Рішення № 137557669, 18.06.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/1279/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Георгієвої К.Н.,

представника позивача Гайдари І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Головного управління ДПС в Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма "ГЕФЕСТ" про надання дозволу на погашення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - позивач, ГУ ДПС у Полтавській області) до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма "ГЕФЕСТ" (надалі - відповідач, ТОВ Будівельна фірма "ГЕФЕСТ"), у якій позивач просить надати Головному управлінню ДПС у Полтавській області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної фірми "ГЕФЕСТ" у розмірі 494401,46 грн. за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за ТОВ Будівельна фірма "ГЕФЕСТ" рахується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в загальній сумі 494401,46 грн., 11 жовтня 2024 року контролюючим органом прийнято рішення №487/16-31-13-10-09 про опис майна у податкову заставу, на підставі якого складено акт опису майна №1/16-31-13-08-10 від 24.02.2025 року. 06 лютого 2025 року та 12 грудня 2025 року ГУ ДПС у Полтавській області прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків / електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг / емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу, на виконання цих рішень до банків направлено платіжні інструкції, які повернуті контролюючому органу без виконання, оскільки у відповідача недостатньо коштів для погашення податкового боргу на рахунках, відкритих у банківських установах. Вказане є підставою згідно пункту 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України для погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, за відповідним дозволом суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1279/26. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

03 березня 2026 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 105-107/, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що ТОВ БФ "Гефест" визнає податковий борг, несплату податкового боргу пояснює введенням в Україні воєнного стану, повітряними тривогами і обмеженнями в постачанні електроенергії, що, за твердженням відповідача, впливає на його господарську діяльність. Вказує, про свою заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю Науково виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Укртрубоізол". Пояснює, що звернулося до Головного управління ДПС у Полтавській області із заявою про розстрочення податкового боргу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року вирішено перейти до розгляду справи №440/1279/26 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 10:30 07 травня 2026 року. Розгляд справи розпочато зі стадії відкриття провадження у справі.

27 травня 2026 року до суду надійшла заява відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло М.М. /а.с. 158-159/.

Ухвалами суду від 28 травня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло М.М.; задоволено клопотання відповідача про витребування доказів та витребувано від позивача докази; оголошено перерву у підготовчому засіданні у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів до 09:30 04 червня 2026 року.

Ухвалою суду від 04 червня 2026 року встановлено наступний порядок з`ясування обставин справи та дослідження доказів під час розгляду справи по суті: дослідження письмових доказів; закрито підготовче провадження та призначено справу №440/1279/26 до судового розгляду по суті на 10:00 18 червня 2026 року.

Представник позивача у судовому засіданні 18 червня 2026 року підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 18 червня 2026 року повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 2 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

З огляду на викладене вище, суд вирішив розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма "ГЕФЕСТ" (код ЄДРПОУ 30131553) зареєстроване як юридична особа 19.02.2002 та перебуває на обліку платників податків в Головному управлінні ДПС у Полтавській області, Миргородська державно податкова інспекція з 11.03.2002, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 43-46, 124-127/.

Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма "ГЕФЕСТ" подано до Головного управління ДПС у Полтавській області, Миргородської державної податкової інспекції податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності):

- за 2024 рік (звітну) від 26.01.2024, у якій відповідачем самостійно визначено річну суму земельного податку у розмірі 366509,35 грн., у тому числі, щомісячно з серпня 2024 року по листопад 2024 року у розмірі 30542,45 грн., за грудень 2024 року - у розмірі 30542,40 грн. /а.с. 15-18/;

- за 2025 рік (звітну) від 05.02.2025, у якій відповідачем самостійно визначено річну суму земельного податку у розмірі 410490,95 грн., зокрема, щомісячно з січня 2025 року по серпень 2025 року у розмірі 34207,58 грн. /а.с. 19-22/;

- за 2025 рік (уточнюючу) від 05.06.2025, у якій відповідачем самостійно визначено річну суму земельного податку у розмірі 537786,06 грн., зокрема, уточнено податкове зобов`язання та нараховано до збільшення податкове зобов`язання за 2025 рік з січня 2025 року по серпень 2025 року включно щомісячно у розмірі 10607,93 грн. /а.с. 23-26/.

Відповідно до підпункту 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 269.1 статті 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками плати за землю є: 269.1.1. платники земельного податку: 269.1.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.1.2. землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; 269.1.2. платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Статтею 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з пунктами 286.2, 286.3 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

За приписами пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, платник податків - юридична особа щороку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання з плати за землю, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, яка в силу статей 54, 56 Податкового кодексу України вважається узгодженою та оскарженню не підлягає.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У строк, встановлений законом, позивачем не сплачено податкове зобов`язання з плати за землю за липень-грудень 2024 року та за січень-липень 2025 року в загальній сумі 496963,22 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У рахунок погашення податкового боргу з плати за землю контролюючим органом зараховано кошти, сплачені відповідачем в загальній сумі 2561,76 грн.

Отже, за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 494401,46 грн., що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків ТОВ Будівельна компанія "ГЕФЕСТ" з орендної плати з юридичних осіб /а.с. 27-35/ та визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

01 жовтня 2024 року ГУ ДПС у Полтавській області винесено податкову вимогу форми "Ю" №0008461-1310-1631, у якій зазначено, що станом на 30 вересня 2024 року сума податкового боргу ТОВ Будівельна компанія "ГЕФЕСТ" становить 30542,45 грн., яка направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу та повернута до контролюючого органу з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Пунктом 42.5 статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Доказів оскарження та/або скасування податкової вимоги форми "Ю" №0008461-1310-1631 від 01.10.2024 року до суду не надано.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 95.1-95.5 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету або до державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків, а в разі використання платником податків єдиного рахунку - на такий рахунок, а у разі погашення податкового боргу з податку на додану вартість за задекларованими до сплати податковими зобов`язаннями за періоди, починаючи з 1 липня 2015 року, визначеними платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку, такі кошти вносяться на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.

У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках:

рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи підтверджено, що 06 лютого 2025 року уповноваженою особою Головного управління ДПС у Полтавській області начальником Миргородського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Полтавській області Н.Нестеренко прийнято рішення №23/4-1631 про стягнення коштів з рахунків / електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг / емітентів електронний грошей у рахунок погашення податкового боргу, яким відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків / електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг / емітентів електронний грошей ТОВ Будівельна компанія "ГЕФЕСТ".

Вказане рішення разом із супровідним листом ГУ ДПС у Полтавській області від 07.02.2025 №3352/6/31-13-08 направлено відповідачу та вручено останньому 12.02.2025, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення /а.с. 81-84/.

12 грудня 2025 року уповноваженою особою Головного управління ДПС у Полтавській області начальником Миргородського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Полтавській області Н.Нестеренко прийнято рішення про стягнення коштів з рахунків / електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг / емітентів електронний грошей у рахунок погашення податкового боргу №195/4-1631, яким відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України вирішено стягнути з ТОВ Будівельна компанія "ГЕФЕСТ" безготівкові кошти з рахунків / електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг / емітентів електронний грошей у рахунок погашення податкового боргу, що виник та обліковується у платника податків у результаті несплати грошових зобов`язань та /або пені, визначених ним у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках в сумі 405335,87 грн. /а.с. 85-86/.

Вказане рішення разом із супровідним листом ГУ ДПС у Полтавській області від 15.12.2025 №39183/6/16-31-13-08 направлено відповідачу та вручено останньому 22.12.2025, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення /а.с. 85-87/.

На виконання рішень №23/4-1631 від 06 лютого 2025 року та №195/4-1631 від 12 грудня 2025 року позивачем направлено до банків платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів 57-80/.

Разом з тим, сума податкового боргу в розмірі 494401,46 грн. залишилася не сплаченою.

Відповідач звернувся до ГУ ДПС у Полтавській області із заявами щодо надання розстрочення сплати податкового боргу від 18.02.2026 та від 26.02.2026, за результатами розгляду яких ГУ ДПС у Полтавській області відмовило відповідачу у наданні розстрочення сплати податкового боргу, про що повідомило листом від 20.03.2026 №7429/6/16-31-13-08-06 /а.с. 175-176/.

Відповідачем не надано суду доказів наявності на розрахункових рахунках в банківських установах коштів, за рахунок яких можливо погасити заборгованість з податку на додану вартість.

Із наведеного вбачається, що контролюючим органом були здійсненні заходи, що передують здійсненню заходів щодо продажу майна платника податків, а саме, здійснено заходи по стягненню коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, однак, у відповідача недостатньо коштів, які перебувають у його власності, для погашення податкового боргу.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Тобто, здійснення передбачених статтею 95 Податкового кодексу України заходів щодо стягнення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків можливе за умови якщо на це майно поширена податкова застава на підставах та умовах визначених саме Податковим кодексом України.

Відповідно до положень пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

У відповідності до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до підпункту 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Оскільки відповідач станом на момент розгляду справи судом має податковий борг, факт наявності у позивача права податкової застави є безспірним.

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У матеріалах справи наявна копія рішення від 11 жовтня 2024 року №487/16-31/13-10-09 про опис майна у податкову заставу /а.с. 40/ та копія акту опису майна №1/16-31-13-08-10 від 24 лютого 2025 року /а.с. 36-37/.

Доказів оскарження та/або скасування рішення від 11 жовтня 2024 року №487/16-31/13-10-09 про опис майна у податкову заставу та акту опису майна №1/16-31-13-08-10 від 24 лютого 2025 року до суду не надано.

Витягами з Державного реєстру речових прав, копії яких наявні у матеріалах справи, підтверджено внесення до Державного реєстру речових прав записів про обтяження об`єктів нерухомого майна - податкову заставу на підставі акту опису майна №1/16-31-13-08-10 від 24 лютого 2025 року /а.с. 47-55/.

Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для надання дозволу Головному управлінню ДПС в Полтавській області на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма "ГЕФЕСТ" в розмірі 494401 грн. 46 коп. (чотириста дев`яносто чотири тисячі чотириста одна гривні сорок шість копійок) за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма "ГЕФЕСТ", що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, позовні вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позов Головного управління ДПС в Полтавській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма "ГЕФЕСТ" (ідентифікаційний код 30131553, вул. Петрівська, 14, м. Миргород, Полтавська область, 37600) про надання дозволу на погашення податкового боргу задовольнити.

Надати дозвіл Головному управлінню ДПС в Полтавській області на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма "ГЕФЕСТ" в розмірі 494401 грн. 46 коп. (чотириста дев`яносто чотири тисячі чотириста одна гривні сорок шість копійок) за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма "ГЕФЕСТ", що перебуває у податковій заставі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19 червня 2026 року.

Суддя С.С. Сич