Рішення № 137552672, 09.06.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.06.2026 Справа №607/22447/25 Провадження №2/607/1412/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

за участю секретаря Бойко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (надалі ТОВ «ФК «Єврокредит», Позивач) звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 , Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № TDB.2021.0019.19393 від 08 липня 2021 року в сумі 27 510,10 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 08 липня 2021 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено заяву-договір № TDB.2021.0019.19393 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, який складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору. Банк на підставі отриманої від клієнта заяви, відкрив клієнту поточний рахунок у гривні, що обслуговується за дебетово-кредитної схемою, та поточні рахунки у доларах США та у Євро, що обслуговуються за дебетовою схемою, та видав платіжну картку міжнародної платіжної системи. На поточний рахунок у гривні банк надав відповідачу кредит, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії. У індивідуальній та публічній частинах кредитного договору сторони погодили всі істотні умови, що є необхідні для цього виду договорів. Банк свої зобов`язання за вказаним кредитним договором перед відповідачем виконав в повному обсязі, встановивши доступний ліміт кредитної лінії. Разом з тим, відповідач свої зобов`язання щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка станом на 03 вересня 2024 року становить 27 510,10 грн, з яких: 9 999,87 грн заборгованість за кредитом; 17 510,23 грн заборгованість по сплаті відсотків. 03 вересня 2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня 2024 року, між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг фінанс» укладено договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги. 27 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Мустанг фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» укладено договір №1/12 про відступлення прав вимоги, згідно з яким позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № TDB.2021.0019.19393 від 08 липня 2021 року.

.

2.Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень відповіді на відзив.

Відповідач ОСОБА_1 своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 ЦПК України не скористалася.

3.Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою суддіТернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, з невідомих суду на те причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлялася вчасно та належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІ. Мотивувальна частина.

1.Фактичні обставини встановлені судом

08 липня 2021 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 підписано заяву-договір (індивідуальна частина) №TDB.2021.0019.19393 (далі Договір), відповідно до якої остання просить відкрити на її ім`я поточні рахунки: в гривні, доларах США, у Євро та надати платіжну картку міжнародної платіжної системи. Просить встановити на її поточний рахунок у гривнях ліміт кредитної лінії в розмірі до 200 000,00 грн на умовах згідно з тарифами банку та паспортом споживчого кредиту.

Згідно розділу запевнення та умови, п. 1 Договору, вбачається, що підписанням цієї заяви-договору клієнт беззастережно підтверджує, з поміж іншого, укладання з банком шляхом приєднання до договору, який складається з публічної частини договору, що розміщена на сайті АТ «Мегабанк» та в мережі інтернет та індивідуальної частини договору, а саме цієї заяви-договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому.

Відповідно до п. 2 Договору, банк відкриває клієнту поточний рахунок у гривні, що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, а також видає картку міжнародної платіжної системи миттєвого випуску.

Згідно п. 4 Договору, банк може надавати клієнту кредит шляхом сплати з з карткового рахунку платежів клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах доступного ліміту кредитної лінії, а саме: сума максимального ліміту кредитної лінії 200 000,00 грн; орієнтовна вартість кредиту 273 293,00 грн; строк кредиту 12 міс. Процентна ставка (фіксована) 56 %, у пільговий період 0,0001 %. Пільговий період 62 дні. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 87,30 № річних.

Відповідно до п. 8 Договору, строк дії договору: набирає чинності з моменту підписання цієї заяви-договору та діє протягом 3 років. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, цей договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах. Кількість таких пролонгацій договору є необмеженою.

Згідно п. 11 Договору, підписанням цієї заяви-договору клієнт підтверджує та запевняє, з поміж іншого, що з усіма умовами договору ознайомлений і згодний.

Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який також підписано відповідачем, та в якому містяться відомості про кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови.

За даними довідки про відкриття рахунків, що є додатком 1.1 до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, 08 липня 2021 року на ім`я ОСОБА_1 відкрито поточні рахунки, зокрема поточний рахунок у гривні № НОМЕР_1 .

З виписок про рух коштів по особовим рахункам ОСОБА_1 , вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами, здійснювала періодичні часткові погашення заборгованості та інші транзакції.

