Рішення № 137557662, 19.06.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/5804/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

Стислий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області , треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №163950019382 від 03.04.2026 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 62 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №02/1506/26 вих. 13.03.2026 року, починаючи з 01.01.2026 року, з урахуванням проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 62 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Позивач отримала довідку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №02/1506/26 вих.13.03.26 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Згідно з вказаною довідкою з « 01» січня 2026 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні (перерахунку) мого, ОСОБА_1 , щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає: 175718 (сто сімдесят п`ять тисяч сімсот вісімнадцять) гривень 40 копійок, в тому числі: посадовий оклад - 109824 гривень 00 копійок (3328 грн.*30*коеф.1,1), доплата за вислугу років 60% - 65894 гривні 40 копійок.

26 березня 2026 позивач звернулась до Управління ПФУ в м. Кременчуці Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з заявою про проведення перерахунку ОСОБА_1 , щомісячного довічного грошового утримання суд ді у відставці. У квітні 2026 позивач отримала рішення Відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області'№163950019382 від 03.04.2026, яким ОСОБА_1 було відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (копія рішення додається), оскільки з 01.01.2026 року не відбулось зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Вважає вказане рішення Відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №163950019382 від 03.04.2026 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивач вважає протиправним та таким, що грубо порушує права.

Стислий зміст заперечень відповідача, пояснень третьої особи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву до суду, в якому зазначив, що оскільки у 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 та 2026 роках прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу суддів не змінювався, відсутні і підстави для проведення перерахунку Позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Третя особа пояснень на позов не подала суду.

Заяви, клопотання учасників справи.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

14.05.2026 від позивача надійшло клопотання.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження, витребувані докази від відповідача та позивача, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заяві по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці відповідно до Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII Про судоустрій та статус суддів (далі - Закон № 1402-VIII).

Рішенням суду від 06.04.2024 у справі № 440/14035/23, зокрема, ухвалено зобов`язати Головне управління ПФУ у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, стажу роботи на посадах помічника прокурора міста Комсомольська з 02.07.1986 по 01.07.1988, помічника прокурора Крюківського району м. Кременчука Полтавської області з 01.07.1988 по 01.08.1989, старшого помічника прокурора Крюківського району м. Кременчука прокуратури Полтавської області з 01.08.1989 по 27.07.1992, помічника прокурора міста Кременчука прокуратури Полтавської області з 27.07.1992 по 19.01.1993, а всього стаж роботи в органах прокуратури - 6 років 6 місяців 17 днів, а також стаж роботи за юридичною спеціальністю - 3 роки за період роботи позивача на посаді стажера помічника прокурора Козельщинського району прокуратури Полтавської області з 19.06.1985 по 28.05.1986 - 11 місяців 09 днів, стажера помічника прокурора м. Комсомольська прокуратури Полтавської області з 28.05.1986 по 02.07.1986 - 1 місяць 04 дні, стажу роботи адвокатом спочатку як члена Полтавської обласної колегії адвокатів з 01.02.1993 по 10.08.1993, а в подальшому як самозайнятої особи до зупинення 16.08.2006 права на заняття адвокатською діяльністю у зв`язку з призначенням на посаду судді, юристом у Приватному підприємстві "Видавничий дім "Приватна газета" з 20.04.2002 по 30.09.2002 та здійснити з 09.06.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 62% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області від 16.06.2023 №02/1824/2023вих, з урахуванням фактично виплачених сум.

13.03.2026 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області позивачу видана довідку №02/1506/26 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до якої станом на 01 січня 2026 року суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 175 718 грн. на виконання постанови Верховного Суду від 17 лютого 2026 року у справі № 200/2309/25 у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду.

26.03.2026 позивач звернувся із заявою до Управління ПФУ в м. Кременчуці щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно Закону №1402-VIII.

До заяви про перерахунок пенсії додана довідка №02/1506/26 від 13.03.2026 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, надану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2026.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» (надалі по тексту Постанова № 25-1), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 березня 2021 за № 339/35961, передбачено опрацювання заяв про призначення/ перерахунки пенсії бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від місця подачі заяви та місця проживання пенсіонера.

Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22- 1 від 25.11.2005 (надалі по тексту Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області, яке було уповноважене розглянути подану позивачем заяву.

