Ухвала суду № 137553013, 19.06.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10856/26

УХВАЛА

іменем України

19 червня 2026 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Салюк П.І., розглянувши позовну заяву Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави до Дунаєвецької міської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Дунаєвецької міської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Дунаєвецької міської ради району Кам`янець-Подільського району Хмельницької області щодо не приведення штатної чисельності працівників Служби у справах дітей виконавчого комітету Городоцької міської ради у відповідність до вимог ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» та зобов`язати Дунаєвецьку міську раду Кам янець-Подільського району Хмельницької області вчинити дії, спрямовані на приведення штатної чисельності працівників Служби у справах дітей виконавчого комітету Дунаєвецької міської ради у відповідність до вимог ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей».

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. ч. 1, 3ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. (абзаци 1-3 частини 4 статті23 Закону України "Про прокуратуру").

Вирішуючи питання щодо повернення позовної заяви, судом використовується правовий висновок Верховного Суду, викладений в ухвалі у справі №160/6823/19, де зазначено таке: "... внесеними до КАС Законом № 309-IX розширено перелік випадків самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт). Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження.

Так, статус відомостей ЄДРПОУ визначено Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", де у ч. 4 ст. 10 вказано, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються виключно для ідентифікації юридичної особи, в той час як суд перевіряє адміністративну правосуб`єктність представника юридичної особи на вчинення юридично значимих дій від її імені, тому відомості про ідентифікацію юридичної особи не є підтвердженням повноважень представника на підписання позовної заяви.

Адміністративно-процесуальна правосуб`єктність виступає самостійною правовою категорією та свідчить про правову здатність суб`єкта мати права і обов`язки, бути їх носієм на будь-якій стадії їх прояву, а також відповідати за неправомірну реалізацію та виконання.

Спосіб реалізації адміністративної правосуб`єктності визначає і зміст поняття «форма участі в адміністративних правовідносинах» та вказує, через який суб`єктний склад юридичні особи публічного чи приватного права, що створені публічно-правовими утвореннями, реалізовують свою адміністративну дієздатність.

Формою реалізації адміністративної правосуб`єктності юридичної особи є правова підстава, завдяки якій юридична особа вступає в адміністративні правовідносини, набуваючи прав та обов`язків, в межах визначеного обсягу правосуб`єктності. У такому розрізі форма реалізації юридичною особою правосуб`єктності є схожою із юридичним фактом як підставою виникнення, зміни та припинення відповідних правовідносин.

Для юридичних осіб видами форм реалізації адміністративної правосуб`єктності виступають, в тому числі, статутні документи, рішення органів управління юридичної особи (загальних зборів, виконавчих органів тощо), адже функції локальних корпоративних актів полягає у забезпеченні належного рівня нормативно-правового регулювання делегованих представникам юридичної особи повноважень, заповнення прогалин, задля забезпечення дієвості чинних норм законодавства шляхом встановлення механізмів їх реалізації.

Відповідно до п. 8 Р. IV Наказу Офісу генерального прокурора від 10.02.2022 № 25 «Про затвердження Положення про організацію кадрової роботи в органах прокуратури України», призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами 2 - 8,11частини першої статті 39 Закону, здійснюється Генеральним прокурором з урахуванням висновків Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора (далі - Генеральна інспекція), у тому числі щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів, обмежень спільної роботи близьких осіб, таємних перевірок доброчесності.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про прокуратуру», адміністративною посадою в окружних прокуратурах є посада керівника окружної прокуратури.

Тобто, за відсутності у представника юридичної особи - суб`єкта владних повноважень відповідного акту, закону, положення, договору чи рішення, яким вони уповноважені діяти в порядку самопредставництва, така особа не має права на реалізацію правосуб`єктності юридичної особи.

Як вбачається з поданої позовної заяви, позов підписано з Керівником Кам`янець-Подільської окружної прокуратури Наталією Гончарук.

Однак, на підставі наданих до суду документів, суд приходить до висновку, що представник не має права на реалізацію правосуб`єктності Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави, оскільки матеріали позовної заяви не містять належних доказів, що підтверджують право Наталії Гончарук на підписання позовної заяви.

Також, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про прокуратуру», у системі прокуратури України діють окружні прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається наказом Генерального прокурора. Утворення, реорганізація та ліквідація окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.

З урахуванням вказаного суд зазначає, що Кам`янець-Подільська окружна прокуратура не має статусу юридичної особи та діє без коду ЄДРПОУ, оскільки така підпорядкована Хмельницькій обласній прокуратурі (код ЄДРПОУ 02911102).

Враховуючи вищевикладене та у зв`язку із тим, що Керівником Кам`янець-Подільськоїокружної прокуратури разом з позовом не подано, ні копії службового посвідчення, ні витягу з ЄДРПОУ, ні відповідного наказу про його призначення, наявність яких підтверджувало б право здійснювати представництво, відтак і в суду відсутні будь-які докази на підтвердження того, що вказаний позов підписано саме особою, яка дійсно має право на реалізацію правосуб`єктності юридичної особи.

Таким чином, представлені документи Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави не дають йому права на підписання позовної заяви.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на вказане, позовну заяву необхідно повернути позивачу, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись пунктом 3 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави до Дунаєвецької міської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддяП.І. Салюк