Ухвала суду № 137558311, 17.01.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/60245/24-к

пр. 1-кс-3773/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Європабуд» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у не внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад доводів поданої скарги

13.12.2024, директор ТОВ «Європабуд» ОСОБА_3 , у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, звернулася до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі по тексту - ЄРДР) її заяви від 16.10.2024.

Станом на день подання скарги, всупереч положенням ст. 214 КПК України, відомості про реєстрацію заяви в ЄРДР відсутні.

За вказаних обставин особа, яка подала скаргу просить слідчого суддю зобов`язати уповноважених осіб територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, внести відомості, викладені в її заяві від 16.10.2024 про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Явка сторін

Представник скаржника, адвокат ОСОБА_4 , подав клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконферренції.

З огляду на невиконання заявником вимог ч. 4 ст. 336 КПК України в частині надсилання копії клопотання в той самий строк іншим учасникам кримінального провадження заява задоволенню не підлягає.

Представник органу досудового розслідування у судове засідання не прибув, будучи належно повідомленим про день, час та місце розгляду скарги. Заперечень, пояснень, заяв не надходило.

Частиною 3 ст. 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи бажання представника скаржника брати участь у судовому засіданні в режимі відео та можливі технічні проблеми, принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з`явились, на підставі наданих доказів.

Згідно з нормами ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.

Норми права, якими керується слідчий суддя при розгляді скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214 КПК України).

За правилами п. 1 ч.1 ст. 303 КПК України заявник має право оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 КПК України).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Обставини, встановлені слідчим суддею, та зміст спірних правовідносин.

Процесуальні правовідносини регулюються главою 19 «Загальні положення досудового розслідування» та главою 26 «Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» розділу ІІІ «Досудове розслідування» КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що директор ТОВ «Європабуд» ОСОБА_3 звернулася до уповноважених осіб територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, із заявою про вчинення кримінального правопорушення від 16.10.2024, яка отримана територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві 27.11.2024.

13.12.2024 надійшла скарга директора ТОВ «Європабуд» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у не внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Станом на день розгляду скарги відомості про внесення заяви в ЄРДР відсутні.

Мотиви слідчого судді

Статтею 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться, зокрема відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Згідно з п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КК України підставою для притягнення до кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Статтею 11 КК України встановлено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Отже, аналіз положень ст. 214 КПК України, ст. 2, 11 КК України дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.

Тому, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність у таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення /час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення/. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року, у п. 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».

Крім того, у своїй постанові від 16 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК України визначено, що кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 (п. 33-36) дійшла висновку, що в межах процедури оскарження бездіяльності слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 818/15/18.

Отже, норми чинного кримінально-процесуального законодавства встановлюють обов`язок здійснювати фіксування наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, достатніх для реалізації завдань кримінального провадження, визначених ст. КПК України, а не будь-якої інформації, направленої особою як заява (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення.

Ураховуючи вказане, слідчий судді, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів у кримінальному провадженні та з`ясовуючи, чи зобов`язана уповноважена особи органу досудового розслідування вчини певну процесуальну дію - внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою особи, зобов`язаний надати оцінку не лише доводам скарги, а й зави (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення.

Так, у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 16.10.2024 ОСОБА_3 вказує, що в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 12023170500000076 від 05.01.2023 за фактом привласнення та розтрати майна ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714) та ПП «Вектра Плюс» (код ЄДРПОУ 31435769) шляхом підроблення офіційних документів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 191 КК України, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.12.2023 у справі № 757/56730/23 було задоволено клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт транспортних засобів, які належать ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714).

Скаржник вказує, що в основу клопотання прокурором була внесена завідомо неповна та недостовірна інформація про прийняття ОСОБА_3 одноособового рішення про призначення її на посаду виконуючого обов`язки директора ТОВ «Європабуд», та в подальшому поданий до суду завідомо неправдивий офіційний документ - клопотання про арешт майна. Скаржник вважає, що прокурор явно перевищив свої службові повноваження і його дії містять ознаки кримінальних правопорушень, передбаченого ст. 365, 366, 384 КК України.

Дослідивши зміст скарги та долученої до неї заяви про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку, що вона не містить конкретних обставин, які б могли свідчити, що було вчинено суспільно-небезпечне діяння, що у свою чергу було б підставою для внесення органом досудового розслідування відповідних відомостей до ЄРДР та потребувало б перевірки органом досудового розслідування лише за допомогою засобів кримінального процесу.

Зміст заяви зводиться до незгоди ОСОБА_3 з діями прокурора як процесуального керівника у кримінальному провадженні, а саме зверненням до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту. Крім того, власник майна не позбавлений права оскаржити ухвалу слідчого судді до суду апеляційної інстанції.

Посилання скаржниці на норму ст. 214 КПК України, яка, на її думку, встановлює не право, а обов`язок слідчого або прокурора внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування, оцінюється слідчим суддею критично, оскільки дана норма свідчить лише про те, що правова оцінка заяви про кримінальне правопорушення не може бути надто детальною (щодо кожної з ознак складу кримінального правопорушення) з урахуванням початкового етапу дослідження події імовірного кримінального правопорушення та обмеженістю правових можливостей щодо не тільки пізнання тих чи інших обставин, але й можливості детального обґрунтування наявності повного складу кримінального правопорушення, що характерно для підсумкових рішень у кримінальному провадженні (винесення вироку чи закриття кримінального провадження).

Отже, враховуючи, що положеннями ч. 5 ст. 214 КПК України встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення відповідного кримінального правопорушення, яких, на думку слідчого судді, заява директора ТОВ «Європабуд» ОСОБА_3 не містить, а відтак і бездіяльність територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відсутня.

За правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає доводи директора ТОВ «Європабуд» ОСОБА_3 необґрунтованими, а тому підстав для задоволення скарги не вбачає.

Керуючись ст. 303, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу - залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_6