Ухвала суду № 137557750, 19.06.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 червня 2026 року справа № 580/6430/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/6430/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до політичної партії «За майбутнє» (вул. Володимирська 12, оф. 302, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 36088708), Черкаської обласної організації політичної партії «За майбутнє» (вул. Михайла Грушевського 73 кв. 9, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 37551945) про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, постановив ухвалу.

17.06.2026 вх. №32606/26 представник позивача - адвокат Крохмальова Яна Едуардівна (ордер АІ №2231874) у позовній заяві просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської обласної організації Політичної партії «За майбутнє» від 31.05.2026 про внесення пропозиції про відкликання депутата Уманської міської ради Уманського району Черкаської області ОСОБА_1 за народною ініціативою;

- визнати протиправним та скасувати рішення з`їзду Політичної партії «За майбутнє» від 13.06.2026 про відкликання депутата Уманської міської ради Уманського району Черкаської області ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Під час тлумачення термінопоняття «вимога» має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача необхідно визначати окремо (висновки ВС у справі № 758/5118/21).

В обгрунтуванні позовних вимог представник Позивача стверджує про порушення процедури відкликання депутата Уманської міської ради Уманського району Черкаської області, проте усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України не обгрунтовує обраний спосіб захисту та зміст і характер порушеного права кожним із обраних відповідачів.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).

ВПВС у справі № 999/222/23 зауважує, що зазначення у вступній частині позовної заяви особи, яка, на думку позивача, має брати участь в судовому розгляді в якості третьої особи не тягне за собою автоматичного залучення цієї особи в якості третьої особи під час відкриття суддею провадження у справі. Під час вирішення питання про залучення третьої особи суд має заслухати думку відповідача щодо цього. До того ж, третя особа може бути залучена до участі у справі судом першої інстанції до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання ухвалою суду за наслідком розгляду відповідної заяви про залучення третьої особи до участі у справі.

Матеріали позовної заяви не містять обгрунтованого клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Уманської міської територіальної виборчої комісії Уманського району Черкаської області (вул. Європейська 1, м. Умань, Черкаська область, 20301, код ЄДРПОУ 43759118) та не містить у додатках примірників редакції позовної заяви для політичної партії «За майбутнє» та Уманської міської територіальна виборча комісія Уманського району Черкаської області та/або квитанцій про поштове направлення.

Представник Позивача стверджує: Черкаська обласна організація політичної партії «За майбутнє» та Уманська міська територіальна виборча комісія Уманського району Черкаської області є юридичними особами, проте зареєстрований кабінет в ЄСІТС/ЄСІКС має тільки Черкаська обласна організація політичної партії «За майбутнє», то позовна заява (з позиції адвоката) не надсилається політичній партії «За майбутнє» і Уманській міській територіальній виборчій комісії Уманського району Черкаської області.

Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору.

У постанові Верховного Суду у справі № 405/3360/17 (ЄДРСР 100918809) зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. У разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Позивач стверджує, що згідно із реєстром учасників до протоколу від 19.05.2026 №1 XVI загальних зборів Черкаської обласної організації політичної партії «За майбутнє» зазначено осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , проте з 2021 року питання щодо прийняття до членів партії не вирішувалося. Позивач не повідомляє відомості (відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України) з метою залучення учасниками справи вказаних осіб третіми особами, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на чиїй саме стороні.

Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов`язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з`ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення. За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246 та від 30.03.2016 у справі № 814/3015/14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд під час визначення його прав і обов`язків.

Згідно із частиною другою статті 49 КАС України якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Представник Позивача в обгрунтування вимог покликається на рішення у справі №440/4359/24, проте у додатках до позовної заяви не надає і не бере до уваги, що під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.5 ст.242 КАС України).

На підтвердження позиції Позивачем не надані відомості про добросовісне виконання депутатських обов`язків, відвідування пленарних засідань і засідань якої саме постійної комісії протягом спірного періоду з доказами на підтвердження (програми політичної партії, копій організаційно-розпорядчих документів, положення про комісію, підтвердження виконання обов`язків депутата Уманської міської ради Уманського району Черкаської області).

