Ухвала суду № 137556653, 18.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1333/26

Провадження № 1-кс/202/4546/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

18 червня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів вчинених організованими групами та злочинними організаціями Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР 12.03.2025 за №12025040000000232, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів вчинених організованими групами та злочинними організаціями Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням яке погоджено із прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР 12.03.2025 за №12025040000000232, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській областіперебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025040000000232 12.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

16.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується: показаннями свідків; протоколами пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками; матеріалами УБН ГУНП в Дніпропетровській області, отриманими в результаті виконання доручень слідчого у порядку ст. 40 КПК України; протоколом огляду місця від 16.07.2025; висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів від №СЕ19/104-25/30539-НЗПРАП від 07.08.2025; протоколом огляду грошових коштів від 05.11.2025; протоколом огляду особи від 05.11.2025; протоколом огляду від 05.11.2025; висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів від №СЕ19/104-25/43799-НЗПРАП від 11.11.2025; протоколами проведення НСРД; протоколами огляду грошових коштів; протоколом огляду особи від 12.11.2025; протоколом огляду від 12.11.2025; висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів від №СЕ19/104-25/45004-НЗПРАП від 20.11.2025; протоколом огляду особи від 28.11.2025; протоколом огляду від 28.11.2025; висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів від №СЕ19/104-25/46951-НЗПРАП від 04.12.2025; протоколом огляду особи від 09.12.2025; протоколом огляду від 09.12.2025; висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів від №СЕ19/104-25/48656-НЗПРАП від 26.12.2025; протокол огляду від 12.11.2025; висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів від №СЕ19/104-26/9565-НЗПРАП від 19.03.2026; протоколом візуального спостереження від 17.02.2026; протокол огляду від 24.11.2025; протоколом візуального спостереження від 17.02.2026; протоколом огляду місця події від 16.06.2026 року; протоколами затримання особи ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; протоколами допиту підозрюваних; протоколам огляду за поблизу зупинки громадського транспорту «Степове» у Криворізькому районі за координатами: 47°57?14.0?N 33°33?03.0?E та 47.953889, 33.550833; протоколами обшуків за місцем проживання підозрюваних ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , та інших осіб; результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження.

Прокурор указує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.

Підозрювана частково визнала обставини викладені в повідомленні про підозру. Просила слідчого суддю обрати щодо неї більш м`який запобіжний захід.

Захисник заперечував щодо задоволення клопотання. Надала письмові заперечення в яких зазначала, що відсутні будь-які ризики, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Стороною обвинувачення не доведено, що підозрювана має можливість впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Просила застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби. Просила слідчого суддю у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити підозрюваній заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши у судовому засіданні доводи

прокурора, думку підозрюваної, захисника, слідчий суддя приходить до таких висновків.

У провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025040000000232 12.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

16.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, виходячи з такого.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Водночас обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи недоведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_4 підтверджується: показаннями свідків; протоколами пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками; матеріалами УБН ГУНП в Дніпропетровській області, отриманими в результаті виконання доручень слідчого у порядку ст. 40 КПК України; протоколом огляду місця від 16.07.2025; висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів від №СЕ19/104-25/30539-НЗПРАП від 07.08.2025; протоколом огляду грошових коштів від 05.11.2025; протоколом огляду особи від 05.11.2025; протоколом огляду від 05.11.2025; висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів від №СЕ19/104-25/43799-НЗПРАП від 11.11.2025; протоколами проведення НСРД; протоколами огляду грошових коштів; протоколом огляду особи від 12.11.2025; протоколом огляду від 12.11.2025; висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів від №СЕ19/104-25/45004-НЗПРАП від 20.11.2025; протоколом огляду особи від 28.11.2025; протоколом огляду від 28.11.2025; висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів від №СЕ19/104-25/46951-НЗПРАП від 04.12.2025; протоколом огляду особи від 09.12.2025; протоколом огляду від 09.12.2025; висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів від №СЕ19/104-25/48656-НЗПРАП від 26.12.2025; протокол огляду від 12.11.2025; висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів від №СЕ19/104-26/9565-НЗПРАП від 19.03.2026; протоколом візуального спостереження від 17.02.2026; протокол огляду від 24.11.2025; протоколом візуального спостереження від 17.02.2026; протоколом огляду місця події від 16.06.2026 року; протоколами затримання особи ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; протоколами допиту підозрюваних; протоколам огляду за поблизу зупинки громадського транспорту «Степове» у Криворізькому районі за координатами: 47°57?14.0?N 33°33?03.0?E та 47.953889, 33.550833; протоколами обшуків за місцем проживання підозрюваних ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , та інших осіб; результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, виходячи з наступного.

Ризик переховування підозрюваної ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та/або суду існує та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. Отже важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, який інкримінується обвинуваченому.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Отже, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, що наведені обставини свідчать про можливість підозрюваної ОСОБА_4 реалізувати ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

Ризик того, що підозрювана ОСОБА_4 має можливість впливати на свідків, інших підозрюваних та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином існує, оскільки досудове розслідування, протягом якого орган досудового розслідування має можливість зібрати докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, наразі не завершено.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та 2 ст. 23, ст. 224КПК України).

Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом. Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрювану як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваної, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.

Підозрювана ОСОБА_4 може реалізувати ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення іншого кримінального правопорушення, що обумовлюється тим, що ОСОБА_4 офіційно не працює, а отже немає сталого доходу, що дає підстави виявити ті характерні ознаки, які підкріплюють твердження про небезпеку вчинення підозрюваною спроб вчинити інший злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Виходячи з положень п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 , раніше не судима, має постійне місце проживання, в той же час зазначені обставини не можуть бути самодостатньою підставою для відмови в застосуванні запобіжного заходу.

Крім встановлених ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4, п. 5 ст. 177 КПК України, наявності обґрунтованої підозри, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_4 , обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою, та вважає, що застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недостатнім і не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

За таких обставин клопотання слідчого необхідно задовольнити, застосувавши до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12.08.2026.

Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Отже, враховуючи всі обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , особу підозрюваної, роль останньої в інкримінованому кримінальному правопорушенні, початкову стадію досудового розслідування, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн., зможе забезпечити виконання покладених на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Застосовуючи щодо підозрюваної ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент до 12.08.2026 включно, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов`язки, визначені частиною 5 статті 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_11 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Крім того, враховуючи, що неповнолітня дитина підозрюваної - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишаються без батьківського піклування, слідчий суддя вважає необхідним, відповідно до положень ч. 9 ст. 194 КПК України, зобов`язати прокурора у даному кримінальному провадженні повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування дітей про факт залишення їх без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196-199 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів вчинених організованими групами та злочинними організаціями Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР 12.03.2025 за №12025040000000232, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12.08.2026.

Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали до 12.08.2026 включно.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави до 12.08.2026 включно.

У відповідності до ч. 9 ст. 194 КПК України зобов`язати прокурора у даному кримінальному провадженні повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування дитини про факт залишення її без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1