулиці Карпатській було виявлено транспортний засіб марки ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 який з`їхав у кювет (а.с.2);

- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.02.2026 року, складеною поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7. за участю учасника дорожньо-транспортної пригоди: ОСОБА_1 , та відповідно до вказаної схеми ДТП, на ній схематично відображено: узбіччя, край проїзної частини, місце розташування автомобіля марки ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_3 , розташування об`єктів (будинків). ОСОБА_1 підписав схему ДТП, при цьому будь-які зауваження ОСОБА_1 щодо вказаної схеми ДТП, не відображено (а.с.3);

- фотосвітлиною місця ДТП, на якій відображено транспортний засіб марки «ВАЗ 2108» (а.с.4);

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 598431, складеним о 20 годині 41 хвилині 22 лютого 2026 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7., відповідно до якого встановлено, що о 20-10 годині 22.02.2026 року по вул.Карпатській в с.Сімер, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 2108» д.н.з. НОМЕР_3 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», результат позитивний - 2,00 проміле, чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції,за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеним 22.02.2026 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенантом поліції ОСОБА_8., та з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, результат огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу: газоаналізотора «ALKOTEST Drager» 6810, результат огляду ОСОБА_1 - 2,00 проміле (а.с.2);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 22.02.2026 року, складеним інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенантом поліції ОСОБА_7., в якому зазначено, що ОСОБА_1 о 20 годині 10 хвилині 22.02.2026 направляється до закладу охорони здоров`я КНП «ОЗЗНПД м.Берегове» та в результаті огляду проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, на проходження огляду не доставлявся (а.с.3);

- роздруківкою тестування на алкоголь до протоколу №598431 та в ході перевірки стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 за допомогою приладу алкотестера «Drager-6810», та відповідно до проведеного тестування (тест № 5093) вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , о 20-14 годині 22.02.2026 року перебував у стані алкогольного сп`яніння. Показник тесту - 2,00 проміле. Вказана роздруківка підписана ОСОБА_1 , без зауважень;

- фотосвітлиною посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 04.10.2017, виданим ТСЦ 2141 на ім`я ОСОБА_1 (а.с.5);

- відтвореним в судовому засіданні 20.05.2026 року за участю учасників судового розгляду, носієм інформації на оптичному диску DVD-R з відеозаписом подій від 22.02.2026, який містить два відеофайли формату: VІD 260222-200603F-00000-000000-6893; VІD 260222-200603F-00000-000000-6894, та з яких вбачається, що біля автомобіля марки "ВАЗ" знаходиться ОСОБА_1 та працівники поліції, які повідомляють, що здійснюється відеофіксація за допомогою боді-камер. На питання поліцейського ОСОБА_1 повідомляє, що в салоні автомобіля перебував один (02:16 хв.), в ході розмови з поліцейськими ОСОБА_1 неодноразово стверджує, що він винуватий, сам залетів в кювет (05:02, 05:10, 05:22, 05:33 хв), пропонує з поліцейськими «рішити питання» (06:30). Поліцейський наголошує ОСОБА_1 про необхідність пошуку тверезого водія, оскільки за кермо сідати на той час ОСОБА_1 не має права, на що останній погоджується та вказує, що він розуміє про вчинене правопорушення, зазначаючи, що «попав» на 17000 гривень (07:37). В подальшому працівник поліції пропонує ОСОБА_9 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» (09:42), та на вказану пропозицію ОСОБА_9 погоджується та вказує, що згідний, сперечатися з цього приводу не буде (09:57, 10:20). Далі працівник поліції надає ОСОБА_1 запакований мундштук (10:48), який особисто останнім розпаковується. Після продуття ОСОБА_1 приладу газоаналізатора «Драгер» (11:20), за результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, дисплей вказаного приладу відображає показник 2,00 проміле і йому демонструється (11:50). На пропозицію працівників поліції проїхати у медичний заклад, якщо не згідний з результатом огляду, та на вказану пропозицію ОСОБА_1 повідомляє, що з результатом тесту він згідний, в лікарню їхати не бажає (12:04). Працівник поліції роз`яснює ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено два протоколи про адміністративні правопорушення за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП за вчинення дорожньо-транспортної пригоди та керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння (12:24), на що ОСОБА_1 зазначає, що він все розуміє (12:26). Після складання протоколів про адміністративні правопорушення запропоновано ОСОБА_1 надати свої пояснення, на що останній відмовився. В подальшому працівник поліції знайомить ОСОБА_1 зі складеними відносно нього двома протоколами про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП, а також роз`яснено, що матеріали за складеними протоколами будуть розглядатися судом. На вказаних протоколах ОСОБА_1 ставить власні підписи та йому вручаються копії цих протоколів. При цьому, будь-яких зауважень, заперечень проти дій працівників поліції, ОСОБА_1 не висловлено (а.с.7).

