Ухвала суду № 137558547, 21.06.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3450/26

Провадження № 1-кс/577/723/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" червня 2026 р. м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області клопотання слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , не одруженого, раніше не судимого,

1) 13.03.2025 року до Буринського районного суду Сумської області направлено кримінальне провадження №12025200450000006 від 02.01.2025 року з обвинувальним актом за ч.1 ст. 122 КК України,

який підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В :

21 червня 2026 року слідчий СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором, про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Своє клопотання обгрунтовує тим, що 18.06.2026 року близько 21 год. ОСОБА_4 військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 перебував в будинку свого знайомого ОСОБА_7 по АДРЕСА_2 , де у компанії знайомих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вживав алкогольні напої. У цей же день 18.06.2026 року о 21:30 год. ОСОБА_4 дістав із барсетки ОСОБА_8 предмет зовні схожий на гранату та перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, почав висловлювати наміри підірвати дану гранату, на що присутні зробили йому зауваження. Однак, на зауваження ОСОБА_4 не реагував, вийшов з будинку, тримаючи в руці гранату, попрямував по АДРЕСА_2 . В цей час у ОСОБА_4 , який перебував у громадському місці по вулиці Л.Українки в м. Буринь Сумської області, виник злочинний намір, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю. Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_4 діючи з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок та спокій громадян, виражаючи явну неповагу до суспільства та встановлених правил поведінки, з особливою зухвалістю, розуміючи, що він перебуває у громадському місці поряд із будинком АДРЕСА_2 , відділив чеку від корпусу гранати невстановленого типу та кинув її у клумбу біля вказаного будинку, де вона вибухнула. Після чого ОСОБА_4 втік з місця скоєння злочину.

Внаслідок вказаних протиправних дій було на тривалий час порушено спокій як мешканців будинку АДРЕСА_2 , так і мешканців сусідніх будинків, створено реальну загрозу заподіяння шкоди для життя і здоров`я мешканців будинку АДРЕСА_2 та пошкоджено належне їм майно, а саме пошкоджено склопакети у вікнах 1 та 2 поверху будинку АДРЕСА_2 .

Такі хуліганські дії ОСОБА_4 були направлені на грубе порушення громадського порядку та були вчинені з особливою зухвалістю, яка виразилася у тривалому порушенні спокою громадян, пошкодженням майна та створені реальної загрози заподіяння шкоди для життя і здоров`я громадян.

19.06.2026 року о 11:50 год. ОСОБА_4 був затриманий працівниками поліції Конотопського РВП ГУНП в Сумській області в порядку ст. 208 КПК України.

19.06.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Про існування вказаних ризиків свідчать такі обставини: ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину насильницького характеру, за вчинення якого йому загрожує суворе покарання згідно санкції ч.4 ст. 296 КК України у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Розуміння підозрюваним тяжкості підозри та покарання, яке йому загрожує, у вигляді позбавлення волі, відсутність у нього достатньо міцних соціальних зв`язків, відсутність офіційного місця працевлаштування та постійного джерела прибутку, не має на утриманні неповнолітніх дітей, є особою, яка самовільно залишила військову частину, дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку та підвищує ризик того, що він, перебуваючи на свободі, може вчиняти дії направлені на уникнення кримінального покарання шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду, залишить місце свого проживання, що може перешкодити дотриманню розумних строків здійснення процесуальних дій слідчим та розгляду справи судом. ОСОБА_4 знайомий із свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , що дає підстави спрогнозувати поведінку підозрюваного на вчинення дій, направлених на уникнення відповідальності та покарання, шляхом незаконного впливу на них, а тому у разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_4 зможе впливати на них шляхом вмовлянь, погроз тощо з метою схилити до надання неправдивих показів на власну користь. Підозрюваний є особою схильною до скоєння кримінальних правопорушень, так як він був неодноразово судимий за скоєння різного виду кримінальних правопорушень. Також ОСОБА_4 на даний час немає законних засобів для існування, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , який 26.04.2026 року самовільно її залишив, а тому він може вчинити нові кримінальні правопорушення. Крім того, тяжкість вчиненого злочину, його характер, а саме: вчинення хуліганських дій із застосуванням предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, при цьому грубо порушуючи громадський порядок та спокій громадян, виражаючи явну неповагу до суспільства та встановлених правил поведінки, з особливою зухвалістю, розуміючи, що наражає на небезпеку мешканців будинку, свідчать про підвищений ступінь суспільної небезпечності ОСОБА_4 , неспроможність нормального співіснування в соціумі та необхідність ізоляції останнього від суспільства шляхом взяття його під варту, яке виключить його небезпечну поведінку та попередить скоєння нових кримінальних правопорушень.

За таких обставин, з урахуванням наведених ризиків, застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим, а інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання вищезазначеним ризикам.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав і прохав його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 , кожен окремо, не заперечували в обґрунтованості пред`явленої підозри у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.4 КК України, але заперечували проти задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати цілодобовий домашній арешт.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, приходить висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 19.06.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України (а.с. 40).

Відповідно до припису ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя переконався, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.

Досліджені додані до клопотання матеріали вказують на наявність вагомих фактів, які стали причиною виникнення підозри, найпереконливіші з яких: протокол огляду місця події, протоколи допиту свідків, стенограмою допиту свідка, протоколи допиту потерпілого, протокол допиту підозрюваного (а.с. 9-10,11,1216,17-18,19,21,22,23,36-39).

Не вдаючись в оцінку даних доказів, та інших, зібраних на досудовому слідстві, слідчий суддя в той же час враховує об`єктивний характер встановлених фактів і приходить до висновку, що підозра підтверджується доказами, які є достатніми на даному етапі досудового розслідування.

При розгляді клопотання про взяття під варту слідчий суддя не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного, розглядати і вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті.

Тому всі докази перевірялися лише з точки зору обґрунтованості підозри та наявності ризиків.

Слідчий суддя вважає доведеним прокурором, що існують ризики підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Так, про існування вказаних ризиків свідчать такі обставини: ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину насильницького характеру, за вчинення якого йому загрожує суворе покарання згідно санкції ч.4 ст. 296 КК України у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років. Розуміння підозрюваним тяжкості підозри та покарання, яке йому загрожує, у вигляді позбавлення волі, відсутність у нього достатньо міцних соціальних зв`язків, відсутність офіційного місця працевлаштування та постійного джерела прибутку, не має на утриманні неповнолітніх дітей, є особою, яка самовільно залишила військову частину. ОСОБА_4 знайомий із свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , що дає підстави спрогнозувати поведінку підозрюваного на вчинення дій, направлених на уникнення відповідальності та покарання, шляхом незаконного впливу на них, а тому у разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_4 зможе впливати на них шляхом вмовлянь, погроз тощо з метою схилити до надання неправдивих показів на власну користь. Підозрюваний є особою схильною до скоєння кримінальних правопорушень. Також ОСОБА_4 на даний час немає законних засобів для існування, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , який 26.04.2026 року самовільно її залишив, а тому він може вчинити нові кримінальні правопорушення. Крім того, тяжкість вчиненого злочину, його характер, а саме: вчинення хуліганських дій із застосуванням предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, при цьому грубо порушуючи громадський порядок та спокій громадян, виражаючи явну неповагу до суспільства та встановлених правил поведінки, з особливою зухвалістю, розуміючи, що наражає на небезпеку мешканців будинку, свідчать про підвищений ступінь суспільної небезпечності ОСОБА_4 , неспроможність нормального співіснування в соціумі та необхідність ізоляції останнього від суспільства шляхом взяття його під варту, яке виключить його небезпечну поведінку та попередить скоєння нових кримінальних правопорушень.

Крім того, вирішуючи питання про наявність зазначених вище ризиків та про те, який саме запобіжний захід забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя згідно з вимогами ст. 178 КПК України враховує, що оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, зокрема Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини)і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).

У справі «Іліков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів»

У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

Згідно практики Європейського суду з прав людини рішення суду про застосування до підозрюваного запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відтак, на даний час у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

За таких обставин саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання спробі, зазначеній у п. п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Оскільки, в судовому засіданні не здобуто відомостей, які безумовно свідчили про неможливість тримання підозрюваного під вартою, зокрема за станом здоров`я, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України, суд доходить переконанню, що застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних прав та обов`язків.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що ОСОБА_4 в якості запобіжного заходу слід обрати саме тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний призначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається, зокрема щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , його майновий та сімейний стан, враховуючи його вік, що мав можливість працювати, виходячи з працездатного віку, а також за наявності встановлених ризиків, в тому числі, що може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку за необхідне визначити розмір застави на рівні 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 грн., і що саме такий розмір застави, в разі її внесення, достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 197 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 16 серпня 2026 року до 24 год. 00 хв.

Встановити ОСОБА_4 заставу в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок грн.), які можливо внести на рахунок Одержувач: ТУДСА України в Сумській області, Код: 26270240, Назва банку: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA558201720355249001000008869, Призначення платежу: застава, за кого (прізвище, ім`я, по-батькові), № ухвали суду, платник застави (прізвище, ім`я, по-батькові).

У разі внесення вказаної суми застави ОСОБА_4 звільнити з-під варти, поклавши на нього наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися за межі м. Буринь Сумської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон або інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним протягом 5 днів з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддяОСОБА_1