Ухвала суду № 137553528, 19.06.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 червня 2026 року Чернігів Справа № 620/2747/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо виконання рішення суду у справі № 620/2747/24 за заявою позивача про встановлення судового контролю у справі № 620/2747/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 620/2747/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі № 620/2747/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.02.2021 на підставі оновленої довідки від 18.12.2023 № 9/113 про розмір грошового забезпечення, складеної Управлінням Служби безпеки України в Чернігівській області станом на 01.01.2021, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 на підставі оновленої довідки від 18.12.2023 № 9/113 про розмір грошового забезпечення, складеної Управлінням Служби безпеки України в Чернігівській області станом на 01.01.2021, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, виходячи з 90 % грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. Вказане рішення суду набрало законної сили 14.05.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118331814).

03.02.2025 (згідно вхідного штампу суд) позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» із заявою про встановлення судового контролю у справі № 620/2747/24, у якій просить:

здійснити судовий контроль за виконанням рішення в адміністративній справі № 620/2747/24, зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подати, у встановлений судом строк, звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 620/2747/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2025 у справі № 620/2747/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 р. задоволено. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 р. - скасовано. Заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі № 620/2747/24. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надати в місячний термін з дня проголошення даної постанови Чернігівському окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі № 620/2747/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії з урахуванням висновків цієї постанови.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про розгляд звіту з повідомленням учасників справи відмовлено. Призначено до розгляду у порядку письмового провадження звіт відповідача про виконання рішення суду у справі № 620/2747/24. Запропоновано позивачу у строк до 15.08.2025 подати до суду письмові пояснення щодо наведених у звіті обставин.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від 23.07.2025 повернуто без розгляду.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання рішення суду від 12.04.2024 № 2500-0802-8/46551 у справі № 620/2747/24. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області новий строк для надання звіту про виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі № 620/2747/24 два місяці з дня отримання даної ухвали.

31.10.2025 (згідно вхідного штампу суду) від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надійшов звіт про виконання судового рішення та заявлено клопотання про розгляд звіту за участі представника Головного управління.

В обгрунтування поданого звіту зазначено, що різниця пенсії на виконання вказаного вище рішення суду з 01.02.2021 по 31.07.2025 складає 147928,79 грн. Відповідач вказує, що погашення заборгованості, обчисленої на виконання рішення суду, буде здійснено в межах відповідних бюджетних призначень, виділених на цю мету. Головним управлінням вчинено всі можливі дії для виконання рішення суду, однак з незалежних від Головного управління підстав, відсутність фінансової можливості здійснити виплату спірної заборгованості та з 01.04.2021 фінансування виплати пенсій здійснюється Пенсійним фондом України. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі № 620/2747/24 виконано в межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року скасовано, а справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про розгляд звіту з повідомленням учасників справи відмовлено. Призначено до розгляду у порядку письмового провадження звіт відповідача про виконання рішення суду у справі № 620/2747/24. Запропоновано позивачу у строк до 05.03.2026 подати до суду письмові пояснення щодо наведених у звіті обставин.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу та постановлення окремої ухвали відмовлено. Відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області від 14.07.2025 № 2500-0802-8/46551 та від 28.10.2025 №2500-0802-8/71503 про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі № 620/2747/24. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області новий строк для надання звіту про виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі № 620/2747/24 один місяць з дня отримання даної ухвали.

08.05.2026 (згідно вхідного штампу суду) від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надійшов звіт про виконання судового рішення та заявлено клопотання про розгляд звіту за участі представника Головного управління.