Підстав для визнання недопустимим доказом відеозапису поліцейських суд не вбачає, оскільки на ньому чітко зафіксовано процедуру огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. Окрім того, проводячи аналогію з нормами кримінального процесуального законодавства, що відповідає практиці ЄСПЛ, відеозапис з нагрудних камер та автомобіля поліцейських є електронними документами. Більше того, відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколами про адміністративні правопорушення та іншими матеріалами об`єднаної справи.

Оскільки відеозаписом, що міститься у матеріалах справи, підтверджені обставини, які підлягають доказуванню, він є належним доказом. Крім того, відеозапис є допустимим доказом, оскільки здійснений на підставі п.1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» з метою фіксування правопорушення, та виходячи із положень ст.251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Отже, зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських, які діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію» та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який погодився на проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння та був згідний з його результатом.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є послідовними, взаємопов`язаними та такими, що не суперечать одне одному, досліджені судом докази є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735. За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пункт 1 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (в редакції станом на час складання протоколу про адміністративне правопорушення) (далі за змістом Інструкція) встановлює, що ця Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Пункт 3 розділу ІХ Інструкції передбачає, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п.7 Порядку, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Частина 4 ст.266 КУпАП передбачає огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Відповідно до статті 266 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 та діє зі змінами та доповненнями на даний час.

Відповідно до п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу, швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно п.п.2,3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану.

Отже, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.

Відповідно до ст.8 Конституції, в Україні визнається і діє принцип Верховенства права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти росії», в пункті 31 зазначив, що принцип верховенства права - одне з підвалин демократичного суспільства - закріплений в усіх статтях Конвенції, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Згідно з пунктом 34 вказаного рішення, суд повинен проаналізувати, чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищатися від обвинувачення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до приписів ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та, враховуючи вимоги ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.

У відтвореному в судовому засіданні відеозаписі в достатній мірі об`єктивно зафіксовано факт проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, результат його проходження.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 , як повнолітня, дієздатна особа, не міг не усвідомлювати обов`язковість вимог працівників поліції, зокрема вимог щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, які ґрунтуються на приписах пункту 2.9а Правил дорожнього руху України. Вказані Правила є обов`язковими для ОСОБА_1 і він, як учасник дорожнього руху, повинен бути з ними ознайомлений.

Під час розгляду справи судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що поліцейський ОСОБА_8 та ОСОБА_7 були упередженими при складанні адміністративних протоколів відносно ОСОБА_1 . При цьому суд зазначає, що будь-яких зауважень до протоколів від ОСОБА_1 , під час їх складання не надходило і такі безпосередньо у протоколах останнім не відображено.

Матеріали об`єднаної справи про адміністративне правопорушення не містять жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції, й оскарження таких дій ОСОБА_1 та його результатів.

Не надано й доказів, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість працівників поліції.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у керуванні особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що знижує його увагу та швидкість реакції.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджуються зібраними та ретельно дослідженими у справі доказами.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення у зв`язку із порушенням ним п.2.9 «а» Правил дорожнього руху. Тому, цей протокол приймається судом як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.

У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015 року, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Відповідно до ст.252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім того, положення пункту 2.3 б Правил дорожнього руху передбачають, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Положеннями п.12.1 ПДР України встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.124 КУпАП.