На підставі заяви та наданих документів відповідачем винесене рішення №163950019382 від 03.04.2026 про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою №02/1506/26 від 13.03.2026 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2026.

У рішенні, зокрема, зазначено наступне:

" ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, отримує довічне грошове утримання судді відповідно до Закону України „Про судоустрій статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402).

26.03.2026 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання. Для перерахунку надала довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, видану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області №02/1506/26 від 13.03.2026, станом на 01.01.2026 року.

Відповідно до частини 4 статті 142 Закону №1402 перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання здійснюється у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Згідно з частиною третьою статті 135 Закону №1402, базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.

Статтею 7 Закону України від 03.12.2025 № 4695-ХФ "Про Державний бюджет України на 2026 рік передбачено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу пре ну рога окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, залишено на рівні, встановленому для відповідного державного органу.

Статтею 7 Закону України від 19.11.2 24 №4059-ІХ „Про Державний бюджет України на 2025 рік встановлено з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 грн. Отже, зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з 01.01.2026 не відбулося".

Відповідно до рішення 163950019382 від 28.02.2026 про перерахунок пенсії у розділі "Заг. процент розрах. пенсії від заробітку" - 62.00.

Позивач вважає рішення №163950019382 від 03.04.2026 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову у перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, протиправним та таким, що грубо порушує його права, через що звернулася до суду з даним позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Відповідно до статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

У преамбулі Закону України № 1402-VIII зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

За частиною першою статті 4 Закону № 1402-VIII, судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (частина друга статті 4 Закону № 1402-VIII).

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 135 Закону № 1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно з пунктом 1 частини 3, частинами 4, 5 статті 135 Закону № 1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1.1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1.2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1.25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Відповідно до частини третьої, четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (далі Порядок № 3-1) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку, заява про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 1) (далі - щомісячне довічне утримання) подається до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаних управлінь (далі - органи, що призначають щомісячне довічне утримання) через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи (далі - уповноважена особа).

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 3-1 визначено, що заява про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) або довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України у відставці (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді КСУ) подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.

У разі надсилання заяви і документів для перерахунку щомісячного довічного утримання поштою, днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (пункт 2 розділу ІІ Порядку № 3-1).

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу ІІ Порядку № 3-1, звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді (в разі збільшення розміру винагороди судді Конституційного Суду України), який працює на відповідній посаді.

Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 3-1 визначено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді КСУ) працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Згідно з пунктом 2 розділу ІV Порядку № 3-1, для призначення (перерахунку) щомісячного довічного утримання подаються оригінали документів

Відповідно до пункту 3 розділу ІV Порядку № 3-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення щомісячного довічного утримання документами або надання додаткових документів орган, що призначає щомісячне довічне утримання, розглядає подані документи та приймає рішення про призначення щомісячного довічного утримання або відмову в його призначенні відповідно до пункту 5 розділу І цього Порядку.

Таким чином, правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

У свою чергу, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України Про прожитковий мінімум від 15.07.1999 № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV), відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У змісті наведеної норми Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3328 грн.; для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Судом встановлено, що на підставі ч. 3 п. 2 ст. 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» 13.03.2026 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області позивачу видана довідку №02/1506/26 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до якої станом на 01 січня 2026 року суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 175 718 грн.

Суд зазначає, що виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону № 1402-VIII і норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.

Зміни до Закону № 1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися.

Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом № 1402-VIII.

Закон № 3460-IX не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Тобто, у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо, застосувавши загальний принцип права "спеціальний закон скасовує дію загального закону" (Lex specialis derogate generali). Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права.

Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону №1402-VIII, а положення Закону № 3460-IX вважати загальними нормами (lex generalis).

На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Зокрема, у постанові від 13.09.2023 у справі №240/44080/21Верховний Суд сформулював такі правові висновки у спірних правовідносинах:

- Законом України Про судоустрій і статус суддів закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

- суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України Про судоустрій і статус суддів;

- зміна Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік складової для визначення базового розміру посадового окладу судді, є порушенням гарантії незалежності суддів.

У постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №200/2309/25 зроблено висновок:

"58. Отже, Верховний Суд констатує, що Головне управління Пенсійного фонду в Запорізькій області, відмовляючи позивачеві як судді у відставці в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, на тій підставі, що станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму, який застосовується для обрахунку посадового окладу судді місцевого суду не змінювався, діяло необґрунтовано та всупереч вимог частини другої статті 130 Конституції України і частини третьою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

68. Отже, відмінність спірних правовідносин та фактичних обставин у справі № 240/9028/24 та у справі, що розглядається, виключає можливість застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у її постанові від 24 квітня 2025 року у зазначеній справі, під час розгляду цього спору, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції, застосувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в зазначеній постанові, без оцінки її релевантної до встановлених обставин цієї справи, дійшов помилкового висновку щодо правомірності відмови у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

69. Крім того, постановою від 12 вересня 2025 року № 19 Пленум Верховного Суду, керуючись статтею 150 Конституції України, статтями 7, 50- 52 Закону України "Про Конституційний Суд України", пунктом 5 частини другої статті 36, пунктом 5 частини другої статті 46 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", постановив звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п`ятого частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік", яким встановлено розмір прожиткового мінімуму 2102 гривні для цілей визначення посадового окладу судді.

70. Звертаючись до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п`ятого частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік", яким встановлено розмір прожиткового мінімуму 2102 гривні, для цілей визначення посадового окладу судді Пленум Верховного Суду виходив з того, що наявні підстави стверджувати, що суддівська винагорода (та щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці) відповідно до Конституції і законів України, міжнародних актів є складовими статусу судді; є гарантією здійснення судочинства незалежним, неупередженим, безстороннім і справедливим судом; поширюється на усіх суддів; такі гарантії є однаковими і не залежать від жодних умов (віку, стажу, посади, юрисдикції суду тощо). Тобто матеріальне забезпечення суддів (суддів у відставці) захищено від зменшення або скасування.

Гарантії незалежності суддів (в частині матеріального забезпечення) повинні бути забезпечені не як матеріальне забезпечення людини, а як особи, що займає посаду судді і здійснює судочинство та є представником судової влади, і при цьому має гарантію такого забезпечення незалежно від впливу як інших складових державної влади, так і інших представників судової влади (голови суду, інших суддів, органів, що відповідають за формування судової влади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо).

72. За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2025 року у справі № 520/32171/24, у якій викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та, відповідно, що з 01 січня 2024 року не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці та сформувати такий:

у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;

для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.05.2026 у подібних правовідносинах Суд зробив такі висновки:

"20. У питанні застосування наведених норм права в правовідносинах, подібних до тих, що склалися у цій справі, Верховний Суд послідовно підтримує висновки, висловлені у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №200/2309/25, згідно з якими для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік, тому в разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (постанови Верховного Суду від 11 березня 2026 року у справі №440/559/25, 16 березня 2026 року у справі №380/19912/24, від 25 березня 2026 року у справі №340/519/25, від 08 квітня 2026 року у справі №340/1792/25, від 30 квітня 2026 року у справі №440/12533/24 та інші).

21. Підстав для відступу від такої усталеної правової позиції під час розгляду цієї справи Верховний Суд не знаходить.

22. Крім того, у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №200/2309/25 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначив про нерелевантність спірних правовідносин та фактичних обставин у справі №240/9028/24, на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2025 року у якій суд апеляційної інстанції посилався на підтвердження своєї позиції щодо застосування положень статті 135 Закону №1402-VIII та статті 7 Закону № 3460-IX. Так, у справі №240/9028/24 спірні правовідносини стосувались проведення розрахунку при звільненні та виключенні зі штату судді Вищого адміністративного суду України, зокрема обрахунку розміру суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв`язку з відставкою судді.

23. Натомість у справі №200/2309/25, як і у справі №300/1726/25, предмет спору стосується перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді місцевого суду у відставці, а саме наявності підстав для здійснення такого перерахунку з огляду на зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року.

24. Відмінність спірних правовідносин та фактичних обставин у справі №240/9028/24 від обставин справи, що розглядається, виключає можливість застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24 квітня 2025 року у справі №240/9028/24, під час вирішення цього спору.

25. З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки, виданої Івано-Франківським апеляційним судом від 20 вересня 2024 року за №04-12/17-24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці".

Щодо висновку Конституційного Суду України.

