Ухвала суду № 137553364, 19.06.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

19 червня 2026 року Справа № 580/6454/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М, розглянувши в залі суду у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи заяву про забезпечення позову адвокатки Петруніної В.В. від імені ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

17.06.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвокатки Петруніної В.В. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (01133, м.Київ, вул.Госпітальна, 16; код ЄДРПОУ 08356179) (далі відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльність щодо нерозгляду у встановленому законом порядку скарги на постанову (довідку) ВЛК від 16.03.2026 № 2026-0316-1514-5145-3;

зобов`язання розглянути скаргу на постанову (довідку) ВЛК від 16.03.2026 № 2026-0316-1514-5145-3, провести повторний медичний огляд та прийняти за результатом розгляду скарги постанову відповідно до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого із змінами наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402;

стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача всіх судових витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України.

Обґрунтовуючи зазначив, що ВЛК проведено щодо нього формально, а відповідач безпідставно не виніс жодного з передбачених законом рішень.

19.06.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшла заява адвоката позивача про забезпечення позову, в якій просить заборонити Військовій частині НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), що входить до складу НОМЕР_4 окремої механізованої бригади (ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») в особі її посадових осіб вчиняти дії щодо позивача 24.01.2001 р. н., переміщувати за межі Військової частини НОМЕР_2 , чи до будь-якої іншої військової частини/навчального центру, та/або до іншого місця служби до набрання законної сили рішення суду у цій справі (далі Заява). Обґрунтовуючи зазначив, що дійсний стан здоров`я позивача не дає змоги в повній мірі нести військову службу, бо позивач не є придатним «до військової служби», а натомість може вважатись «придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони», що не є тотожними поняттями. Позивач наголошує, що рішення за результатами проведення медичного огляду «ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 16.03.2026 про повну придатність до військової служби, оформлене довідкою військово-лікарської комісії від 16.03.2026 № 2026-0316-1514-5145-3, ним було оскаржене у встановлені законом строк та порядку, проте з об`єктивних (не залежних від позивача) причин Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України не розглянула скаргу та не вчинила юридично значимі дії, що визначені Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджене із змінами наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402. На думку позивача, оскаржуваною довідкою ВЛК було не вірно визначено ступінь його придатності, а саме пункт Статті 13 розкладу хвороб військово-лікарської комісії (ВЛК) Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого із змінами Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 за № 402, зокрема визначено наявну в позивача хворобу щитоподібної залози, як легку зворотну форму дифузного токсичного зоба, у той час, коли консультативним висновком спеціаліста в нього був діагнозований багатовузловий зоб 2 стадії; Тиреотоксикоз, середнього ступеня важкості, стан декомпенсації, що згідно п.п а) Статті 13 згаданого Положення є значними порушеннями функцій й передбачає непридатність до військової служби, або на підставі п.п. б) є помірними порушеннями функцій, що обумовлює придатність до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. У той же час, встановлення того чи іншого діагнозу можливе лише після проведення відповідачем повторного медичного огляду позивача, який стане можливий внаслідок судового розгляду справи за позовом, про забезпечення якого заявлено.

Відповідно до положень ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд вирішив розглянути Заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши Заяву, оцінивши заявлені доводи, суд визнав її не обґрунтованою з огляду на таке.

Частинами 4-6 ст.154 КАС України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. При цьому, відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, закон передбачає повноваження суду забезпечити позов за декількох умов:

невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Наявність очевидності ознак протиправності спірних рішень відповідачів не підтверджено. Заявлені доводи Заяви та додані докази потребують додаткової перевірки, факти - з`ясуванню з належних доказів та не свідчать про очевидність протиправності спірних рішень (дій/бездіяльності). Відповідно, надання правової оцінки діям/бездіяльності та фактам, які позивач вважає підставою для задоволення позовних вимог, на етапі розгляду Заяви до судового розгляду справи дослідження доказів вважатиметься вирішенням спору по суті. Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Підпункт 5 ч.2 ст.151 КАС України приписує, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Тому забезпечення позову не може стосуватися осіб, які не є стороною судового процесу.

Зміст доводів Заяви стосується посилань щодо стану його придатності до військової служби, правову оцінку яких неможливо надати до початку розгляду справи по суті та отримання сукупності достовірних та допустимих доказів. Вважати очевидною протиправність дій, приналежність їх вчинення конкретним особами чи державним органам, на етапі розгляду Заяви відсутні правові підстави, оскільки постанова ВЛК вказує на придатність позивача за станом здоров`я нести військову службу.

Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи, що обґрунтовується вимогами змагальності судового процесу.

Оскільки заходи забезпечення позивачу стосуються осіб, які не є відповідачами, та не стосуються предмета заявлених позовних вимог безпосередньо, наявності підстав для їх вжиття заходів не доведено. То ж Заява не обґрунтована та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 150-154, 243, 248, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви адвокатки Петруніної В.В. від імені ОСОБА_1 про забезпечення його позову вх. від 19.06.2026.

2. Копії ухвали направити учасникам справи.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Анжеліка БАБИЧ