Добросовісною вважається поведінка, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (висновки Верховного Суду у справі № 357/11125/22).

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття (висновки ВС у справі №813/1790/18).

Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Представник Позивача стверджує, що на фейсбук сторінці опубліковане оголошення, проте у додатках до позовної заяви відповідні докази (скриншот повідомлення) щодо 11.05.2026, 19.05.2026, 31.05.2026, 13.06.2026, 14.06.2026 не надає з відповідними обгрунтуваннями, а також повідомляє, що Позивачу 25.05.2026 стало відомо про загальні збори, проте докази на підтвердження не надані.

Позивач заявив клопотання про забезпечення позову. За нормами ч. 4 ст. 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, проте у одній наданій квитанції від 16.06.2026 не вказане призначення платежу за заявою про забезпечення адміністративного позову з огляду на надмірну суму 5324.80 (6123.52 - зараховано до спеціального фонду за одним платідним документом 798.72) грн, що потребує реагування та виправлення з наданням відповідних банківських документів, реєстрацією в Казначействі, позаяк призначення платежу це обов`язковий реквізит платіжної інструкції щодо мети переказу та дозволяє отримувачу ідентифікувати, від кого і за що надійшли кошти. Відповідно до заповненого поля розрахункового документа «призначення платежу» суд перевіряє зарахування на визначену мету. Блок реквізитів Інформація щодо переказу (Remittance Information) передбачає можливість заповнення неструктурованої форми призначення платежу або структурованої форми. Неструктурована форма (Unstructured) - деталі платіжної інструкції вносяться в неструктурованій формі. Заповнюється призначення платежу (у вигляді текстової інформації, обмеженої кількістю символів: 140). Якщо є потреба у перевищенні вказаної кількості допустимих символів, то варто врахувати, що даний реквізит є повторювальним та може заповнюватись до 3-х разів з метою вміщення інформації про призначення платежу. Вимог щодо перевірки змісту заповнення реквізиту до ЦОСЕП не висувається. Структурована форма (Structured) - деталі платіжної інструкції вносяться в структурованій формі. Реквізит необов`язковий. Вимог щодо перевірки змісту заповнення блоку до ЦОСЕП не висувається, за винятком єдиної: збіжності сум окремих податків із загальною сумою трансакції (https://bank.gov.ua/files/ISO20022/SEP4_zagalne_remittanceInformation.ver.1.0_16.03.2023.pdf).

16.01.2019 Верховний Суд у справах № 905/1057/18 (ЄДРСР № 79250066), від 31.05.2018 № 922/496/17 (ЄДРСР № 74508787) досліджував питання обов`язковості платіжних реквізитів на квитанції щодо сплати судового збору за звернення до суду.

Усупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України адвокат не вказує засоби зв`язку з позивачем, адресу електронної пошти та відомості про електронний кабінет, поштовий індекс.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

ВС 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення Позивачем недоліків позовної заяви.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21.

Оскільки адміністративний позов поданий без додержання вимог ст. 160, 161 КАС України, то необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 45, 49, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до політичної партії «За майбутнє», Черкаської обласної організації політичної партії «За майбутнє» про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: доказів на підтвердження обставин; обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено кожним відповідачем; доказу сплати судового збору за адміністративним позовом з відповідним призначенням платежу; обгрунтованого клопотання про залучення інших учасників, зокрема, але не виключно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; обгрунтування обраного способу захисту, щодо рішення від 31.05.2026, яке вичерпало дію; оформлення позовної заяви із дотриманням вимог ст.160, 161 КАС України.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях зазначені на офіційному сайті (https://adm.ck.court.gov.ua/sud2370/gromadyanam/tax/).

Роз`яснити Позивачу, представнику Позивача, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами (ч.4 ст.45 КАС України).

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута представнику Позивача.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не потребує оскарження.

Копію ухвали направити представнику Позивача.

Ухвала складена, підписана 19.06.2026.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА