Рішення № 137553480, 19.06.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/1885/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 3203-2358/К-178-2400/26 від 18.03.2026 року протиправною;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області: зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди: з 02.05.1991 по 24.06.1992 року - служіння дияконом у Свято-Троїцькому храмі, село Дермань Здолбунівського району Рівненської області; з 24.06.1992 по 31.12.1998 року - служіння настоятелем Свято-Михайлівського храму, село Миротин Здолбунівського району Рівненської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідачем безпідставно відмовлено у зарахуванні до його страхового стажу періодів роботи з 02.05.1991 р. по 24.06.1992 р. та з 24.06.1992 р. по 31.12.1998 р., які підтвердженні відповідними відомостями трудової книжки позивача, а відсутність інформації про сплату роботодавцем страхових внесків за позивача не може слугувати достатньою підставою для неврахування відповідного страхового стажу. З вказаних підстав позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та вказав, що до страхового стажу позивача не враховано період роботи з 02.05.1991 р. по 31.12.1998 р. оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків. З вказаних підстав відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 22.04.2026 року адміністративний позов залишено без руху. 23.04.2026 року позивачем виправлено недоліки адміністративного позову, у зв`язку із чим судом відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Позивач отримує з 15.08.2019 р. пенсію по інвалідності та 17.02.2026 р. звернувся до пенсійного органу із заявою про зарахування до страхового стажу періодів роботи згідно трудової книжки з 02.05.1991 р. по 24.06.1992 р., з 24.06.1992 р. по 01.03.2000 р., з 22.08.2002 р. по 15.05.2006 р. та провести перерахунок пенсії. (а.с. 10-11).

Згідно листа пенсійного органу № 3203-2358/К-178-2400/26 від 18.03.2026 року повідомлено позивача про не зарахування до його страхового стажу періодів роботи з 02.05.1991 р. по 31.12.1998 р. (а.с. 12-14).

Матеріали справи містять копію трудової книжки позивача НОМЕР_1 , в якій містять записи про періоди роботи, зокрема: з 02.05.1991 по 24.06.1992 року - служіння дияконом у Свято-Троїцькому храмі, село Дермань Здолбунівського району Рівненської області; з 24.06.1992 по 01.03.2000 року - служіння настоятелем Свято-Михайлівського храму, село Миротин Здолбунівського району Рівненської області. (а.с. 15-23).

Також матеріли справи містять: копію наказів Архієпископа Рівненського і Острозького №109 від 02.05.1991 р., №271 від 24.06.1992 р. про призначення дияконом та настоятелем храму; наказ УПЦ рівненської єпархії від 21.08.2002 р. №47-У про звільнення позивача з посади настоятеля храму; посвідченнями про нагородження №502 від 13.09.1995 р., №257-п від 08.05.1997 р., №245 від 28.04.1998 р.; копію диплому № НОМЕР_2 від 28.06.1988 р. (а.с. 24-29, 34-35).

Матеріли справи містять копію довідки форми ОК-5 про індивідуальні відомості про застраховану особу з 1999 р. по 2025 р., а також дані про трудовий стаж позивача за період з 01.01.2004 р. по 30.11.2025 р. (а.с. 30-33).

До матеріалів справи долучено копію листа відповідача від 03.12.2024 р. до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області щодо страхового стажу позивача у періоди 1991-1998 р. та від 10.01.2025 р. до Управління Рівненської Єпархії Української Православної Церкви щодо довідок про заробітну плату позивача. На вказані звернення надійшли листи від 26.12.2024 р. та від 17.01.2025 р. із зазначенням про відсутність даних та документів, які підтверджують страховий стаж та сплату внесків за період з 02.05.1991 р. по 30.06.2000 р., 02.06.1997 р. по 31.12.1998 р. (а.с. 51-53).

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 44 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 1 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року затверджено Інструкцією Про порядок ведення трудових книжок працівників, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110 (далі - Інструкція №58)

Пунктом 1.1 Інструкції №58 також встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Таким чином суд наголошує, що основним документом, який підтверджує стаж, є трудова книжка і лише за відсутності необхідних записів або в разі якщо записи в трудовій книжці є неточними чи неправильними виникає необхідність у підтвердженні періодів роботи уточнюючими довідками.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21.01.2020 у справі №588/647/17.

Суд встановив, що відповідно до записів трудової книжки позивача НОМЕР_1 зазначено періоди роботи, зокрема: з 02.05.1991 по 24.06.1992 року - служіння дияконом у Свято-Троїцькому храмі, село Дермань Здолбунівського району Рівненської області; з 24.06.1992 по 01.03.2000 року - служіння настоятелем Свято-Михайлівського храму, село Миротин Здолбунівського району Рівненської області.

Таким чином, наявні в трудовій книжці записи є достатньою та належною інформацією, яка дійсно підтверджує трудову діяльність позивача.

Щодо доводів відповідача про відсутність відомостей про сплату страхових внесків за період роботи з 02.05.1991 р. по 31.12.1998 р. суд зазначає наступне.

З метою створення організаційних передумов, проведення підготовчих робіт та вирішення першочергових завдань, пов`язаних із реформуванням системи пенсійного забезпечення, Указом Президента України від 04 травня 1998 року № 401/98 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування» (далі Указ № 401/98) доручено Кабінету Міністрів України у місячний строк: розробити і затвердити комплекс заходів щодо поетапного впровадження, протягом 1998 2000 років, у Пенсійному фонді України автоматизованого персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування та передбачити їх фінансування в межах бюджету цього Фонду на 1998 2000 роки; підготувати і затвердити Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування.

На виконання Указу № 401/98 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 04 червня 1998 року № 794 «Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування» (далі Постанова № 794), пунктом 1 якої затверджено Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до п. 2 Постанови № 794 Уряд доручив Пенсійному фонду разом із Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством фінансів та Державною податковою адміністрацією забезпечити з 1 жовтня 1998 року впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

У свою чергу, п. 3 Постанови № 794 (в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2001 року № 1498) установлено, що починаючи з 1 липня 2002 року обчислення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» здійснюється із заробітку особи за період роботи після 1 липня 2000 року за даними системи персоніфікованого обліку.

Аналіз змісту положень Указу № 401/98 та Постанови № 794 дозволяє суду дійти висновку, що персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування було впроваджено в Україні з 01 липня 2000 року. Відтак, до 01 липня 2000 року обчислення страхового стажу здійснюється на підставі трудової книжки, а з 01 липня 2000 року на підставі трудової книжки з урахуванням персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Верховний Суд у постановах від 17 липня 2019 року у справі № 144/669/17 та від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17 зробив висновок, що несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів роботи на підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку сплати страхових внесків. Окрім того, за загальним правилом, несвоєчасна сплата (несплата) підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

На підставі вказаного суд вважає протиправною відмову пенсійного органу у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи з 02.05.1991 р. по 24.06.1992 р. та з 24.06.1992 р. по 31.12.1998 р., з підстав відсутності сплати страхових внесків.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не обґрунтовано правомірність дій щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоди роботи з 02.05.1991 по 24.06.1992 року - служіння дияконом у Свято-Троїцькому храмі, село Дермань Здолбунівського району Рівненської області та з 24.06.1992 по 31.12.1998 року - служіння настоятелем Свято-Михайлівського храму, село Миротин Здолбунівського району Рівненської області.

У зв`язку із вказаним суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позову, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір.

Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 3203-2358/К-178-2400/26 від 18.03.2026 року в частині не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 02.05.1991 р. по 31.12.1998 р.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 02.05.1991 по 24.06.1992 року - служіння дияконом у Свято-Троїцькому храмі, село Дермань Здолбунівського району Рівненської області та з 24.06.1992 по 31.12.1998 року - служіння настоятелем Свято-Михайлівського храму, село Миротин Здолбунівського району Рівненської області.

4. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1331,20 гривень.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_3 ).

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (пл. Центральна, 3, м. Чернівці, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, 58002, ЄДРПОУ 40329345).

Суддя Т.М. Брезіна