Рішення № 137553645, 19.06.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року Чернігів Справа № 620/4192/26

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Остерська квартирно-експлуатаційна частина (КЕЧ) району про визнання протиправними та незаконним наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Остерська квартирно-експлуатаційна частина (КЕЧ) району, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 щодо затвердження рішення житлової комісії оформленого пунктом 1 протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 25 від 04.12.2007 року про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 та членів його сім`ї: дружини - ОСОБА_2 , доньки - ОСОБА_3 , та сина - ОСОБА_4 та наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 31.12.2025 № 389, щодо затвердження рішення житлової комісії оформленого протоколом засідання житлової комісії № 5 від 29.12.2025 про відмову в поновленні на квартирному обліку ОСОБА_1 та членів його сім`ї;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 та членів його сім`ї: дружину - ОСОБА_2 , доньку - ОСОБА_3 , та сина - ОСОБА_4 на квартирному обліку від 04.12.2007 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що зняття громадян з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у разі виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту є незаконним.

Відповідач, Військова частина НОМЕР_1 , подала відзив на позов, в якому просила відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначила, що позивача було знято з квартирного обліку на підставі частини другої статті 40 ЖК УРСР (редакція, чинна на 2007 рік) у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання до іншого населеного пункту. Вказує, що на момент прийняття рішення військовою частиною НОМЕР_1 зазначена норма була чинною та підлягала застосуванню, житлова комісія діяла в межах повноважень і законодавства того часу.

Третьою особою пояснення щодо позову або відзиву подано не було.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивачем 26.05.2006 та 01.12.2006 були подані на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 рапорти про зарахування на квартирний облік.

Наказом начальника Деснянського гарнізону від 25.10.2006 № 9 було наказано начальнику Остерської КЕЧ району, голові гарнізонної житлової комісії виділити вільну упорядковану службову трьохкімнатну квартиру житловою площею 44 метрів квадрантних за адресою АДРЕСА_1 начальнику медичної служби Деснянського гарнізону підполковнику медичної служби ОСОБА_1

30.10.2006 позивачу був виданий ордер на квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно витягу з протоколу № 5 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2006 позивача було зараховано на квартирний облік.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.06.2007 № 112 позивача, звільненого наказом заступника Міністра оборони України від 30.05.2007 № 95 з військової служби у відставку за пунктом 67 підпункт «б» (за станом здоров`я) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, з правом носіння військової форми одягу, з 12.06.2007 було виключено зі списків особового складу частини, та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постійним житлом не забезпечений (проживає разом із сім`єю на службовій житловій площі за адресою АДРЕСА_1 . Ордер Остерської КЕЧ №003339 від 30.10.2006 року) підполковник медичної служби ОСОБА_1 та члени його сім`ї (4 особи) з 1.12.2006 року мають право на позачергове отримання житлового приміщення (довідка Остерської КЕЧ №531 від 4.12.2006 року).

Згідно витягу з протоколу № 25 засідання житлової комісії військових частин НОМЕР_1 від 04.12.2007 позивача було знято з квартирного обліку у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання до іншого населеного пункту.

Згідно листа військової частини НОМЕР_1 від 05.02.2026 № 100 наказ командира військової частини НОМЕР_1 щодо рішення житлової комісії, оформленого протоколом від 04.12.2007 № 25, зданий в Галузевий державний архів Міністерства оборони України.

Архівною довідкою від 22.04.2026 № 179/1/4598 Галузевий державний архів Міністерства оборони України повідомив, що згідно довідки-замінника, яка знаходиться в справі «Накази командира в/ч НОМЕР_1 з основної діяльності за 2007 рік» накази командира частини з адміністративно-господарської діяльності за 2007 рік вилучені та знищені встановленим порядком згідно акту від 20 серпня 2018 року № 10, як такі, що мають термін зберігання 5 років, згідно статті 14г наказу МО України від 17 червня 2013 року № 404.

Згідно витягу з протоколу № 5 засідання житлової комісії військових частин НОМЕР_1 від 29.12.2025 за результатами перегляду раніше прийнятого рішення щодо зняття з квартирного обліку підполковника медичної служби у відставці ОСОБА_1 , який проходив службу та перебував на квартирному обліку в військовій частині НОМЕР_1 , було прийнято рішення: Зняття з обліку (протокол №25 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2007 року) підполковника медичної служби у відставці - ОСОБА_1 було здійснене на законних підставах, відповідно до статті 40 Житлового кодексу України, громадяни знімаються з квартирного обліку, зокрема у разі виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту. Нормативно-правові акти, прийняті після 2007 року, зокрема Інструкція з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України №380 від 31.07.2018 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.09.2018 за №1020/32472), не можуть бути підставою для перегляду або скасування законного рішення, прийнятого в 2007 році. Положення Інструкції .№380 від 31.07.2018 не передбачають поновлення до квартирного обліку у військовій частині, особи яку було правомірно знято з припиненням підстав для перебування на такому обліку.

Командиром військової частини НОМЕР_1 31.12.2025 прийнято наказ № 389 «Про результати засідання житлової комісії», яким наказано: «Житлова комісія в складі: тимчасово виконуючий обов`язки голови житлової комісії майор медичної служби ОСОБА_5 , члени житлової комісії: старший сержант ОСОБА_6 , молодший сержант ОСОБА_7 провели засідання житлової комісії та склали протокол №5 від 29.12.2025, відповідно до якого протокол №25 від 04 грудня 2007 року, щодо зняття з квартирного обліку підполковника медичної служби у відставці ОСОБА_1 , вважати здійсненим на законних підставах відповідно до вимог статті 40 Житлового кодексу України. Підстав щодо скасування та перегляду протоколу №25 від 04 грудня 2007 року відсутні.».

Згідно довідки Остерської квартирно-експлуатаційної частини (КЕЧ) району від 16.02.2026 № 115 позивач зареєстрований квартиронаймачем за адресою АДРЕСА_1 .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 47 Конституції України держава бере на себе обов`язки надавати безоплатно житло громадянам, які потребують соціального захисту. Щодо інших категорій громадян обов`язок держави полягає у створенні умов, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Відповідно до статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з абзацом першим пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частинами першою та другою статті 9 Житлового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів. Забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 118 Житлового кодексу України встановлено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Відповідно до статей 121-122 Житлового кодексу України порядок надання службових жилих приміщень установлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншого громадського об`єднання. На підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.

Відповідно до статті 40 Житлового кодексу України громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті.

Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках:

1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;

1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку;

2) {Пункт 2 частини другої статті 40 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 5-р(II)/2022 від 22.06.2022} виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;

3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України;

4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців;

5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

У разі смерті громадянина, який перебував на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, за членами його сім`ї зберігається право подальшого перебування на обліку. Таке ж право зберігається за членами сім`ї громадянина, який перебував на обліку у виконавчому комітеті місцевої ради і був знятий з обліку з підстав, зазначених у пунктах 2 і 4 цієї статті.

Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік.

Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.

Не знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов народні депутати України, які перейшли на постійну роботу у Верховну Раду України, і члени їх сімей за місцем попередньої роботи чи постійного проживання.

Механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей визначає Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081 (далі Порядок № 1081, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 24 Порядку № 1081 військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини. У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства. На засіданні житлової комісії має право бути присутнім військовослужбовець, стосовно якого вирішується питання зарахування на облік. Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік. Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла.

Пунктом 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Аналогічні приписи закріплені й в пункті 29 Порядку № 1081.

Пунктом 30 вищевказаного Порядку № 1081 передбачено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

При цьому, вказаний пункт Порядку не містить вичерпних підстав для зняття військовослужбовця з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, оскільки передбачає можливість зняття особи з обліку й в інших передбачених законодавством випадках.

Як вбачається з матеріалів справи позивач під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 перебував на квартирному обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов.

Так, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.06.2007 № 112 позивача, звільненого наказом заступника Міністра оборони України від 30.05.2007 № 95 з військової служби у відставку за пунктом 67 підпункт «б» (за станом здоров`я) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, з правом носіння військової форми одягу, з 12.06.2007 було виключено зі списків особового складу частини, та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В свою чергу, згідно витягу з протоколу № 25 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2007 позивача було знято з квартирного обліку у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання до іншого населеного пункту.

Так, позивачем не заперечується факт виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту після звільнення з військової служби.

Згідно паспорту позивача, 12.02.2010 було зареєстровано місце проживання позивача в АДРЕСА_2 , з 17.03.2015 позивачем зареєстровано місце проживання в м. Києві.

Водночас, тільки з 19.08.2025 місце проживання позивача зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 .

За таких обставин, суд не вбачає порушень в знятті позивача в грудні 2007 у військовій частині НОМЕР_1 з квартирного обліку у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання до іншого населеного пункту.

Щодо посилання позивача на Рішення Конституційного Суду № 5-р(II)/2022 від 22.06.2022, яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 2 частини другої статті 40 Житлового кодексу України, то суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Частиною другою статті 152 Конституції України, визначено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналіз норм розділу ХІІ Конституції України («Конституційний Суд України») дає підстави для висновку про те, що рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію в часі та застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі та виникли до ухвалення рішення Конституційним Судом України, проте продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення Конституційного Суду України.

Таким чином, рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.

Так, пунктом 2 вказаного рішення Конституційного Суду України було ухвалено, що пункт 2 частини другої статті 40 Житлового кодексу України, визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Тобто, вказане рішення Конституційного Суду України не має ретроспективної (ретроактивної) дії та поширюються лише на правовідносини, які виникли після їх ухвалення.

Інших доводів протиправності зняття з квартирного обліку позивачем не наведено.

Враховуючи всі вищенаведені в сукупності обставини справи, а також надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 щодо затвердження рішення житлової комісії оформленого пунктом 1 протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 25 від 04.12.2007 року про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 та членів його сім`ї: дружини - ОСОБА_2 , доньки - ОСОБА_3 , та сина - ОСОБА_4 та наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 31.12.2025 № 389, щодо затвердження рішення житлової комісії оформленого протоколом засідання житлової комісії № 5 від 29.12.2025 про відмову в поновленні на квартирному обліку ОСОБА_1 та членів його сім`ї; зобов`язання військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 та членів його сім`ї: дружину - ОСОБА_2 , доньку - ОСОБА_3 , та сина - ОСОБА_4 на квартирному обліку від 04.12.2007 року задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Остерську квартирно-експлуатаційну частину (КЕЧ) району (вул. Ювілейна, 3, смт Десна, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 17024, код ЄДРПОУ 07807645) про визнання протиправними та незаконним наказу, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.06.2026.

Суддя Наталія БАРГАМІНА