Вирок № 137558227, 15.06.2026, Оболонський районний суд міста Києва

15.06.2026 Справа № 756/10134/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/10134/26

1-кп/756/1606/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2026 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100050000665 від 03.04.2026, на підставі обвинувального акта про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Коростишів Коростишівського району Житомирської області, зареєстрованої в цьому АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 , заміжньої, такої, що має на утриманні малолітню дитину, офіційно непрацевлаштованої, раніше судимої:

- вироком Оболонського районного суду міста Києва від 27.03.2026 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік (справа №756/5015/26),

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачена ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

Судом установлено, що ОСОБА_5 після засудження вироком Оболонського районного суду міста Києва від 27.03.2026 за ч. 1 ст. 309 КК України на шлях виправлення не стала та протягом року вчинила незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту за наступних обставин.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, але не пізніше 02.04.2026, у ОСОБА_5 виник прямий протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) для власного вживання без мети збуту. Реалізуючи свій вищевказаний умисел, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, але не пізніше 02.04.2026, знайшла поліетиленовий пакет з полімерного матеріалу з вмістом кристалоподібної речовини білого кольору та згорток клейкої стрічки чорного кольору, де знаходився пакет з прозорого полімерного матеріалу з пазовим замком із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору. Оскільки ОСОБА_5 раніше вживала психотропні речовини, вона відразу усвідомила, що вмістом вказаного згортку та поліетиленового пакета є особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), внаслідок чого у неї в цей же час та в цьому ж місці виник умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, для власного вживання без мети збуту, після чого вона помістила їх до кишені жилетки, в яку була одягнена, тим самим незаконно безоплатно придбала та почала зберігати вищевказану особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) для власного вживання без мети збуту та попрямувала у своїх справах.

Цього ж дня, а саме 02.04.2026, приблизно о 12:05 на відкритій ділянці місцевості поблизу будинку №6б по вул. Олександра Архипенка у місті Києві ОСОБА_5 була зупинена працівниками поліції. На запитання останніх щодо наявності у неї заборонених засобів чи речовин ОСОБА_5 повідомила, що має при собі у кишені жилетки, в яку вона була одягнена, поліетиленовий пакет з прозорого полімерного матеріалу, всередині якого знаходиться кристалоподібна речовина білого кольору та згорток ізоляційної стрічки чорного кольору, в якому знаходиться пакет з прозорого полімерного матеріалу з пазовим замком із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), яку остання незаконно придбала та зберігала для власного вживання без мети збуту

На місце події було викликано СОГ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, після приїзду яких, того ж дня в тому ж місці ОСОБА_5 у присутності двох понятих самостійно добровільно надала для огляду та вилучення поліетиленовий пакет з прозорого полімерного матеріалу, всередині якого знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору та згорток клейкої стрічки чорного кольору, в якому знаходився пакет з прозорого полімерного матеріалу з пазовим замком із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, а саме особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), яку остання незаконно придбала та зберігала для власного вживання без мети збуту.

Відповідно до висновку експерта КНДЕКЦ від 07.04.2026 №СЕ-19/111-26/18499-НЗПРАП в наданих на дослідження кристалоподібних речовинах булого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою 0,420 г.

Згідно Списку №2 «Особливо небезпечні психотропних речовин, обіг яких заборонено» в Таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1он) є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою винуватість визнала повністю, щиро покаялась, беззаперечно підтвердила обставини кримінального провадження, при цьому не оспорювала день, час, місце, спосіб та мотиви вчиненого нею злочину відповідно до висунутого обвинувачення й показала наступне. Так, обвинувачена ОСОБА_5 показала, що вона шляхом знахідки незаконно придбала психотропну речовину та стала зберігати при собі без мети збуту для власного вживання. 02.04.2026 поблизу будинку №6б по вул. Олександра Архипенка у місті Києві її було зупинено працівниками поліції, на запитання яких вона самостійно добровільно повідомила, що має при собі психотропну речовину, а потім видала вказану речовину. Висловивши самозасудження своїх дій та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність за вчинений злочин, просила суд суворо не карати.

Показання обвинуваченої ОСОБА_5 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння останньою змісту обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

У зв`язку з повним визнанням обвинуваченою ОСОБА_5 своєї винуватості у вчиненому, враховуючи те, що учасники кримінального провадження не оспорюють обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, й судом було встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився допитом обвинуваченої, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що мають істотне значення для вирішення обвинувачення по суті, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому, судом роз`яснено сторонам кримінального провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 в межах висунутого обвинувачення, допитавши останню, дослідивши долучені відомості, що характеризують особу обвинуваченої, інші письмові документи, які мають істотне значення для прийняття рішення по суті обвинувачення, суд приходить до висновку, що за результатами судового розгляду повністю доведено винуватість ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 309 КК України та кваліфікує дії останньої як «незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею».

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 зазначеного Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до сталої судової практики при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Із системного аналізу положень ст. 23 КПК України та ст. 65 КК України слідує, що питання про наявність чи відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, вирішується судом у нарадчій кімнаті на підставі безпосередньо досліджених доказів.

