Рішення № 137557544, 19.06.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 червня 2026 року Справа № 280/2302/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГРЯДКА ОРАНЖ (69024, м.Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 43-А, код ЄДРПОУ 44974680)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663)

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

17.03.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ГРЯДКА ОРАНЖ (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.10.2025 №00177340901, №00177570708, №00177550708.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що фактична перевірка проведена контролюючим органом безпідставно та поза межами передбачених чинним законодавством повноважень, а тому, її результати не можуть бути достатніми доказами порушення позивачем вимог чинного законодавства, оскільки у наказі про проведення перевірки відсутній опис обставин, що слугували підставою для її проведення. Перевірка протиправно проведена з використанням даних РРО за минулі періоди. Крім того, обґрунтуванням встановленого у акті порушення є наявна у відповідача інформація з Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО), однак така податкова інформація не може вважатись належним доказом і сама по собі її наявність не може бути підставою для встановлення факту порушень допущених суб`єктом господарювання. Зокрема зазначає, що відсутність штрих-коду марки акцизного податку, не змінює того, що у будь-якому випадку усі фіскальні чеки підтверджують факти продажу алкогольних напоїв, отже є розрахунковими документами. Всі документи позивачем на запит були подані, а продаж алкогольних напоїв не здійснювалася нижче встановлених цін. Просить позов задовольнити.

Відповідач заперечив, зокрема зазначив, що контролюючим органом дотримані вимоги Податкового кодексу України щодо проведення фактичної перевірки. Всі необхідні документи для початку перевірки були вручені відповідно до закону. Вважає доведеними порушення позивачем вимог пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України №265/95-ВР, зазначаючи, що відсутність у фіскальних чеках обов`язкового реквізиту - цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку - свідчить про невидачу належного розрахункового документа. Також зазначає, що документи які відповідач просив надати на запит позивачем надані не були, а продаж цін нижче встановлених мінімальних роздрібних цін, підтверджено розрахунковими документами, які є в базі податкового органу. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 23.03.2026 позовну заяву було залишено без руху

Ухвалою суду 21.04.2026 відкрито спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Згідно із ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Визнано поважними причини пропуску строку для звернення до суду з позовною заявою та поновлено строк для звернення до суду з даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

На підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС у Запорізькій області від 04.09.2025 року №2329, №2330, відповідно до наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 03.09.2025 року № 1583-п та на підставі ст.19-1, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.2, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80, пп.69.2-2, п.69.27, пп.69.35-1 п.69 розділу ХХ Податкового Кодексу України, ст..72 Закону України від 18.06.2024 №3817 «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» у зв`язку з отриманням в установленому порядку інформації від державного органу про можливі порушення законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема стосовно суб`єктів господарювання, які здійснюють продаж товарів, у тому числі підакцизних, у господарських об`єктах; доповідної записки начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області Рулевської Олени від 02.09.2025 №3439/08-01-07-08-06, проведено фактичну перевірку Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЯДКА ОРАНЖ» за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Бабурка, вул. Дружна, буд. 2, будівля торгівельного комплексу літ. А за період діяльності з 01.01.2025, починаючи з 04.09.2025 тривалістю не більше 10 діб.

Направлення на перевірку та посвідчення були вручені 05.09.2025 продавцю ОСОБА_1

ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» 05.09.2025 року було отримано від інспекторів ГУ ДПС у Запорізькій області запит про надання документів не пізніше 08.09.2025.

Листом №12-09/25-4 від 12.09.2025 та №15-09/25 від 15.09.2025 позивач надав документи серед яких оборотно- сальдові відомості, видаткові накладні, накладні на переміщення та інше на 82 аркушах (прийняті відповідачем 12.09.2025) та №15-09/25 від 15.09.2025 додатково подали пакет документів (прийняті відповідачем 15.09.2025).

12.09.2025 відповідачем був складений Акт про ненадання платником податків, у визначений у запиті строк, документів для перевірки.

За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки від 15.09.2025 року № 13391/08/01/07/08/44974680 (далі за текстом - Акт перевірки).

Перевіркою встановлені наступні порушення:

- п. 1,2, 11 статті 3 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», (створення розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв за перевіряємий період, які взагалі не містять інформації про цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку та порушення використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД)

- п. 85.2 статті 85 Податкового кодексу України (ненадання документів на запит податкового органу);

- п. 1 Постанови КМ України від 18.06.2024 р. № 3817-ІХ «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв»;

- п.32 розділу XIII Закону України «Про державне регулювання, виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», в частині реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої на загальну суму 1154,90 грн, виходячи з МРЦ на такі напої.

Від отримання акту перевірки відмовилися про що відповідачем 15.09.2025 складено відповідний акт.

29.09.2025 відповідач отримав від ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» заперечення на акти перевірки від 26.09.2025

Однак, податковий орган листом 13.10.2025 року № 43865/6/08-01 -07- 08-12 залишив поза увагою зауваження скаржника. У подальшому Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було складено:

- податкове повідомлення-рішення від 16.10.2025 року № 00177340901 про застосування штрафу в розмірі 16 000,00 грн., яке було отримано ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» через електронний кабінет 16.10.2025 року;

- податкове повідомлення-рішення від 16.10.2025 року № 00177570708 про застосування штрафу в розмірі 2 040,00 грн., яке було отримано ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» через електронний кабінет 16.10.2025 року;

- податкове повідомлення-рішення від 16.10.2025 року № 00177550708 про застосування штрафу в розмірі 52 236,72 грн., яке було отримано ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» через електронний кабінет 16.10.2025 року;

Вказані податкові повідомлення-рішення було оскаржено до Державної податкової служби України в порядку ст. 56 Податкового кодексу України.

Однак, рішенням Державної податкової служби України від 24.12.2025 року № 36579/6/99-00-06-03-02-06 скаргу позивача було залишено без задоволення.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За змістом підпунктів 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 ПК України, пунктом 80.1 якої передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначено статтею 81 ПК України.

Так, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Отже, фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

Щодо підстав для призначення та проведення фактичної перевірки.

Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанови від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23, від 28 травня 2024 року у справі № 280/1431/23, у яких сформулював висновки, які мають забезпечити єдиний підхід у правозастосуванні підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України у взаємозв`язку із статтею 81 ПК України під час розгляду подібних спорів.

Проаналізувавши зміст норм пункту 80.2 статті 80, пункту 81.1 статті 81 ПК України у сукупності Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював у своїй постанові від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23 висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.

Одночасно у постанові від 28 травня 2024 року у справі № 280/1431/23 Верховний Суд підтримав усталену у судовій практиці позицію про те, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки: (1) наявність та/або отримання певної інформації; (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері. Така особливість зазначеного підпункту зумовлює обов`язок контролюючого органу у наказі про призначення перевірки поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.

Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 ПК України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для прийняття наказу про проведення фактичної перевірки слугувала доповідна записка начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області Рулевської Олени від 02.09.2025 № 3439/08-01-07-08-06.

У доповідній записці від 02.09.2025 № 3439/08-01-07-08-06 вказується, що листом Державної податкової служби України від 14.08.2025 №19993/7/99-00-07-03-02-07, надіслано інформацію про можливі порушення законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, стосовно суб`єктів господарювання, які здійснюють продаж підакцизних товарів із незначними виторгами. Вказаним листом повідомлено, за результатами аналізу виявлені ознаки, що вказують на продаж товарів, у тому числі підакцизних, у господарських об`єктах під торговельними марками / брендами «Грядка» без застосування РРО або ПРРО при проведенні розрахунків у готівковій формі. Також, зазначено, що у липні 2025 року відсутні виторги у готівковій формі, про можливість проведення готівкових розрахунків без ПРРО, не видають фіскальних чеків, фіскальні чеки не містять необхідних реквізитів. Цією доповідною запискою запропоновано дозволити проведення фактичних перевірок платників податків та об`єктів, зазначених у додатку до доповідної записки.

Cуд розцінює доповідну записку як фактичну підставу для проведення перевірки, оскільки така доповідна записка базується на отриманій інформації, що визначена підпунктами 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Враховуючи висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, суд доходить висновку, що наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства, як наслідок, такий наказ не можна вважати підставою для визнання прийнятого оскаржуваного рішення неправомірним.

Стосовно періоду за який може бути проведена фактична перевірка, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому Податковим кодексом не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім ст.102 Податкового кодексу (не пізніше 1095 днів).

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у справі № 300/2052/25 від 10.03.2026.

Щодо можливості проведення фактичної перевірки в межах 1095 днів та правомірності наказу про призначення такої перевірки було зроблено висновок у постанові Верховного Суду по справі № 826/8284/17 від 20 травня 2022 року.

Доводи позивача, що в межах цієї справи мало місце вихід відповідачем за межі фактичної перевірки є безпідставними.

Також, відсутні будь-які обмеження або заборона у використанні під час проведення фактичної перевірки відповідних документів, визначених ПК України податкової інформації, даних СОД РРО, інших матеріалів, отриманих в порядку та у спосіб, передбачені ПК або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Аналогічне правозастосування викладене у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2024 року у справі № 280/6832/23.

Щодо порушення позивачем пункту 85.2 статті 85 ПК України, а саме: ненадання документів під час проведення перевірки на запит податкового органу, суд зазначає наступне (податкове повідомлення-рішення від 16.10.2025 року № 00177570708).

Абзацем першим пункту 85.2 статті 85 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Підпунктом 85.4 ст. 85 ПК України встановлено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Згідно з пунктом 85.6 статті 85 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідно до п. 44.6, ст.. 44 Податкового кодексу України 44.6. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пунктом 121.1 статті 121 ПК України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Суд акцентує увагу, що закон не обмежує права платника подавати документи до прийняття контролюючим органом відповідного рішення за результатами перевірки та не звільняє контролюючий орган від обов`язку врахувати при прийнятті рішення.

У постанові від 08 вересня 2019 року у справі №802/1069/13-а Верховний Суд зауважував, що обставина щодо порушення платником податків обов`язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, надати після початку перевірки всі документи, які пов`язані з предметом перевірки, не означає, що платник не має права додатково їх надати до прийняття контролюючим органом відповідного рішення за результатами перевірки та не звільняє контролюючий орган від обов`язку врахувати при прийнятті рішення додатково надані платником документи у строк, встановлений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, що прямо передбачено нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України.

У постановах від 24 лютого 2020 року у справі № 440/4443/18, від 27 квітня 2022 року у справі № 420/13197/20 Верховний Суд виснував, що суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, з огляду на визначені нормами ПК України мету й повноваження контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, у разі якщо рішення контролюючого органу вмотивоване саме не наданням платником податків на вимогу контролюючого органу первинних документів, адміністративний суд, виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового доказування, повинен перевіряти і враховувати такі обставини й винятки з них при вирішенні спору.

Як наголошено в постанові Верховного Суду від 08 листопада 2021 року у справі №640/21601/19, в частині ненадання документів під час здійснення податкового контролю склад вказаного правопорушення полягає саме в поведінці платника податків, направленої на ухилення ним від виконання обов`язку з надання контролюючим органам оригіналів чи копій документів на їх законну вимогу, тим самим створюючи перешкоди для здійснення податкового контролю. В той же час у разі відсутності підстав для висновку про створення перешкод у його здійсненні, в тому числі шляхом ухилення від надання документів чи їх копій, зокрема через поважні та об`єктивні причини, поведінку платника податків не можна кваліфікувати як таку, що утворює склад правопорушення, передбаченого пунктом 121.1 статті 121 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду по справі №280/364/25 від 27.05.2026

Як встановлено судом, контролюючим органом надано позивачу запит про надання документів, у якому визначено строк до 08.09.2025. Запит отримано 05.09.2025, що не заперечується позивачем.

Позивач, на виконання запиту про надання документів, відправив лист №12-09/25-4 від 12.09.2025 з додатками на 82 аркушах та листом №15-09/25 від 15.09.2025 позивач надав ще додатково документи.

Тобто на виконання запиту контролюючого органу, 12.09.2025 позивачем було надано пакет документів, які контролюючий орган отримав 12.09.2025 вхідний №48947/6 (а.с.24).

Не зважаючи на подання позивачем 12.09.2025 документів, відповідач 12.09.2025 складає акт про відмову від надання документів та цією ж датою складає акт фактичної перевірки, без врахування документів.

Слід зазначити, що позивач додатково 15.09.2025 долучав пакет документів (а.с.25).

У відповіді на заперечення до акту фактичної перевірки від 13.10.2025, до яких позивачем також були долучені документи, відповідачем зазначено, що позивачем не надано оборотно-сальдову відомість по рахунку №28 (використовується для обліку руху товарно-матеріальних цінностей (товарів, придбаних для продажу) та опис залишків товарно-матеріальних цінностей за перевіряємий період.

Судом встановлено, що позивачем були надані відповідачу наступні документи: щодо трудових відносин, оборотно- сальдові відомості 361 (розрахунки з вітчизняними покупцями (дебіторська заборгованість),372 (розрахунки з підзвітними особами),301 (готівка в національній валюті (каса),377 (розрахунки з іншими дебіторам),6851 (розрахунки з іншими кредиторами); фінансова виписка банку, видаткові накладні, ТТН, накладні на переміщення та інші документи (а.с.24). Всі документи надавалися за період який перевірявся.

Відповідно до ч.1 та 3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Тобто з первинних документів відповідач має можливість встановити всю необхідну інформація, так як оборотно-сальдова відомість не належить до первинних документів, це зведений обліковий документ. Суд не заперечує право відповідача вимагати надання оборотно-сальдових відомостей для перевірки повноти оприбуткування та підтвердження залишків, як допоміжний аналітичний інструмент, однак не надання позивачем якогось окремого документа на вимогу відповідача не свідчить про ухилення платником податків від виконання обов`язку з надання контролюючим органам оригіналів чи копій документів на їх законну вимогу, тим самим створюючи перешкоди для здійснення податкового контролю.

Також суд зазначає про те, що відповідачем не доведено того, що відсутність окремих документів, не надавало можливість провести фактичну перевірку. Крім того, норми закону надають відповідачу можливість направити запит для надання документів яких не вистачає.

З огляду на наведене вище, суд робить висновок, що подані позивачем документи не були враховані, не були проаналізовані відповідачем належним чином, не наведено мотивів з яких їх було відхилено.

В той же час суд зауважує, що штрафна санкція на позивача накладено відповідно до п. 121.1 статті 121 ПК України за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю, однак судом встановлено, що позивачем на запит відповідача документи подавалися, що свідчить про протиправність притягнення позивача до відповідальності за цією нормою.

За наведеного, суд дійшов висновку, що в спірному випадку податковий орган в акті перевірки обмежився встановленням формальних умов застосування положень ст.44 та пункту 85.6 статті 85 ПК України, не з`ясувавши обставини, що мають значення для кваліфікації дій платника податків, тому податкове повідомлення-рішення від 16.10.2025 року № 00177570708 про застосування штрафу в розмірі 2 040,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню. Зокрема суд звертає увагу, про недоведеність відповідачем повторності такого правопорушення.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 16.10.2025 року № 00177550708 про застосування фінансової санкції в розмірі 52 236,72 грн, за відсутність в розрахунковому документі РРО та або/ ПРРО відомостей із штрих-коду марки акцизного податку та порушенням використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, суд зазначає наступне.

1. В акті перевірки зазначено, що відповідно до бази даних ДПС України (СОД РРО) встановлено створення через РРО фіскальний № 4001015224, зареєстрований 28.11.2024 року ТОВ "ГРЯДКА ОРАНЖ" (код за ЄДРПОУ 44974680) на магазин-кафе за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Бабурка, вул. Дружна, буд. 2, будівля торгівельного комплексу літ. А, розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на загальну суму - 31218,41 грн у 2025 році ( 4562, 39 грн квітень, 9572,31 грн травень, 5982,49 грн червень, 6213,90 грн липень, 4887,31 грн серпень), які повинні маркуватися марками акцизного податку (Далі - МАП), без відповідних реквізитів МАП. (17.04.2025 о 16:20 проведена перша розрахункова операція на суму 309,10 грн, фіскальний чек №4221735679 без обов`язкового реквізиту - МАП, на купівлю: горілка класична ТМ Hlibny Da 1 л). У відповідній графі почекових даних РРО №4001015224 відсутня відповідна інформація про серію та номер МАП.

За висновками акту фактичної перевірки, порушено п. 1, п. 2 ст.3 Закону України від 06.07.95 №265/95- ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (зі змінами та доповненнями Закон №265/95-ВР), а саме: не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом.

За вчинені порушення, згідно п.1 ст.17 Закону № 265 до позивач застосовано:

309,10 х 100% = 309,10 грн. (порушення вчинене вперше);

31218,41 х 150% =46827,62 грн. (за кожне наступне вчинене порушення).

Згідно із пунктами 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1с татті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Отже, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Вищенаведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.02.2023 №500/6845/21.

У цій постанові Верховний Суд вказав, що у випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО. У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

Отже, за змістом наведених вимог суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону №265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене (Положення №13), пунктом 2 розділу II якого передбачено обов`язкові реквізити для фіскального чека.

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення №13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма № ФКЧ-1 фіскального касового чека на товари (послуги) наведена у додатку 1 до цього Положення..

Пунктом 3 розділу І Положення № 13 визначено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» цього Положення фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити, зокрема, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на алкогольні напої або унікальний ідентифікатор електронної марки акцизного податку, або серійний номер електронної марки акцизного податку (зазначаються у випадках, передбачених законодавством) (рядок 9).

Пунктом 3 розділу І Положення №13 установлені вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в e-сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизу, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Про те, що відсутність такого обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР, зазначав Верховний Суд і в постановах від 19.02.2025 у справі № 280/2619/24, від 21.02.2025 у справі № 280/2615/24 тощо.

Отже, розрахунковим може вважатися лише той документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення. При цьому, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, є обов`язковими реквізитами фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 11.09.2025 у справі № 580/7450/24.

Пунктом 2 наказу Міністерства фінансів України від 24 червня 2021 року, яким внесено зміни до Положення № 13, установлено, що до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом; до 01 жовтня 2021 року реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.

Запровадженню такого реквізиту фіскального касового чека, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, передувало внесення постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року №97 змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2010 року №1251, в частині обов`язкових реквізитів марок акцизного податку для алкогольних напоїв. До таких реквізитів додано двомірний штрих-код швидкого реагування та лінійний штрих-код.

В абзаці сьомому статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон №481/95-ВР) визначено, що алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу живого бродіння), 2208 згідно з УКТЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до абзацу п`ятому пункту 226.10 статті 226 Податкового кодексу України (далі ПК України) не підлягають маркуванню звичайні (неігристі) вина та зброджені напої, що класифікуються у товарній позиції 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 22 10 00, 2204 29 10 00) та у товарних підкатегоріях 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 згідно з УКТЗЕД, фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об`ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об`ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року №74 "Деякі питання маркування алкогольних напоїв" затверджені марки акцизного податку для алкогольних напоїв нового зразка, які запроваджені в обіг з 01 травня 2020 року.

При цьому, марки акцизного податку для алкогольних напоїв попереднього зразка, які були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року №296 та перебували в обігу з 01 липня 2015 року, не мали штрих-коду та QR-коду. Такі марки продовжували перебувати в обігу після 01 травня 2020 року відповідно до положень абзаців четвертого шостого частини четвертої статті 11 Закону Закон №481/95-ВР, згідно з яким у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. При цьому, алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць мають тривалий або необмежений термін придатності, тому можуть перебувати в обігу протягом великого проміжку часу, зберігатися на складах оптових чи роздрібних торговців.

Обов`язковим реквізитом фіскального касового чека є саме цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, тобто такий реквізит у фіскальному касовому чеку може бути відображений лише при продажу алкогольних напоїв, маркованих акцизними марками нового зразка, які мають штрих-код.

Відтак, після затвердження акцизної марки нового зразка в обігу перебували як алкогольні напої, марковані акцизними марками, введеними в обіг з 01 липня 2015 року (без штрихових кодів), так і з акцизними марками нового зразка, введеними в обіг з 01 травня 2020 року (з нанесеним штриховим кодом).

Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації від 06 вересня 2021 року №3347ЛПК/99-00-07-05-01-06 зазначила, що продаж з 01 жовтня 2021 року алкогольних напоїв (строк придатності яких не минув), маркованих марками старого зразка, без зазначення в розрахунковому документі РРО та або/ ПРРО відомостей із штрих-коду марки акцизного податку (серії та номеру), не буде вважатися порушенням чинного законодавства.

Суд зазначає, що алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць мають тривалий або необмежений термін придатності, тому можуть перебувати в обігу протягом великого проміжку часу, зберігатися на складах оптових чи роздрібних торговців та стояти на полицях магазинів.

Оскільки алкогольні напої, що марковані марками попереднього зразка (без штрихового коду), реалізуються в межах придатності такого напою до споживання, то цілком логічно, що при продажу алкогольних напоїв з марками акцизного податку старого зразка рядок 9 цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не відображається (через відсутність штрихового коду).

Суд також зазначає, що внесення змін до Положення №13 в частині доповнення фіскального чека таким реквізитом, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) зумовлене посиленням контролю за обігом підакцизних товарів та сплати акцизного податку.

Слід зазначити, що акт перевірки не містить доказів про те, яке акцизне маркування було на алкогольних напоях, що реалізував позивач, старого чи нового зразка.

З матеріалів справи встановлено, що фактично у магазині позивача здійснення розрахункових операцій здійснювалося із роздрукуванням фіскальних чеків, про що зазначає в акті перевірки відповідач, однак за висновками контролюючого органу, такі не приймаються через відсутність в окремих із них реквізиту цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9).

Також судом встановлено, що відповідач при проведені фактичної перевірки в спірних розрахункових операція жодним чином не перевіряв та не виокремлював розрахункові операції по реалізації алкогольних напоїв, що були марковані марками акцизного податку зразка до 01.05.2020, які не містили штрихований код марки акцизного податку, від тих, що були марковані марками акцизного податку зразка після 01.05.2020 та містили в собі такий штрих-код, тому висновки відповідача про не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом є безпідставним.

Взагалі суду не було надано доказів відповідачем стосовно того, якими саме марки акцизного податку були марковані алкогольні напої, тому суд не може достовірно пересвідчитися у правомірності висновків відповідача, що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача.

Посилання в акті перевірки на розрахункові документи, без відповідних доказів, ставить під сумнів висновки контролюючого органу, зокрема закон покладає саме на суб`єкта владних повноважень обгрунтоввувати свою правову позицію.

Оскільки, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, відповідно, є протиправним застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР у розмірі 309,10 грн та 48 827,62 грн. Таким чином податкове повідомлення рішення від 16.10.2025 року № 00177550708 в цій частині підлягає скасуванню.

2. Щодо правопорушення проведення розрахункової операції через ПРРО з порушенням використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, а саме:

01.08.2025 17:19:54 згідно фіскального чеку № 4908392832 здійснено продаж «2402209020 TEREA SILVER. ТВЕН» за ціною 145,00 грн;

01.08.2025 20:52:47 згідно фіскального чеку № 4910230585 здійснено продаж «2402209020 TEREA SILVER. ТВЕН» за ціною 145,00 грн, з неправильним зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. При перевірці використано почекову інформацію бази даних ДПС України (СОД РРО).

Пунктом 11 статті 3 Закону № 265 визначено, що суб`єкти господарювання зобов`язані:

проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до п. 7 ст. 17 Закону № 265 до суб`єктів господарювання, у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості застосовується фінансова санкція - триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, на підставі п.7 ст..17 Закону №265 до позивача були застосовані фінансові санкції у розмірі 5100,00грн.

Відповідно до абзацу 8 частини 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7).

Тобто законодавством визначена необхідність відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов`язкових реквізитів, у тому числі відображення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який є ключовим ідентифікатором щодо забезпечення справедливого розподілу частини акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 3 розділу І цього Положення установлені у ньому вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Отже, Закон №265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення №13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності).

У постанові від 02.02.2023 у справі № 500/6845/21 Верховний Суд сформулював такий правовий висновок: Пункт 7 статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" установлює відповідальність за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. Зазначене порушення є самостійним і не пов`язане з відсутністю у фіскальних чеках обов`язкових реквізитів, визначених Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерством фінансів України від 21 січня 2016 року N 13.

Суд погоджується з тим, що вірний код товарної під категорії «TEREA SILVER. ТВЕН» - 2404110010 тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, а ні УКТ ЗЕД - 2402209020 «сигарети з фільтром», однак відповідач не надає суду жодного доказу щодо існування таких розрахункових документів.

Посилання в акті перевірки на наявність таки розрахункових документів без подання до суду відповідних доказів, не може належним чином підтвердити висновки відповідача за результатами фактичної перевірки.

Роздруківка, яка була надана відповідачем, з датами, фіскальними номерами документів, назвою товарів, яка була долучена відповідачем до матеріалів справи не містить інформацію про фіскальні чеки № 4908392832 та №4910230585 від 01.08.2025, тому суд не може достовірно пересвідчитися у правомірності висновків відповідача, що свідчить про необгрунтованість висновків відповідача. Інші докази суду надані не були, тому у суду виникають обгрунтовані сумніви щодо доказів на які посилається відповідач.