Відповідно до приписів статті 124 КУпАП, передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Суд вважає, що дії водія ОСОБА_1 перебувають у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, а тому вина останнього у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є доведеною.

Слід також наголосити, що відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з доданого до матеріалів справи відеозапису, ОСОБА_1 з власної згоди пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння; результат тесту (2,00 0/00) був оголошений працівниками поліції одразу після проходження ОСОБА_1 тестування за допомогою газоаналізатора «Драгер-6810», ніяких заперечень з цього приводу ОСОБА_1 не висловив, про що свідчить особистий підпис останнього в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №598431 від 22.02.2026 (а.с.1), а також власні підписи ОСОБА_1 в роздруківці результату огляду останнього на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер 6810» (а.с.4), що безпосередньо підтверджено в залі судових засідань особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

З урахуванням фактичних обставин об`єднаної справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість складених щодо ОСОБА_1 протоколів про адміністративні правопорушення у зв`язку із порушенням ним п.2.9а, п.12.1 Правил дорожнього руху. Тому, ці протоколи приймаються судом як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП.

Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, заперечуючи факт керування транспортним засобом марки «ВАЗ 2108» номерний знак НОМЕР_3 , при цьому вказуючи, що ОСОБА_1 фактично не керував автомобілем в якості «водія», суд вважає безпідставними. З досліджених в судовому засіданні відеозаписів встановлено, що ОСОБА_1 на місці подій жодним чином не повідомляв працівникам поліції, що транспортним засобом він не керував, а водієм був його знайомий на ім`я ОСОБА_6 , факт керування автомобілем на відеозапису ОСОБА_1 не оспорював, неодноразово стверджував, що винуватий та розуміє, що вчинив правопорушення, сам з`їхав в кювет, також не заперечував вживання ним алкогольних напоїв. Версія ОСОБА_1 , висловлена в судовому засіданні щодо керування автомобілем марки «ВАЗ 2108» іншою особою, який поїхав з місця події в пошуках тросу, жодними належними та допустимими доказами стороною захисту не підтверджена, при цьому, спростовується дослідженими в судовому засіданні відеозаписами подій від 22.02.2026. Та змодельована стороною захисту версія вказує на спробу ОСОБА_1 ухилитися від адміністративної відповідальності, створюючи штучні сумніви щодо особи водія та уникаючи підтвердження своєї причетності до інкримінованих правопорушень.

Суд такі доводи до уваги не бере, оскільки вони жодними доказами не підтверджуються, а також не спростовують факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованих правопорушень.

Відтворені в судовому засіданні відеозаписи інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, взаємодоповнюючими, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Вказаними відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити ставлення ОСОБА_1 до вчинених правопорушень та додаткові обставини, які прямо вказують на нього як на особу, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Зафіксовані відеозаписами обставини стосуються вчинених правопорушень та надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

З урахуванням наведеного, доводи сторони захисту, що ОСОБА_1 22.02.2026 року о 20-10 год. не керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2108» номерний знак НОМЕР_3 , суд відхиляє, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи, спростовуються наявними в матеріалах об`єднаної справи доказами, тому їх слід вважати обраною тактикою захисту та намаганням ОСОБА_1 уникнути відповідальності.

При цьому спілкування з поліцейськими та поведінка ОСОБА_1 , беззаперечно свідчить про правомірність підозри працівників поліції ймовірного перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння, що й слугувало підставою для ініціювання проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння.

Посилання ОСОБА_1 , що він не керував автомобілем, а такий з`їхав в кювет під керуванням іншої особи та по причині створеної на дорозі аварійною ситуацією двома іншими особами жіночої статі, а тому, як вважає ОСОБА_9 , в його діях відсутній склад інкримінованих правопорушень, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки спростовуються зібраними доказами у об`єднаній справі у їх сукупності, які повністю узгоджуються між собою та підтверджують винуватість ОСОБА_1 у скоєних адміністративних правопорушеннях, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджуються відеозаписом подій, де ОСОБА_1 пояснював, що він керував транспортним засобом та погоджується з правопорушеннями, при цьому не висловлював свою незгоду з результатами огляду, оскільки не вимагав проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладах охорони здоров`я.