В обгрунтування поданого звіту зазначено, що на виконання вказаного рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.02.2021 на підставі оновленої довідки від 18.12.2023 № 9/113 про розмір грошового забезпечення, складеної Управлінням Служби безпеки України в Чернігівській області станом на 01.01.2021, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, виходячи з 90 % грошового забезпечення. Розмір пенсії до виплати з 01.01.2025 зменшився, оскільки був обрахований згідно постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі по тексту також Постанова №1). Головне управління звертає увагу, що Постанова №1 не була предметом розгляду у справі №620/2747/24, здійснювати виплату пенсії позивачу з 01.01.2025 без врахування Постанова №1, суперечило б законодавству України. Різниця пенсії на виконання вищевказаного рішення суду з 01.02.2021 по 31.07.2025 складає 147928,79 грн. Тобто, рішення суду у частині здійснення перерахунку пенсії виконано повністю. З 01.01.2026 пенсія позивачу виплачується з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 30.12.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану». Також відповідач зазначив, що нарахування та виплата позивачу пенсії з урахуванням положень Постанови №1778 не були предметом розгляду у справі №620/2747/24 відтак, такі обставини не входили в предмет доказування в даній справі та не стосуються порядку виконання прийнятого судового рішення, а фактично складають окремий самостійний предмет позову. Стосовно виплати позивачу перерахованих сум, зазначаємо наступне. Виплата нарахованих на виконання вищевказаного рішення суду сум пенсії здійснюється у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 р. № 821 (далі - Постанова 821) «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» (далі - Порядок). До переліку внесено одержувача ОСОБА_1 та обліковано суми минулих (відкладених) заборгованостей по усіх судових рішеннях вищевказаного позивача, зокрема, у справах: № 620/3840/20; № 620/3797/21; №620/19170/21; № 620/2747/24; № 620/601/24; № 620/6002/24; № 620/17997/24. Упродовж жовтня 2025 - квітня 2026 року Позивачу додатковими виплатними відомостями (тип 33) у рахунок погашення минулої (відкладеної) заборгованості, нарахованої на виконання судових рішень відповідно до Порядку 821 було виплачено 866,05 грн. Виплачені суми зараховуються на погашення боргу у справі, рішення по якій набрало законної сили раніше, тобто № 620/3840/20. З огляду на викладене вище, погашення боргу, нарахованого на виконання рішення суду у справі № 620/2747/24 станом на 30.04.2026 не проводилось. З огляду на зазначене позивач просить прийняти звіт щодо виконання рішення суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про розгляд звіту з повідомленням учасників справи відмовлено. Призначено до розгляду у порядку письмового провадження звіт відповідача про виконання рішення суду у справі № 620/2747/24. Запропоновано позивачу у строк до 15.05.2026 подати до суду письмові пояснення щодо наведених у звіті обставин.

Від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення щодо звіту, у якому останній не погоджується з поданим звітом, просить відмовити у його прийнятті, вирішити питання про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та встановлення нового строку для подання звіту, постановити окрему ухвалу у порядку статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України. Також просить врахувати рішення Київського окружного адміністративного суду та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 320/51895/25.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про встановлення судового контролю, оцінивши поданий боржником звіт, додаткові пояснення позивача, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У частині першій статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту також КАС України) передбачено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Водночас особливості судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтями 381-1, 382, 382-1, 382-2 та 382-3 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Частиною першою статті 382-1 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1-5 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Відповідно до частини 11 статті 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд, розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, дійшов висновку, що рішення виконане частково, а саме лише в частині здійснення перерахунку пенсії позивача. При цьому, рішення суду в частині виплати заборгованості, яка утворилась на його виконання залишається невиконаним.

Щодо доводів відповідача з приводу відсутності фінансування, суд зазначає наступне.

Згідно п.12, пп.5 п.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (далі - Положення № 28-2), головне управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Головні управління здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій.

Таким чином, з викладених норм вбачається, що функції з призначення (перерахунку) та виплати пенсій є дискреційними повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України.

Відповідно до приписів пп.4, 5 п.4 Положення № 28-2 Головне управління Пенсійного фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Кабінетом Міністрів України 16.12.2020 прийнято постанову № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» (далі - Постанова № 1279).

Пунктом 3 Постанови № 1279 встановлено, що Пенсійному фонду України до 01.08.2021 провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій.

Також вищевказаною постановою затверджено «Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку» та внесено до постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, від 23.07.2014 № 280 та від 11.05.2017 № 312 відповідні зміни.

Так, відповідно до п.4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (у редакції Постанови № 1279) Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій.