Відповідно до довідки-розрахунку, складеної АТ «Мегабанк», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2021.0019.19393 від 08 липня 2021 року станом на 03 вересня 2024 року становить 27 510,10 грн, з яких: 9 999,87 грн заборгованість за основним боргом, 17 510,23 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.

03 вересня 2024 року за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг фінанс» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Мустанг фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № TDB.2021.0019.19393 від 08 липня 2021 року, що підтверджується витягом з Реєстру договорів, що є Додатком № 1 до Договору відступлення прав вимог № GL1N426240 від 03.09.2024.

27.12.2024 між ТОВ «ФК «Мустанг фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № TDB.2021.0019.19393 від 08 липня 2021 року у загальній сумі заборгованості 27 510,10 грн, з яких: 9 999,87 грн основний борг; 17 510,23 грн відсотки, що стверджується витягом з Додатку № 1 до договору №1/12 про відступлення прав вимоги, укладеного 27 грудня 2024 року.

2.Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

08 липня 2021 року ОСОБА_1 підписала заяву-договір (індивідуальна частина) №TDB.2021.0019.19393 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, паспорт споживчого кредиту, засвідчивши прийняття в повному обсязі публічної пропозиції АТ «Мегабанк» на приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, що розміщений на місці інформування клієнта та на сайті АТ «Мегабанк»; згоду з умовами договору та додатками до нього; укладення з банком шляхом приєднання до договору, який складається з публічної частини договору, що розміщена на місці інформування клієнта та на сайті АТ «Мегабанк», та індивідуальної частини договору, а саме: заяви-договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому.

Отже, між сторонами справи укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank від 08 липня 2021 року №TDB.2021.0019.19393, який є змішаним договором та містить елементи різних договорів, зокрема договорів банківського рахунку та договору про споживчий кредит.

Статтею 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до вимог ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будьякий час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов`язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов`язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов`язується або не зобов`язується їх оплатити. Договір відступлення права вимоги (цесії) може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов`язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги. У такому випадку на відносини цесії розповсюджують положення про договір купівлі-продажу.

Ч. 3, ч. 4 ст. 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 зазначив, що, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012).

Суд вважає, що позивачем доведено з покликанням на належні, допустимі та достовірні докази факт переходу до нього права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank №TDB.2021.0019.19393 від 08 липня 2021 року.

Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 3 статті 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Суд дослідивши та оцінивши матеріали справи, а також докази надані сторонами, дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ФК Єврокредит» та стягнення із Відповідача на користь Позивача заборгованість за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank №TDB.2021.0019.19393 від 08 липня 2021 року у розмірі 27 510,10 грн.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Також, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно частин 1, 3 ст. 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано: договір про надання правничої допомоги №1/07 від 01 липня 2025 року; додаток №2 до договору про надання правничої допомоги №107 від 01 липня 2025 року «вартість послуг (прейскурант)»; акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12133781 від 14 серпня 2025 року, згідно якого загальна сума за надані послуги становить 11 200,00 грн.

Таким чином, представник позивача надав докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім цього, згідно правовою позицією Верховного Суду, викладеною у додаткових постановах від 12 січня 2023 року у справі № 908/2702/21 та від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18, згідно якої під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями реальності, співмірності, а також розумності їхнього розміру, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Із урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

Враховуючи наведене, суд вважає, що вказані в акті приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12133781 від 14 серпня 2025 року послуги в розмірі 11 200,00 грн, на переконання суду, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, у розумінні приписів частини третьої статті 141 ЦПК України та не є співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом робіт, а також не відповідає вказаному вище критерію розумності та обґрунтованості.

Також суд бере до уваги, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Подібний висновок викладений у постанові Верховного суду від 17.01.2024 у справі № 910/2158/23.

З огляду на вищевикладене, розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу позивачем, суд, бере до уваги співмірність витрат зі складністю справи та із наданим адвокатом позивача обсягом послуг під час розгляду справи в суді, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, взявши до уваги, виконані роботи, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення розміру витрат та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за кредитним договором №TDB.2021.0019.19393 від 08 липня 2021 року в розмірі 27 510 (двадцять сім тисяч п`ятсот десять) грн 10 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп., а також 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», адреса місця знаходження: пров. Ушинського, буд.1, офіс 105, м. Дніпро, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 40932411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Головуючий суддяВ. В. Ромазан