За результатами означених подій уповноваженою на те особою складені протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №598431, серії ЕПР1 № 598430 від 22.02.2026 року, зміст яких і відповідає вимогам ст.256 КУпАП та, окрім іншого, містить виклад суті адміністративного правопорушення, виходячи із характеру вчинених дій, є вказівка на порушення ОСОБА_1 вимог п.п.2.9а, 12.1 Правил дорожнього руху та посилання на ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, відповідно.

Разом з тим, суд також звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , саме як водій транспортного засобу, у зв`язку з виявленням у нього ознак алкогольного сп`яніння, зобов`язаний виконати законну вимогу працівника поліції та пройти відповідний огляд, для підтвердження чи спростування перебування його у стані алкогольного сп`яніння.

До того ж, будь-яких заяв чи скарг щодо перевищення інспектором поліції своїх службових повноважень чи складання протоколів про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , останній не подавав, дії працівників поліції не оскаржував у порядку, встановленому ст.267 КУпАП, що безпосередньо ним підтверджено в судовому засіданні. Та як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не скористався процесуальною можливістю та не звертався із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Також стороною захисту не надано відомостей про те, що останні він звертався до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб працівників поліції.

Отже, матеріали об`єднаної справи про адміністративне правопорушення не містять жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції, й оскарження таких дій ОСОБА_1 чи його захисником у встановленому законом порядку.

Відеозапис, наявний у матеріалах справи, надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки ним зафіксовані реальні дані, які не носять суб`єктивного характеру та дозволяють відновити послідовність подій, що дійсно відбулися, не можуть бути спростовані та мають істотне значення для розгляду даної справи.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Щодо твердження сторони захисту стосовно того, що до матеріалів справи долучено компакт - диск, на якому міститься лише фрагменти відеозапису із нагрудної камери працівника поліції, що на думку захисника свідчить про те, що працівники поліції під час проведення відеозйомки процедури складання матеріалу про адміністративне правопорушення порушили принцип безперервності її застосування, а тому такий відеозапис не може бути належним та допустимим доказом, не є слушними, так як на дослідженому в судовому засіданні відеозаписі зафіксовано цілком всю подію фіксації правопорушення, сама якість зйомки є достатньою та такою, що виключає жодні сумніви щодо оцінки тих подій, які на запису зафіксовано. Досліджений судом відеозапис є безперервним у частині, яка має доказове значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованих адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП. Суддя зазначає, що на відеозаписі зображена саме особа ОСОБА_1 , відеозапис є чітким, та з його змісту зрозуміло, що він стосується саме розглядуваних матеріалів та правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_1 .

За таких обставин, суддя приходить до обґрунтованого висновку про те, що працівники поліції діяли в межах своїх повноважень і процедура направлення водія для огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння не порушена, оскільки норми ПДР України встановлюють обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять.

Суд звертає увагу, що чинний КУпАП не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу правопорушення на підставі сукупності непрямих доказів (стосовно цього елемента доказування), які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу правопорушення, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.

Доказування досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно із цим стандартом доказування) винуватості особи (постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі № 728/578/19, провадження № 51-3411км20; від 20 жовтня 2021 року у справі № 759/14119/17, провадження № 51-2274км21).

Відповідно до ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, стороною захисту суду не надано.

Досліджені та перевірені судом під час розгляду справи обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, що охоплюються складом ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011).

Повно та всебічно дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, врахувавши всі обставини справи, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, ч.1 ст.130 КУпАП та вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, ч.1 ст.130 КУпАП, є доведеною належними та допустимими доказами та підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні письмових доказів, які не викликають сумнівів у їх достовірності.

Також суд звертає увагу, що матеріали об`єднаної справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 , захисник адвокат Ковальчук О.С. оскаржували дії працівників поліції щодо складання відносно ОСОБА_1 протоколів про адміністративні правопорушення, які є предметом судового розгляду. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що відображені в цих протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до них, матеріали справи не містять.