Згідно п.п.12, 13, 14 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, органи Пенсійного фонду (головні управління Пенсійного фонду України в областях, м. Києві) на підставі заяв, передбачених п.10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 3 у трьох примірниках.

Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду.

Під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України.

На підставі складених документів Пенсійний фонд України проводить протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам кошти, необхідні для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.

Отже, з викладеного вбачається, що з 01.04.2021 повноваження щодо здійснення фінансування виплати нарахованої пенсії перейшли від головних управлінь до Пенсійного фонду України.

Судом встановлено, що 24.02.2026 Пенсійним фондом України затверджено План доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на 2026 рік. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05 лютого 2026 року №127 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік», з метою забезпечення фінансовими ресурсами витрат Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у 2026 році та відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого 31 серпня 2009 року постановою №21-2, правління зареєстрованого в Пенсійного Міністерстві фонду України від юстиції України 23 вересня 2009 року за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09 грудня 2021 року № 35-1), наказом Головного управління від 12.03.2026 № 255 введено в дію з 24 лютого 2026 року План доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на 2026 рік, яким передбачені, зокрема: Видатки за рахунок коштів загальнообов`язкового державного пенсійного страхування:- на виплату пенсій в солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду, у розмірі 9729,5 тис. грн;- на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень у розмірі 10687,6 тис. грн. За рахунок коштів Державного бюджету України:- на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, у розмірі 15341,8 тис. грн;- на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень у розмірі 14933,6 тис. грн.

Відповідно до статей 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, фінансування та виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду, виділених з Державного бюджету України та за наявності відповідного бюджетного призначення.

Верховний Суд у постанові від 06.05.2019 у справі № 826/9960/15 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Окремо слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено врішенніцього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12.10.2004. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 03.06.2014 у справі «Великода проти України», свідчить, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

При цьому суд зазначає, що в умовах воєнного стану Верховна Ради України, Кабінет Міністрів України за погодженням з Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України вживають заходів щодо скорочення видатків і кредитування державного бюджету та спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету з метою використання на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та інших органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи суд дійшов висновку про відсутність таких підстав, оскільки відповідачем надані докази виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі № 620/2747/24 і вжиття заходів залежних від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у частині нарахування пенсії за період з 01.02.2021 з урахуванням фактично виплачених сум у розмірі 147928,79 грн (а.с.150 т.2).

Верховний Суд України у своїх постановах (зокрема, від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а від 21.08.2019 у справі № 754/3105/17, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.

Разом з тим, суд зазначає, що не можна вважати фактично виконаним таке рішення шляхом перерахунку пенсії та внесення заборгованості до реєстру судових рішень, адже порядок та спосіб у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині.

Відтак, відповідачем не доведено повного та фактичного виконання рішення суду у даній справі, не надано доказів виплати на користь позивача належних йому коштів.

При цьому, суд погоджується з позицією відповідача, що невиконання рішення суду в частині здійснення виплати пов`язане з об`єктивними причинами, які не залежать від волі відповідача, оскільки виділення коштів відбувається за відповідними бюджетними асигнуваннями з Пенсійного фонду України. Загальновідомим є і той факт, що на виконанні Пенсійного фонду України та його територіальних органів знаходяться десятки тисяч рішень судів про нарахування та здійснення пенсійних виплат, а заборгованість держави перед пенсіонерами зросла до десятків мільярдів гривень, що відповідно ускладнює її своєчасне погашення.

Порядком № 821 визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Так, пунктом 3 Порядку № 821 визначено, що облік нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час та перерахованих пенсій за рішенням суду ведеться в базах даних одержувачів відповідних виплат (електронних пенсійних справах/електронних справах одержувачів) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про призначення (перерахунок) відповідних виплат та у сформованому на їх підставі переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень (далі - перелік).

Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку, видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, на виконання яких визначено зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.

Виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Згідно із пунктом 6 Порядку № 821 видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

У подано звіті відповідач зазначив, що ним було внесено до переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень, зокрема рішення відносно позивача по справі № 620/2747/24.