Додатково суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у справі №240/9028/24 не здійснювала правовий висновок щодо врахування рішення Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року №10-р/2020, справа №1-14/2020(230/20), яким ухвалене наступне:

"Ураховуючи викладене, Конституційний Суд України вкотре наголошує на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Конституційний Суд України неодноразово звертав увагу на недопустимість обмеження законом незалежності суддів, зокрема їх належного матеріального забезпечення, зміни розміру суддівської винагороди, рівня довічного грошового утримання суддів у відставці (рішення від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013, від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013, від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016, від 4 грудня 2018 року № 11-р/2018, від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020, від 11 березня 2020 року № 4-р/2020).

Проаналізувавши юридичні позиції щодо незалежності суддів, Конституційний Суд України дійшов висновку, що гарантії незалежності суддів зумовлені конституційно визначеною виключною функцією судів здійснювати правосуддя; законодавець не може свавільно встановлювати або змінювати розмір винагороди судді, використовуючи свої повноваження як інструмент впливу на судову владу (абзаци сьомий, восьмий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 11 березня 2020 року № 4-р/2020).

Отже, обмеження суддівської винагороди є посяганням на гарантії незалежності суддів."

Щодо Пленуму Верховного Суду.

Також суд враховує, що Пленум Верховного Суду звернувся двічі до Конституційного Суду України із конституційним поданням для цілей визначення посадового окладу судді:

1. Верховний Суд №4/364(25) від 26.09.2025 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п`ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік, яким установлено розмір прожиткового мінімуму 2102 грн для цілей визначення посадового окладу судді, ухвалою колегії суддів КСУ відкрито Конституційне провадження у справі, справа розглядається Великою палатою з 20.11.2025;

2. Верховний Суд №4/95(26) від 17.02.2026 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п`ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік від 02 грудня 2021 року № 1928-IX, абзацу п`ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет на 2023 рік від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ, абзацу п`ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет на 2024 рік від 09 листопада 2023 року № 3469-ІХ, абзацу п`ятого частини першої статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ, якими встановлено з 1 січня відповідного календарного року прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 гривні, ухвалою колегії суддів КСУ відкрито конституційне провадження у справі.

За критеріями подібності (суб`єктним, об`єктним та змістовним), постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 240/9028/24 не є подібною для цього спору, з урахуванням висновків Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №200/2309/25.

Підсумовуючи викладене та приймаючи до уваги збільшення станом на 01 січня 2026 року розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки №02/1506/26 від 13.03.2026 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, наданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2026.

За таких обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №163950019382 від 03.04.2026 про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з довідкою №02/1506/26 від 13.03.2026 для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2026 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 62 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №02/1506/26 вих. 13.03.2026 року, починаючи з 01.01.2026 року, з урахуванням проведених виплат, суд зазначає наступне.

З практики Європейського суду можна зробити висновок, що в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Пунктом 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (надалі - Порядок №3-1), передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України Про судоустрій і статус суддів, частини другої статті 27 Закону України Про Конституційний Суд України органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Суд встановив, що рішенням суду від 06.04.2024 у справі № 440/14035/23, зокрема, ухвалено зобов`язати Головне управління ПФУ у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, стажу роботи на посадах помічника прокурора міста Комсомольська з 02.07.1986 по 01.07.1988, помічника прокурора Крюківського району м. Кременчука Полтавської області з 01.07.1988 по 01.08.1989, старшого помічника прокурора Крюківського району м. Кременчука прокуратури Полтавської області з 01.08.1989 по 27.07.1992, помічника прокурора міста Кременчука прокуратури Полтавської області з 27.07.1992 по 19.01.1993, а всього стаж роботи в органах прокуратури - 6 років 6 місяців 17 днів, а також стаж роботи за юридичною спеціальністю - 3 роки за період роботи позивача на посаді стажера помічника прокурора Козельщинського району прокуратури Полтавської області з 19.06.1985 по 28.05.1986 - 11 місяців 09 днів, стажера помічника прокурора м. Комсомольська прокуратури Полтавської області з 28.05.1986 по 02.07.1986 - 1 місяць 04 дні, стажу роботи адвокатом спочатку як члена Полтавської обласної колегії адвокатів з 01.02.1993 по 10.08.1993, а в подальшому як самозайнятої особи до зупинення 16.08.2006 права на заняття адвокатською діяльністю у зв`язку з призначенням на посаду судді, юристом у Приватному підприємстві "Видавничий дім "Приватна газета" з 20.04.2002 по 30.09.2002 та здійснити з 09.06.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 62% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області від 16.06.2023 №02/1824/2023вих, з урахуванням фактично виплачених сум. Відповідно до рішення 163950019382 від 28.02.2026 про перерахунок пенсії у розділі "Заг. процент розрах. пенсії від заробітку" - 62.00.

Отже, порушення права позивача з боку відповідача щодо обчислення розміру довічного грошового утримання у іншому розмірі від 62% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді судом не встановлені.

Окрім того, відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Зі змісту статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, тому обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи на момент її звернення до суду, суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.

Таким чином, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог у вказаній частині слід відмовити.

Щодо здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці із 01.01.2026.

Довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою не є юридичним фактом, з яким пов`язується виникнення права на перерахунок.

Суддівська винагорода визначається безпосередньо законом.

Відомості про суд, де працював суддя, вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці подаються до Пенсійного фонду під час призначення судді щомісячного довічного грошового утримання і зберігаються у матеріалах особової справи.

Ці відомості залишаються незмінними.

Розмір суддівської винагороди, визначений ст. 135 Закону № 1402-VIII, і, відповідно, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, може змінитися лише у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлюється Законом України про бюджет на відповідний рік. Про ці зміни Пенсійний фонд знає безпосередньо з закону.

За таких обставин, довідка про суддівську винагороду має виключно інформаційний характер.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.10.2022 у справі № 640/10564/21.

Суд також звертає увагу на юридичну позицію Конституційного Суду України, висловлену у Рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020 (ч. 6 п. 16) про автоматичне здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі збільшення розміру такої винагороди.

Положення п. 1, 3 Розділу ІІ та п.2 Розділу ІІІ Порядку № 3-1, які передбачають необхідність звернення судді та надання довідки про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, не узгоджуються з принципом автоматичності перерахунку, про який йдеться у Рішенні Конституційного Суду України від 18.02.2020.

Рада суддів України теж неодноразово звертала увагу Пенсійного фонду України на необхідність запровадження автоматичного перерахунку та внесення змін до Порядку №3-1. Зокрема, у рішеннях від 01.03.2019 № 12, від 09.04.2021 № 7.

Отже, незважаючи на чітку позицію Конституційного Суду України (ч. 6 п. 16 Рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020) та необхідність її безумовного виконання, незважаючи на неодноразові звернення Ради суддів України, відповідні зміни в частині автоматичного перерахунку до Порядку №3-1 Пенсійним фондом України не внесені.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що до внесення змін до законодавства щодо статусу суддів Верховного Суду України на виконання Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, Пенсійний фонд України та/або його органи повинен проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 12.09.2023 у справі № 540/7777/21 та від 27.11.2023 у справі № 640/16655/21, від 12.09.2024 у справі №580/2522/24.

Підсумовуючи викладене та приймаючи до уваги збільшення станом на 01.01.2026 розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у відставці з 01.01.2026, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.206 - 3328 гривень.

Щодо вимоги про виплату з урахуванням проведених виплат, то суд зазначає, що після перерахунку відповідачем щомісячного довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці, згідно із довідкою №02/1506/26 від 13.03.2026 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2026, такий обов`язок із виплати виникне у Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, який здійснить виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у новому розмірі станом на 01.01.2026 з урахуванням проведених виплат із 01.01.2026.

Також суд зазначає, що позовні вимоги не пред`явлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, суд розглядає справу у межах позовних вимог та складу сторін.

У цій частині вимог суд відмовляє.

Висновок по суті спору.

Суд визнає протиправним та скасовує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №163950019382 від 03.04.2026 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно із довідкою №02/1506/26 від 13.03.2026 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2026, зобов`язує Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок із 01.01.2026 щомісячного довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці, згідно із довідкою №02/1506/26 від 13.03.2026 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2026.

Судом здійснена відповідь на всі ключові питання у цій справі та доводи сторін.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, при задоволенні позову позивача суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,2 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15, код ЄДРПОУ 20551088), третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 13967927), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №163950019382 від 03.04.2026 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , згідно із довідкою №02/1506/26 від 13.03.2026 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від здійснити із 01.01.2026 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , як судді у відставці, згідно із довідкою №02/1506/26 від 13.03.2026 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2026.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,2 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня та 20 коп).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.І. Бевза