Крім того, суд наголошує, що обов`язок доведення обставин, які наведені у акті перевірки покладений саме на суб`єкта владних повноважень.

З огляду на наведене, суд вважає податкове повідомлення-рішення від 16.10.2025 року № 00177550708 в частині застосування до позивача фінансової санкції у розмірі 5100,00 грн протиправним.

Враховуючи наведене вище, податкове повідомлення-рішення від 16.10.2025 року № 00177550708 про застосування фінансової санкції на загальну суму 52 236,72 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 16.10.2025 року № 00177340901 про застосування штрафу в розмірі 16 000,00 грн, яке було отримано позивачем через електронний кабінет 16.10.2025 року, суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що встановлено роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, а саме: за результатами аналізу інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документів (Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій) встановлено, що в перевіряємому періоді ТОВ "ГРЯДКА ОРАНЖ"в об`єкті торгівлі за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Бабурка, вул. Дружна, буд. 2, будівля торгівельного комплексу літ. А, через ПРРО. фіскальний номер 4001015224, здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни згідно додатку №1. Таким чином, ТОВ "ГРЯДКА ОРАНЖ" в об`єкті торгівлі за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Бабурка, вул. Дружна, буд. 2, будівля торгівельного комплексу літ. А. порушено вимоги п.1 Постанови КМ України від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (зі змінами та доповненнями), п.32 розділу XIII Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», в частині реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої на загальну суму 1154,90 грн., виходячи з мінімальної роздрібної ціни на такі напої.

Пунктом 32 розділу ХІІІ Закону №3817, установлено: у період починаючи з дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" для вин виноградних та іншої виноробної продукції застосовується розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957, збільшений на 50 відсотків. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв з дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану";

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 розмір мінімальної ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту, коньяк (бренді) три зірочки, роздрібна ціна 641,6.

Відповідно до Примітки 1 до Постанови №957 Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, віскі, рому та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки зброджених продуктів з цукрової тростини, джину та ялівцевої настоянки, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п`ять зірочок, інших спиртових дистилятів та спиртових напоїв, у тому числі бренді ординарного, горілки виноградної, інших зброджених напоїв, сумішей із зброджених напоїв та сумішей зброджених напоїв з безалкогольними напоями різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об`ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Відповідно до Додатку 1 до акту перевірки: товар «Коньяк 3* 1 л ТМ Adjaria»:

- об`єм 0,89 (сум за операцію 263,53); 342,60 мінімальна ціна за Постановою №957

- об`єм 0,86 (сум за операцію 255,80); 331,10 мінімальна ціна за Постановою №957

- об`єм 1,25 (сум за операцію 371,97), 481,20 мінімальна ціна за Постановою №957

ціна за одиницю товару (тобто за 1 л) 297,10 грн

загальна вартість реалізації виходячи із мінімальної роздрібної ціни на загальну суму 1154,90.

Міцність Коньяк 3* 1 л ТМ Adjaria складає 40 %, мінімальна роздрібна ціна за Постановою №957 на коньяк (бренді) три зірочки це 641,6.

Таким чином, розрахунок здійснюється за такою формулою: добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об`ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

(641,6*40*1):100=256,64 грн це мінімальна роздрібна ціна «Коньяк 3* 1 л ТМ Adjaria» під час реалізації (продажу), яка розрахована по Постанові №957.

Таким чином, відповідно до розрахунку зробленого судом встановлено, що позивач не здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни.

Відповідач не надає суду власний розрахунок та не обгрунтовує правомірність свого розрахунку.

З огляду на наведене вище, судом встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни позивачем не проводилася, тому податкове повідомлення-рішення від 16.10.2025 року № 00177340901 про застосування штрафу в розмірі 16 000,00 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.

Інші доводи сторін не спростовують наведених висновків суду та не впливають на правильність вирішення спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЯДКА ОРАНЖ» (69024, м.Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 43-А, код ЄДРПОУ 44974680) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 44118663) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.10.2025 №00177340901, від 16.10.2025 №00177570708, від 16.10.2025 №00177550708.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЯДКА ОРАНЖ» (69024, м.Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 43-А, код ЄДРПОУ 44974680)сплачену суму судового збору в розмірі 9984,00 грн (дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 44118663).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 19.06.2026.

Суддя О.В. Конишева