Упродовж жовтня 2025 - квітня 2026 року позивачу додатковими виплатними відомостями (тип 33) у рахунок погашення минулої (відкладеної) заборгованості, нарахованої на виконання судових рішень відповідно до Порядку 821 було виплачено 866,05 грн. Відповідач вказав що виплачені суми зараховуються на погашення боргу у справі, рішення по якій набрало законної сили раніше, тобто № 620/3840/20. Погашення боргу, нарахованого на виконання рішення суду у справі № 620/2747/24 станом на 30.04.2026 не проводилось.

Суд зазначає, що невиконання остаточного рішення суду з підстав відсутності коштів не є поважною причиною, за якою боржник звільняється від такого обов`язку, та відповідно не може підтверджувати фактичне виконання рішення суду.

Посилання відповідача на те, що ним виконано рішення суду в межах покладених судом зобов`язань та подальші виплати коштів на виконання рішень суду будуть обліковуватись відповідно до Порядку № 821 та виплачуватись в порядку черговості, на переконання суду, не є достатнім для вжиття завершальних заходів з виконання рішення суду у цій справі.

При цьому, суд погоджується з тим, що невиконання рішення суду у частині здійснення виплати пов`язане з об`єктивними причинами, які повною мірою не залежать від волі відповідача, оскільки виділення коштів відбувається за відповідними бюджетними асигнуваннями з Пенсійного фонду України.

Суд також враховує посилання позивача на рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/51895/25 від 04.03.2026, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 року, яким визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 набрала законної сили в день її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суд зазначає, що питання правомірності чи неправомірності постанови Кабінету Міністрів України № 821 не є предметом розгляду у межах здійснення судового контролю за виконанням рішення у даній справі.

Під час розгляду звіту про виконання судового рішення суд перевіряє обставини виконання або невиконання рішення суду, вжиті суб`єктом владних повноважень заходи щодо його виконання, а також наявність чи відсутність підстав для прийняття або відмови у прийнятті звіту відповідно до положень статей 382-1-382-3 КАС України.

Таким чином, наведені позивачем обставини щодо оскарження постанови Кабінету Міністрів України №821 не спростовують факту вчинення відповідачем дій, спрямованих на виконання судового рішення у справі № 620/2747/24 та не є самостійною підставою для відмови у прийнятті поданого звіту.

Щодо клопотання позивача про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду в Чернігівській області за невиконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 та винесення окремої ухвали, суд зазначає, що зазначене клопотання є необґрунтованим, оскільки накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, можливе або у разі ненадання звіту на виконання ухвали суду, або ненадання доказів, які свідчать про невжиття заходів, спрямованих на виконання рішення суду з моменту останнього встановлення строку надання звіту суб`єкта владних повноважень.

При цьому, зазначена процесуальні дія є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Разом з тим, суд зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в строк, встановлений ухвалою суду для подання нового звіту щодо виконання рішення суду у справі № 620/2747/24 подано до суду відповідний звіт, який приймається судом до уваги на підставі вищевикладених обставин.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.02.2022 (справа № 420/177/20), переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, зокрема, у публічно-правових спорах, адміністративні суди повинні зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, щоб це не призводило до порушення основоположних засад адміністративного судочинства та щоб такі засоби не були надмірними за визначених умов та не призводили до порушення прав, гарантованих Конституцією та законами України, а також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Це означає, що негативні наслідки недобровільного виконання судового рішення мають бути пропорційними та збалансованими, а санкції, накладені судом у зв`язку з невиконанням судового рішення, не повинні бути надмірними; при цьому мають враховуватися усі обставини, які стали причиною невиконання судового рішення, надаватися оцінка діям боржника, спрямованих на таке виконання, міру його вини тощо.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31.10.2018 у справі №704/1547/17 та від 23.04.2020 у справі № 560/523/19, можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2025 по справі №380/12153/20 зазначив, що штраф як вид санкції (покарання), яку застосував суд за наслідками розгляду питання про виконання судового рішення, у процедурі судового контролю покликаний виконувати не тільки і не стільки «каральну» функцію, як діяти з профілактичною (превентивною) метою, націленою на те, щоб спонукати до реалізації покладених обов`язків, які необхідні для виконання судового рішення, яке набрало законної сили. За змістом частини другої статті 382-3 КАС України відмова у прийнятті звіту - як обставина, з якою закон пов`язує накладення штрафу - передбачає (з боку суду) оцінювання достатності заходів, які вжито для виконання судового рішення. Отже, це має означати, що накладенню штрафу передує з`ясування обставин, причин, які спричинили невиконання судового рішення, у зіставленні з участю, роллю чи функцією (повноваженнями) керівника суб`єкта владних повноважень в організації процесу цього виконання. Іншими словами, накладення штрафу вимагає з`ясування, пояснення за які саме діяння (їх об`єктивну сторону) - в аспекті (не)виконання судового рішення - до керівника суб`єкта владних повноважень застосовується санкція у вигляді штрафу, зокрема у тому випадку, коли для цієї посадової особи зазначена санкція (покарання) настає повторно.