Виявлені і зафіксовані в протоколах факти знайшли своє підтвердження під час судового розгляду. Складені поліцейськими ВП №1 ОСОБА_8., ОСОБА_7. протоколи відповідають вимогам ст.256 КУпАП, містить виклад суті вчинених правопорушень та є джерелом доказової інформації про подію правопорушень та особу, яка їх вчинила.

Підстав не довіряти вказаним доказам за відсутності конкретних відомостей про упередженість поліцейських ОСОБА_8 , ОСОБА_10 при складанні протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 598431 від 22.02.2026 року, серії ЕПР1 № 598430 від 22.02.2026 року, судом не встановлено.

А отже, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, ч.1 ст.130 КУпАП доведена та жодними доказами сторони захисту не спростована.

Повно та всебічно дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, врахувавши всі обставини справи, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаних правопорушень є доведеною та підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні письмових доказів, відеозаписами подій за участю ОСОБА_1 , які не викликають сумнівів у їх достовірності.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративні правопорушення, викладеними у ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, стан здоров`я, майновий та сімейний стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчинених ним ряду адміністративних правопорушення та його особу, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

При цьому суд враховує, що керування в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Суд звертає увагу на те, що вид і міра за вчинення діяння, передбаченого ст.130 КУпАП втратило значення, як дрібного делікту, оскільки роками відповідальність за такі діяння відповідно посилюється та є резонансними в національній системі права через настання суспільно-небезпечних наслідків, а відтак, діяння за ст.130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху.

Враховуючи вимоги ст.33 КУпАП, суддя приходить до висновку про необхідність накладення на правопорушника стягнення, достатнього для його виправлення.

В силу положень ст.ст.34,35 КУпАП обставин, які б пом`якшували або обтяжували відповідальність ОСОБА_1 , в ході судового розгляду справи судом не встановлено.

Частиною другою ст.36 КУпАП передбачено, що, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Приймаючи до уваги характер та обставини вчинення адміністративних правопорушень, їх суспільну небезпеку, враховуючи особу правопорушника, його вік, матеріальний та сімейний стан, а також ті обставини, що ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечні адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, які відносяться до категорії підвищеної суспільної небезпечності, суд також приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_1 на теперішній час офіційно не працевлаштований, суспільно-корисною працею не займається, постійного джерела прибутку та регулярного доходу не має, проте має стійкі соціальні зв`язки: одружений, на утриманні ОСОБА_1 знаходяться троє малолітніх дітей. При цьому суд також враховує, що ОСОБА_1 раніше, протягом року, притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, зокрема за ст.124 КУпАП та його піддано адміністративному стягненню у виді штрафу, що підтверджується відомостями ІТС ІПНП за 2026 рік відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданими заступником начальника ВП №1 ГУНП в Закарпатській області станом на 19.05.2026 року.

Також суд приймає до уваги, що вчинені ОСОБА_1 адміністративні правопорушення вважаються суспільно-небезпечними правопорушеннями, скоєні правопорушення у вечірній час доби, та з урахуванням відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , який свою вину у вчиненні інкримінованих правопорушень не визнав, у вчиненому не розкаявся, та суд вважає необхідним та достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових адміністративних правопорушень, застосувати до останнього адміністративне стягнення за більш суворе правопорушення серед інкримінованих, а саме у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що безпосередньо передбачено санкцією ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та при призначенні стягнень за вчинення декількох адміністративних правопорушень суд застосовує положення ст.36 КУпАП та призначає стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, а саме за санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 13, 31, 33, 36, 40-1, 124, 130 ч.1, 276, 279, 280, 283 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та у відповідності до положень ч.2 ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_2 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі - 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, призначення платежу: «Судовий збір на користь держави», код 22030106).

Адміністративний штраф сплачувати за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у Закарпатській області/Закарпатська область/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA538999980313030149000007001, призначення платежу: «адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», код 21081300.

Роз`яснити правопорушниці, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч. 2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Перечинського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО