Рішення № 137557766, 19.06.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Чернівці Справа № 600/2559/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулось з позовом до суду, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 19426308,77 грн, в тому числі 12643367,73 грн до державного бюджету, 6782941,04 грн - до місцевого бюджету.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 19426308,77 грн. Оскільки борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.

За вказаною позовною заявою, ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду (головуючий суддя Кушнір В.О.) від 13.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вказану ухвалу суду від 13.06.2025 направлено за зареєстрованим місцем проживання відповідача ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується матеріалами справи. Згідно довідки Укрпошти від 21.06.2025, поштове відправлення адресоване відповідачу повернуто до суду з відміткою "причина повернення: адресат відсутній за вказаною адресою".

На підставі Указу Президента України від 24.02.2026 № 167/2026 "Про призначення суддів" та наказу голови Чернівецького окружного адміністративного суду № 26-к/тр від 25.02.2026 "Про відрахування зі штату Чернівецького окружного адміністративного суду судді Кушнір В.О., та відповідно до розпорядження керівника апарату Чернівецького окружного адміністративного суду Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ від 16.03.2026 № 7-Р призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дану справу передано для розгляду судді Чернівецького окружного адміністративного суду Левицькому В.К.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду (головуючий суддя Левицький В.К.) від 20.03.2026 прийнято справу до свого провадження та призначено до розгляду на 20.04.2026 за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) учасників справи.

Про прийняття до провадження адміністративної справі та призначення її до розгляду повідомлено відповідача шляхом надсилання копії ухвали від 20.03.2026 до його електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, що підтверджується матеріалами справи. Вказану ухвалу суду доставлено до електронного кабінету відповідача 23.03.2026 о 17 год. 35 хв.

У судове засідання, призначене на 20.04.2026, відповідач не з`явився, явку представника не забезпечив, причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, жодних клопотань чи заяв, що обґрунтовували б його відсутність, останній не подав.

Про призначення справи до судового розгляду на 06.05.2026 та 03.06.2026 відповідача повідомлено повістками про виклик, які надіслані за адресою (вул. Головна, буд. 52, с. Вовчинець, Дністровський район, Чернівецька область) зазначеною позивачем в позовній заяві та в інформації Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області згідно обліків ВОМІРМП УДМСУ в Чернівецькій області.

Згідно довідок Укрпошти рекомендовані поштові відправлення, адресовані відповідачу, повернуто до суду з відмітками "адресат відсутній за зазначеною адресою".

Крім того, про призначення справи до судового розгляду на 06.05.2026 та 03.06.2026 відповідача повідомлено шляхом надсилання повісток про виклик до його електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, що підтверджується матеріалами справи. Вказані повістки про виклик доставлено до електронного кабінету відповідача 20.04.2026 о 15 год. 03 хв. та 06.05.2026 о 17 год. 37 хв.

У судові засідання, призначені на 06.05.2026 та 03.06.2026, відповідач не з`явився, явку представника не забезпечив, причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, жодних клопотань чи заяв, що обґрунтовували б його відсутність, останній не подав.

Згідно ч. 1 ст. 127 КАС України часом вручення повістки вважається, в т.ч.: день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 6 ст. 251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є, в т. ч.: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи приписи ст. ст. 127, 251 КАС України, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду з викликом учасників справи.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Частиною 3 ст. 194 КАС України встановлено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Пунктом 1 та 2 ч. 3 ст. 205 КАС України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Частиною 2 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи положення ст. ст. 44, 194 та 205 КАС України, суд вважає, що повторна неявка у судове засідання відповідача незалежно від причин неявки, належним чином повідомленого про дату, час і місце засідання, а також подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, не є перешкодою для розгляду даної справи по суті у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пункт 31.1 статті 31 ПК України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно відомостей УДМСУ в Чернівецькій області, за обліками ВОМІРМП УДМСУ в Чернівецькій області відповідач значиться зареєстрованим за місцем проживання: АДРЕСА_1 .

Як видно з матеріалів справи, заборгованість у відповідача виникла на підставі наступних податкових повідомлень-рішень: № 000004136/Ж10/24-13-24-04 від 11.02.2025; № 000004138/Ж10/24-13-24-04 від 11.02.2025; № 000004139/Ж10/24-13-24-04 від 11.02.2025; № 000004127/Ж10/24-13-24-04 від 11.02.2025; № 000004140/Ж10/24-13-24-04 від 11.02.2025; № 000004137/Ж10/24-13-24-04 від 11.02.2025; № 000004135/Ж10/24-13-24-04 від 11.02.2025.

Судом встановлено, наведені вище податкові повідомлення-рішення надіслані позивачем рекомендованими поштовими відправленням на адресу відповідача. Згідно довідки Укрпошти, поштове відправлення адресоване відповідачу повернуто на адресу позивача з відміткою про причини повернення.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 42.2. ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як видно з матеріалів справи, вказані податкові повідомлення-рішення направлені контролюючим органом за місцем проживання/знаходження відповідача, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням.

Отже, наведені вище податкові повідомлення-рішення, враховуючи положення ст. 58 ПК України, вважаються врученим відповідачу.

Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст.56 ПК України).

З матеріалів справи видно, що наведені вище податкові повідомлення-рішення відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані вище податкові повідомлення-рішення є узгодженими.

Судом встановлено, що податкове зобов`язання визначене контролюючим органом в повному обсязі в сумі 12894028,65 грн не сплачено. Вказана обставина підтверджується інтегрованими картками платника податків (відповідача) та розрахунком заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 12894028,65 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки

Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України передбачає, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

При нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України).

Відповідно до п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Судом встановлено та підтверджується розрахунком заборгованості, інтегрованими картками платника податків (відповідача), що у зв`язку із порушенням відповідачем строків погашення податкового зобов`язання з податків і зборів, позивачем нарахована пеня на загальну суму 6532280,12 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 19426308,77 грн (12894028,65 грн + пеня 6532280,12 грн).

Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем направлено рекомендованим поштовим відправленням податкову вимогу форми Ф № 0001304-1309-2413 від 19.03.2025 на суму 19426308,77 грн на адресу відповідача. Згідно довідки Укрпошти, поштове відправлення адресоване відповідачу повернуто на адресу позивача з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.

Отже, податкова вимога, враховуючи положення ст. 58 ПК України, вважаються врученою відповідачу за останнім відомим місцем проживання.

Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Оскільки після направлення (вручення) податкової вимоги податковий борг не був погашений відповідачем в повному обсязі, податкова вимога додатково позивачем не надсилалася (не вручалася).

Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Пунктом п. 87.11 ст. 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним вказаної суми податкового боргу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У зв`язку з відсутністю судових витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, суд не вирішує питання щодо їх стягнення з відповідача.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 77, 139, 194, 205, 241, 246, 255, 293 та 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 19426308,77 грн, в тому числі 12643367,73 грн до державного бюджету, 6782941,04 грн - до місцевого бюджету.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування сторін:

позивач Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200 - А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 44057187);

відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя В.К. Левицький