Відповідно до частини 1 статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (частина 2 статті 249 КАС України).

У силу вимог частини 4 статті 249 КАС України, в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Суд звертає увагу на те, що окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.

Необхідність її винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства, зокрема, захистом прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.

Водночас, необхідно зазначити, що стаття 249 КАС України дає можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли, для встановлення винних осіб та притягнення їх до юридичної відповідальності.

Окрема ухвала, у даному випадку, є формою реагування на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому. Підставою ж для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення.

З викладеного вбачається, що постановлення окремої ухвали є саме правом, а не обов`язком суду та здійснюється, якщо судом було виявлено порушення закону та такі порушення є очевидно протиправними.

Так, зазначає, що позивачем не наведено конкретних обставин, які можуть свідчити про те, що дії відповідача носять очевидний, систематичний протиправний характер та такі дії спрямовані навмисно на грубе порушення його прав.

Крім того, суд звертає увагу, що в разі незгоди з діями службових осіб відповідача, позивач не позбавлених права самостійно оскаржити їх у відповідному порядку та звернутись до відповідних органів, отже суд не вбачає підстав для винесення окремої ухвали.

Аналізуючи причинно-наслідковий зв`язок невиконання в повному обсязі рішення суду, суд вважає відсутніми ознаки вини та умислу у діях відповідача та відповідно робить висновок про те, що застосування до нього штрафних санкцій та винесення окремої ухвали було б несправедливим та безпідставним через відсутність вказаних кваліфікуючих ознак.

Отже, підстави для накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду в Чернігівській області та прийняття окремої ухвали відсутні, тому зазначене клопотання позивача не підлягає задоволенню.

У додаткових поясненнях позивач зазначив, що відповідач обмежує виплату пенсії максимальним розміром з 01.01.2025, з 01.03.2025, з 01.01.2026.

Однак, суд зазначає, що спірні правовідносини у даній справі не стосувалися питання виплати позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.01.2025, з 01.03.2025, з 01.01.2026.

Правомірність таких перерахунків пенсії позивача на підставі нового законодавства, може бути оцінена лише в межах відповідного окремого позову, і не може бути предметом оцінки в межах виконання рішенні суду у справі № 620/2747/24 в порядку ст.ст.382, 383 КАС України.

Згідно частини першої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої статті 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Згідно частин другої, третьої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Таким чином, ураховуючи, що поданий звіт не відповідає вимогам, встановленим частиною другою статті 382-2 КАС України, не підтверджує належними доказами виконання рішення суду у справі № 620/2747/24, а тому у його прийнятті належить відмовити, одночасно встановивши відповідачу новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у цій адміністративній справі.

Керуючись статтями 14, 241-242, 248, 370, 381-1-382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу та постановлення окремої ухвали відмовити.

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області від 07.05.2026 № 2500-0902-7/33856 про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі № 620/2747/24.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області новий строк для надання звіту про виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі № 620/2747/24 два місяці з дня отримання даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст ухвали суду складено 19.06.2026.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА