Ухвала суду № 137556896, 11.06.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5981/26

Номер провадження 1-кс/711/1866/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року

м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого заступником начальника відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024250000000337 від 04.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307 КК України про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженої, не працюючої, раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , звернулася до слідчого суді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням в якому просить продовжити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, із визначенням застави в сумі 220 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 732 160 грн.

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням кримінального провадження № 12024250000000337 від 04.09.2024 встановлено, що ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 незаконно придбав та зберігав до 04.08.2025 з метою збуту психотропну речовину - амфетамін за місцем проживання у м. Сміла.

04.08.2025 ОСОБА_7 , використовуючи мобільний зв`язок, домовився з ОСОБА_9 про збут амфетаміну. Реалізуючи спільний умисел, він передав розфасовану ОСОБА_5 психотропну речовину ОСОБА_8 , який під час зустрічі у м. Сміла збув ОСОБА_9 4 згортки з психотропною речовиною - амфетаміном загальною масою 0,250 г за 800 грн. Придбану речовину ОСОБА_9 добровільно видав працівникам поліції.

Також, ОСОБА_7 , діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав до 03.03.2026 з метою збуту психотропну речовину амфетамін за місцем проживання у м. Сміла.

03.03.2026 ОСОБА_7 , використовуючи мобільний зв`язок, домовився з ОСОБА_9 про збут амфетаміну. Надалі він передав ОСОБА_5 розфасовану нею ж психотропну речовину, та ОСОБА_5 під час зустрічі у м. Сміла збула ОСОБА_9 4 згортки з амфетаміном загальною масою 0,245 г за 800 грн, які останній добровільно видав працівникам поліції.

Також, ОСОБА_7 , діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , з метою незаконного збагачення, незаконно придбав та зберігав до 12.03.2026 з метою збуту психотропну речовину амфетамін за місцем проживання у м. Сміла.

12.03.2026 він, використовуючи мобільний зв`язок, домовився з ОСОБА_9 про продаж психотропної речовини. Надалі ОСОБА_7 доручив ОСОБА_10 здійснити її збут, передавши йому попередньо розфасований ОСОБА_5 амфетамін. Того ж дня ОСОБА_10 , збув ОСОБА_9 4 згортки амфетаміну масою 0,225 г за 1000 грн., які останній добровільно видав працівникам поліції.

Крім того, ОСОБА_7 , діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , незаконно придбав та зберігав з метою збуту амфетамін масою 28,880 г, що є особливо великим розміром, за адресою м. Сміла, вул. Івана Багряного, 11, який виявлено та вилучено співробітниками поліції під час обшуку 12.03.2026.

12.03.20206 ОСОБА_5 затримана у порядку ст. 208 КПК України.

13.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконних збут психотропної речовини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, ч. 2 ст. 307 КК України незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, ч. 3 ст. 307 КК України незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропної речовини, в особливо великому розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.03.2026 ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10.05.2026 включно, з можливістю внесення застави в розмірі 220 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 732 160 грн. 00 коп.

Постановою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_11 від 05.05.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024250000000337 від 04.09.2024 продовжено до трьох місяців, тобто до 13.06.2026.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.05.2026 ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 13.06.2026 включно, з можливістю внесення застави в розмірі 220 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 732 160 грн. 00 коп.

Також, 09.06.2026 слідчому судді Придніпровського районного суду м. Черкаси скеровано клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024250000000337 до шести місяців, тобто до 13.09.2026.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень підтверджується: розсекреченими протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: обстеження публічно недоступних місць (протокол №4308/14/22-2025 від 08.07.2025), візуального спостереження (протокол № 6148/14/22-2025 від 08.10.2025, № 6150/14/22-2025 від 08.10.2025;), зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (протоколи № 1464/14/22-2025 від 07.03.2025, 6189/14/22-2025 від 09.10.2025, 6331/14/22-2025 від 09.10.2025), контролю за вчиненням злочину (протокол № 4858/14/05-2025 від 04.08.2025), висновками експерта № СЕ-19/124-25/12657-НЗПРА, СЕ-19/124-26/2699-НЗПРАП, СЕ-19/124-26/3014-НЗПРАП, СЕ-19/124-26/3017-НЗПРАП, даними протоколу допиту свідка ОСОБА_9 , протоколами обшуку від 12.03.2026 за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , іншими матеріалами кримінального провадження.