Так, приймаючи рішення щодо виду та розміру покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, характер, мотиви та обставини вчинення злочину, особу винної, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України суд не встановив.

Обставиною, яка пом`якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття з огляду на те, що обвинувачена ОСОБА_5 , висловивши самозасудження своєї кримінально караної поведінки та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність, винуватість у вчиненні злочину визнала повністю та під час допиту в суді зазначила, що шкодує про свій вчинок і розкаюється, що, на переконання суду, свідчить про наявність обставини, що пом`якшує покарання, - щире каяття.

Зважив суд і на дані про особу винної, котра має середню освіту, заміжня, має на утриманні малолітню дитину ( ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем проживання характеризується формально посередньо, раніше судима, за даними наявної документації на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про її осудність.

Водночас, призначаючи покарання обвинуваченій та встановлюючи ступінь її винуватості у вчиненому, суд повинен дати оцінку не лише кримінально караним діянням, а й обставинам кримінального провадження у сукупності з даними про особу обвинуваченої, зокрема, відомостями про схильність такої особи до вчинення кримінальних правопорушень та відомостями про поведінку до вчинення злочинних дій, про її соціальні зв`язки, спосіб життя, стан здоров`я та інші обставини, які впливають на прийняття рішення.

З огляду на матеріали кримінального провадження, враховуючи принципи й загальні засади призначення покарання, характер і спосіб вчинення злочину у сукупності зі ставленням обвинуваченої ОСОБА_5 до вчиненого та відомостями про особу останньої, зваживши на позиції сторін кримінального провадження в судових дебатах, суд приходить до висновку про призначення винній основного покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції норми закону, яка передбачає відповідальність за вчинене.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України в разі, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Крім того, відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.06.2020 у справі №766/39/17 (провадження №51-8867кмо18), при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили, та якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК (за сукупністю вироків).

Також відповідно до усталеної судової практики за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також у тому разі, коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Оболонського районного суду міста Києва від 27.03.2026 ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік. Станом на 14.04.2026 вказаний вирок суду від 27.03.2026 до Оболонського РВ філії ДУ «Центр пробації» у м.Києві та Київській області не надходив.

У цьому кримінальному провадженні обвинувачена вчинила злочин за ч. 2 ст. 309 КК України не пізніше 02.04.2026.

Вищевказане свідчить про те, що обвинувачена вчинила новий злочин після проголошення попереднього вироку, але до набрання ним законної сили, а тому, враховуючи тяжкість злочину, відомості про особу ОСОБА_5 , ставлення останньої до вчиненого, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченій ОСОБА_5 остаточного покарання за сукупністю вироків за правилами статей 71, 72 КК України, а саме до покарання у виді позбавлення волі, призначеного за цим вироком, слід частково приєднати невідбуту частину покарання у виді пробаційного нагляду за попереднім вироком суду від 27.03.2026, перевівши менш суворий вид покарання в більш суворий з урахуванням правил, установлених пунктом 1 ч. 1 ст. 72 КК України, та остаточно призначити обвинуваченій ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням. При цьому суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 75 КК України, про що порушив питання в судових дебатах прокурор.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати слід вирішити відповідно до положень ст. 124 КПК України.

Приймаючи рішення щодо запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, суд враховує, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026100050000665 від 03.04.2026 стосовно ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений період доби, строк дії якого визначено до 29.06.2026 (справа №756/1374/26), водночас, враховуючи те, що суд дійшов висновку про призначення обвинуваченій ОСОБА_5 основного покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням, з огляду на положення статей 177, 178 КПК України, дані про її особу, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої, суд вважає правильним до набрання вироком законної сили обрати обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений період доби.

Керуючись положеннями статей 100, 369-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 27.03.2026 та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.

Початок строку відбування ОСОБА_3 покарання рахувати з моменту фактичного затримання, доставлення та поміщення до ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «КИЇВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» чи іншої установи виконання покарань після набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили обрати стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останній залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 22:00 до 06:00, але не більше ніж на строк 2 (два) місяці, за виключенням необхідності отримання будь-якого виду медичної допомоги, передбаченої Законом України від 19.11.1992 №2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (екстреної, первинної, спеціалізованої, паліативної), а також за виключенням періоду часу прямування та перебування в укритті на період оголошення повітряної тривоги у місті Києві, зобов`язавши ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою суду.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_3 процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду.

Оболонському УП ГУНП у м. Києві негайно поставити на облік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_3 те, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченої мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) загальною масою 0,420 г (постанова від 09.04.2026), яку передано на тимчасове зберігання до камери зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП у м. Києві (квитанція №008160), - після набрання вироком законної сили знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави у рахунок відшкодування витрат на залучення експерта (Отримувач: ГУК у м. Києві/Оболонський р-н 24060300; Код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Номер рахунку (IBAN): UA098999980313040115000026006; Код класифікації доходів бюджету: 24060300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження):

- 3 565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. (висновок від 07.04.2026 №СЕ-19/111-26/18499-НЗПРАП).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1