Рішення № 137558583, 18.06.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/789/26

Провадження №2/390/565/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2026 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Гершкул І.М.,

при секретарі Лазаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.07.2025 року між ТОВ ''Фінансова компанія ''Незалежні Фінанси'' і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2490884, а 24.12.2025 року між ТОВ ''Фінансова компанія ''Незалежні Фінанси'' та ТОВ ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' укладено договір факторингу №24122025/2, згідно якого ТОВ ''Фінансова компанія ''Незалежні Фінанси'' передали ТОВ ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' за плату належні права вимоги, а ТОВ ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' прийняли, в тому числі за кредитним договором №2490884 від 19.07.2025 року. ОСОБА_1 не виконує зобов`язань за вказаним договором, припинив повертати кредит у строки передбачені договором, а тому виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, позовна заява містить клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення суми, що перевищує встановлений законом розмір. В обгрунтуванні зазначив, що відповідно до вимог Закон України «Про споживче кредитування» для споживчих мікрокредитів встановлено імперативне обмеження: загальна сума коштів, що підлягає сплаті споживачем (тіло кредиту, проценти, штрафи, пеня та будь-які інші платежі), не може перевищувати подвійний розмір отриманого кредиту. Сума отриманого відповідачем кредиту становила 4000 грн. Отже, максимальна сума, яка в принципі може бути стягнута з відповідача за законом, становить 8000 грн. Разом з тим, позивач у розрахунку заборгованості та графіку платежів зазначає загальну суму до сплати 17 928 грн, що більш ніж у два рази перевищує встановлене законом обмеження. З наданого позивачем графіку платежів вбачається, що тіло кредиту гаситься частинами по 4 грн. кожні 15 днів, при цьому відсотки становлять 584 грн. кожні 15 днів протягом 360 днів. Така схема свідчить про навмисне створення умов, за яких відбувається тривале нарахування відсотків при фактичному непогашенні тіла кредиту, що є зловживанням правом і способом обходу законодавчих обмежень. Умови договору та графік платежів у частині, що передбачає нарахування суми понад встановлене законом обмеження, є такими, що суперечать вимогам закону, а тому не підлягають застосуванню судом. Суд при вирішенні спору зобов`язаний застосовувати норми закону, а не умови договору, які йому суперечать.

Від представника позивача надійшла відповдь на відзив, в якій представник просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та зазначила, що волевиявлення відповідача було вільним і відповідало його внутрішній волі, відповідно до ст. 203 ЦК України. Договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми, що спростовує необґрунтоване твердження відповідача. Позивачем доведено факт укладання вищевказаного договору відповідачем в електронній формі, тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань. Відповідач правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом чотирнадцяти днів з моменту отримання копії примірника договору не скористався. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах, шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідач не заперечує оформлення вищевказаного договору, однак незгодний з нарахуванням заборгованості за укладеним договором. Виходячи з вищевказаного позивач вважає, що відповідач отримав кошти на умовах укладеного договору, використав їх за власним розсудом і не має наміру виконувати умови договору та сплатити заборгованість, яка нарахована виключно до умов з якими відповідач був ознайомлений перед укладанням договору, погодився його виконувати. Первісним кредитором надані докази по справі, а саме: підтвердження перерахування/надання коштів, детальний розрахунок заборгованості за укладеним договором. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до відповідача. Всі нараховані відсотки, нараховувались виключно первісним кредитором відповідно умов укладеного договору. Крім того, відповідач здійснював дії направлені на погашення заборгованості. Це свідчить про те, що відповідач усвідомлював форму оформлення кредитного договору, погодився з його умовами, отримав кредитні кошти та намагався сплатити кредит. Однак, по невідомим позивачу обставинам, або в зв`язку з скрутним фінансовим становищем відповідач перестав сплачувати заборгованість, що не є підставою для відмови в задоволені позовних вимог. Жодних заперечень з приводу того, що відповідач не погодився з Правилами надання коштів у кредит, відповідачем при укладенні договору висловлено не було. Сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Позивачем долучено належні, допустимі та достатні докази переходу права вимоги до відповідача, а тому позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Дослідивши письмові матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно ст.ст.525, 526, 527, 530, 625 ЦК України: одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок; якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, що передбачено ст.1054 ч.1 ЦК України.

Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом встановлено, що 19.07.2025 року між ТОВ ''Фінансова компанія ''Незалежні Фінанси'' і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2490884, шляхом заповнення заяви на отримання кредиту в електронному вигляді, згідно якого ТОВ ''Фінансова компанія ''Незалежні Фінанси'' надали ОСОБА_1 кредит у сумі 4000 грн., строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом 0, 0010 % річних на фактичну заборгованість за кредитом, сплатою комісії за надання кредиту у розмірі 27 %, комісії за обслуговування кредиту у розмірі 14,60 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду, сплатою штрафу у випадку прострочення виконання зобов`язань у розмірі 1000 грн. за кожен випадок порушення, а ОСОБА_1 зобов`язався здійснювати погашення заборгованості. Крім того, ОСОБА_1 , шляхом підписання електронним підписом, ознайомився з графіком платежів і паспортом споживчого кредиту. Платіжне доручення №44695711 від 19.07.2025 року свідчить, що ТОВ ''Фінансова компанія ''Незалежні Фінанси'' перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 4000 грн. із призначенням платежу: кошти згідно договору 2490884. Розрахунок заборгованості, проведений ТОВ ''Фінансова компанія ''Незалежні Фінанси'' станом на 24.12.2025 року свідчить, що загальна сума заборгованості 16836 грн., яка складається з заборгованості: за кредитом 4000 грн., за комісією 4836 грн., за штрафами 8000 грн.

24.12.2025 року між ТОВ ''Фінансова компанія ''Незалежні Фінанси'' та ТОВ ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' укладено договір факторингу №24122025/2, згідно якого ТОВ ''Фінансова компанія ''Незалежні Фінанси'' передали ТОВ ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' за плату належні права вимоги в тому числі за кредитним договором №2490884 від 19.07.2025 року.

Таким чином, зваживши у сукупності надані позивачем докази по справі, суд приходить до висновку, що сторонами укладено кредитний договір, що підтверджено належними та допустимими доказами. Первісним кредитором умови договору виконано та перераховано суму кредиту відповідачу. Даних про те, що відповідачем було повернуто позивачу суму кредиту матеріали справи не містять. У свою чергу відповідач, підписавши договір, добровільно погодився на визначені у ньому умови, взявши на себе відповідні зобов`язання. Разом із тим, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, тому суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню, проте лише частково, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість на загальну суму 3580 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4000 грн., враховуючи здійснене погашення відповідачем у розмірі 420 грн., яке було спрямоване на погашення заборгованості за комісією з обслуговування кредиту, яка стягненню не підлягає.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, суд приходить до наступних висновків. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21 (провадження № 61-4202сво22). Відповідно п.1.5.2 кредитного договору за обслуговування кредитної заборгованості відповідач сплачує комісійну винагороду в розмірі 14,6 % від суми кредиту. Разом з тим, кредитний договір не містить опису послуги, за яку здійснюється нарахування комісійної винагороди. Наведене дає підстави для висновку, що пункт договору, яким передбачено сплату комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, суперечать положенням ст. 11 ч.ч.1, 2 Закону України «Про споживче кредитування», а тому таке положення є нікчемним, отже комісія стягненню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за штрафом, то згідно положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від сплати штрафу за прострочення виконання забов`язання, а тому штраф стягненню не підлягає.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає, що документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідатиме вимогам ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.525-527, 530, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст.4, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором №2490884 від 19.07.2025 року в сумі 3580 грн. і судові витрати у сумі 566 грн. 13 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У порядку ст.265 ч.5 п.4 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" , юридична адреса: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2, ЄДРПОУ 35625014, рахунок: НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк»;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Кропивницького районного суду

Кіровоградської області І.М. Гершкул