Санкцією ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Санкцією ч. 3 ст. 307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Необхідність у продовженні строку досудового розслідування пов`язана зі особливою складністю кримінального провадження та необхідністю виконати наступні слідчі та процесуальні дії: після завершення комплексної експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а також дактилоскопічної, молекулярно-генетичної експертиз та судової експертизи хімічних речовин, долучити до матеріалів кримінального провадження відповідні висновки експертів; після завершення судових психіатричних експертиз стосовно дослідження стану осудності ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , отримати відповідні висновки, долучити їх до матеріалів кримінального провадження та, в разі встановлення підстав для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, змінити порядок досудового розслідування у відповідності до Глави 39 КПК України; провести огляд інформації отриманої в результаті проведених тимчасового доступу до інформації банківської установи - АТ «Універсал Банк»; після вилучення в порядку тимчасового доступу до речей та документів інформації від решти банківських установ (АТ «Райффайзен банк», АТ КБ «Приват Банк»), провести її огляд; отримати результати негласних слідчих (розшукових) заходів, провести їх аналіз, на основі якого встановити вичерпне коло осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень; розсекретити та долучити до матеріалів кримінального провадження документи, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій; вирішити питання про остаточну кваліфікацію дій підозрюваних; виконати інші слідчі та процесуальні дії, а також заходи забезпечення кримінального провадження.

Обставинами, що перешкоджали здійснити ці дії раніше, є особлива складність кримінального провадження та те, що для їх проведення необхідний значний проміжок часу, у тому числі, для розсекречення та долучення до матеріалів кримінального провадження матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, а також тривалість проведення судових експертизта значний обсяг необхідних слідчих та процесуальних дій, потреба у проведенні яких виникла після повідомлення особам про підозру. Зокрема, після повідомлення особам про підозру у вказаному провадженні виникла необхідність вилучення у порядку тимчасового доступу до речей та документів відповідної документації щодо проходження психіатричного лікування, з метою подальшого проведення судових психіатричних експертиз щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_5 . Також, в ході досудового розслідування, за сукупністю зібраних доказів, 28.05.2026 повідомлено про підозру ОСОБА_8 , лише після чого, у порядку тимчасового доступу до речей та документів, вилучено відповідну медичну документацію та призначено судову психіатричну експертизу. Крім того, після проведення обшуків за місцем проживання підозрюваних вилучено речовини, які надано для дослідження в рамках експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів. Також, лише після проведених обшуків, виникла необхідність у призначенні дактилоскопічної, молекулярно-генетичної експертизи та судової експертизи хімічних речовин.

Підставою для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри, метою - забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На даний час необхідність в раніше застосованому щодо підозрюваної ОСОБА_5 запобіжному заході у вигляді тримання під вартою не відпала, оскільки заявлені раніше ризики до вчинення нею дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися.

З урахуванням наявності вищезазначених вагомих доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваного та її бажання уникнути кримінальної відповідальності, досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків, які продовжують мати місце і на даний час:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України можливість підозрюваної ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Так, маючи при цьому всі можливості та засоби, за відсутності стійких соціальних зв`язків, зокрема у вигляді офіційного (легального) постійного місця роботи, підозрюваний може ухилитись від явки до слідчого, прокурора або суду.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 307 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, оскільки за вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна та ч. 3 ст. 307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована, у разі ухвалення обвинувального вироку, ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Слід взяти до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, що суттєво впливає на суспільний інтерес до кримінального провадження. В умовах сьогодення, інтерес суспільства та значимість боротьби зі злочинами у сфері обігу наркотичних засобі, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення значно підвищився, про що вказують і активні дії держави, які допомогли виявити та затримати причетних до розповсюдження наркотичних засобів великої кількості осіб.

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні.

Встановлення об`єктивних обставин вчинення кримінального правопорушення, можливе в тому числі шляхом проведення допитів та інших слідчих (розшукових) дій за участі мешканців міста Сміла.

Зокрема, наразі важливим свідком сторони обвинувачення є особа, яка брала участь у проведенні НСРД ОСОБА_9 , якого насамперед необхідно убезпечити від здійснення на нього тиску з боку підозрюваних.

Зважаючи на обставини, встановлені у ході досудового розслідування, у сторони обвинувачення є достатньо підстав вважати, що для мінімізації негативних наслідків для себе, підозрювана, використовуючи вплив на учасників кримінального провадження з метою зміни їх показів або перешкоджання безпосереднього дослідження судом їх показів, як це передбачено ст. 23 КПК України, має можливість незаконно впливати на свідків, адже останні були залучені при проведенні слідчих дій за участю підозрюваної, а також на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, з якими, відповідно до матеріалів досудового розслідування, вона систематично і тісно спілкується з приводу зберігання та збуту психотропних речовин та наркотичних засобів

Практика ЄСПЛ послідовна в підкреслюванні початку розслідування як етапу, коли цей ризик перешкоджання досудовому розслідування або впливу на свідків чи потерпілих може виправдовувати тримання під вартою. Цей підхід випливає з припущення, що розслідування власне і призначене для того, щоб зібрати та зберегти докази. В рішенні ЄСПЛ від 26.01.93 у справі «W.v. Switzerland», § 35 сформульовано правову позицію, що згодом потреби розслідування недостатньо виправдовують тримання підозрюваного під вартою: зазвичай цей ризик зменшується тою мірою, як просувається розслідування, збираються свідчення та здійснюється перевірка. Наразі стадія збору доказів, встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення ще триває, що виправдовує використання найсуворішого запобіжного заходу з метою унеможливлення незаконного впливу підозрюваного на хід кримінального провадження у його «вразливій» стадії;

- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Так, підозрювана систематично вчиняла злочини на протязі тривалого часу, які на даний час викриті з причин, що не залежали від її волі, у зв`язку із чим остання може вчинити протиправні дії на продовження кримінальних правопорушень, у яких підозрюється.

Також, згідно зібраних матеріалів слідства, при вчиненні вказаних злочинів у ОСОБА_5 був корисливий мотив, що в сукупності може спонукати її до продовження вчинення аналогічних до інкримінованих їй кримінальних правопорушень чи вчинення інших, що свідчить про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваної та необхідність застосування до неї суттєвих заходів процесуального примусу

Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, останньому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як такий, що забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного в рамках даного кримінального провадження.

У відповідності до практики Європейського суду, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та суворість покарання, яке може бути призначено обвинуваченому, не можуть бути визначальними при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Однак, ОСОБА_5 офіційного місця роботи не має, інформація щодо наявних у неї неповнолітніх дітей або інших осіб на утриманні відсутня, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків, у зв`язку із чим, вищевказані ризики є реальними та обґрунтованими.

Таким чином, орган досудового розслідування вважає необхідним застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 виключно у вигляді тримання під вартою, оскільки лише такий запобіжний захід належним чином попередить настання ризиків та забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків.

Так, враховуючи особливості події кримінального правопорушення (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, тощо), вбачається, що особисте зобов`язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваної, оскільки її поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваної, оскільки не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків і зобов`язуються за необхідності доставити її до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.

Домашній арешт не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а особливо спілкування підозрюваної зі свідками, понятими та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, а також можливості вчинення інших протиправних діянь. При цьому, слід звернути увагу, що особливості події кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , свідчать, що ступінь ризику продовження протиправної поведінки підозрюваною, створює істотну загрозу іншим членам суспільства.

Разом з цим, розмір визначеного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави є достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваної бажання перешкоджати розслідуванню у кримінальному провадженні і в повній мірі забезпечує і зможе в подальшому забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, покладених на неї обов`язків.

Ураховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжких та особливо тяжкого злочинів, з метою убезпечення від настання заявлених ризиків, а також з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків,орган досудового розслідування просить задовольнити клопотання в повному обсязі.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_12 клопотання підтримала та пояснила, що здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024250000000337 від 04.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307 КК України. В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які не змінилися та продовжують існувати. Просить задовольнити клопотання в повному обсязі. Додала, що підозрювана конспірувала свою діяльність з приводу фасування та дій для розповсюдження. ОСОБА_5 інкриміновано декілька епізодів. Вона також здійснювала фасування за місцем проживання. Під час обшук віднайдено 28 гр речовини.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала клопотання та думку прокурора.

Адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала письмові заперечення щодо задоволення клопотання. Просить застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою. Додала, що у підозрюваної погіршилося здоров`я.

Підозрювана ОСОБА_5 підтримала позицію свого захисника та повідомила, про двох дітей, які є повнолітніми. Звернула увагу, що під час обшуку сама видала заборонені засоби.

На вказане щодо дітей заперечила слідча, вказавши про небажання спілкування дітей із нею, дійсно дорослі, ведуть самостійне життя.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання та документи надані стороною захисту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Крім того, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст.199 КПК зобов`язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також встановити обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 12024250000000337 від 04.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України.

Так, органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, які, згідно ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна (ч.2 ст.307 КК України) та особливо тяжких злочинів, за вчинення яких санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна (ч.3 ст.307 КК України).

12.03.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України та 13.03.2026 останній повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч.2 ст.307 КК України незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконних збут психотропної речовини, вчинене за попередньою змовою групою осіб,

- ч.2 ст.307 КК України незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно,

- ч.3 ст.307 КК України незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропної речовини, в особливо великому розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.

14.03.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа №711/2437/26) відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10.05.2026, із можливістю внесення застави у розмірі 220 (двісті двадцять) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 732 160 гривень, у разі внесення якої на підозрювану покладено наступні обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом, залежно від стадії розгляду; не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу Інтернет) зі свідком ОСОБА_9 , підозрюваними ( ОСОБА_7 , ОСОБА_10 ) та іншими, доведеними належно до відома під підпис підозрюваній крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

08.05.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа №711/4707/26) продовжено відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13.06.2026, із можливістю внесення застави у розмірі 220 (двісті двадцять) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 732 160 гривень, у разі внесення якої на підозрювану покладено наступні обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом, залежно від стадії розгляду; не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу Інтернет) зі свідком ОСОБА_9 , підозрюваними ( ОСОБА_7 , ОСОБА_10 ) та іншими, доведеними належно до відома під підпис підозрюваній крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Таким чином, дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваної, закінчується 13.06.2026, що стало підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою.

Згідно з положеннями ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий у клопотанні та прокурор під час судового розгляду наголошували, що наразі в кримінальному провадженні наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії вказаного запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_5 , а тому встановлена необхідність у вчиненні ряду слідчих та процесуальних дій для об`єктивного, повного завершення досудового розслідування.

Так, зокрема, у даному кримінальному провадженні необхідно долучити до матеріалів кримінального провадження відповідні висновки експертів; після завершення судових психіатричних експертиз стосовно дослідження стану осудності ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , отримати відповідні висновки, долучити їх до матеріалів кримінального провадження та, в разі встановлення підстав для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, змінити порядок досудового розслідування у відповідності до Глави 39 КПК України; провести огляд інформації отриманої в результаті проведених тимчасового доступу до інформації банківської установи - АТ «Універсал Банк»; після вилучення в порядку тимчасового доступу до речей та документів інформації від решти банківських установ (АТ «Райффайзен банк», АТ КБ «Приват Банк»), провести її огляд; отримати результати негласних слідчих (розшукових) заходів, провести їх аналіз, на основі якого встановити вичерпне коло осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень; розсекретити та долучити до матеріалів кримінального провадження документи, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій; вирішити питання про остаточну кваліфікацію дій підозрюваних; виконати інші слідчі та процесуальні дії, а також заходи забезпечення кримінального провадження.

З урахуванням наведеного, постановою першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_11 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024250000000337 від 04.09.2024 продовжено до трьох місяців, тобто до 13.06.2026.

11.06.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суд м. Черкаси (справа №711/5907/26) продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024250000000337 від 04.09.2024, до шестимісяців, тобто до 13.09.2026 включно.

Таким чином слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст.2 КПК України необхідно провести всі слідчі та процесуальні дії, які мають значення для судового розгляду, виконання яких необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також для отримання додаткових доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду кримінального провадження.

Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Висновок про те, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, залишається обґрунтованою та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання, а саме: обстеження публічно недоступних місць (протокол №4308/14/22-2025 від 08.07.2025), візуального спостереження (протокол № 6148/14/22-2025 від 08.10.2025, № 6150/14/22-2025 від 08.10.2025;), зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (протоколи № 1464/14/22-2025 від 07.03.2025, 6189/14/22-2025 від 09.10.2025, 6331/14/22-2025 від 09.10.2025), контролю за вчиненням злочину (протокол № 4858/14/05-2025 від 04.08.2025), висновками експерта № СЕ-19/124-25/12657-НЗПРА, СЕ-19/124-26/2699-НЗПРАП, СЕ-19/124-26/3014-НЗПРАП, СЕ-19/124-26/3017-НЗПРАП, даними протоколу допиту свідка ОСОБА_9 , протоколами обшуку від 12.03.2026 за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , іншими матеріалами кримінального провадження.

При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Отже, на думку слідчого судді, висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, які їй інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати обрання та продовження заходу забезпечення кримінального провадження.

При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

Стосовно позиції сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, то фактично сторона захисту дає оцінку доказам, зібраним стороною обвинувачення на даному етапі розслідування, що є на цей час передчасним.

Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Разом з тим слідчий суддя зазначає, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Також слід звернути увагу, що відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів.

Варто додати, що питання наявності обґрунтованої підозри перевірялось слідчим суддею під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 14.03.2026 та його продовженні.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні інкримінованих їй органом досудового розслідування злочинів.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , слідчий суддя виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України.

При цьому, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки продовження існування ризиків, які стали підставою для застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за інкриміновані в провину ОСОБА_5 тяжкі та особливо тяжкий злочини, санкцією яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна (ч.2 ст.307 КК України) та у вигляді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна (ч.3 ст.307 КК України). Тяжкість ймовірного покарання підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому вона оцінюється у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику можливого переховування підозрюваної ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованих злочинів, оскільки з урахуванням санкції ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України у разі засудження останньої до неї не може бути застосовано положення ст.75 КК України щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність реального відбуття покарання, яке їй загрожує, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, підозрювана може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не узявши особу під варту.

Суд також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваної, зокрема, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність вказаних вище обставин не можуть бути вирішальними, що могло б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.

Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо наявності ризику переховування підозрюваної ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, зокрема на ОСОБА_9 , який був залучений до оперативного співробітництва з правоохоронними органами, слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.

Також, слід врахувати наявність у даному кримінальному провадженні інших підозрюваних, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_10 . Отже, існує ризик того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі матиме реальну можливість спілкування з ними та змогу особисто або за допомогою третіх осіб незаконно впливати на них, на їх ставлення до вчинених злочинів, що перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки остання підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжкого злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, за обставин викладених у підозрі, така діяльність була спрямована на отримання прибутку та забезпечення свого матеріального становища, мала корисливий мотив, тривалий та систематичний характер, що в сукупності свідчить про можливість продовження вчинення ОСОБА_5 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, що свідчить про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваної та необхідність застосування до неї суттєвих заходів процесуального примусу.

Таким чином, слідчий приходить до висновку, що підстави, за яких було застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.

При цьому, слідчий суддя враховуючи суспільну небезпеку, інкримінованих органом досудового розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, яка, визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, що спричиняє шкоду здоров`ю населення, вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому продовження підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на думку слідчого судді, є виправданим.

За таких обставин, з урахуванням наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

Слідчий суддя також звертає увагу на системність вчинення інкримінованих в провину ОСОБА_5 кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що свідчить про високий ступінь суспільної небезпеки, з урахуванням введення на всій території України воєнного стану, а тому суд, своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Щодо доводів сторони захисту стосовно недоведеності належними доказами та необґрунтованості існування вказаних ризиків, то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що Кримінально процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрювана обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначений дій, а відсутність випадків вчинення підозрюваною дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вказує на дієвість застосованого відносно підозрюваної запобіжного заходу.

Крім того, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної, про який ідеться в клопотанні, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 тяжких та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, за рахунок чого остання отримувала дохід від збуту психотропних речовин, розповсюджуючи заборонені речовини що призводило до неконтрольованого їх обігу, досудове розслідування щодо яких не завершене. Також відповідний ступінь втручання є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження.

З огляду на зазначене, враховуючи вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування, обставини кримінальних правопорушень, суспільну небезпеку інкримінованих органом досудового розслідування злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, яка, визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, що спричиняє шкоду здоров`ю населення, слідчий суддя вважає, що єдиним запобіжним заходом, спроможним досягнути мети його застосування в кримінальному провадженні є тримання під вартою, а тому такий запобіжний захід, з урахуванням вимог ч.1 ст.197 КПК України, має бути продовжений в межах строку досудового розслідування.

Крім того, враховуючи особливості події кримінальних правопорушень, викладених у повідомлені про підозру, які відповідно до ст.12 КК України є тяжкими та особливо тяжким злочинами вчиненими у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, вбачається, що особисте зобов`язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваної, оскільки її поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваної, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити її до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.

Домашній арешт, про який клопотала сторона захисту, не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а саме можливості переховуватись від слідства та суду, здійснення впливу на свідків та спілкуванню підозрюваної з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, можливого вчинення інших кримінальних правопорушень.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що підстави, за яких слідчим суддею було застосовано до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились, відтак слідчий суддя вважає, що запобігти вказаним вище ризикам, можливо виключно продовживши строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого відносно ОСОБА_5 .

Також, наявність встановлених ризиків слід розглядати крізь призму інкримінованого діяння, так як на даній стадії, особливо виправданий запобіжний захід, враховуючи вчинення особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотиків, є тримання під вартою, що очікувано також в запиті суспільства.

Крім того, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної, про який ідеться в клопотанні, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 тяжких та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, вчинених у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, із залученням малолітнього, досудове розслідування щодо яких не завершене. Також відповідний ступінь втручання є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження.

Окремо слід зазначити, що слідчий суддя не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь підозрюваної щодо наявності міцних соціальних зв`язків підозрюваної, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у встановленому законом строки, а також, забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобіганню процесуальних ризиків.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Визначаючи питання щодо розміру застави слідчий суддя враховує, що її розмір спрямований на забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного з метою виконання покладених на нього обов`язків, недопущення продовження злочинної діяльності, вчинення нових кримінальних правопорушень чи вчинення дій, спрямованих на перешкоджанню встановленні усіх обставин у кримінальному провадженні, при цьому розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

За таких обставин, з урахуванням обставин кримінального провадження, тяжкості кримінальних правопорушень, ступеню наявних ризиків у цьому кримінальному провадженні, а також даних про особу підозрюваної, її соціального та майнового стану, задля досягнення дієвості кримінального провадження та недопущення негативного впливу підозрюваної на хід досудового розслідування, слідчий суддя вбачає за доцільне застосовувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 454200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) грн. 00 коп., з покладенням обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, які, на переконання слідчого судді, здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_5 та виконання покладених на неї процесуальних обов`язків на даній стадії досудового розслідування. При цьому враховано і зменшення ризиків із плином часу у вигляді зменшення розміру застави, що є також спів мірним і справедливим по відношенню до підозрюваної в кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого заступником начальника відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024250000000337 від 04.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307 КК України про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 09.08.2026 включно.

Визначити альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 454200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 , з-під варти.

Роз`яснити підозрюваній, що вона або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі на рахунок: рахунок отримувача UA968201720355249001500003652; Код банку отримувача (МФО) 820172; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26261092, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №12024250000000337 від 04.09.2024.

У випадку внесення підозрюваною або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_5 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом, залежно від стадії розгляду;

- не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу Інтернет) зі свідком ОСОБА_9 , підозрюваними ( ОСОБА_7 , ОСОБА_10 ) та іншими, доведеними належно до відома під підпис підозрюваній крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрювану на строк 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави, в межах строку досудового розслідування. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрювану були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали в частині застосування тримання під вартою визначити до 09.08.2026 включно.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваній, її захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 16.06.2026.

Слідчий суддя: ОСОБА_1